печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23177/26-к
пр. 1-кс-26494/26
28 квітня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000002386 від 05.09.2025 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богодухів, Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не адвоката, не депутата,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України,
Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12025000000002386 - Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025000000002386 від 05.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025000000002386 від 05.09.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.255, ч.5 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , маючи певний життєвий досвід, організаторські здібності, лідерські якості та відповідний авторитет серед місцевих мешканців регіону свого проживання, кола своїх товаришів, друзів та знайомих, а також іноземців - громадян Чеської Республіки, відповідні знання та практичні навички використання спеціалізованого телефонного обладнання (VoIP телефонія, віртуальні АТС, російського сервісу колл-трекінг «Callibri») та програмного забезпечення «TeamViewer» для отримання віддаленого доступу до комп'ютерного обладнання та пристроїв, програмного забезпечення «Microsip», з метою шахрайського заволодіння коштами іноземців, зокрема громадян Чеської Республіки, не пізніше початку 2023 року вирішив створити стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію.
Відповідно до плану створення та діяльності злочинної організації ОСОБА_9 розподілив ролі та функції між співучасниками вчинення злочинів, а також розробив механізм та ієрархічну структуру підпорядкування учасників злочинної організації.
Для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної злочинної організації, під час залучення осіб (учасників) враховувалися їх особисті якості, фізичні дані, навички, ступень володіння чеською мовою, вміння діяти в групі, дотримання правил поведінки, визнання авторитету її лідера (керівника) та безумовне йому підпорядкування.
У цей же час, тобто не пізніше початку 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не представилось можливим встановити, ОСОБА_8 на виконання розробленого плану, переконав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 інших осіб, щодо яких матеріали виділені в окреме провадження, та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб в кількості не менше 5 (п'яти) з числа громадян Чеської Республіки та Республіки Молдова, кримінальне переслідування відносно яких здійснюється компетентними органами Чеської Республіки, зокрема: ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , у можливості швидкого незаконного збагачення, шляхом вчинення злочинів та із застосуванням ефективної конспірації злочинної діяльності, повідомивши їм структуру злочинної організації, ступінчату ієрархічну підпорядкованість її учасників, розроблений ним план та механізм учинення злочинів, визначив хто і які ролі буде виконувати у злочинній організації, згідно із підпорядкованістю її учасників, на що отримав їх добровільну згоду на участь у злочинній організації та її діяльності, тим самим ОСОБА_8 створив стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію.
З метою ефективного досягнення злочинної мети, направленої на незаконне збагачення, шляхом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, ОСОБА_8 як керівником злочинної організації між учасниками розподілено функції кримінально протиправної діяльності.
Так, ОСОБА_6 , як член злочинної організації, у відповідності до відведеної йому керівником злочинної організації ролі, виконував наступні обов'язки: організовував та забезпечував перевезення громадян Чеської Республіки, республіки Молдова, громадян України, що погодилися на вчинення злочинів у складі злочинної організації по території України; організовував пошук тимчасового та постійного житла для громадян Чеської Республіки, Республіки Молдова, які прибули до України для вчинення злочинів у складі злочинної організації; організовував приховування діяльності шляхом забезпечення її учасників спеціальними засобами та каналами зв'язку, які не дають можливості ідентифікувати фактичне місцезнаходження користувачів, можливості оперативної зміни робочих місць, мобільних телефонів та номерів до них, інтернет-провайдерів, комп'ютерів та інших пристроїв; в разі виникнення конфліктів між учасниками злочинної організації, приймав участь у вирішенні конфліктів.
Так, утворена ОСОБА_8 злочинна організація завдяки вжитим її членами заходів конспірації, убезпечувала себе від викриття та діяла упродовж тривалого проміжку часу починаючи щонайменше з початку 2023 року по серпня 2024 року.
За час існування утвореної ОСОБА_8 злочинної організації органом досудового розслідування зафіксовано та задокументовано ряд особливо тяжких злочинів, пов'язаних із заволодінням коштами громадян Чеської Республіки шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, які було вчинено її членами в умовах воєнного стану у період з 17.02.2024 до 14.05.2024.
Так, ОСОБА_8 у період з лютого 2024 року по травень 2024 року, діючи умисно, у складі створеної ним злочинної організації, разом з іншими її учасниками, виконуючи відведену йому роль, згідно єдиного та спільного плану вчинення злочинів, умисно вчинив ряд незаконних заволодінь чужим майном - грошовими коштами клієнтів банківської установи, шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки (шахрайств), а саме: 19.02.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 4 260 906,72 грн які належать ОСОБА_18 ; З 17.02.2024 по 21.02.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 1 941 166,64 грн які належать ОСОБА_19 ;19.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами у сумі 285 890,81 грн., та шляхом обману вчинив закінчений замах на заволодіння грошовими коштами в сумі 842 600 грн які належать ОСОБА_20 ; 19.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 252 780 грн які належать ОСОБА_21 ; З 15.03.2024 по 18.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами у сумі 1 837 970,04 грн., та шляхом обману вчинив закінчений замах на заволодіння грошовими коштами в сумі 404 678,2 грн які належать ОСОБА_51; 19.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 134 773,87 грн які належать ОСОБА_22 ; 13.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 499 033,37 грн які належать ОСОБА_52; 20.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 271 607,05 грн які належать ОСОБА_23 ; 19.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 512 214,85 грн які належать ОСОБА_24 ; 07.05.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 1 722 604,39 грн які належать ОСОБА_25 ; 14.05.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 992 494,94 грн які належать ОСОБА_26 .
Всього у зазначений період часу учасники злочинної організації, шляхом введення в оману потерпілих: здійснили закінчений замах на заволодіння грошовими коштами на загальну суму 1 247 278 грн. 20 коп. (один мільйон двісті сорок сім тисяч двісті сімдесят вісім гривень 20 копійок); заволоділи чужим майном на загальну суму 12 711 442 грн. 68 коп. (дванадцять мільйонів сімсот одинадцять тисяч чотириста сорок дві гривні 68 копійок).
28.08.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
05.09.2025 матеріали з кримінального провадження № 12024000000000313 відносно ряду підозрюваних, у тому числі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , виділено в окреме кримінальне провадження № 12025000000002386 від 05.09.2025.
05.09.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
12.09.2025 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
27.04.2025 о 06 год. 40 хв. ОСОБА_6 затриманий на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва (справа 757/44758/25-к від 16.09.2025) про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному ОСОБА_6 та його захиснику - 27.04.2026.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.
На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 є запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Таким чином, враховуючи те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, сторона обвинувачення вважає, що тільки застосування саме найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зможе усунути ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України просить не визначати розмір застави у якості альтернативного запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заперечували щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що підозра є необґрунтованою, а заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені, просили відмовити у задоволенні клопотання, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме: домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025000000002386 від 05.09.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.255, ч.5 ст.190 КК України.
28.08.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), якими обґрунтовується повідомлення про підозру ОСОБА_6 , зокрема:
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_27 від 19.03.2024, згідно якого остання повідомила про вчинення шахрайства відносно неї, а саме, що до неї зателефонували нібито працівники банківської установи та повідомили про несанкціонований доступ сторонніх осіб до її рахунку, та переконали її перерахувати всі кошти на нібито безпечний рахунок. Таким чином, потерпілій завдано збитків на суму 169 648 чеських крон;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_28 від 24.04.2024, згідно якого останній повідомив про обставини виведення коштів зловмисниками;
- протоколом про порушення кримінального провадження від 20.02.2024 за заявою ОСОБА_29 про вчинення шахрайства відносно останньої;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_29 від 19.02.2024, яка повідомила, що з нею зв'язались нібито працівники банківської установи та повідомили про витік інформації, у зв'язку з чим її коштами могли заволодіти сторонні особи та переконали її перерахувати всі кошти на нібито безпечний рахунок. В подальшому потерпіла перерахувала кошти 54 платежами сумами 6000 та 5000 чеських крон;
- протоколом про порушення кримінального провадження від 20.03.2024 за заявою ОСОБА_30 про вчинення шахрайства відносно останньої;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_30 від 20.03.2024, яка повідомила про шахрайські дії відносно неї, а саме що до неї зателефонували невідомі та представилися працівниками банківської установи, та переконали останню про злом її банківського рахунку та про необхідність перевести кошти на інші, надані працівниками банку, рахунки;
- протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 10.04.2024 відносно ОСОБА_8 , згідно якого останній причетний до злочинної діяльності;
- протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за особою, річчю, місцем від 20.05.2024 відносно ОСОБА_8 , згідно якого останній причетний до злочинної діяльності;
- протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо контролю особи від 12.08.2024 відносно ОСОБА_8 , згідно якого останній веде розмови з іншими учасниками злочинної діяльності;
- протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_8 , в якому містяться записи про розрахунок за комунальні послуги, заробітну плату, та інші витрати учасників злочинної діяльності;
- протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за особою, річчю, місцем від 07.10.2024 відносно ОСОБА_31 , згідно якого останній зустрічався з іншими фігурантами справи;
- протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за особою, річчю, місцем від 20.05.2024 відносно ОСОБА_32 , згідно якого останній зустрічався з іншими фігурантами справи;
- протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20.05.2024 відносно ОСОБА_6 ;
- протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за особою, річчю, місцем від 13.09.2024 відносно ОСОБА_33 ;
- протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 12.02.2025 відносно ОСОБА_34 ;
- протоколом за результатами негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за особою, річчю, місцем від 24.02.2025 відносно ОСОБА_34 ;
- протоколами про результати виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації від 04.07.2024, та від 06.08.2024, згідного якого фігуранти справи залучали інших осіб до співпраці з колл-центром;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_35 від 18.08.2024, який свідчив за результатами прослуховування останнім аудіофайлів та прокоментував належність голосу окремим фігурантам справи;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.08.2024, складеними за результатами впізнання ОСОБА_36 окремих осіб, які є фігурантами справи;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_37 від 27.08.2024, який свідчив за результатами прослуховування останнім аудіофайлів та прокоментував належність голосу окремим фігурантам справи, а саме: ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_41 від 29.08.2024, який свідчив за результатами прослуховування останнім аудіофайлів та прокоментував належність голосу окремим фігурантам справи, а саме: ОСОБА_38 , ОСОБА_42 , та іншим;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.08.2024, складених за результатами впізнання ОСОБА_43 окремих осіб, які є фігурантами справи;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.08.2024, який свідчив за результатами прослуховування останнім аудіофайлів в яких упізнав голоси фігурантів справи, у тому числі і свій власний голос;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.08.2024, складених за результатами впізнання ОСОБА_44 окремих осіб, які є фігурантами справи;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_45 від 29.10.2024, який повідомив про те, що він був орендодавцем та надавав в оренду фігурантам справи частину приміщення готелю за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.10.2024, складених за результатами впізнання ОСОБА_46 окремих осіб, які є фігурантами справи;
- стенограмою аудіофайлу 2024-03-19_420607641021_1 від 06.11.2024, згідно якої зафіксовано телефонну розмову між членом злочинного угрупування, та потерпілою ОСОБА_47 ;
- стенограмою аудіофайлу 2024-03-20_420736602469_2 від 04.11.2024, згідно якої зафіксовано телефонну розмову між членом злочинного угрупування, та потерпілою ОСОБА_48 ;
- постановою про обвинувачення ОСОБА_37 , ОСОБА_49 та ОСОБА_50 від 29.07.2024 щодо вчинення останніми шахрайства, несанкціонованого доступу до комп'ютерних систем та участі в організованому злочинному угрупуванні.
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_6 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненнями прокурора наданими під час розгляду цього провадження.
Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя перевіряє наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, у сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов'язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремленні у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вказуючи на наявність ризиків слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні посилався на можливість ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, які слідчий суддя вважає доведеними в силу наступного.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив умисні злочини, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими та за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а отже достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може планувати втечу останнього за кордон з метою ухилення від покарання та переховування від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний перебував у розшуку та останнього було затримано на підставі ухвали слідчого судді.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння кримінального правопорушення, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_6 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику, передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, наразі існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, для уникнення кримінальної відповідальності, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі може знищити важливі докази у кримінальному провадженні щодо причетності до злочину інших співучасників злочинної організації, тощо.
Крім того на даний час органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження всіх речових доказів діяльності злочинної організації, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі може вчинити дії, щодо її знищення, псування та приховування.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою ухилення від відповідальності, під страхом суворого покарання, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені з числа осіб, на ім'я яких відкривалися карткові рахунки, які використовувалися для переказу коштів від потерпілих тощо, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового розслідування не встановлені всі учасники злочинної організації, так само - як і потерпілі особи, томі підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою уникнення від відповідальності, може чинити вплив на вказаних осіб.
Отже, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального провадження, а покладений на підозрюваного обов'язок не буде занадто обтяжливим.
Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 вчиняв злочини, переслідуючи корисливий мотив та матеріальну вигоду, на дайни час не працює і злочинна діяльність довгий час є єдиним джерелом доходу останнього, тому перебуваючи на волі, не маючи інших джерел для існування - буде надзвичайно схильним для продовження злочинної діяльності.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Щодо доводів сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ініційованого запобіжного заходу без визначення розміру застави, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя їх відхиляє, оскільки вказана норма не встановлює обов'язок, а надає право слідчому судді/суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу у межах 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2 496 000 грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною сумою для нього.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Покладення даних обов'язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний, у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати у кримінальному провадженні № 12025000000002386 від 05.09.2025 до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 16.06.2026.
Строк тримання під вартою підозрюваного обчислювати з моменту його затримання, а саме: 27.04.2026 о 06 год. 40 хв.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2 496 000 (два мільйони чотириста дев'яносто шість тисяч) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/р UA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16.06.2026.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1