печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24921/26-к
07 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідуванням Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 42026000000000070 від 19.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
07.05.2026 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідуванням Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 42026000000000070 від 19.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000070 від 19.01.2026 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проте завершити досудове розслідування у визначений ухвалою слідчого судді не представилось можливим, через необхідність проведення значної кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу і мають суттєве значення для судового розгляду.
Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому залишати місце свого проживання з покладення відповідних обов'язків.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо продовження дії запобіжного у вигляді домашнього арешту та просили застосувати особисте зобов'язання, та одночасно просили надати можливість вільно пересуватися по місту Києву та Київській області.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026000000000070 від 19.01.2026 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
12.02.2026 о 13 год. 52 хв. ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 208 КПК України.
13.02.2026 о 00 годині 14 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13.02.2026 у справі № 757/9545/26-к до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту під час повітряної тривоги, строком до 12.04.2026.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 757/19107/26-к запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 змінено на домашній арешт в певний період доби строком до 11.05.2026 включно.
Цією ж ухвалою Печерського районного суду міста Києва продовжено строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_5 .
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах та підтверджується:
-заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, яке полягає у проханні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надати неправомірну вигоду за працевлаштування на ДП «НДІ «Квант» із бронюванням від мобілізації ОСОБА_8 ;
- показаннями свідка ОСОБА_7 , який зазначив, що ОСОБА_5 є його знайомим. Під час однієї з розмов ОСОБА_5 повідомив, що може працевлаштовувати людей на підприємство з подальшим їх бронюванням від мобілізації за грошову винагороду в сумі 10 000 дол. США. Надалі ОСОБА_5 надав контакти директора ДП «НДІ «Квант» ОСОБА_6 , роз'яснивши, що саме на очолюване нею підприємство буде працевлаштовано відповідну особу. Під час зустрічі ОСОБА_6 розповіла, що про його спілкування з ОСОБА_5 їй відомо і вона зможе забезпечити працевлаштування відповідної особи на ДП «НДІ «Квант» за грошову винагороду в сумі від 4000 до 6000 дол. США. Розуміючи протиправність вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , він звернувся із заявою до Служби безпеки України. Після працевлаштування на ДП «НДІ «Квант» ОСОБА_8 та отримання ним бронювання від мобілізації ОСОБА_7 , діючи під контролем правоохоронних органів, 12.02.2026 передав ідентифіковані кошти в сумі 10 000 дол. США ОСОБА_5 та в сумі 2000 дол. США - ОСОБА_6 ;
- показаннями свідка ОСОБА_8 , згідно з якими він працевлаштувався на ДП «НДІ «Квант» та отримав бронювання від мобілізації, проте йому пояснили, що ходити на роботу не потрібно;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , яка зазначила, що обіймає посаду в. о. керівника відділу кадрів ДП «НДІ «Квант» та за вказівкою директора ДП «НДІ «Квант» ОСОБА_6 оформила працевлаштування ОСОБА_8 і подала необхідні документи для його бронювання від мобілізації. Кошти в сумі 2000 дол. США, вилучені під час обшуку її автомобіля, ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_6 за декілька хвилин до зупинки автомобіля працівниками правоохоронного органу. ОСОБА_6 попросила потримати ці кошти у себе, коли їй зателефонували з відділу охорони ДП «НДІ «Квант» і повідомили, що її розшукують працівники правоохоронного органу;
-протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_5 від 12.02.2026, відповідно до якого було вилучено заздалегідь ідентифіковані кошти в сумі 10 000 дол. США, які ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_7 ;
-протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_9 від 12.02.2026, у якому перебувала ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , під час якого у ОСОБА_9 вилучено заздалегідь ідентифіковані кошти в сумі 2000 дол. США, одержані ОСОБА_6 від ОСОБА_7 , та оригінали документів щодо працевлаштування та бронювання від мобілізації ОСОБА_8 ;
-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 12.02.2026, відповідно до якого здійснено огляд, ідентифікацію та вручення ОСОБА_7 коштів у сумі 12 000 дол. США для їх використання під час здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Постановою першого заступника Генерального прокурора від 02.04.2026 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 12.05.2026.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.05.2026 строк досудового розслідування продовжено до 12.08.2026
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Частиною 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи.
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Прокурором в судовому засіданні частково доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які мали місце на момент застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу, продовження його дії та на даний час не зменшились, що забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Судом встановлено, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин, який йому інкримінується є тяжкими, та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 10-ти років та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Варто зазначити, що ОСОБА_5 інкриміновано корупційне кримінальне правопорушення відповідно до примітки до ст. 45 КК України, що передбачає в разі доведення вини у суді, призначення останньому покарання виключно у вигляді позбавлення волі.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення
від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування,
а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Окрім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний маючі свободу дій та злочинні зв'язки з іншими особами, може повідомляти їм відомості, які стали їй відомі в ході слідчих дій у даному провадженні, а також інші важливі відомості, крім того, може надати вказівку знищити, спотворити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що може створювати перешкоди для подальшого викриття фактів злочинної діяльності, а також встановлення інших членів злочинної групи, всіх членів якої ще не встановлено, а кінцевою метою даного кримінального провадження є притягнення всіх винних осіб до кримінальної відповідальності.
Також, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 , без застосування запобіжного заходу, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків/підозрюваних/обвинувачених слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
При цьому, анкетні дані свідків відомі стороні захисту.
Що стосується доводів сторони обвинувачення про наявність ризиків, того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, то, на переконання слідчого судді, таке обґрунтування має суто формальний характер. Прокурор жодним чином не розкрив цей ризик крізь призму особи підозрюваного та конкретних обставин справи, обмежившись лише загальними твердженнями.
Оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_5 , ризики які зазначені у клопотанні, та продовжують існувати, дані які характеризують особу, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне продовжити до підозрюваного, передбачений ст. 181 КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, що на переконання слідчого судді забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тобто буде забезпечено виконання цілей кримінального провадження та одночасно дотримано права особи підозрюваного, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваному у кримінальному провадженні № 42026000000000070 від 19.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з 23 год. 00 хв. по 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, у межах строку досудового розслідування № 42026000000000070 від 19.01.2026, а саме: до 05.07.2026.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, строком до 05.07.2026, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним, свідками у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде визначений прокурором та доведено до відома підозрюваного під розпис;
- залишити на зберіганні до підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання підозрюваного в м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10