Справа №592/4498/26 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/306/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - застава
11 травня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Суми, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 23 березня 2026 року, якою до підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави,
Ухвалою слідчого Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 березня 2026 року, у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 про застосування до підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено.
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 грн.
Зобов'язано підозрювану ОСОБА_7 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду, а також виконувати передбачені ч.5 ст.194 КПК України обов'язки:
-не відлучатися із міста, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з підозрюваними у цьому провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановлено до 20 травня 2026 року.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із правом внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 грн., в межах строку досудового розслідування.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що при розгляді поданого клопотання, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ряду тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, один з яких, а саме, злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, відноситься до корупційних кримінальних правопорушень і така підозра є обґрунтованою, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на наявність яких вказував слідчий з посиланням на певні обставини.
Так, як зазначає прокурор, продовження на території нашої держави дії воєнного стану створює для ОСОБА_7 сприятливі умови для переховування від органу досудового розслідування, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, вона може залишити Україну, і у такий спосіб, з метою уникнення відповідальності, умисно затягавати строки досудового розслідування. Також, наявний ризик того, що підозрювана, перебуваючи на посаді головного бухгалтера КНП «Лебединська лікарня імені лікаря ОСОБА_13 », може незаконно впливати на свідків, які є працівниками вказаної установи та інших підозрюваних у цьому провадженні, з метою зміни їх показань на свою користь. Крім того, існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 , обіймаючи вказану посаду, має доступ до Реєстрів та може формувати звіти, в яких можуть міститись недостовірні відомості щодо пацієнтів, яким, фактично, медичні послуги не надавались та подавати такі звіти на підпис керівнику.
За таких обставин, як вказує апелянт, єдиною ефективною мірою запобіжного заходу є тримання під вартою, оскільки виключно такий запобіжний захід зможе повністю виключити вищевказані ризики і жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Апеляційний розгляд поданої апеляційної прокурор просив проводити у письмовому провадженні, окремо зазначаючи, що апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити.
З врахуванням такої позиції прокурора, захисник підозрюваної ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_14 , також подав заяву про здійснення апеляційного розгляду даного кримінального провадження у їх відсутність.
Враховуючи наявність вказаних заяв, а також, що про дату час і місце учасники кримінального провадження повідомлені належним чином, керуючись ч.4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні провести у без їх участі, а тому, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст.177,178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На думку колегії суддів при вирішенні питання щодо застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону дотримані в повному обсязі.
Так, з матеріалів, які надійшли до апеляційного суду, вбачається, Сумським РУП ГУНП Сумської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42024202540000009 від 15 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 366 КК України, розпочате за фактом того, що посадові особи лікувального закладу КНП «Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника» Лебединської міської ради, здійснюють привласнення коштів сплачених Національною службою здоров'я України (НСЗУ), в рамках укладених договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, шляхом внесення недостовірних відомостей до Електронної системи охорони здоров'я щодо обсягу наданих послуг пацієнтам протягом 2021-2024 років за пакетами медичних послуг №24 «Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям» та №23 «Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям», яким фактично такі послуги в даному закладі не надавались. Привласнення бюджетних коштів здійснюється шляхом фіктивного направлення пацієнтів для проведення лабораторних, інструментальних, ультразвукових, цитологічних та інших видів дослідження, які здійснюють суб'єкти господарської діяльності на комерційній основі, в той час як зазначені дослідження входять до пакетів за програмами медичних гарантій, які оплачуються НСЗУ. В подальшому, суб'єкти господарської діяльності проводять конвертацію отриманих коштів. Відповідно до висновку спеціаліста Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області встановлена матеріальна шкода (збитки) на суму 4673777 грн. 00 коп.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень причетна, зокрема, головний бухгалтер КНП «Лебединська лікарня імені лікаря К.О. Зільберника» Лебединської міської ради - ОСОБА_7 , якій 20 березня 2026 року було повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, відносно якої, у поданому слідчому судді клопотанні, слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування, з правом внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, розглядаючи вказане клопотання, слідчим суддею було встановлено, що його доводами та доданими доказами підтверджується обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України. Щодо підозри за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, то слідчий суддя дійшов висновку, що до клопотання не додано доказів, якими б підтверджувалось те, що підозрювана щонайменше була обізнана, що відповідні документи підписувалися неуповноваженими на те особами та яким чином дії ОСОБА_7 та інших підозрюваних щодо отримання фінансування для КНП суперечили інтересам цієї установи.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними існування ризиків, передбачених п. 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_7 , яка обіймає посаду головного бухгалтера КНП, може як незаконно впливати на свідків, які є працівниками цього підприємства КПП та на інших підозрюваних у цьому провадженні - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , для уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, так і вчиняти такі ж дії, як і до повідомлення про підозру.
Саме з врахуванням вказаного, а також тяжкості покарання, яке може загрожувати ОСОБА_7 у разі доведеності її винуватості, віку та стану здоров'я підозрюваної, наявності у неї міцних соціальних зв'язків, її позитивну репутацію за місцем проживання, що остання до кримінальної відповідальності не притягувалася, її майновий стан, слідчий суддя і дійшов висновку, що у ході розгляду клопотання слідчого не знайшло свого підтвердження, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваної, та вважав за доцільне застосувати до останньої більш м'якого запобіжного заходу, а саме, заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 грн. з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України
З таким висновком слідчого судді погоджується у колегія суддів та ставити під сумнів його законність та обґрунтованість підстав не вбачає.
При цьому, доводами апеляційної скарги правильність такого висновку жодним чином не спростовано, оскільки прокурором не наведено додаткових обставин, які не були предметом розгляду слідчого судді, та за яких для забезпечення дієвості кримінального провадження виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та що лише такий запобіжний захід зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
Також, колегія суддів наголошує, що прокурором не було надано доказів і на підтвердження того, що підозрювана ОСОБА_7 застосований до неї запобіжний захід не дотримала чи не виконала обов'язки, які на неї були покладенні оскаржуваною ухвалою слідчого судді.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею було постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування встановлено не було, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 березня 2026 року, якою до підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4