Справа № 240/9617/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
11 травня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 Позивач звернувся до суду із позовом до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова в якому просить:
- визнати дії Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова щодо припинення з 19.07.2022 виплати середнього заробітку (грошового забезпечення) ОСОБА_1 протиправними;
- скасувати наказ начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (по стройовій частині) від 19.07.2022 №270 у частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова нарахувати та виплатити йому середній заробіток (грошове забезпечення) за період з 19.07.2022 по 18.08.2023.
1.2 В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час мобілізації перебував на посаді викладача кафедри радіоелектронної розвідки Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова та був педагогічним працівником, а тому мав право на збереження середнього заробітку на період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, а тому вважає оскаржуваний наказ протиправним.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 ОСОБА_1 з 25.03.2019 працював на посаді викладача кафедри радіоелектронної розвідки факультету технічних видів розвідки Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова, на умовах строкового трудового договору.
2.2 Відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" позивач з 01.03.2022 мобілізований до Військової частини НОМЕР_1 та на підставі наказу начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова від 01.03.2022 №51 увільнений від роботи під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням середнього заробітку до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення з військової служби.
2.3 Наказом начальника Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова №270 від 19.07.2022, у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" №2352-ІХ від 01.07.2022 та внесенням змін до ч.3 ст.119 Кодексу законів про працю України з 19.07.2022 припинено позивачу нарахування та виплату середнього заробітку, як увільненому від роботи на період проходження військової служби.
2.4 Відповідно до наказу начальника Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова №266 від 18.08.2023 позивач звільнений з посади викладача кафедри радіоелектронної розвідки факультету технічних видів розвідки Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова.
2.5 Вважаючи, наказ відповідача протиправним, позивач звернувся до суду.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позов задоволено.
3.2 Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (по стройовій частині) від 19.07.2022 №270, в частині припинення виплати позивачу середнього заробітку за посадою із якої увільнено позивача є протиправним та підлягає скасуванню, а середній заробіток у період з 19.07.2022 по 18.08.2023 нарахуванню та виплаті.
4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
4.3 Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків.
1.1 Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
1.2 До видів військової служби, згідно з частиною шостою статті 2 Закону №2232-ХІІ, відноситься військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
1.3 Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Особливості призову під час мобілізації визначає глава VII Закону №2232-XII.
1.4 Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону №2232-XII громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 53 і частиною другою статті 57 Закону України "Про освіту", частиною другою статті 44, частиною першою статті 54 і частиною третьою статті 63 Закону України "Про фахову передвищу освіту", частиною другою статті 46 Закону України "Про вищу освіту".
1.5 Відповідно до ч.3 ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП, в редакції до 19.07.2022), за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.
1.6 19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352-IX (далі - Закон №2352-IX), яким внесені зміни до КЗпП України, зокрема, у частині 3 статті 119 слова "зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток" замінені словами "зберігаються місце роботи і посада".
1.7 Обставинами справи встановлено, що позивач з 24.02.2022 відповідно до наказу начальника Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова №105 від 24.03.2022 увільнений від роботи з посади викладача кафедри радіоелектронної розвідки факультету технічних видів розвідки, на період проходження військової служби з підстав проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням середнього заробітку до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення з військової служби.
У подальшому, наказом начальника Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова №270 від 19.07.2022 припинено позивачу нарахування та виплату середнього заробітку, як увільненому від роботи з посади викладача кафедри радіоелектронної розвідки факультету технічних видів розвідки, на період проходження військової служби.
1.8 Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України "Про освіту" №2145-VIII від 05.09.2017 (далі - Закон №2145-VIII, у редакції до 24.12.2023).
1.9 Частиною 2 статті 57 Закону №2145-VIII передбачено, що у разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке тимчасово унеможливлює виконання ним посадових обов'язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставин на іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за таким працівником зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
1.10 Таким чином, проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період передбачає, як підстава для увільнення від роботи, до 24.12.2023 передбачала виплату середнього заробітку у передбачених законодавством, в тому числі у зв'язку із випадках збережено для педагогічних та науково-педагогічних працівників.
1.11 При цьому, слід звернути увагу, що зміни до Закону №2145-VIII щодо припинення збереження середнього заробітку працівникам, на яких поширюється його дія, які проходять військову службу за призовом по мобілізації в особливий період були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку" № 3494-IX від 22.11.2023 набули чинності 24.12.2023.
1.12 Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що до 24.12.2023 педагогічні чи науково-педагогічні працівники мали право на отримання середнього заробітку з місця роботи з якого були увільненні, у зв'язку із призовом по мобілізації в особливий період.
1.13 Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
1.14 За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі.
За таких обставин, суд, виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України, вважає, що необхідно надати перевагу саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, тобто Закон №2145-VIII, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин вимог Закону №2352-ІХ.
У зв'язку з чим, суд вважає помилковими доводи представника відповідача про необхідність застосування у даному випадку Закону №2352-ІХ.
1.15 Зважаючи на те, що позивач на момент припинення виплати йому середньої заробітної плати працював на посаді викладача кафедри радіоелектронної розвідки факультету технічних видів розвідки Житомирського військового інституту ім. С.П.Корольова він мав право, як педагогічний (науково-педагогічний) працівник з підстав проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на отримання середньої заробітної плати враховуючи положення ч. 2 ст. 57 Закону №2145-VIII.
1.16 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний наказ начальника Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (по стройовій частині) від 19.07.2022 №270, в частині припинення виплати позивачу середнього заробітку за посадою, із якої увільнено позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, а середній заробіток у період з 19.07.2022 по 24.12.2023 - нарахуванню та виплаті.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду першої інстанції.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.