12 травня 2026 року м. Кропивницький
справа № 390/2169/24
провадження № 22-ц/4809/1208/26
Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л. М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Соколівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Рішенням Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2026 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку.
Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху за наступного.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги на судове рішення першої інстанції викладені у ст. 356 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що нею пред'явлено чотири позовні вимоги, а саме: 1) скасування наказу; 2) визнання частково недійсним трудового договору; 3) поновлення на посаді; 4) стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
При цьому, за пред'явлення вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України позивачка звільнена від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону, проте вона не звільнена від сплати судового збору за вимогами про скасування наказу та визнання частково недійсним трудового договору.
Відповідно до пп. 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За вимогами ч. 3 ст. 6 Закону, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону).
Виходячи з наведених вимог Закону та враховуючи встановлений станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до суду позову у даній справі позивачка мала сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,4 х 2 = 2422,40 грн).
У пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону визначено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зважаючи на викладене, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі мав бути сплачений судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнта у сумі 2 906,88 грн: 2422,40 грн х 150% х 0,8 = 2906,88 грн.
Однак, доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі скаржницею до апеляційного суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 25 березня 2026 року у даній справі, - залишити без руху.
Запропонувати скаржниці у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали надати до апеляційного суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 2906,88 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду.
У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л. М. Дьомич