печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4533/26-ц
пр. № 2-496/26
"29" квітня 2026 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ільєвій Т.Г.
при секретарі судового засідання - Романенко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу №757/4533/26-ц за позовом Акціонерного товариства «Асвіо Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У провадженні суду перебуває цивільна справа № 757/4533/26-ц за позовом Акціонерного товариства «Асвіо Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.04.2026 на адресу суду від представника позивача - адвоката Лисенка В.М. надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що у справі відсутній предмет спору.
У зв'язку з викладеним, просив суд, постановити ухвалу про закриття провадження у справі, повернути позивачу з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 3 315,18 грн (відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір») та стягнути з відповідача на користь позивача, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Так, зазначена заява розцінюється судом, як відмова позивача від позову, оскільки положення частини третьої статті 142 ЦПК України, на яку посилається представник позивача, як на підставу для стягнення судових витрат, застосовується лише у разі, коли позивач відмовився від позову, а причиною є задоволення вимог відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.255, ч. 2 ст. 256 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Частиною 3 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
При цьому, ч. 2 ст. 206 ЦПК України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Підстав для неприйняття відмови від позовних вимог, судом не встановлено.
За таких підстав, суд вважає, що заява представника позивача про відмову від позовних вимог підлягає задоволенню, а провадження підлягає закриттю.
Крім цього, представник позивача, просив повернути позивачу з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 3 315,18 грн (відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір») та стягнути з відповідача на користь позивача, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Частиною третьою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Тлумачення зазначеної норми, дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.
Тобто друге речення частини третьої статті 142 ЦПК України, повинно застосовуватися у системному зв'язку із першим реченням, де йдеться про відмову від позову позивача.
Відтак, положення частини третьої статті 142 ЦПК України, на яку посилається представник позивача як на підставу для стягнення судових витрат, застосовується лише у разі, коли позивач відмовився від позову, а причиною є задоволення вимог відповідачем.
Подібні за змістом правові викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 у справі № 688/3712/19, провадження № 61-6211св20, від 08 липня 2020 у справі № 688/3320/19, провадження № 61-6830св20, від 24 липня 2020 у справі № 688/3361/19, провадження № 61-6828св20, від 09 липня 2020 у справі № 688/3556/19, провадження № 61-7919св20, від 23 липня 2020 у справі № 688/3708/19, провадження № 61-6758св20, від 11 січня 2021 у справі № 688/3359/19, провадження № 61-6973св20.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2026, після відкриття судом провадження у справі, відповідачем було проведено погашення заборгованості за Договором № 850/3 про користування індивідуальним сейфом від 03.06.2017, у розмірі 19 335,49 грн., а також здійснено часткове відшкодування Банку судового збору в сумі 12,82 грн., сплаченого останнім при зверненні з позовом до суду.
З огляду на викладене, положення частини третьої статті 142 ЦПК України, підлягають застосуванню у вказаній справі.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем було відшкодовано позивачу судовий збір у розмірі 12,82 грн, судовий збір, у розмірі 3 315,18 грн - підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, за умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Верховного Суду від 01.04.2020 (справа №640/4013/17-ц) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Крім цього, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
Стороною позивача до матеріалів справи було долучено копію Договору про надання правової допомоги № 38 від 27.01.2025, копію додаткової угоди № 89 до договору про надання правової допомоги № 38 від 27.01.2025, копію акту приймання - передачі правової допомоги по Додатковій угоді № 89 від 16.01.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що представником позивача надано документи на підтвердження понесених витрат.
Відтак, оскільки витрати стороною позивача є підтвердженими, суд вважає, що вони підлягають стягненню з відповідача, у заявленому розмірі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 255, 257, 260, 352, 353, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Провадження у справі № 757/4533/26-ц за позовом Акціонерного товариства «Асвіо Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Асвіо Банк» (14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ: 09809192) судовий збір у розмірі 3 315 (три тисячі триста п'ятнадцять) грн 18 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Асвіо Банк» (14000, м. Чернігів, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ: 09809192) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА