Справа № 390/1223/26
Провадження № 1-кп/390/54/26
11.05.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кропивницький обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025121010002918 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2, 3 ст. 307, ч.1 ст. 263, ч.5 ст. 407 КК України,
На розгляді Кропивницького районного суду Кіровоградської області перебуває вказаний обвинувальний акт.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Крім того, прокурор подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтоване наявністю обґрунтованої підозри, тяжкістю покарання, а також ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Захисник обвинуваченого не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду та продовження відносно нього строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та у свою чергу заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України, оскільки ОСОБА_5 бажає продовжити військову службу.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Прокурор заперечив щодо звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відпвідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки останній також обвинувачується за ч.1, 2, 3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, а таке звільнення може перешкодити розгляду кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд вважає, що кримінальне провадження можливо призначити до судового розгляду, виходячи з таких підстав.
Під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались, а тому підстави для його повернення прокурору для продовження досудового розслідування, в порядку, передбаченому ст.ст.468-475 КПК України, відсутні. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України. Підстави для закриття кримінального провадження, які передбачені п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, відсутні. Дана справа підсудна Кропивницькому районному суду Кіровоградської області, згідно ст.32, 33 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні судом вирішено, що розгляд необхідно провести суддею одноособово у відкритому судовому засіданні, вирішено питання щодо дати, часу та місця проведення судового розгляду, складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Відповідно до вимог ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого (обвинувачених).
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2017 від 23.11.2017 запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані (продовжені) судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за письмовим клопотанням прокурора та вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Згідно з конституційними принципами рівності та змагальності інші учасники кримінального провадження, разом із прокурором, наділені повноваженням заявляти клопотання, зокрема, щодо застосування інших, у тому числі і більш м'яких, запобіжних заходів, їх зміни чи скасування.
У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканість, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Частиною 8 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується запобіжний захід, виключно у виді тримання під вартою.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Під час досудового розслідування обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується до 17.05.2026.
Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, раніше судимий. Розгляд справи по суті не розпочато. За таких обставин, суд вважає, що застосування інших більш м'яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, на даній стадії процесу не забезпечить попередження ризиків, передбачених п.1, 3 - 5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому строк тримання обвинуваченого під вартою підлягає продовженню.
Враховуючи вищевикладене та обставини провадження, суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. У той же час, суд оцінює суворість можливого покарання та визнає за реальну небезпеку можливість ухилення від правосуддя у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні обвинуваченого під вартою, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.
Відповідно ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою без визначення розміру застави.
Щодо клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 407 КК України, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 ч.2 ст.284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як вбачається з вказаної норми, у разі настання передбачених нею умов (вперше вчинення кримінального правопорушення, добровільне звернення особи з клопотанням та наявність згоди командира) вона наділяє суд дискреційними повноваженнями у вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, на що вказує формулювання «може бути звільнена».
Для правильного вирішення цього питання в першу чергу слід з'ясувати, чи не перешкоджатиме звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України завданням кримінального провадження, передбаченим статтею 2 КПК України.
Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При вирішенні питання щодо звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.407 КК України суд враховує, що останній, окрім як за ч. 5 ст. 407 КК України, також обвинувачується за ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, і відбуття обвинуваченого ОСОБА_5 для продовження проходження військової служби суттєво перешкодить розгляду кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_5 ч.1, 2, 3 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, та як наслідок унеможливить досягнення передбачених ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження: забезпечення швидкого та повного судового розгляду; захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; застосування належної правової процедури.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що клопотання захисника про звільненя від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за ч.5 ст. 407 КК України, на підставі ч.5 ст. 401 КК України, задоволенню не підлягає.
Поряд з цим, сторона захисту не позбавлена права повторно звернутись до суду з аналогічним клопотанням після зміни обставин, які стали причиною для відмови в задоволенні клопотання.
Керуючись ст.177, 182, 183, 194, 314-316, 372 КПК України, суд,
У задовленні клопотання захисника про звільненя від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за ч.5 ст. 407 КК України, на підставі ч.5 ст. 401 КК України, - відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2, 3 ст. 307, ч.1 ст. 263, ч.5 ст. 407 КК України,у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кропивницького районного суду Кіровоградської області на 11.00 год 22.05.2026.
Судовий розгляд провести суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 11.30 год 12 травня 2026 року до 11.30 год 10 липня 2026 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.
Строк дії ухвали щодо тримання під вартою ОСОБА_5 визначити до 11.30 год. 10.07.2026.
Викликати в судове засідання: прокурора, обвинуваченого та його захисника.
Ухвала може бути оскаржена, в частині продовження строку дії запобіжного заходу, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1