печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23180/26-к
пр. 1-кс-26497/26
28 квітня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024100060000745 від 04.04.2024 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кременчук, гр. України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, ІПН НОМЕР_1 , не адвоката, не депутата,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України,
Слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12024100060000745 від 04.04.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060000745 від 04.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Печерської окружної прокуратури м. Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , будучи на посаді голови правління - директора ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 30.08.2018, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, розробив план злочинних дій з залученням службових осіб Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» (код ЄДРПОУ 05763814) (далі - ПАТ «КВБЗ», Товариство, Підприємство, Постачальник), який полягав у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, а саме бюджетними грошовими коштами, які належать АТ «Українська залізниця», шляхом участі та перемоги за допомогою пов'язаних компаній у публічних закупівлях, та подальшого постачання виробленої ПАТ «КВБЗ» продукції невідповідної якості.
Розробивши план скоєння злочину, ОСОБА_9 прийшов до висновку, що для реалізації свого злочинного умислу необхідно залучити осіб, які можуть зорганізуватися за попередньою змовою, поділяють його незаконні інтереси, прагнуть до швидкого збагачення, та спільно з ним виявлять бажання взяти участь у діяльності групи осіб, метою якої є заволодіння бюджетними коштами АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».
До виконання злочинного плану ОСОБА_9 починаючи з 10.08.2018 року, більш точні дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, було залучено: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на той час перебував на посаді технічного директора ПАТ «КВБЗ» (код ЄДРПОУ 05763814) та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на той час перебував на посаді начальника відділу технічного контролю та виконував обов'язки начальника управління з якості ПАТ «КВБЗ» (код ЄДРПОУ 05763814), яким було доведено деталі зазначеного злочинного плану. В свою чергу останні надали добровільну згоду на участь у його реалізації за попередньою змовою групою осіб.
Так, встановлено, що 14.05.2018 АТ "Укрзалізниця" (ЄРДПОУ 40075815) на Інтернет порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro» оприлюднено інформацію про проведення процедури закупівлі «Пасажирські вагони» (ідентифікатор № UA-2018-05-14-001602-b) лот № 4 «Вагон пасажирський купейний спальний для міжнародних пасажирських перевезень - 2 од.» із очікуваною вартістю 64 560 000 грн (без ПДВ).
Так, ОСОБА_9 , в особі голови правління-директора «КВБЗ», володіючи інформацією про оприлюднення вказаної вище процедури закупівлі, на виконання спільного злочинного умислу та мети, повідомив про це інших співучасників, а саме ОСОБА_7 , який на той час перебував на посаді технічного директора ПАТ «КВБЗ» та ОСОБА_10 , який на той час перебував на посаді начальника відділу технічного контролю та виконував обов'язки начальника управління з якості ПАТ «КВБЗ».
Так, від ПАТ "КВБЗ", невстановленою органом досудового розслідування особою, за невстановлених обставин, за допомогою авторизованого електронного майданчика «SmartTender.biz» подано до електронної системи публічних закупівель «Prozorro» тендерну пропозицію на участь у процедурі вищевказаної закупівлі (коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі: ДК 021:2015: 34620000-9 - Рейковий рухомий склад).
10.08.2018, після розгляду тендерної пропозиції, АТ "Укрзалізниця" оприлюднило повідомлення про намір укласти договір, де переможцем закупівлі визнано ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод".
30.08.2018 за результатом публічної закупівлі № UA-2018-05-14-001602-b, лот № 4 між акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - Покупець) в особі директора з пасажирських перевезень ОСОБА_11 та директора Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень ОСОБА_12 та ПАТ «КВБЗ», як Постачальник в особі голови правління-директора ОСОБА_9 укладено договір № 84/2018-ЦЮ на закупівлю пасажирських вагонів (далі - Договір) загальною вартістю 64 559 400 грн на поставку пасажирських купейних спальних вагонів для міжнародних пасажирських перевезень у кількості 2 (двох) одиниць.
В свою чергу, за невстановлених обставин, інші співучасники які діяли за попередньою змовою групою осіб, також стали обізнаними про наявність договору № 84/2018-ЦЮ від 30.08.2018 між ПАТ «Українська залізниця» та ПАТ «КВБЗ» про виготовлення та поставку вказаної продукції.
Разом із тим, не пізніше моменту укладення вказаного договору у ОСОБА_9 , який достовірно знав про реальні виробничі можливості підприємства, фактичний стан виробничих потужностей, та маючи намір збагатитись за рахунок держави, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ПАТ «Українська залізниця» в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з іншими службовими особами товариства та іншими невстановленими особами.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_9 забезпечив участь ПАТ «КВБЗ» у процедурі закупівлі без наміру належного виконання договірних зобов'язань, уклав від імені товариства договір поставки, не маючи наміру виконувати умови договору щодо виробництва вагонів належної якості, злочинно створив умови для виготовлення продукції, що не відповідала умовам договору та технічним вимогам, залучив до подальшої реалізації злочинного плану інших службових осіб підприємства, у тому числі тих, які після його звільнення забезпечували завершення постачання та документальне оформлення передачі вагонів.
Будучи достовірно обізнаним про наявність істотних недоліків продукції, ОСОБА_9 передбачав, що вагони будуть передані покупцю як належні, а грошові кошти за них будуть сплачені у повному обсязі, чим державному підприємству буде завдано майнової шкоди.
Так, після укладення договору на закупівлю пасажирських вагонів № 84/2018-ЦЮ від 30.08.2018, між ПАТ «Українська залізниця», в особі директора з пасажирських перевезень ОСОБА_11 та директора Департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень ОСОБА_12 та ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», в особі голови правління-директора ОСОБА_9 » 06.10.2023, були підписані специфікація від 30.08.2018 (Додаток 1), розширена специфікація від 30.08.2018 (Додаток 2), технічні вимоги до вагона пасажирського купейного спального для міжнародних перевезень (Додаток 3 до Договору № 84/2018-ЦЮ 30.08.2018).
В свою чергу, ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», а також в особистих інтересах, пов'язаних із збереженням займаної посади, отриманням матеріальних заохочень, позитивної оцінки результатів роботи та уникненням відповідальності за зрив виконання договору, останній вступив у попередню змову з ОСОБА_9 та іншими службовими особами підприємства щодо реалізації злочинного плану, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами АТ «Українська залізниця».
Так, мотивом злочинної діяльності ОСОБА_10 було одержання грошових коштів для підприємства та пов'язаних із ним осіб, шляхом забезпечення оплати з боку замовника за продукцію, яка фактично не відповідала умовам договору, встановленим технічним вимогам та показникам безпечності, а також отримання особистих переваг службового характеру.
Усвідомлюючи, що використаний при виготовленні вагонів та візків метал не відповідає встановленим стандартам якості, що зварні з'єднання виконані з порушенням технологічних вимог, а результати лабораторного контролю та технічного приймання не відображають реального стану продукції, ОСОБА_10 достовірно знав про непридатність зазначених виробів до належної та безпечної експлуатації.
ОСОБА_10 передбачав, що внаслідок його дій буде поставлена продукція з неналежною якістю, а державному підприємству в особі Акціонерне товариство "Українська залізниця" буде завдано майнової шкоди в особливо великих розмірах, і свідомо допускав та бажав настання таких наслідків.
Упродовж 2018-2020 років ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» забезпечувало здійснення поставки продукції.
Так, ОСОБА_10 , бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків та діючи з прямим умислом, свідомо не вжив заходів щодо зупинення виробництва, відбракування неякісного металу чи усунення виявлених недоліків.
Натомість він умисно забезпечив формальне проходження процедур контролю якості, погодив придатність вагонів і візків до випробувань, допустив оформлення та підписання документів про відповідність продукції вимогам договору, у тому числі актів технічного приймання вагонів від 16.12.2020 року, достовірно знаючи про їх невідповідність фактичним обставинам.
Встановлено, що після звільнення ОСОБА_9 з посади голови правління - директора ПАТ «КВБЗ» на вказану посаду було призначено наказом № 217-ос від 25.04.2020 ОСОБА_7 , який відповідно до укладеного контракту та положень Статуту товариства, набув повноважень голови правління - директора ПАТ «КВБЗ» та продовжив відповідно до попереднього злочинного плану виконувати свою роль як службова особа, спрямовану на заволодіння бюджетними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем.
ОСОБА_7 обіймаючи посаду голови правління - директора ПАТ «КВБЗ» з 25.04.2020 був зобов'язаний забезпечити належне виконання договору поставки пасажирських вагонів, у тому числі контроль за якістю їх виготовлення та відповідністю встановленим технічним вимогам, тобто був наділений повним обсягом організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень (функцій), та відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 та ч. 3 ст. 18 КК України, є службовою особою.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном службовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків - ОСОБА_7 , 23.12.2020 підписано акт приймання-передачі, яким оформлено передачу пасажирських вагонів разом із переліком комплексу індивідуальних запасних частин, чим підтверджено виконання зобов'язань постачальника за договором.
Разом із тим, ОСОБА_7 , обіймаючи зазначену посаду, був достовірно обізнаний про реальний технічний стан виготовлених вагонів, наявність істотних виробничих недоліків, використання неякісного металу та порушення технології виготовлення, що підтверджується зокрема висновками експертиз.
Незважаючи на це, ОСОБА_7 діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , умисно не вжив заходів щодо виготовлення вагонів належної якості, зупинення виробництва або відмови від передачі продукції замовнику.
Натомість, реалізуючи спільний злочинний умисел, він забезпечив завершення виконання договору, підписання відповідних документів та передачу вагонів замовнику як продукції належної якості.
Мотивом протиправної діяльності ОСОБА_7 було забезпечення отримання підприємством грошових коштів за договором, збереження займаної посади, досягнення показників діяльності товариства та отримання пов'язаних із цим матеріальних і службових переваг.
Умисел ОСОБА_7 полягав у тому, що він, усвідомлюючи невідповідність продукції вимогам договору, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння майнової шкоди АТ «Українська залізниця», та свідомо допускав і бажав їх настання, сприяючи незаконному заволодінню грошовими коштами в особливо великих розмірах.
У грудні 2020 року, після завершення виробництва та проведення необхідних випробувань і приймально-здавальних процедур, ПАТ «КВБЗ» передало виготовлені пасажирські вагони АТ «Укрзалізниця». Передача здійснювалася відповідно до умов договору та супроводжувалася оформленням відповідної технічної та товаросупровідної документації, а саме Акти приймання-передачі від 23.12.2020, де постачальником зазначено ПАТ «КВБЗ» в особі голови правління - директора ОСОБА_7 , а саме:
1) Акт технічного приймання вагону (форми ВУ-1) пасажирського купейного спального локомотивної тяги для міжнародного пасажирського сполучення залізницями колії 1520 мм і 1435 мм моделі 61-7034 ТУ У 30.2-05763814-082:2013 від 16.12.2020 р. щодо вагону заводський номер 001, інвентарний номер 032-02009.
Крім того, даний Акт технічного приймання містить інформацію про основні відомості про вагон, в тому числі номера візків та колісних пар. Так, до вагону № 032-02009 в комплекті передбачено:
1. Візок № 002, 1-ша колісна пара № 002935120006, 2-га колісна пара № 002935111106.
2. Візок № 002, 1-ша колісна пара № KJ 601.11 19, 2-га колісна пара № KJ 602.11 19.
3. Візок № 001, 3-тя колісна пара № 0029351111806, 4-та колісна пара № 0029351129106.
4. Візок № 001, 3-тя колісна пара № KJ 604.11 19, 4-та колісна пара № KJ 603.11 19.
2)Акт технічного приймання вагону (форми ВУ-1) пасажирського купейного спального локомотивної тяги для міжнародного пасажирського сполучення залізницями колії 1520 мм і 1435 мм моделі 61-7034 ТУ У 30.2-05763814-082:2013 від 16.12.2020 р. щодо вагону заводський номер 002, інвентарний номер 032-02025 (далі по тексту - вагон № 032-02025). Крім того, даний Акт технічного приймання містить інформацію про основні відомості про вагон, в тому числі номера візків та колісних пар. Так, до вагону № 032-02025 в комплекті передбачено:
1. Візок № 004, 1-ша колісна пара № 2819443512, 2-га колісна пара № 2819442812.
2. Візок № 004, 1-ша колісна пара № 12160935618, 2-га колісна пара № 12161025418.
3. Візок № 003, 3-тя колісна пара № 2819443012 19, 4-та колісна пара № 2819442912 19.
4. Візок № 003, 3-тя колісна пара № 12161029318, 4-та колісна пара № 12160935918.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_7 діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , від АТ «Українська залізниця», згідно видаткових накладних № КВ-82232 та № КВ-82233 від 23.12.2020 отримав на рахунок ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», грошові кошти в сумі 64 560 000,00 грн. (без ПДВ), тобто службові особи зловживаючи своїм службовим становище, заволоділи чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому у особливо великих розмірах.
Однак, у грудні 2023 року під час проведення планового ремонту вагонів, поставлених за цим Договором, що проводився Покупцем, були виявленні дефекти у вигляді тріщин в конструкціях рам візків.
Зокрема, під час огляду виявлено значні пошкодження візків колісних пар, призначених для широкої колії, що проявляються у вигляді руйнування металу окремих елементів конструкції. Вказані дефекти мають системний характер та створюють загрозу безпечній експлуатації рухомого складу, що унеможливлює їх подальше використання у пасажирських перевезеннях.
Виведення вагонів з експлуатації спричинило негативні економічні наслідки для АТ «Укрзалізниця», зокрема у вигляді щомісячного недоотримання доходів від перевезень, що пов'язано з неможливістю використання зазначеного рухомого складу за призначенням.
Крім того, у ході досудового розслідування з метою встановлення причин технічної несправності поставлених вагонів та руйнування їх конструктивних елементів призначено і проведено судову експертизу причин руйнування виробів з металів та сплавів.
Згідно з висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19-25/58744-РМ від 27.01.2026, встановлено, що причиною руйнації візків № 001, 002, 003, 004 моделі 68-7044 (колії 1435 мм) та візків № 001, 002, 003, 004 моделі 68-7047 (колії 1520 мм) є використання неякісного металу та неякісні зварні з'єднання. Також експертизою встановлено, що на досліджуваних об'єктах відсутні сліди механічного втручання, які могли б спричинити подальшу руйнацію. Також наявні дефекти виробничого походження, а дефектів експлуатаційного походження на об'єктах дослідження, які б знаходились в причинно-наслідковому зв'язку з технологічним процесом перестановки вагонів не виявлено.
Отже, виявлені пошкодження та руйнування виникли не внаслідок зовнішнього впливу чи неналежного використання, а безпосередньо через виробничі недоліки, допущені під час виготовлення продукції, що свідчить про поставку товару неналежної якості та невідповідність його технічним вимогам договору.
З урахуванням того, що контроль за якістю продукції, відповідністю технічним стандартам та умовам договору входили до службових обов'язків голови правління - директора ПАТ «КВБЗ» ОСОБА_9 , а з 25.04.2020 до службових обов'язків голови правління - директора ПАТ «КВБЗ» ОСОБА_7 та начальника відділу технічного контролю, виконувача обов'язків начальника управління з якості ПАТ «КВБЗ» ОСОБА_13 , останні були обізнані або не могли не бути обізнаними про використання неякісних матеріалів та допущення технологічних порушень при виготовленні вагонів.
Враховуючи вищевикладене, внаслідок поставки пасажирських купейних спальних вагонів для міжнародних пасажирських перевезень у кількості 2 (двох) одиниць завдано матеріальний збиток на суму 64 559 400,00 грн. (шістдесят чотири мільйона п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста) гривень, у тому числі ПДВ 20% 10 759 900, 00 (десять мільйонів сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот) гривень акціонерному товариству «Українська залізниця», яку визнано потерпілою стороною у даному кримінальному провадженні, внаслідок невиконання договору поставки від 30.08.2018 №84/2018-ЦЮ відповідно до висновку експерта № 1312 від 23.03.2026 за результатами проведення судової економічної експертизи.
24.04.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному ОСОБА_7 - та його захиснику - 24.04.2026.
На даний час існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_14 клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заперечували щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що ризики недоведені, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100060000745 від 04.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Печерської окружної прокуратури м. Києва.
24.04.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), якими обґрунтовується повідомлення про підозру ОСОБА_7 , зокрема:
- протоколом допиту представника потерпілого від 13.11.25;
- протоколом повторного допиту представника потерпілого від 10.12.25;
- копією договору №84/2018-ЦЮ від 30.08.18 з додатками;
- копією акту технічного приймання вагону пасажирського купейного спального локомотивної тяги для міжнародного пасажирського сполучення залізницями колії 1520мм і 1435мм моделі 61-7034 ТУ У 30.2-05763814-082:2013 від 16.12.20
- копією акту технічного приймання вагону пасажирського купейного спального локомотивної тяги для міжнародного пасажирського сполучення залізницями колії 1520мм і 1435мм моделі 61-7034 ТУ У 30.2-05763814-082:2013 від 16.12.20;
- протоколом огляду від 11.11.25;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11.04.26;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11.04.2026;
- висновком експерта за результатами судової металографічної експертизи від 27.01.2026 №СЕ-19-25/58744-РМ
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненнями прокурора наданими під час розгляду цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя перевіряючи наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, виходить із наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Вказуючи на наявність ризиків прокурор посилається на можливість ОСОБА_7 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, перевіряючи доводи прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчинених інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також з огляду на характер і ступінь суспільної небезпечності самого злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя вважає вказані ризики реальними та такими, що продовжують існувати на момент розгляду клопотання.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що ОСОБА_7 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки відповідальність за вчинення інкримінованого йому злочину передбачена у вигляді позбавлення волі.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 може незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою схиляння до дачі неправдивих показань задля уникнення від кримінальної відповідальності.
Так, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора у клопотанні про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному чи обвинуваченому у разі визнання його вини не може бути підставою для застосування до нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
Також, на переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі докази, надані сторонами, та дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , те що він має міцні соціальні зв'язки, постійне місце реєстрації і проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п. п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Таким чином, з урахуванням наявності частково доведених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та зазначених даних щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в нічний час доби з 23 год. 30 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання названих вище ризиків.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати у кримінальному провадженні № 12024100060000745 від 04.04.2024 до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в нічний час доби з 23 год. 30 хв. до 05 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування до 24.06.2026.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали - по 24.06.2026.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1