печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12595/26-к
пр. № 1-кс-24764/26
28 квітня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
До провадження судді ОСОБА_1 надійшла заява слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування заяви зазначено, що оскільки заявник у прохальній частині скарги просить не здійснювати розподіл даної скарги у тому числі на слідчого суддю ОСОБА_3 , у зв'язку з тим, що ним вже заявлялися йому відводи при розгляді інших справ, то вважає за необхідне заявити самовідвід з метою уникнення сумнівів у його неупередженості.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились. Тому, суддя дійшов висновку про розгляд вказаної заяви у їх відсутність.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду заяви за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши заяву, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд.
Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 року, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити, самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Разом з тим, з урахуванням доводів, наведених у заяві про самовідвід, та доводів скарги, суддя приходить до висновку, що об'єктивних підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України щодо існування інших обставин, які можуть викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_3 не встановлено, а доводи, на які посилається слідчий суддя у заяві, свідчать про те, що заявник вважає слідчого суддю ОСОБА_3 упередженим з особистих міркувань, у зв'язку з тим, що ним вже заявлялися йому відводи при розгляді інших його справ, тому останній вважає, що слідчий суддя ОСОБА_3 не повинен розглядати його скарги, не є підставою для відводу слідчого судді та не свідчать про його упередженість.
Таким чином, суддею не встановлено наявність обставин, які би викликали сумніви в неупередженості та об'єктивності слідчого судді ОСОБА_3 і унеможливлювали ухвалення ним об'єктивного рішення у справі, а отже заява про самовідвід не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 75, 80-81, 94 КПК України, суддя,
У задоволенні заяви слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1