печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24924/26-к
07 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
07.05.2026 у провадженні Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та одночасно покладено процесуальні обов'язки, проте завершити досудове розслідування у визначений ухвалою слідчого судді не представилось можливим, у зв'язку з необхідністю виконання вимог статті 290 КПК України.
Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу та продовженні його дії, не втратили свою актуальність, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії обов'язків відносно ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні щодо клопотання прокурора заперечували, вказуючи на відсутність ризиків у кримінальному провадженні. Одночасно вказали, що на утриманні підозрюваного перебуває онкохвора матір.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України та за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Під час досудового розслідування, 08.11.2025 о 02 години 07 хвилин по 02 годину 12 хвилин за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, затримано ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яким 08.11.2025 повідомлено про підозру у викраденні військовою службовою особою іншого військового майна, вчинене, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.
Окрім цього, 26.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Довжок Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у пособництві у викраденні іншого військового майна, вчиненому військовою службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 410 КК України.
Окрім цього, 26.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України.
06.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 410 КК України, а саме, у викраденні військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем іншого військового майна, за попередньою змовою групою осіб, вчинене в умовах воєнного стану.
При цьому, постановою керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_10 , строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 продовжено до 3-х місяців, тобто, до 08.02.2026.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_11 у справі № 757/4257/26-к від 30.01.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.02.2026 із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 998 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста тисяч) гривень.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2026 у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 продовжено строк досудового розслідування, до 5 місяців.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_12 у справі № 757/6365/26-к від 04.02.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 05.04.2026, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 135 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 599 040 (п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч сорок) гривень, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, іншими підозрюваними, експертами і учасниками даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Згідно довідки про звільнення серії КИВ № 31744 підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнений з-під варти 06.02.2026, у зв'язку зі сплатою застави.
Окрім цього, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2026 у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025 продовжено строк досудового розслідування, до 6 місяців.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_13 від 03.04.2026 у справі № 757/18528/26-к стосовно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії покладених процесуальних обов'язків, згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, до 08.05.2026.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що теперішній час обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення є:
- матеріали оперативного підрозділу - Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, що отримані на виконання доручення слідчого про проведення слідчих та розшукових дій;
- показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (співробітники Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України);
- показання свідка ОСОБА_16 , яка повідомила, що з 2024 року ОСОБА_6 у супроводі інших осіб два рази на місяць привозила їй продукти харчування з метою подальшої реалізації, за що остання отримувала грошові кошти;
- показання свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ;
- протокол огляду мобільних телефону ОСОБА_16 ;
- матеріали службового розслідування військової частини НОМЕР_1 за фактом викрадення продуктів харчування з військової частини НОМЕР_2 ;
- матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, що розсекречені в установленому законом порядку, за результатом проведення яких, починаючи з вересня 2025 року задокументовано 4 факти викрадення продуктів харчування з території військової частини НОМЕР_2 ;
- протокол обшуку від 07.11.2025 за місцем проживання ОСОБА_16 , за адресою: АДРЕСА_2 , у присутності ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , було виявлено та вилучено продукти харчування, що викрадені з військової частини НОМЕР_2 останніми, транспортний засіб «Renault MASTER, д.н. НОМЕР_3 », що належить на праві власності військовій частині НОМЕР_2 та на якому було привезено викрадені продукти харчування, інші речі та документи, які мають значення для кримінального провадження;
- протоколи затримання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ;
- протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_5 у якому міститься листування у месенджері «Whats app» із співучасником злочину ОСОБА_8 зі змісту якого причетність ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення;
- протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_6 , у якому міститься листування у месенджері «Whats app» із співучасником злочину ОСОБА_5 зі змісту якого вбачається, що командир військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 обговорює із ОСОБА_6 деталі кримінального правопорушення, зокрема, попереджає про вжиття заходів конспірації, розподіл прибутку між співучасниками, надає дозвіл на вивезення викрадених продуктів харчування на транспортному засобі військової частини у конкретні дні;
- довідка-доповідь командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 на адресу командування військової частини НОМЕР_1 , у якій останній фактично підтверджує обізнаність у вчиненні кримінального правопорушення;
- висновки судових товарознавчих експертиз від 02.01.2026 № СЕ26-26/6, від 02.03.2026 № СЕ26-112/6, від 03.03.2026 № СЕ26-113/6, від 04.03.2026 № СЕ26-114/6;
- протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 24.04.2026
- інші матеріали кримінального провадження, зібрані під час досудового розслідування у своїй сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Згідно ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків повинно окрім іншого містити виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, аналіз чого наведений слідчим суддею вище, а по-друге, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики.
Наряду з вказаним, слідчий суддя приймає до уваги, що у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Також, 06.05.2026 слідчим на виконання доручення прокурора, в порядку ст. 290 КПК України було відкрито матеріали іншій стороні та повідомлено підозрюваним, їх захисникам, потерпілому та цивільному позивачу про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено та матеріалами клопотання підтверджено, що заявлені стороною обвинувачення ризики, які враховано слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу та продовженні його дії не зменшилися.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
В розрізі дослідження ризиків, наявних в кримінальному провадженні, слідчим суддею встановлено наступне.
Так, в судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може почати переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Вищевикладене свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, пов'язаного із викраденням військового майна (продуктів харчування) під час дії воєнного стану, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування і суду.
Вказане дає підстави для висновку, що зазначений ризик продовжує існувати та, з плином часу не зменшується, оскільки завершення досудового розслідування свідчить про суттєву ймовірність наближення судового провадження, за результатами якого (як один із варіантів) підозрюваному/ обвинуваченому може бути призначене реальне покарання у виді позбавлення волі.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, як зазначено у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.
При дослідження обставин кримінального провадження та особи підозрюваного встановлено актуальність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), який обґрунтовується характером та обставинами вчинення кримінальних правопорушень.
Так, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем може вчиняти вплив на інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 з якими проходить військову службу, у тому числі, з метою знищення, сховання, спотворення або створення штучних доказів захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Окрім цього, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні даних кримінальних правопорушень разом із іншими особами, існує ризик того, що остання може незаконно випливати на інших підозрюваних, які будуть давати показання, що будуть викривати їх у вчиненні даного кримінального правопорушення.
При цьому, допитаний в якості свідка старший кухар військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_17 повідомив, що співучасник підозрюваного ОСОБА_5 - підозрювана ОСОБА_6 , яка перебувала із ним близьких відносинах (підтверджується показаннями підозрюваної ОСОБА_6 , довідкою-доповіддю командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_5 та іншими доказами), залякувала особовий склад військової частини та погрожувала зв'язками. Також, свідок ОСОБА_17 повідомив, що співучасник злочину ОСОБА_6 погрожувала йому відправкою до учбового центру для подальшого проходження військової служби, коли останній цікавився недостатніми нормами харчування у військовій частині.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Що стосується доводів сторони обвинувачення про наявність ризиків, того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, то, на переконання слідчого судді, таке обґрунтування має суто формальний характер. Прокурор жодним чином не розкрив цей ризик крізь призму особи підозрюваного та конкретних обставин справи, обмежившись лише загальними твердженнями.
Наряду вказаним, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що статтею 42 КПК України, якою розкривається термін «підозрюваний», вбачається, що кримінально-процесуальний статус підозрюваного не обмежується тільки правами, які покладаються на особу підозрюваного, а визначено також певні обов'язки, а саме, проте не виключно: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
За встановлених обставин вбачається, що частина обов'язків, які покладені на підозрюваного та дію яких, в даному випадку орган досудового розслідування просить продовжити, покладені на процесуальний статус у якому перебуває ОСОБА_5 , що є безумовною причиною їх виконання та одночасно інша частина вказаних обов'язків, визначено додатково, які в своїй сукупності не є надмірними, оскільки, визначені з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , даних, що характеризують його особу, та при цьому, враховано, що заявлені при застосуванні та продовженні останнього запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, частково продовжують існувати, тобто вказане свідчить про наміри органу досудового розслідування не допустити ризики, які б підривали таке розслідування, що має на меті забезпечити всебічність, повноту і неупередженість дослідження обставин у даному кримінальному провадження.
Наряду з вказаним, слідчий суддя вважає за доцільне та можливе розширити дію обов'язку покладеного на підозрюваного «не відлучатись із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду» шляхом надання підозрюваному вільно пересуватися по території України, оскільки в судовому засіданні не доведено, що у випадку його не продовження це може якимось чином зашкодити досудовому розслідуванню.
На підставі викладеного, проаналізувавши всі надані сторонами докази , слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків, протилежного стороною захисту в судовому засіданні не було доведено.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк покладення на підозрюваного у кримінальному провадженні № 42025112340000198 від 20.08.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, в межах запобіжного заходу у вигляді застави, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 07.07.2026, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не спілкуватись із свідками, іншими підозрюваними, експертами і учасниками даного кримінального провадження, щодо обставин кримінального провадження, коло яких повинно бути визначено слідчим та доведено до відома підозрюваного під розпис;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В іншій частині вимог клопотання відмовити.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі не виконання покладених на ним обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_30