Справа № 175/3710/26
Провадження № 2/175/990/26
"12" травня 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промспецбут», третя особа: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив АЕ», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договору іпотеки недійсним,-
У провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 175/3710/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промспецбут», третя особа: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив АЕ», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договору іпотеки недійсним.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано у провадження судді Краснокутської Н.С.
13.03.2026 року Дніпровським районним судом Дніпропетровської області було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та цією ж ухвалою надано строк на усунення недоліків 5 днів.
Причиною залишення позовної заяви без руху було те, що за подання позовної заяви не було сплачено судовий збір за усі вимоги майнового та немайнового характеру, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» (а саме: визнання недійсним договору - немайнова вимога, стягнення грошових коштів - майнова вимога, витребування із чужого незаконного володіння майна - майнова вимога, визнання недійсним договору іпотеки - немайнова вимога, скасування державної реєстрації іпотеки - немайнова вимога, скасування державної реєстрації обтяження - немайнова вимога).
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 13.03.2026 року представником позивача адвокатом Голубніченком В.О. 30.03.2026 року було подано до суду заяву про усунення недоліків, до якої було долучено документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 17775,15 грн.
Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху повторно із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З позовної заяви вбачається, що вона містить вимоги майнового та немайнового характеру, тому з урахуванням наведеного суд доходить висновку про необхідність розмежування понять майновий та немайновий спір.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного суду викладеної у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Відповідно до Постанови ВП ВС від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Отже, з урахуванням наведеного аналізу правових позицій, суд доходить висновку про те, що майнова вимога - це вимога, яка наділена економічним (майновим) змістом на спрямована на захист прав та інтересів, об'єктом яких виступає благо (майно), а неманова вимога - це вимога, що не наділена економічним (майновим) змістом та спрямована на захисту права та інтересу, що не підлягає грошовій оцінці.
Таким чином, з позовної заяви вбачається, що у ній представником позивача заявлено шість вимог (майнового та немайнового характеру), а саме:
- визнання недійсним договору - немайнова вимога,
- стягнення грошових коштів - майнова вимога,
- витребування із чужого незаконного володіння майна - майнова вимога,
- визнання недійсним договору іпотеки - немайнова вимога,
- скасування державної реєстрації іпотеки - немайнова вимога,
- скасування державної реєстрації обтяження - немайнова вимога.
Відповідно до платіжної інструкції № ОА47-С1РС-6ННВ-КААК від 29.03.2026 року, за подання даної позовної заяви до суду представником позивача було сплачено судовий збір у розмірі 17775,15 грн, однак суд дійшов висновку про те, що судовий збір за подання даного позову сплачено не в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних особі становить 3328 грн.
Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розрахунок судового збору:
- визнання недійсним договору - немайнова вимога - слід сплатити судовий збір у розмірі - 3328 грн.
- стягнення грошових коштів - майнова вимога - слід сплатити судовий збір у розмірі - 17775,15 грн (ціна позову 1185010 грн, 1,5 відсотків від ціни позову).
- витребування із чужого незаконного володіння майна - майнова вимога слід сплатити судовий збір у розмірі 19500 грн (ціна майна, яка вказана в договорі 1300000 грн, 1,5 відсотків від ціни позову).
- визнання недійсним договору іпотеки - немайнова вимога - слід сплатити судовий збір у розмірі 3328 грн.
- скасування державної реєстрації іпотеки - немайнова вимога - слід сплатити судовий збір у розмірі 3328 грн.
- скасування державної реєстрації обтяження - немайнова вимога - слід сплатити судовий збір у розмірі 3328 грн.
Такий чином, за подання даної позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір у розмірі - 50587,15 грн, однак представником позивача було сплачено судовий збір у розмірі 17775,15 грн, тому представнику позивача слід доплатити судовий збір у розмірі - 32812 грн (50587,15 - 17775,15 грн).
Судовий збір слід доплатити за наступними реквізитами, а саме:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA208999980313151206000004457
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Приклад заповнення графи "Призначення платежу":
101 1234567890;Судовий збір, за позовом ОСОБА_4 , Дніпровський районний суд Дніпропетровської області.
Таким чином у суду є достатні підстави вважати, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, тому подану позовну заяву слід залишити без руху.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промспецбут», третя особа: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Конструктив АЕ», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання договору іпотеки недійсним, - залишити без руху повторно.
Надати позивачу строк три дня з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. С. Краснокутська