Справа № 752/10676/26
Провадження №: 1-кс/752/3579/26
04.05.2026 м. Київ
слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду скаргу ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До провадження слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається зі змісту скарги: 01.04.2026 ОСОБА_3 шляхом поштового направлення надіслав на адресу Голосіївського УП ГУНП України в м. Києві заяву від 01.04.2026 про вчинення кримінального правопорушення, яку орган досудового розслідування отримав 16.04.2026, що підтверджується фіскальним чеком про відправку та інформацією з офіційного сайту «Укрпошти» трекінг - R031460017575.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення зазначалося, що з червня 2025 року і по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 , заявнику телефонує ОСОБА_4 , який є фінансовим директором ТОВ Фірма «КЛІФ ЛТД» (код ЄДРПОУ 23585316), та вимагає у нього грошові кошти, які не входять до структури його заробітної плати та жодним чином не є обов'язковими для сплати на його користь.
Заявник вбачає у діях ОСОБА_4 ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 189 КК України.
Після отримання органом досудового розслідування - 16.04.2026 заяви ОСОБА_3 , станом на 22.04.206, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР не внесені досудове розслідування не розпочато.
У судове засідання заявник не з'явився у змісті скарги виклав прохання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання представник Голосіївської УП ГУНП у місті Києві не з'явився, про день час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
У зв'язку із неявкою усіх учасників судового розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Вивчивши матеріали скарги та долучений до неї додатки, слідчий суддя встановив таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Зі змісту скарги не вбачається, що жодних ознак об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення передбаченого ст. 189 КК України. Так, зокрема об'єктивна сторона вимагання виражається у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчиненні будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
Натомість використана у скарзі конструкція побудови змісту речення, щодо структури заробітної плати та її складових, свідчить про наявність між учасниками спілкування спору щодо оплати праці її складових та права на їх отримання. З огляду на зазначене між сторонами наявний трудовий спір, який належить до розгляду в порядку цивільного судочинства, а не кримінального.
Інших ознак складу злочину заява ОСОБА_3 не містить.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 304 КПК України: слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у Розділі ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Такі ж висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
В постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 373/18/23 Верховний Суд вказав, що системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
Зі змісту поданої скарги та заяви від 01.04.2026 вбачається, що заявником фактично оскаржуються дії щодо вимоги ОСОБА_4 виплатити йому складові заробітної плати, які на думку самого заявника не входять до її структури. Зміст заяви та скарги не містить ознак кримінального правопорушення, не містить опису конкретного кримінального правопорушення, об'єктивних ознак складу кримінального правопорушення та не містить об'єктивних даних, що кримінальне правопорушення було вчинено. За таких обставин та з врахуванням правових позицій викладених у висновках ВС від 30.09.2021 (справа № 556/450/18) та від 20.04.2023 у справі №373/18/23, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 24, 26, 220, 221, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1