Справа № 751/2574/26 Головуючий у 1 інстанції Маслюк Н.В.
Провадження № 33/4823/474/26
Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП
13 травня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Сиволапа Д.С., за участю захисника - адвоката Чикилевської О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 квітня 2026 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 03 березня 2026 року, о 18 год. 10 хв., у м. Чернігові по вул. Музична,1, ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Sandero», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2025, строком на 3 роки. Правопорушення вчинив повторно протягом року, що підтверджується постановою органу Національної поліції ЕНА № 5426160 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що у порушення вимог ст. 268 КУпАП місцевий суд розглянув справу у його відсутність чим порушив право на захист. Вказує, що оскільки жодної передбаченої законом підстави зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що передувала складанню протоколу за ч. 5 ст.126 КУпАП, не було відображено у наявних в матеріалах справи документах (доведення порушення ОСОБА_1 ПДР), тому, всі докази по справ отримані після такої зупинки необхідно вважати недопустимими. Апелянт, посилаючись на ст.62 Конституції України, наголошує, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника адвоката Чикилевської О.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 903778 від 03.03.2026, ОСОБА_1 , 03 березня 2026 року, о 18 год. 10 хв., у м. Чернігові по вул. Музична, 1, керував автомобілем «Renault Sandero», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2025, строком на 3 роки. Правопорушення вчинив повторно протягом року, що підтверджується постановою органу Національної поліції серії ЕНА № 5426160 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.2).
Отже, вказаний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Також винуватість ОСОБА_1 підтверджується:
- копією постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.10.2025, що набрала законної сили 08.11.2025, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортним засобом на 3 (три) роки(а.с.3,4);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5426160 від 08.08.2025, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с.6),
Згідно з реєстраційною карткою транспортного засобу, власником автомобіля «Renault Sandero», державний номерний знак НОМЕР_1 є ПрАТ «АТП 2550».
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що автомобіль «Renault Sandero», державний номерний знак НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1 був зупинений у зв'язку з відсутністю страхового поліса на даний транспортний засіб. Під час спілкування та перевірки документів було з'ясовано, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортним засобом. Також було встановлено, що останній протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП.
Наведені докази є належними, достовірними та достатніми, у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Посилання захисника щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Згідно з п. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» слідує, що одним із заходів правового режиму воєнного стану є перевірка у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документів у осіб, а в разі потреби проводиться огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Окрім того, згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим Постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу).
Отже, наведене узгоджується з положеннями ст. ст. 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що в умовах запровадженого в державі воєнного стану та пов'язаних з цим певних обмежень прав і свобод людини, працівники поліції під час здійснення заходів з охорони громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану, наділені правом зупиняти та перевіряти транспортні засоби не лише з підстав, передбачених Законом України «Про Національну поліцію».
Відтак, зупинення поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_1 під час воєнного стану, є законною.
Окрім того, з відеозапису слідує, що після зупинки автомобіля поліцейський повідомив про відсутність страхового поліса на даний транспортний засіб.
Посилання апелянта на те, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені його права, так як розгляд справи було здійснено без участі останнього не знайшло свого об'єктивного підтвердження, оскільки статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте стаття 126 КУпАП до цього переліку не входить.
Крім цього, ОСОБА_1 надав повноваження на представлення своїх інтересів у суді захиснику - адвокату Чикилевській О.В., яка через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі.
Також апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
А тому, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки судом були вчинені всі необхідні дії для сповіщення про розгляд справи, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції, або порушень судом вимог матеріального або процесуального закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 квітня 2026 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяД. С. Сиволап