Провадження № 11-кп/803/1542/26 Справа № 210/13/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2026р., якою щодо обвинуваченого ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 263; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто до 17.05.2026р. включноу кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №62024000000000700 від 09.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 263; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст.263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України
за участю захисника ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_12
Оскаржуваною ухвалою суду перої інстанції щодо обвинуваченого за ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600грн.
Ухвалу суду першої інстанції оскаржено захисником ОСОБА_6 , який в апеляційній скарзі:
- вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є надто суворим, та для забезпечення кримінального провадження достатнім було б застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту;
- зазначає, що обвинувачений тримається під вартою без обґрунтованої підозри, ризики, визначені ст. 177 КПК України, є недоведеними.;
- наголошує, що визначений розмір застави є непомірним для обвинуваченого
- прохає скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, постановити нову ухвалу, якою обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або у разі альтернативи зменшити розмір застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, позицію прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обґрунтування прийнятого рішення про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд першої інстанції зазначив, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, то суворість можливого вироку і тяжкість ймовірного покарання, особливо суттєво підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Обвинувачений ОСОБА_7 підозрюється у 5 епізодах вчинених ним злочинів. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли та не змінились під час розгляду клопотання.
Окрім того, у продовж тривалого часу роботи в підрозділах поліції, зокрема управління карного розшуку, обвинувачений опанував методику та тактику ведення оперативно-розшукової діяльності, тобто навички, які він може використовувати з метою переховування від суду, що також ускладнить його успішне виявлення та затримання правоохоронними органами. Так у разі обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, він може вдатися до затягування досудового розслідування та в подальшому уникнення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України судом були досліджені відомості про особу обвинуваченого, а саме позитивно характеризувався за місцем його роботи, раніше несудимий, учасник бойових дій, має сім'ю, постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, тривалий час перебуває під вартою, тому суд перої інстанції вважав за можливим зменшети розміру застави визначеної раніше Печерським районим судом м. Києва та застосувати розмір застави, в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатнім для виконання обвинуваченим.
Суд апеляційної інстанції при перевірці висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості та законності продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановив, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому обвинувачений, усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може переховуватися від суду. Судовий розгляд кримінального провадження не закінчено, у зв'язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів судом, обвинувачений може переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належного виконання обвинуваченим ОСОБА_7 своїх процесуальних обов'язків.
Продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого відповідає вимогам ст.183 КПК України, вік та стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджають застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тяжкість, характер та обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень підтверджують вагомість заявлених ризиків, які на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, належним дослідив у судовому засіданні сукупність обставин, які стали підставою для продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, фактичні обставини, за якими щодо обвинуваченого складено обвинувальний акт на підставі раніше оголошеної підозри, відомості про його особу, та погоджується із рішенням суду першої інстанції, та вважає його законним та обґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції, досліджуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які у своєму клопотанні послався прокурор, встановив їх наявність, та погоджується із висновками суду першої інстанції щодо їх існування.
Зокрема слід наголосити, що ризиками, крім іншого, слід рахувати передбачувану небезпеку вчинення обвинуваченим протиправних дій, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, та дозволять суду на основі закону та внутрішнього переконання зробити висновок про необхідність обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу.
Суд апеляційної інстанції досліджуючи можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, не вбачає достатніх та належних підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає, що тримання під вартою, у даному випадку, є тим заходом забезпечення кримінального провадження, який здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на відміну від інших, більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що на даний час ризики та обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, не зменшилися та продовжують існувати, а тому доводи апеляційної скарги захисника, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною, є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, не є слушними, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
При цьому визначений розмір застави, який може бути внесений у якості альтернативного запобіжного заходу щодо обвинуваченого відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним, та на думку суду апеляційної інстанції, у разі її внесення забезпечить дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки для забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції перевіривши ухвалу суду першої інстанції щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою вважає, що підстави для її скасування відсутні, а доводи апеляційної скарги захисника такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2026р., якою щодо обвинуваченого ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 263; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто до 17.05.2026р. включно,у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №62024000000000700 від 09.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 263; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст.263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України залишити без задоволення.
Ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.03.2026р., якою щодо обвинуваченого ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 263; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто до 17.05.2026р. включно,у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №62024000000000700 від 09.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст. 263; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263; ч. 1 ст.263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді