Справа № 756/14041/24
Номер провадження № 1-кп/756/678/26
23 квітня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі колегії суддів:
судді, що головує ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 15 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Токмак, Запорізької області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , в учинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
1. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1.1. У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження, яке відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України здійснюється колегіально у складі трьох суддів.
1.2. Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання в порядку до ч. 3 ст. 331 КПК України про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки обраний раніше запобіжний захід закінчується 23.04.2026.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що раніше застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою закінчується 23.04.2026, однак наразі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість того, що ОСОБА_6 , у випадку не продовження запобіжного заходу, буде переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та експертів, а також продовжить учиняти інші кримінальні правопорушення.
Указані ризики, на думку прокурора, обґрунтовуються тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінального правопорушення, може навмисно переховуватись, оскільки останній загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі, а отже усвідомлюючи таку міру покарання за кримінальне правопорушення ОСОБА_6 може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. При цьому, прокурор просила звернути увагу, що незважаючи на введений військовий стан на території України, обвинувачена має право виїхати за межі України, у тому числі на території Білорусії, росії та тимчасово окуповані території України, бо має зв'язки з представникам цих країн.
В обґрунтування ризику впливу на свідків, прокурор посилається на те, що обвинуваченій відомі місця проживання останніх та й те, що вони між собою знайомі. Зокрема, обвинувачена знає особисто двох свідків - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , із якими перебувала у близьких стосунках та неодноразово зустрічалася з останніми. А отже, є реальний ризик того, що обвинувачена може здійснити вплив на цих свідків, ураховуючи й те, що цим особам відомі більшість фактичних обставин учиненого кримінального провадження, а їх показання є важливим джерелом доказування.
В обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор посилається на мету, спосіб та обстановку вчинення злочину ОСОБА_6 , беручи до уваги винятковий характер та суспільну небезпечність злочину. Просила прокурор також урахувати, що ОСОБА_6 володіє спеціальними навичками і знанням з виготовлення вибухових речовин, їх сполук та завдяки чому може надавати представниками росії допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, що є протизаконним, аморальним по відношенню до суспільства та держави в цілому. Також, прокурор звертала увагу, що обвинувачена є проросійьсько-налаштованою та під час інкримінованих подій діяла з корисливою метою.
2.2. Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора з підстав необґрунтованості клопотання, просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід, що не непов'язаний із триманням під вартою, зокрема домашній арешт, ураховуючи й те, що остання готова співпрацювати з судом, надавати показання та понести покарання у тій частині, в які судом буде останню визнано винуватою. Крім того, звертав увагу колегію суддів на те, що судове провадження перебуває на стадії дослідження обставин та перевірки їх доказами, а отже наразі в сторони захисту є сумніви щодо правильності кваліфікації дій підзахисної та обґрунтованості висунутого органом досудового розслідування обвинуваченням. Також, захисник не погоджується із існуванням ризиків, які наведені прокурором в клопотанні про продовження запобіжного заходу, бо уважав, що його підзахисна не зможе покинути межі України, зокрема попрямувати до росії, бо наразі в країні триває війна, а отже в цьому випадку необхідно буде фактично перетинати лінію бойового зіткнення.
У зв'язку з чим захисник просив застосувати також альтернативний запобіжний захід в вигляді застави, у розмірі від 80 до 300 прожиткових мінімумів, виходячи зі сталої практики ЄСПЛ, щодо неможливості застосування без альтернативного запобіжного заходу як тримання під вартою.
2.3. Обвинувачена ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позицію захисника.
3. Установлені судом обставин із посиланням на докази, мотивів з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
3.1. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання в виді довічного позбавлення волі.
3.2. Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати розсудливу людину в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Отже, суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого продовження строку дії запобіжного заходу.
3.3. Досліджуючи питання продовження застосування запобіжного заходу, пояснення прокурора, захисника, беручи до уваги пояснення обвинуваченої в судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_6 , суд погоджується з тим, що на даний час наявний ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду, оскільки наразі триває воєнний стан, бо остання не має сталого доходу, не має постійного місця проживання, і хоча і має певні соціальні зв'язки, але вони не є надто міцними задля того, аби не залишати місце проживання та територію України. При цьому, суд ураховує, що ОСОБА_6 може безперешкодно залишити територію України, зважаючи на введений воєнний стан, та фактично безперешкодний виїзд за межі території України жінок.
Крім того, суд погоджується із наявністю ризику як вплив на свідків, бо ОСОБА_6 відомі місця проживання свідків у кримінальному провадженні, з якими має соціальні зв'язки. Бо, як було наведено, судове провадження перебуває на стадії з'ясування обставин та перевірки їх доказами, та на даний час, судом ще не допитані свідки сторони обвинувачення та захисту, а показання останніх можуть мати важливе значення для встановлення обставини інкримінованої подій та з'ясування об'єктивної істини. З наведених міркувань, вказаний ризик є і надалі актуальним.
Так само, на думку суду, існує вірогідність того, що ураховуючи висунуте обвинувачення та мотиви, за яких згідно зі змістом обвинувачення можливо вчинено кримінальне правопорушення, ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.5. Суд також погоджується із стороною захисту, що з часом ризики дещо зменшуються, однак, ураховуючи стадію судового розгляду, на думку суду, наразі існують достатні підстави для продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також суд наголошує, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особистості обвинуваченої та встановленим обставинам - наявності ризиків, який є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством, що відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України.
Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченої, які наведені прокурором у клопотанні, а також стороною захисту.
Наведене доводить, що відсутні підстави для того, аби змінити обраний ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під варти на більш м'який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ст. 331 КПК України запобіжного заходу на час розгляду справи судом.
3.6. Ураховуючи викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є і надалі актуальним, суд, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинувачену з приводу продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійшов до висновку про необхідність продовження тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 строком на 60 днів.
3.7. За ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо дій спрямованих проти основ національної безпеки України.
3.8. Між тим, ураховуючи стадію судового провадження, дії, які інкриміновані ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 111 КК України (державна зрада учинена в умовах воєнного стану) суд на цій стадії судового провадження убачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу в вигляді застави.
Вирішуючи питання розміру застави, ураховуючи майновий стан обвинуваченої, що хоча остання і є вимушеним переселенцем, але при проведенні досудового розслідування, зокрема під час обшуку, було виявлено та вилучено значний розмір грошових коштів (заощаджень) обвинуваченої. За вказаних обставин, доцільним на думку суду розміром застави є 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 996 800 грн.
Слід зауважити, що у разі внесення застави на ОСОБА_6 слід покласти обов'язки: не відлучатися з м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись статтями
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 в вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Продовжити запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_6 в вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 600 (шістсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 996 800 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч вісімсот) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).
У випадку внесення застави ОСОБА_6 , остання буде вважатися такою до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням зобов'язання за першою вимогою з'являтися до суду, а також покладенням обов'язків строком на два місяці з дня звільнення під заставу, зокрема:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу суду;
- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання, роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що в разі невиконання перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення, а останнім днем строку її дії є 21.06.2026.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.
Суддя, що головує ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2