Справа № 589/1025/25
Провадження № 2/589/694/26
04 травня 2026 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Курбанової А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
28.02.2025р. товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним №1267113 від 26.10.2023р. в розмірі 25039,64 грн, а саме: 3490,90 грн заборгованості по тілу кредиту, 21548,74 грн заборгованості за процентами. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за вказаним договором.
Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року відкрито провадження у даній справі та постановлено здійснити її розгляд в спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб, також в цій ухвалі роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Вказана ухвала двічі надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою остання зареєстрована, поштові відправлення повернуті востаннє з відміткою «за закінченням терміну зберігання», яка проставлена 31.05.2025 року, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України слід вважати днем вручення цього судового рішення.
Станом на 04.05.2026 року відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.
За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 жовтня 2023 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» (далі - Товариство, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ») та ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Споживач) було укладено договір № 1267113 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» (далі - договір). Відповідно до п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 2.1 цього договору відповідач на умовах, встановлених договором, отримала кредит в розмірі 3500 грн на споживчі (особисті) потреби, строком на 360 днів (до 20.10.2024 року), шляхом безготівкового переказу на її банківську картку № НОМЕР_1 , зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою стандартною процентною ставкою 1,99% на день /а.с. 7-10/.
Згідно з Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 1267113 від 26.10.2023 року таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, сторони погодили графік платежів, який розраховується з урахуванням періоду застосування за перший місяць зниженої процентної ставки (0,010%), виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі, зі змісту якого вбачається, що загальна вартість кредиту складає 26495 грн /а.с. 11/.
За умовами п. 1.1. договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через веб-сайт (https://sloncredit.ua/). Електронна ідентифікація Споживача в ІКС товариства здійснюється при вході Споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході. Порядок укладення договору та створення електронних підписів сторін визначений у п.9.6. договору.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до п. 9.8 договору підписуючи цей договір, Споживач підтверджує, зокрема, що перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті; ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах финансового кредиту, товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ», що розміщені на веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Н935» підписала електронний договір № 1267113, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.
Наведене свідчить, що відповідач ознайомилась і погодилась з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як зазначено вище, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту перераховується протягом двох календарних дні з моменту укладення договору.
На виконання умов цього договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відповідачу було надано кредит у сумі 3500 грн., що підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» за вих. № 20240802-3075 від 02.08.2024 року, відповідно до якого 26.10.2023 року 11:24:17 кошти перераховано на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 , номер якої надано йому позичальником та вказано в Договорі /а.с. 29/.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
ОСОБА_1 здійснила часткову оплату тіла кредиту в розмірі 9,10 грн та часткову оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 1386,50 грн за договором. Але всупереч наведеним умовам договору та вимогам закону, відповідач належним чином свої зобов'язання за цим договором не виконувала, у визначені цим договором строки проценти не сплатила, внаслідок чого у відповідача за розрахунком позивача станом на 04.02.2025р. утворилась заборгованість зі сплати процентів в сумі 21548,74 грн та тіла кредиту в сумі 3490,90 грн /а.с. 27-28/.
Слід зазначити, що 24.07.2024 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (ТОВ «СВЕА ФІНАНС», Фактор) та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (Клієнт) було укладено договір факторингу № 2407-24, у відповідності до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право грошової вимоги за кредитним договором № 1267113 від 26.10.2023 року щодо відповідача /а.с. 30-35/.
Так, за умовами п. 2.1 вказаного договору факторингу Клієнт відступає (передає) Фактору права вимоги, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.
Згідно з п. 3.1.3 цього договору, право вимоги переходить до Фактора з моменту підписання цього договору після чого Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами.
ТОВ «СВЕА ФІНАНС» сплатило ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» фінансування за договором факторингу № 2407-24 від 24.07.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 9703 від 25.07.2024 року /а.с. 39/. Таким чином, як вбачається з витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 2407-24 від 24.07.2024 року, позивачу передані вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1267113 від 26.10.2023 року /а.с. 41/.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконала своїх зобов'язань. Після відступлення права грошової вимоги, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості зі сплати процентів та не повернула тіла кредиту після закінчення строку кредитування.
Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманої у кредит від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за кредитним договором № 1267113 від 26.10.2023 року грошової суми у розмірі 3490,90 грн з урахуванням часткової оплати відповідачем, матеріали справи не містять, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення заборгованості за сумою (тілом) кредиту є обґрунтованою.
Водночас, перевіряючи нараховану суму процентів за користування кредитом в межах заявленого позивачем періоду стягнення (в межах строку кредитування), суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Як було зазначено вище, сторони погодили між собою розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.
22 листопада 2023 року прийнято Закон України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-IX), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-IX) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п. п. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-IX).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно з п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23.04.2024 - денна ставка не більше 1,5 %, з 21.08.2024 - денна ставка не більше 1 %.
Як встановлено вище, що відповідач отримала кредит 26.10.2023 року, тобто до набрання чинності Законом № 3498-IX.
Відповідно до приписів п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-IX дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання ним чинності, отже застосовуються і до спірних договірних правовідносин, які тривали після 24.12.2023р.
Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір процентів за користування кредитом не мав виходить за граничні межі відсотків, встановлених законом на момент їх нарахування. Виходячи з викладеного, проценти підлягають розрахунку наступним чином: за період з 26.10.2023 року по 25.11.2023 року в розмірі 10,50 грн. (3500 х 0,010 х 30 : 100, в межах позовних вимог), за період з 26.11.2023 року по 22.04.2024 року в розмірі 10350,87 грн. (3490,90 x 1.99 x 149 : 100, в межах позовних вимог); за період з 23.04.2024 року по 20.08.2024 року в розмірі 6283,62 грн. (3490,90 x 1,5 x 120 : 100), за період з 21.08.2024 року по 20.10.2024 року в розмірі 2129,45 грн. (3490,90 x 1 x 61 : 100). Загальна сума процентів, яка підлягає стягненню з відповідача становить 17387,94 грн (18774,44 грн - 1386,50 грн).
Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач в даній справі не скористався своїми правами щодо подання відзиву, заперечень на позовну заяву, доказів на їх підтвердження.
Судом враховується, що у даній справі кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним. Відповідач не надала суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами у вказаному вище розмірі.
З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 20878,84 грн.
На думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позов задовольнити частково.
З урахуванням викладеного, вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді судового збору за подачу позову пропорційно обсягу задоволених вимог у сумі 2019 грн 80 коп.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1054, 1056-1, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» /розташованого за адресою: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, ЄДРПОУ 37616221/ заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1267113 від 26.10.2023 року в розмірі 20878 грн. 84 коп. /двадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім грн 84 коп./, судовий збір в сумі 2019 грн 80 коп. /дві тисячі дев'ятнадцять грн. 80 коп./.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова