Справа № 131/317/26
Провадження № 2/131/211/2026
"11" травня 2026 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого - судді Олексієнка О.Ю., розглянувши в м. Іллінці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" через систему «Електронний суд» звернулося до Іллінецького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 1211861, укладеним 27.08.2019 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , в розмірі 31635,5грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказано, що 27.08.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» був укладений кредитний договір № 1211861, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.
Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «Авентус Україна» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 1.5 кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.
ТОВ «Авентус Україна» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму, а відповідач, зі свого боку, - не виконав умов кредитного договору.
11.09.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020.
ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1211861 від 27.08.2019 року
Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов'язань, тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке набуло права вимоги за кредитним договором №1211861 від 27.08.2019, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за даним кредитним договором в розмірі 31635,5грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40грн. та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 березня 2026 року позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання. Копія позовної заяви з доданими до неї матеріалами направлені відповідачу стороною позивача.
Не погоджуючись із заявленими вимогами, представником відповідача, адвокатом Загороднім О.Г., 21.03.2026 року через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якій останній просив в задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 відмовити повністю.
Зокрема представник вказав, що надані позивачем докази та обставини не підтверджують укладення договору про споживчий кредит в електронній формі, про який зазначено позивачем у позовній заяві. Надана позивачем до суду електронна копія кредитного договору №1211861 від 27.08.2019 з додатками, відповідачкою взагалі не підписані.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал'не надало суду належних та допустимих доказів надання відповідачу кредиту за Договором про споживчий кредит №1211861 від 27.08.2019року. Доказів, які б свідчили про виконання позикодавцем умов з договору по видачі кредитних коштів та доказів перерахунку коштів на картковий рахунок саме ОСОБА_1 позивачем не надано.
Крім того, представник відповідача вважає, що нараховані відсотки понад строк кредитування суперечать умовам кредитного договору.
З огляду на те, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають.
26.03.2026 року від представника позивача надійшла до суду відповідь на відзив в якій позивач вважає аргументи, наведені у відзиві на позовну заяву відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов'язання. Обґрунтовуючи це тим, що відповідачем здійснювалось часткове погашення заборгованості за кредитним договором: 24.09.2019 року на суму 4955.03 грн., які сплачено в рахунок процентiв, 23.10.2019 року на суму 215.82 грн., які сплачено в рахунок процентiв 26.03.2026 на суму 5215.82 грн., які сплачено в рахунок процентiв, 24.11.2019 року на суму 5395.68 грн., які сплачено в рахунок процентiв, 30.12.2019 року на суму 5935.26 грн., які сплачено в рахунок процентiв, 03.02.2020 року на суму 5755.40 грн., які сплачено в рахунок процентiв.
Наведені обставини у своїй сукупності беззаперечно підтверджують факт належного укладення кредитного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та прирівнюється до письмової форми правочину. Крім того, здійснення Відповідачем неодноразових часткових платежів на погашення заборгованості свідчить про фактичне визнання ним укладеного договору та своїх зобов'язань за ним.
Більше того, здійснення відповідачем неодноразових платежів на погашення заборгованості є беззаперечним підтвердженням факту отримання ним кредитних коштів, оскільки за відсутності такого отримання у відповідача не було б жодних підстав виконувати зобов'язання та здійснювати їх часткове погашення. Таким чином, доводи Відповідача є необґрунтованими та спрямованими на ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань.
Крім того, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося правомірно, у межах строку кредиту та у розмірі, прямо визначеному кредитним договором №1211861, укладеним з відповідачем у належній письмовій (електронній) формі. Умови щодо процентної ставки, порядку та періодичності її сплати були чітко погоджені сторонами, доведені до відома Відповідача до укладення договору та відповідають вимогам цивільного законодавства України, у зв'язку з чим підстави вважати такі проценти неправомірними відсутні.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 27.08.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» був укладений договір № 1211861 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.1 Договору про споживчий кредит Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в загальній сумі 10 000,00 (десять тисяч) грн. 00 коп. (далі - «Позика»), на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов'язується повернути Позику та сплатити проценти за користування Позикою.
У п.1.2. Договору кредит надається строком на 30 днів. оговір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором.
Договором. 1.3. сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування Позикою: 1.3.1. Знижена процентна ставка становить 1,71 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (624,15 % річних) у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору. 1.3.2. Стандартна процента ставка становить 1,80% від суми Позики за кожний день користування Позикою (657,00 % річних). 1.3.3. Стандартна процентна ставка застосовується згідно з пунктами 1.7., 3.4., 3.6.2. цього Договору. 15 1.4. Загальна вартість Позики за зниженою ставкою складає 151,30% від суми Позики (у процентному виразі) або 130,00 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування Позикою - 51,30% від суми Позики (у процентному виразі) або 5 130,00 грн. (у грошовому виразі).
Відповідно до п. 1.6. у випадку неможливості виконання зобов'язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою..
У п. 1.5 договору визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 6.1. договору кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до довідки ТОВ «Авентус Україна» вбачається, що Договір про надання споживчого кредиту зі сторони відповідача було підписано електронним підписом, створеним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично на Веб сайті Товариства та направлено ОСОБА_1 на її номер мобільного телефону, який повідомлений нею в ІКС Товариства та вказаний в Договорі.
Згідно Графіку платежів за договором про споживчий кредит № 1211861 від 27.08.2019, загальна вартість кредиту складає 15 130,00 грн. грн., з яких: 10 000,00 грн. грн. - сума кредиту, 5130,00 грн. - проценти за користування кредитом.
Встановлено, що договір про споживчий кредит № 1211861 від 27.08.2019 підписаний ОСОБА_1 , електронним підписом створеним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який сформовано автоматично на Веб сайті Товариства та направлено ОСОБА_1 на її номер мобільного телефону, який повідомлений нею в ІКС Товариства та вказаний в Договорі. Згідно довідки про ідентифікацію,., час відправки ідентифікатора позичальнику ОСОБА_1 2019-08-27 09:32:13, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_1 .
Як вбачається зі змісту договору про споживчий кредит № 1211861 від 27.08.2019 року він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора із зазначенням адреси проживання відповідача, її паспортних даних, РНОКПП. Крім того за умовами договору його невід'ємною частиною є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства.
При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.
Таким чином, даний договір відповідає вимогам ст.1054 ЦК України.
Отже, приймаючи умови договору, які розміщенні на які розміщені на сайті сreditplus.ua/assets/uploads/public/pravila 18.03.2019 та підписанням договору про споживчий кредит № 1211861 від 27.08.2019 ОСОБА_1 підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Без вчинення вказаних дій та надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ «Авентус Україна».
Відповідно до довідки директора ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про здійснені за дорученням ТОВ "Авентус Україна" вбачається, що кошти на суму 10000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача НОМЕР_2 , код авторизації 388147, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-3108914, , яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», а відтак - належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу. Отже, позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено нею у кредитному договорі (заявці).
Однак, позичальник свої зобов'язання з договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього перед кредитором виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, яка станом на дату подання позову становить 31635,5 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 9992 грн.; заборгованість за процентами - 21043,5 грн.; заборгованість за пенею - 600 грн.
Таким чином досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна», невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань.
Крім того, судом встановлено, що 11.09.2020 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020.
ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1211861 від 27.08.2019 року.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №ККАУ-11092020 від 11.09.2020 року, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 49100,20 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 31635,5 грн.
13.02.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було надіслано ОСОБА_1 повідомлення-претензію по кредитному договору №1211861 від 27.08.2019 про погашення кредитної заборгованості.
Оскільки ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за договором позики, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», як новий кредитор, звернулося до суду з даними позовом про стягнення заборгованості.
Згідно зі статями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення частини першої статті 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
У статті третій ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до частини першої, другої статті шостої ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Суд встановив, що 27.08.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» був укладений кредитний договір № 1211861.
Вказаний кредитний договір укладено в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).
В матеріалах справи наявні належні та допустимі доказами на підтвердження обставин укладання між сторонами 27.08.2019 року правочину. Без отримання sms-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 не був би укладений.
Вказаний висновок апеляційного суду зроблений з урахуванням правових позицій наведених Верховним Судом у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20.
Отже, враховуючи обставини укладення договору в електронній формі слід дійти висновку, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Відповідно до умов згаданого Договору ТОВ Авентус Україна» надало відповідачці кошти в сумі 10000,00грн., строком на 30 днів, а остання зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними.
Оскільки на день звернення позивача до суду зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.
Суд бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов'язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору, або факту перерахування та отримання нею кредитних коштів. Будь яких доказів, які б спростували створення ОСОБА_1 особистого кабінету на сайті ТОВ «Авентус Україна», належність засобів зв'язку, зокрема номеру мобільного телефону та електронної пошти, які використовувались при укладенні договору, іншій особі ніж ОСОБА_1 , а також як укладення самого договору, так і отримання відповідачем коштів на картковий рахунок матеріали справи не містять.
Не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів надання відповідачу кредиту, тому відсутні підстави вважати правильним наданий позивачем розрахунок розміру заборгованості.
Так, у постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 (провадження № 61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить.
Відповідач не надала суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на її рахунок, враховуючи, що ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» не є первісним кредитором та не є банківською установою. Тобто ОСОБА_1 не була позбавлена можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.
Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним кредитним договором і взяті на себе зобов'язання останньою не виконано, у передбачені в договорі строки грошові кошти та нараховані відсотки не повернула, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості за кредитним договором, суд вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача за Кредитним договором № 1211816 від 27.08.2019, а саме суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9992,00 гривень та сума заборгованості по відсотках у розмірі 21043,5 гривень.
Щодо стягнення заборгованості за пенею суд зазначає наступне.
Позивач також ставить вимогу про стягнення з відповідача заборгованість з пенею в сумі 600,00 грн, оскільки останньою порушено зобов'язання визначені договором.
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася Указами Президента України і триває дотепер.
З огляду на вказані обставини позичальник (відповідач) звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позивача) неустойки за порушення зобов'язання.
Відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за пенею у сумі 600,00 гривень задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 31035,5 грн.
В частині заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Цивільно-процесуальне законодавство окреслило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідача в відзиві до позовної заяви заявив заперечення щодо судових витрат позивача обґрунтовуючи це тим, що розмір гонорару адвоката є завищеним, явно непропорційним предмету спору та обсягу фактичного виконаної роботи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Верховний Суд у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 488/1363/17 (провадження № 61-11991св20) та від 26 січня 2022 року у справі № 127/1415/20 (провадження № 61-878св21) дійшов наступних висновків: «втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України».
Розподіляючи витрати, які позивач поніс на професійну правничу допомогу по розгляду справи суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази: Договір про надання правової (правничої) допомоги, укладений 01.07.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та Адвокатським об'єднанням «Апологет», Акт № 729 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 13.02.2026 року, детальний опис наданих послуг до даного акту від 13.02.2026 року. Відповідно до наданих доказів, витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 8000,00грн.
Враховуючи викладене вище, складність справи, тривалість затраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмета спору та обсягу фактично наданих послуг, суд вважає, що заявлені витрати є співмірними і пропорційними обсягу здійсненої роботи та наданої послуги.
Водночас витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, зважаючи на вимоги п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки вимоги позивача задоволені частково на суму 31035 грн 50 коп. і ця сума від суми позову (31635 грн 50 коп.) складає 98,10 %, а тому з відповідача до стягнення підлягає 7848,00грн. витрат на професійну правничу допомогу (98,10 % від 8 000 грн 00 коп.).
Вказаний висновок суду повністю корелюється з правовими висновками, які викладені Верховним Судом у постановах від 30 квітня 2025 року у справі № 752/17800/22 (провадження № 61-12052св24), від 16.09.2025 у справі № 359/10546/23 (провадження № 61-15942св24) та ухвалі від 02.10.2025 у справі № 568/1927/24 (провадження № 61-12034ск25).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжним документом від 17.02.2026 (а.с. 11).
Враховуючи вказане з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2611,81 грн., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (98,10 %).
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 141, 258-259, 263, 265, 268, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1211861 від 27.08.2019 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в загальному розмірі 31035,5 грн., що складається з суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9992,00 гривень та суми заборгованості по відсотках у розмірі 21043,5 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в сумі 2611,81 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7848,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (реквізити: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_3 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО