Справа № 392/86/16-ц
Провадження № 2/392/2/26
17 квітня 2026 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді -Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження в м. Мала Виска Кіровоградської області цивільну справу №392/86/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за участю учасників справи:
представника позивача - адвоката Клещ О.В.,
представника відповідача - адвоката Міхальової В.В.
Позивач ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 6540,06 дол. США, яка складається із: тіла кредиту - 5822,13 дол. США, суми 3% від простроченого тіла кредиту - 717,93 дол. США, також просив стягнути судові витрати у розмірі 21267,99 грн.
На обґрунтування заяви зазначив, що 06.03.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 138/КВ-07, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 12060, 00 доларів США, з розрахунку 11,00% річних на строк з 06.03.2007 року по 05.03.2014 року. 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбану», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк». Станом на 23.12.2015 року ОСОБА_1 у зв'язку з тривалим не виконанням умов кредитного договору заборгував 502563 грн. 96 коп. Тому звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість в сумі 502563 грн. 96 коп.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31.08.2016 року відмовлено задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 138/КВ-07 від 06.03.2007 року укладеного між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 в сумі 502563,96 грн з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 13.12.2016 року скасовано рішення Маловисквіського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2016 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №138/КВ-07 від 06.03.2007 року у розмірі 200495,79 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 51818,83 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 74338,48 грн, заборгованість по пені у розмірі 74338,48 грн.
Постановою Верховного Суду від 07.08.2019 року скасовано рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31.08.2016 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 13.12.2016 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019 року справу для розгляду передано судді Березію Ю.А.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області під головуванням судді Березія Ю.А. від 23.03.2021 року задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області під головуванням судді Березія Ю.А. від 10.08.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області під головуванням судді Березія Ю.А. від 04.08.2022 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та залучено до участі у справі ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». як правонаступника позивача ПАТ «Дельта Банк».
24.08.2023 року представник позивача подала заяву, про уточнення прохальної частини позовної заяви. На обґрунтування заяви зазначила, що даною заявою Позивач змінює лише валюту коштів, оскільки саме у доларах США був укладений кредитний договір і в цій валюті був отриманий Відповідачем кредит. За змістом даної заяви, позивач просить суд стягнути суму заборгованості за кредитним договором, як і було зазначено у позовній заяві від 15.01.2016, але визначену у тій валюті, в якій укладався кредитний договір, що безпосередньо пов'язано і залежить від первісної позовної вимоги про стягнення заборгованості. Зазначене свідчить, про те, що Позивач не змінює предмета позову, оскільки зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду. Враховуючи, що кредитний договір укладено в іноземній валюті, в доларах США, та згідно позиції Великої Палати Верховного Суду викладених у постановах від 23.10.2019 року у справі 723/304/16-ц, від 04.07.2018 року у справі №761/12665/14-ц, від 16.01.2019 року у справах 373/2054/16-ц, №373/2054/16-ц та у постанові від 04.07.2018 року у справі 761/12665/14-ц позивач просив суд прийняти рішення про стягнення заборгованості, що виражена у валюті укладеного кредитного договору - у доларах США. Крім того, зазначила, що після припинення виконання Відповідачем сплати за кредитним договором, сума по тілу кредиту станом 09.09.2009 склала 8678,76 дол. США. 27.03.2015 від реалізації автомобіля від Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Позивачем отримано кошти у розмірі 67168,19 грн, що у валюті кредиту складає 2 856,63 дол. США, з розрахунку за курсом НБУ станом на 27.03.2015- 100 USD = 2351,3024 UAH). Пунктом 4.2.2. кредитного договору, встановлено черговість сплачених Відповідачем грошових коштів на виконання зобов'язання, які спершу спрямовуються на погашення процентів (1 черга), потім комісії (2 черга), після чого на «сплату простроченої заборгованості по Кредиту (3 черга), і в останню чергу - 8 черга «сплата інших платежів за цим Договором». Тому, згідно зазначених умов договору, та за відсутності заборгованості за 1-2 чергами, грошові кошти з реалізації 2856,63 дол. США підлягають зарахуванню на тіло кредиту (3 черга). Отже, залишок заборгованості складає станом на 23.12.2015 з урахуванням сплати складає 5822,13 дол. США (8 678,76-2 856,63). Вважає, що підстави для нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом, комісії та неустойки відсутні, оскільки кредитний договір укладено 06.03.2007 - дата повернення кредиту 05.03.2014, сума кредиту 12 060 дол США. 07.04.2009 р. на адресу Відповідача була направлена Вимога про дострокове повне виконання зобов'язання, яка відправлена через засоби поштового зв'язку того ж дня, згідно копії повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення. Таким чином Позивач змінив строк зобов'язання та повернення кредиту за кредитним договором - до 08.05.2009, тобто наступний день після спливу 30-го календарного дня з дати відправлення Позивачем на адресу Відповідача вимоги. Отже, нарахування заборгованості по процентам, комісії, та неустойки припинилось 07.05.2009. Починаючи з 31.07.2010 року відповідач припинив погашення заборгованості щодо тіла кредиту, відсотків та інших платежів. Враховуючи виконання відповідачем умов кредитного договору до 31.07.2010 відсутні підстави для нарахування заборгованості по процентам за користування кредитом, комісії, неустойки. З урахуванням того, що заборгованість по тілу кредиту з 31.07.2010 року залишилась не погашена, у Позивача є право на нарахування 3% річних по тілу кредиту, що передбачено ст. 625 ЦК України. Так, застосування статті 625 ЦК України зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц. Крім того, зазначила, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові № 373/2054/16-ц від 16.01.2019, при обрахунку 3 % річних за основу взято прострочену суму, визначену у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України. У відповідності до положень зазначеної судової практики, Позивачем розраховано 3% річних на тіло кредиту наступним чином:- на суму тіла 8678,76 дол. США у період з 23.12.2012р. по 26.03.2015, - з суми тіла 5 822,13 дол. США у період з 27.03.2015 по 23.12.2015р. (після сплати коштів від реалізації 26.03.2015), що складає 717,93 дол. США. Окрім того, просила стягнути з відповідача сплачені судові витрати у розмірі 21267,99 грн, які складаються із: судового збору при поданні позовної заяви - 7 538,46 грн, судового збору при поданні апеляційної скарги - 8 292,31 грн, судового збору при поданні касаційної скарги - 5437,22 грн.
Розпорядженням №9 від 05.04.2024 року припинено повноваження судді Березія Ю.А.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 року справу для розгляду розподілено судді Кавун Т.В.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07.05.2024 року задоволено самовідвід судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Кавун Т.В., справу передано до канцелярії суду для нового розподілу відповідно до ст.33 ЦПК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.06.2024 року вказану справу для розгляду передано судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердіновій А.В.
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21.06.2024 року прийнято до свого провадження дану цивільну справу в порядку загального позовного провадження та призначено судовий розгляд справи.
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 27.03.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Міхальової В.В. про витребування доказів.
16.06.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Міхальова В.В. подала письмово вступне слово, в якому просила відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
В судовому засіданні 06.04.2026 року представник позивача - адвокат Клещ О.В., просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в уточненій позовній заяві, з урахуванням, того, що кредитний договір укладено саме в іноземній валюті, в доларах США просила стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 6540,06 дол. США, яка складається із: 5822,13 дол. США - тіла кредиту, 717,93 дол. США - 3% від простроченого тіла кредиту. Також просила стягнути судові витрати у розмірі 21267,99 грн. Вказала, що позивачем у 2009 році припинено нарахування відповідачу, відсотків, штрафу, пені, неустойки та розрахунок заборгованості, що міститься в матеріалах справи проведено із урахуванням реалізованого майна відповідача у 2015 році.
В судовому засіданні 06.04.2026 року представник відповідача - адвокат Міхальова В.В. зазначила, що наданий розрахунок не є належним доказом та кредитором не доведено, що після реалізації автомобіля не було покрито повністю суму заборгованості. Просила у задоволені позову відмовити, оскільки в межах цивільної справи №392/86/16-ц, сума заборгованості у розмірі 5822,13 дол. США має бути встановлена судом з огляду на первинні документи, які правонаступником ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженого ФГВФО на ліквідацію АТ «Дельта - Банк» - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - не надано. Також, позивач не надав, і матеріали цивільної справи не містять первинних документів на підтвердження заборгованості за кредитом у розмірі 200885,88 грн., з метою з'ясування її дійсного розміру. Відповідач протягом 2007 - 2009 року сплатив кредитору 3381,21 дол. США. У зв'язку з ростом курсу долара до гривні та неможливості виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідач 09.09.2009 року передав на зберігання легковий автомобіль Chevrolet Aveo, в якості погашення заборгованості за кредитним договором. Враховуючи факт передачі автомобіля в якості погашення заборгованості позичальника у короткий термін після виникнення обставин неможливості подальшого виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідач припинив погашення заборгованості щодо тіла кредиту, відсотків та інших платежів. Тобто 09.09.2009 року - автомобіль, перейшов у повне розпорядження кредитора для подальшої його реалізації, позичальник взагалі не мав можливості розпоряджатися автомобілем, правами на нього та з 2009 року кредитором не підіймалось питання до позичальника по умовам кредитного договору від 06.03.2007 року, в тому числі щодо внесення щомісячних платежів. Лише після відкриття провадження у цивільній справі №392/86/16-ц відповідачу стало відомо, що 30.06. 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ « Український промисловий банк» та Національним банком України був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до додатку № 2 до даного договору ПАТ « Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором від 06 березня 2007 року, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , де вказано: назва боржника, загальний розмір грошового зобов'язання за кредитним договором у валюті кредиту (сума за договором) - 12060, фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання за кредитним договором у валюті кредиту станом на 01.06.2010 р. - 11613,75, фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання за кредитним договором у гривневому еквіваленті станом на 01.06.2010 р. - 81066,48 грн, заставна вартість за договором застави (іпотека, порука, тощо) - 82500. Кінцевий термін повернення кредиту - 05.03.2014.
В подальшому, 27.12.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинений виконавчий напис №1577, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на автомобіль Chevrolet Aveo, згідно договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу за реєстровим номером 1153, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 138/КВ-07 від 06.03.2007 року. У виконавчому написі значиться, що за кредитним договором заборгованість по платежу за яким виникла з 01.07.2010 по 19.09.2011 р складає 92912,77 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 69198,36 грн, сума заборгованості за відсотками - 20 693,50 грн, комісії передбачені кредитним договором - 3 020,91 грн.
На підставі вищезазначеного виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 27 грудня 2011 начальником Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ 27.08.2012 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо звернення стягнення на предмет застави: автомобіль марки Chevrolet модель, Aveo, 2007 випуску та 16.03.2015 вказаний автомобіль реалізовано відповідно до протоколу № 62132 проведення електронних торгів за 82500 грн. 23.03.2015 на депозитний рахунок відділу Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ перераховано грошові кошти від реалізованого на прилюдних торгах майна в сумі 67168,19 грн та 30.03.2015 року старшим державним виконавцем Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису №1577 вчиненого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кондратюком В.С. у зв'язку з фактично повним виконанням. Реалізація транспортного засобу була здійснена у березні 2015 майже через 6 років після передачі цього заставного майна ТОВ «Український промисловий банк». При цьому, у постанові від 10.06.2021 року по справі №307/1016/26-ц Верховний суд погодився з тим, що «суд апеляційної інстанції правильно врахував, що банк у добровільному порядку отримав від позичальника предмет застави (який, від незалежних від позичальника обставин, реалізував лише фактично через п'ять років), а також те, що банк скористався правом дострокового повернення кредитних коштів, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов'язання». Верховний Суд сформував правовий висновок, що «факт прийняття кредитором від боржника предмету застави для його подальшої реалізації, що передбачено умовами договору застави автотранспорту, породжує для кредитора обов'язок вчинити необхідні для цього дії протягом розумного строку (якщо відповідний строк не визначено законом або договором), (постанова від 08.04.2021 року у справі №202/29195/13-ц). Ухилення від учинення таких дій зумовлює виникнення прострочення з боку кредитора. Виконавчий напис №1577 вчинений 27.12.2011, в межах строку пред'явлення його до виконання боржником ОСОБА_1 - не оскаржувався. Таким чином, вважає, що позивач використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченими, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, звернувшись в 2011 році до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису про примусове стягнення вказаних коштів з відповідача. Тобто, позивач, як кредитор за кредитним договором відповідно до вимог статей 6, 627 ЦК України самостійно визначив суму «безспірної заборгованості» (яка є безумовною підставою для вчинення виконавчого напису) та спосіб її стягнення. Окрім цього, ПАТ «Дельта Банк» звертаючись до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису за кредитним договором від 01.08.2008 року №138/КВ-07, визначивши заборгованість у валюті гривні України, вказав, що саме 92 912,77 грн, є повним розміром заборгованості станом на 01.07.2010, включаючи заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за відсотками та комісіями. Посилаючись на позицію Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі №752/19942/15-ц та позиції Великої Палата Верховного Суду від 30.05.2018 року у розмірі 750/8678/15-ц та від 30.05.2018 року у справі №750/8676/15-ц зазначила, що визначений умовами кредитного договору порядок сплати кредитної заборгованості не може бути підставою для стягнення курсової різниці, оскільки направивши вимогу позичальнику про дострокове повернення кредиту, позивач змінив строк кредитування та відповідно до пункту 3.3 Загальних умов кредитування визначив у національній валюті України суму заборгованості, що підлягає поверненню, а тому нарахування процентів чи неустойки після закінчення строку кредитування є безпідставним та суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц. Окрім того, зазначила, що 09 вересня 2009 року предмет застави - автомобіль, був переданий представнику КФ ТОВ «Укрпромбанку», а після 30.06.2010 АТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за відповідним кредитним договором. 07.04.2009 року в письмовій вимозі про дострокове повне виконання зобов'язань кредитор повідомив позичальника, що станом на 07.04.2009 року з його боку не виконані договірні зобов'язання та вимагав протягом 30 календарних днів з моменту надіслання Банком відповідної письмової вимоги повернути в повному обсязі кредитні кошти, сплатити проценти, комісії за користування кредитом за фактичний (несплачений) період та пеню за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату процентів. Так, відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Отже, перебіг позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) та процентами згідно з кредитним договором розпочався з 19.09.2008 року. 27.12.2011 року кредитором вчинено виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення кредитної заборгованості за період із 01.07.2010 року по 19.09.2011 року у розмірі 92 912 грн. 77 коп., із яких: 69 198 грн. 36 коп. - тіло кредиту, 20693 грн. 50 коп. - проценти, 3020 грн. 91 коп. - комісія, який в подальшому пред'явлений до виконання. Таким чином, вважає, що звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) та процентами, згідно з кредитним договором від 06.03.2007 року, у січні 2016 року вчинено поза межами строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові.
Суд заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, встановив наступні факти, обставини та правовідносини.
Судом встановлено, що 06.03.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 138/КВ-07, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 12060,00 доларів США, зі сплатою 11% річних за користування кредитом, комісія за надання кредиту 2,6% від суми кредиту, строком кредитування 84 місяців, дата повернення кредиту - до 05.03.2014 року. Кредит надано для придбання авто Шевроле Авео, вартістю 60 900 грн (п.1.1-14 Кредитного Договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що виконання за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечується заставою транспортного засобу, марка Chevrolet, модель Авто SF69Y, рік випуску 2007, кузов НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого ГУ-УМВС України м. Мала Виска від 06 березня 2007 року, заставною вартістю 60 900 грн.
Відповідно до п.п. 2.4., 2.5 даного кредитного договору, повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менше як 144 долари США, по 20 число ( включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Дозволяється повне або часткове повернення кредиту у випадку внесення позичальником коштів на повернення заборгованості за кредитом у сумі, що перевищує розмір щомісячного платежу по кредиту, надлишкова сума коштів, після виконання п. 4.2.2. цього договору зараховується в рахунок повернення кредиту. Повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника таабо шляхом внесення готівки до каси банку для зарахування її на позичковий рахунок.
Пунктом 4.2.2. даного договору передбачено порядок повернення кредиту, а саме в наступній черговості:1) на сплату прострочених процентів за користування кредитом,2) на сплату прострочених комісій, якщо їх сплата передбачена умовами договору,3) на сплату простроченої заборгованості по кредиту,4) на сплату нарахованих процентів за користування кредитом,5) на сплату комісій, якщо їх сплата передбачена умовами цього договору,6) на сплату строкової заборгованості по кредиту,7)на сплату штрафних санкцій,8) на сплату інших платежів за цим договором.
Пунктом 3.1 даного договору виконання позичальником зобов'язань за цим договором ( повернення кредиту,сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором), забезпечується заставою транспортного засобу , марки Шевроле, модель Авео SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . Заставною вартістю 60900 грн., відповідно до пункту 3.2. умов договору.
Згідно пункту 3.2 даного договору виконання умов забезпечення зобов'язань за цим Договором означає належне оформлення правочину та іншого забезпечення (поруки, гарантії тощо) у випадку його наявно включає підписання кожного договору уповноваженого особою Банку та Позичальником майновим поручителем/поручителем Позичальника, його нотаріальне посвідчення ( у випадках передбачених умовами договору), проведення (здійснення) встановленої чинним законодавством договором процедури реєстрації відносин застави (поруки, гарантії, інших видів забезпечення передачу предмета застави у володіння Заставодержателя чи третьої особи (якщо це передбачено відповідним договором), тобто здійснення Позичальником (заставодавцем, гарантом, поручителем, майновим поручителем) всіх необхідних дій, що дозволяють договору застави ( поруки і іншого договору забезпечення) набути чинності, та встановити пріоритети Банку на предмет за також належне виконання обов'язків за договором застави протягом його дії.
Крім того, пункт 4.3.4. даного договору передбачає, що у разі невиконання позичальником вимоги банку щодо дострокового виконання зобов'язань за цим договором, у встановлені строки, банк має право стягнути примусово ( в тому числі шляхом звернення стягнення на заставне майно) всю заборгованість за цим договором (том 1 а.с.7-15, том 2 а.с.145-149).
Відповідно до заяви на видачу готівки № 15397 від 06.03.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 12060 доларів США, що еквівалентно в гривнях 60 903 грн (а.с.16).
07 квітня 2009 року за вих. №2147/05/3 Кіровоградська філія ТОВ «Український промисловий банк» направив ОСОБА_1 досудову вимогу про дострокове повне виконання зобов'язань у розмірі 8914,93 дол. США та 253,58 грн. загальна сума заборгованості за Договором може бути відкоригована на момент фактичної сплати заборгованості, з урахуванням щомісячного нарахування процентів (комісії) та штрафних санкцій. У зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань за Договором, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів (комісії) за фактичний термін користування ними та штрафних санкцій (п.4.2.5 Договору), а Позичальник протягом 30 календарних днів з моменту надіслання Банком відповідної письмової вимоги про факт порушення зобов'язань за Кредитним договором повернути в повному обсязі отриманні кредитні кошти, сплатити проценти (комісії) за фактичний строк користування ними, пеню та штраф у разі їх наявності (п.5.2, п.5.3 Договору). На підставі вищевикладеного, вимагав протягом 30 календарних днів з моменту надіслання Банком відповідної письмової вимоги (том 2 а.с.25).
Відповідно до рекомендованого поштового відправлення досудову вимогу від 07.04.2009 року ОСОБА_1 отримав 08.04.2009 року.
Відповідно до акту прийому - передачі транспортного засобу від 09 вересня 2009 року згідно якого, начальником внутрішньої безпеки КФ ТОВ « Укрпромбанк» було прийнято на зберігання легковий автомобіль Chevrolet Aveo, дн НОМЕР_2 , 2007 року випуску, представнику Кіровоградської філії ОСОБА_2 , в якості погашення заборгованості по кредитному договору № 138/КВ-07 від 06.03.2007 року (том 1 а.с. 84).
