05.05.2026 Справа № 756/1203/26
Справа пр. №2/756/3902/26
ун. №756/1203/26
( заочне)
05 травня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Луценко О.М.,
при секретарі - Галелюк Т.О.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу позовом ТОВ «Фінансова компанія Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У січні 2026 року до суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначає, що 30.01.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір №3424282 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Договір був підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є належним способом підписання електронного правочину.
Згідно з умовами договору первісний кредитор надав ОСОБА_1 кредит у сумі 5 000 грн строком на 359 днів зі сплатою процентів за користування кредитом. Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжними документами. ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
26.10.2023 право вимоги за кредитним договором було відступлено ТОВ «ФК ПРОФІТ» на підставі договору факторингу, а 09.09.2025 - ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ». Таким чином, позивач є належним кредитором у зобов'язанні.
З урахуванням викладеного, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився про час, день та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.01.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №3424282 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями. Укладення договору відбулося через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця після ідентифікації та верифікації відповідача із використанням системи BankID НБУ. Акцепт умов договору здійснено відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ має юридичну силу та є належним доказом укладення правочину. Отже, суд дійшов висновку, що кредитний договір укладено у письмовій формі та є чинним.
Згідно з умовами договору кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 5 000 грн строком на 359 днів зі сплатою процентів за користування кредитом. Факт перерахування коштів на банківську картку відповідача підтверджується платіжними документами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася прострочена заборгованість.
Відповідно до статей 509, 526, 530, 610, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений договором строк, а порушення грошового зобов'язання є підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку.
Судом також встановлено, що право вимоги за кредитним договором було відступлено: 26.10.2023 - від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «ФК ПРОФІТ», а 09.09.2025 - до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договорів факторингу.
Відповідно до ст. 512, 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні без згоди боржника. Надані позивачем документи підтверджують набуття ним статусу належного кредитора.
З наданого розрахунку вбачається, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 28240,00 грн, з яких 5 000 грн - тіло кредиту, 23240,00 грн - нараховані проценти. Розрахунок відповідає умовам договору та вимогам закону, доказів його спростування відповідач суду не надав. Відповідно до ст. 526, 1049, 1050, 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, а боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Суд встановив, що: кредитні кошти були надані; відповідач зобов'язання порушив; розрахунок заборгованості є обґрунтованим та підтвердженим документально.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.
Оскільки відповідач порушив умови кредитного договору, а позивач довів наявність та розмір заборгованості належними і допустимими доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом становить 28240,00 грн.
Судом встановлено, що строк повернення кредиту настав, однак заборгованість Відповідачем не погашена, що підтверджує обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається. Відповідач своїм правом на подання доказів не скористалася.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з Відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн, що відповідатимуть принципу розумності та пропорційності.
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
Представник позивача зазначив, що сума фактично понесених та сплачених судових витрат становить 9 000 грн.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача у розмірі 9 000 грн.
Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81,141,263,265 ЦПК України, суд -
Позов ТОВ «Фінансова компанія Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія Сіті Колект» (місцезнаходження - 02154 м. Київ, пр-т Соборностів 30-а,оф.321; код ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за кредитним договором №3424282 від 30.01.2023 року в розмірі 28240 (двадцять вісім тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Луценко