30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ « Український промисловий банк» та Національним банком України укладений договір про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до додатку № 2 до даного договору ПАТ « Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором від 06 березня 2007 року, укладеного між ТОВ « Український промисловий банк» та ОСОБА_1 ( том 1 а.с.23-40).
ОСОБА_1 починаючи з 31.07.2010 року припинив погашення заборгованості щодо тіла кредиту, відсотків та інших платежів.
27 грудня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, вчинено виконавчий напис, відповідно до якого звернуто стягнення на автомобіль Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу за реєстровим номером 1153, який було передано у заставу ТОВ «Український промисловий банк», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 138/КВ-07 від 06.03.2007 року. Зокрема, за Договором застави транспортного засобу, посвідченого 06.03.2007 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Алфімовою І.М. за реєстровим №1153, та за Кредитним договором №138/КВ-07 від 06.03.2007 року, заборгованість по платежам за якими виникла з 01.07.2010 року по 19.09.2011 складає 92912,77 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 69198,36 грн, сума заборгованості за відсотками -20639,50 грн, комісії, передбачені кредитним договором - 3020,91 грн та з метою відшкодування ПАТ «Дельта Банк» внесеної за вчинення виконавчого напису плати запропоновано також стягнути із ОСОБА_1 3450,00 грн (том 1 а.с. 127-128).
27 серпня 2012 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, заступником начальника Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Закалашнюк О.С., у відповідності до вимог ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33945687 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, щодо звернення стягнення на предмет застави: автомобіль марки Chevrolet модель, Aveo , 2007 року випуску, що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_1 (том 1 а.с.126).
31 серпня 2012 року відповідно до положень ст. 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було здійснено опис автомобіля марки Chevrolet модель, Aveo, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно акту опису й арешту майна та 16 березня 2015 року вказаний автомобіль було реалізовано відповідно до протоколу № 62132 проведення електронних торгів, за 82 500 грн. Сума, яку необхідно перерахувати на рахунок орагну державної виконавчої служби 78375,00 грн, яка складається із: 67168,19 грн - виконавчий напис №1577 від 27.11.2011 року, 6716,81 грн - постанова про стягнення з боржника виконавчого збору №б/н від 26.03.2015 року, 600,00 грн - постанова про стягнення з боржника витрат ЄДРВП 33945687, 750,00 грн - постанова про стягнення з боржника витрат ЄДРВП 33945687, 800,00 грн - постанова про стягнення з боржника витрат ЄДРВП 33945687, 2340,00 грн - постанова про стягнення з боржника витрат ЄДРВП 33945687.
23 березня 2015 року на депозитний рахунок відділу Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ було перераховано грошові кошти в розмірі 78375,00 грн від реалізованого на прилюдних торгах майна (том 1 а.с. 124, 98-99).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту 138/КВ-07 від 06.03.2007 у ОСОБА_1 станом на 23.12.2015 року мається заборгованість в розмірі 502563,96 грн, яка складається із: 200885,88 грн (8678,76 дол США), - тіло кредиту, 154155,65 грн (6659,90 дол США) - відсотки, 1847,32 грн - заборгованість за комісіями, 135912,99 грн - пеня, 5640,59 грн - сума за ставкою 3% від простроченого тіла по кредиту, 4121,53 грн, сума за ставкою 3% від прострочених доходів по кредиту (том 1 а.с.20-23, 96-97).
Державним виконавцем відповідно до положень ст. 43,44 Закону України «Про виконавче провадження» здійснено розрахунок стягнутих коштів, так згідно платіжного доручення № 217 від 27.03.2015 року ПАТ «Дельта Банк» перераховано кошти в сумі 67 168,19 грн. з призначенням платежу - борг від ОСОБА_1 згідно виконавчого напису №1577 від 27.11.2011 року (а.с. 130).
Вказана сума була зарахована позивачем в рахунок погашення пені за період з 20 березня 2014 року по 20 березня 2015 року в сумі 53032 грн 47 коп., та 8138 грн в рахунок погашення комісії за період з 31 липня 2010 року по 30 квітня 2015 року (том 1 а.с.96-97).
30.03.2015 року старшим державним виконавцем Закалашнюк О.С. на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактично повним виконанням та направлено сторонам (а.с. 129).
Відповідно до договору №2258/К від 15.06.2020 року, ПАТ Дельта Банк» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та згідно додатку №1 до Договору факторингу №2258/К про відступлення права вимоги від 15.06.2020 року, за кредитним договором №138/КВ-07 ОСОБА_1 станом на 15.06.2020 року становить - 543529,10 грн, яка складається із: основна заборгованість по тілу кредиту, валюта кредиту - 8678,76 дол США, основна заборгованість по тілу кредиту гривня - 231985,86 грн , заборгованість по нарахованим процентам за кредитом, валюта кредиту 10935,10 дол США, заборгованість за нарахованими процентами за кредитом, гривня - 292298,50 грн, заборгованість по комісії 18974,74 грн. Факт переходу права вимоги підтверджується платіжним дорученням №1545 від 09.06.2020 року ( том 2 а.с.150-157, 158).
06.07.2020 року за вих. №0706/157 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» направив ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги/ вимога про дострокове погашення заборгованості, в якій, зокрема, зазначено, що внаслідок відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансруп» є єдиним власником всіх прав Вимоги за Кредитними Договорами та їх похідними документами (у тому числі, але не обмежуючись прав на отримання всіх платежів передбачених Кредитними договорами, і всіх прав за кредитним договором, всіх прав кредитора за Договорами поруки, Договорами застави ) з 15.06.2020. У зв'язку з порушенням позичальником своїх зобов'язань перед ТОВ «ФК» Дніпрофінансгруп» за Кредитним договором, вимагали протягом 30 календарних днів сплатити загальну суму заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 15.06.2020 складає 492260,18 грн. У випадку не виконання цієї Вимоги, беручі до уваги порушення Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, ТОВ «ФК» «Дніпрофінансгруп» буде змушене звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки Chevrolet Aveo SE, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ,який належить Позичальнику. (том 2 а.с.108).
Відповідно до розрахунку заборгованості від 22.09.2023 року за договором кредиту №138/КВ/-07 від 06.03.2007 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.12.2015 року становить за тілом кредиту у розмірі - 8678,76 дол. США, (з урахуванням сплаченої 27.03.2015 року суми заборгованості у розмірі 67168,19 грн, з розрахунку за курсом НБУ на 27.03.2015 року, становить 2856,63 дол. США), та заборгованість по 3% від простроченого тіла кредиту (за період 23.12.2012-31.12.2012 - 6,42 дол. США, 01.01.2013-31.12.2013 - 260,36 дол. США, 01.01.2014 - 31.12.2014 - 260,36 дол. США, 01.01.2015-26.03.2015- 60.63 дол. США, 27.03.2015-23.12.2015-130,16 дол. США) становить у розміпр - 717,93 дол. США (том 2 а.с.234).
Вирішуючи дану позовну заяву, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відносини між сторонами виникли внаслідок укладання кредитного договору №138/КВ-07 від 06.03.2007 року. Кінцевий термін повернення кредиту зазначений в договорі - 06.03.2014 року.
При цьому, 07.04.2009 року Кіровоградська філія ТОВ «Український промисловий банк» надіслав відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу про дострокове повне виконання зобов'язань у розмірі 8914,93 дол. США та 253,58 грн., загальна сума заборгованості за Договором може бути відкоригована на момент фактичної сплати заборгованості, з урахуванням щомісячного нарахування процентів (комісії) та штрафних санкцій. З вимогою протягом 30 календарних днів з моменту надіслання Банком відповідної письмової вимоги повернути в повному обсязі отриманні кредитні кошти, сплатити проценти (комісії) за користування кредитом за фактичний (неоплачений) період та пеню за несвоєчасне повернення кредиту і несвоєчасну сплату процентів. Дану досудову вимогу відповідачу ОСОБА_1 вручено 08.04.2009 року, що підтверджується, копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
09.09.2009 року згідно акту прийому передачі начальником внутрішньої безпеки КФ ТОВ «Укрпромбанк» прийнято від ОСОБА_1 транспортний засіб Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
31.10.2010 року ОСОБА_1 припинив погашення заборгованості щодо тіла кредиту, відсотків та інших платежів.
27.12.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис №1577 відповідно до якого звернуто стягнення на автомобіль Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 та зокрема, зазначено, що за Договором застави транспортного засобу, заборгованість по платежу за яким виникла з 01.07.2010 по 19.09.20111 складає 92912,77 грн.
27.08.2011 року заступником начальника Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
16.03.2015 року транспортний засіб Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 реалізовано.
27.03.2015 року Кіровським відділом ДВС Кіровоградського міського управління юстиції перераховано кошти в розмірі 67168,19 грн на ПАТ «ДельтаБанк», з призначенням платежу- Борг від ОСОБА_1 , згідно виконавчого напису №1577 від 27.12.2011.
30.03.2015 року Кіровським відділом ДВС Кіровоградського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним повним виконанням.
Відповідно до розрахунку заборгованості від 22.09.2023 року за договором кредиту №138/КВ/-07 від 06.03.2007 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.12.2015 року становить за тілом кредиту у розмірі - 8678,76 дол. США, (з урахуванням сплаченої 27.03.2015 року суми заборгованості у розмірі 67168,19 грн, з розрахунку за курсом НБУ на 27.03.2015 року, становить 2856,63 дол. США), та заборгованість по 3% від простроченого тіла кредиту (за період 23.12.2012-31.12.2012 - 6,42 дол. США, 01.01.2013-31.12.2013 - 260,36 дол. США, 01.01.2014 - 31.12.2014 - 260,36 дол. США, 01.01.2015-26.03.2015- 60.63 дол. США, 27.03.2015-23.12.2015-130,16 дол. США) становить у розміпр - 717,93 дол. США (том 2 а.с.234).
06.07.2020 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» надіслало вимогу ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги/ вимога про дострокове погашення заборгованості у розмірі 492260,18 грн.
Отже, позичальник ОСОБА_1 умови кредитного договору щодо погашення кредиту в обумовлені сторонами строки не виконано в повному обсязі, а тому, позивач 21.01.2016 року звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості.
Так, з урахуванням дати останнього платежу та суми перерахованої заборгованості від реалізації майна на користь стягувача, суд дійшов висновку, що право позивача за захистом якого він звернувся відповідачем порушено та позивачем доведено наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за кредитним договором № 138/КВ-07 від 06.03.2007 року, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Разом з тим, стороною відповідача зроблено заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості.
Вирішуючи вказану заяву представника відповідача, суд виходить з такого.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц тощо).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що відмова національного суду обґрунтувати причину відхилення заперечення стосовно спливу позовної давності є порушенням статті 6 Конвенції. Встановлена законом позовна давність була важливим аргументом, вказаним компанією-заявником в ході судового розгляду. Якби він був прийнятий, то це, можливо, могло призвести до відмови в позові. Проте, суд не навів ніяких обґрунтованих причин для неприйняття до уваги цього важливого аргументу (GRAFESCOLO S.R.L. v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA, № 36157/08, § 22, 23, від 22 липня 2014 року).
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (стаття 264 ЦК України).
Тлумачення статті 264 ЦК України свідчить, що переривання позовної давності можливе виключно в межах позовної давності. Аналогічний по суті висновок зроблено в постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 6-1996цс16.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року в справі № 161/15679/15-ц (провадження № 61-765св18) міститься висновок по застосуванню частини першої статті 264 ЦК України та вказано, що з тлумачення цієї норми слідує, що вона пов'язує переривання позовної давності з будь-якими активними діями зобов'язаного суб'єкта (боржника). При цьому не виключається й випадку коли переривання перебігу позовної давності буде відбуватися внаслідок визнання боргу, що здійснюється іншими суб'єктами, якщо на це була виражена воля боржника. Тобто коли боржник виражає свою згодою чи уповноважує на це відповідного іншого суб'єкта».
У постанові Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16 вказано, що «відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».
Підстави переривання позовної давності є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. На підставі частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням процесуальних вимог щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року в справі № 554/9126/20 (провадження № 61-13760сво21)).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Як раніше встановив суд, 06.03.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 138/КВ-07, відповідно до умов якого дата повернення кредиту - до 05.03.2014 року.
Судом на виконання постанови Верховного Суду у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.08.2019 року досліджено досудову вимогу про дострокове повне виконання зобов'язань від 07.04.2009 року, яку направлено відповідачу ОСОБА_1 - Кіровоградською філією ТОВ «Український промисловий банк». Строк виконання якої протягом 30 календарних днів з моменту надіслання Банком відповідної письмової вимоги. Так, кінцевий строк виконання зобов'язання за кредитним договором - 05.03.2014 року було змінено банком шляхом пред'явленням досудової вимоги до позичальника 07.04.2009 року, тому строк дії договору змінився з тридцятого дня з дати, зазначеної на квитанції (08.04.2009 року), яка надана банку відділенням зв'язку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту.
Вказану обставину також констатує позивач в уточненій позовній заяві, де стверджує, що 07.04.2009 року на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове повне виконання зобов'язання, яка направлена через засоби поштового зв'язку того ж дня, згідно копії повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення. Таким чином позивач змінив строк зобов'язання та повернення кредиту за кредитним договором до 08.05.2009 року, тобто наступний день після спливу 30-го календарного дня з дати відправлення Позивачем на адресу Відповідача вимоги.
Враховуючи позицію Верховного Суду, що висловлено у постанові від 27.03.2019 року у справі № 521/21255/13-ц, повідомлення (вимога) про дострокове повернення кредиту, яка направляється позичальнику та/або поручителю є формою досудового вирішення спору між контрагентами та вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, вказує на зміну строку виконання основного зобов'язання й встановлює обов'язок кредитора пред'являти позов до боржника протягом трьох років, якщо інше не визначено кредитним договором (статті 257, 259 ЦК України).
Суд дійшов висновку, що строк виконання зобов'язання у повному обсязі за кредитом настав - на тридцятий день з дня направлення повідомлення та банк в односторонньому порядку змінив умови договору та зобов'язання щодо строку дії договору настав 08.05.2009 року.
Суд також враховує, що останній платіж ОСОБА_1 здійснив 31.07.2010 року.
Крім цього, 27.12.2011 року після зміни умов зобов'язання ПАТ «Дельта Банк» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про звернення стягнення на предмет застави автомобіль Chevrolet Aveo, реєстраційний номер НОМЕР_2 (заборгованість по платежам за якими виникла з 01.07.2010 року по 19.09.2011) (том 1 а.с. 127-128).
27.08.2012 року заступником начальника Кіровського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції Закалашнюк О.С. у відповідності до вимог ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №33945687 (том 1 а.с.126).
Згідно платіжного доручення № 217 від 27.03.2015 року державним виконавцем здійснено перерахунок коштів ПАТ «Дельта Банк» з призначенням платежу - борг від ОСОБА_1 згідно виконавчого напису №1577 від 27.11.2011 року (том 1 а.с. 130).
30.03.2015 року старшим державним виконавцем Закалашнюк О.С. на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з «фактично повним виконанням» (а.с. 129).
Тобто, банк у добровільному порядку отримав від позичальника предмет застави, задовольнив свої вимоги і отримав кошти від реалізації предмета іпотеки, скористався правом дострокового повернення кредитних коштів, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов'язання.
15.06.2020 року ПАТ Дельта Банк» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та згідно додатку №1 до Договору факторингу №2258/К про відступлення права вимоги від 15.06.2020 року, за кредитним договором №138/КВ-07 до ОСОБА_1
06.07.2020 року за вих. №0706/157 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» направив ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги/ вимога про дострокове погашення заборгованості (том 2 а.с.108).
Згідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Останнє зарахування коштів на стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором здійснено від реалізованого майна на прилюдних торгах, здійснено 27.03.2015 року державним виконавцем від імені ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням №217 від 27.03.2015 року та згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту №138/КВ/07 від 06.03.2007 року, сума від реалізації заставного майна була зарахована позивачем в рахунок погашення пені за період з 20 березня 2014 року по 20 березня 2015 року в сумі 53032 грн 47 коп., та 8138 грн в рахунок погашення комісії за період з 31 липня 2010 року по 30 квітня 2015 року, інших відомостей щодо сплати коштів на погашення кредиту розрахунок не має
При цьому, суд зауважує, що такі дії не свідчать про визнання боргу відповідачем за кредитним договором №138/КВ від 06.03.2007 року, оскільки до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, які відповідно до статті 264 ЦК України є підставою для переривання перебігу позовної давності, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Отже, вжиття банком засобу позасудового захисту свого порушеного права, а саме звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України до підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить.
Адже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником. З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки починається від дня, коли у кредитора (іпотекодержателя) виникло право на відповідний позов, незалежно від того, чи звертався він після цього до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав (постанова Верховного суду у справі 357/5125/16-ц від 09.12.2019 року)
Крім того, відповідно до правової позиції ВСУ, яка викладена в постанові від 02.11.2016 року по справі № 6-1174цс16, якщо сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів, усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, і позичальник повинен звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права протягом трьох років саме від цієї дати.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові ВСУ від 2 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15 та постанові ВСУ від 16.11.2016 року по справі № 6-900цс16.
З вищевикладеного слідує, що 21.01.2016 року позивач, звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за кредитним договором №138/КВ-07 від 06.03.2007 року, після спливу позовної давності, обставин які б свідчили про наявність підстав для переривання перебігу позовної давності в межах позовної давності судом не встановлено, беручи до уваги, що зміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності та сплив позовної давності, про застосування якою заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові (ст. 262 ЦК України, суд доходить висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити у зв'язку із закінченням строків позовної давності.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості розрахованої на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України з 23.12.2012 по 31.12.2015 року за ставкою 3 % річних на кредитну заборгованість та становить 717.93 дол. США суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. Тобто, зобов'язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов'язання зі сплати відповідальності за невиконання зобов'язання є додатковим до основного.
Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, зокрема, про стягнення відповідальності за невиконання зобов'язання.
Позовна вимога про стягнення заборгованості за невиконання зобов'язання може бути додатковою як до вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, так і до вимоги про стягнення процентів за кредитом.
Судом встановлений факт пропуску позивачем позовної давності, зокрема, щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом. Крім того, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося, то спливла і позовна давність за вимогою про сплату процентів за цим кредитом. Відтак слід вважати, що позовна давність до основної вимоги спливла до звернення позивача до суду, і тому рахується, що позовна давність спливла і до додаткової його вимоги про стягнення з відповідача інших платежів. Тому не може бути присуджена до стягнення сума заборгованості за невиконання зобов'язання, нарахована на суму заборгованості за вимогами, щодо яких позовна давність була пропущена. Як наслідок у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 23.12.2012 по 27.03.2015 року суд також відмовляє.
Відповідна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного суду від 28 березня 2018 року за №444/9519/12,
Крім того, суд відхиляє доводи представника позивача про переривання перебігу строку позовної давності шляхом перерахування коштів (27.03.2015) Кіровським ВДВС Кіровоградського МУЮ від реалізації заставного майна (транспортного засобу), оскільки таке погашення заборгованості за кредитним договором від імені відповідача ОСОБА_1 не є дією відповідача, що свідчить про визнання ним свого боргу, і не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності, тому, позивачем пропущено позовну давність для захисту наведених цивільних прав та інтересів. Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснені самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього або без його схвалення.
Такі правові висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 08 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16, Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 191/2478/15-ц (провадження № 61-2501св18), Верховним Судом у постанові від 20 березня2019 року у справі № 467/1266/16-ц (провадження № 61-16566св18).
Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265,268, 353 ЦПК України, суд,
В задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, віднести на рахунок позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», місце знаходження: вул. Автотранспортна, буд.2, оф.205, м. Дніпро, 49089, ЄДРПОУ 40696815;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова