Справа № 320/3509/25 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
11 травня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалов О.О.
Кравченко Є.Д.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ПП «Будпостач» звернулося з позовом до Черкаської митниці, в якому просило суд про визнання протиправним та скасування рішення №UA902080/2024/000135/2 від 25.12.2024 про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Будпостач» (ідентифікаційний код 24267110, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9-Е, кім. 314,) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
01.10.2024 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією QINGDAO TIANSHUN INDUSTRIAL CO., LTD (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено контракт №1884. Відповідно до контракту продавець виробляє та продає, а покупець приймає і оплачує рукавички. Найменування, перелік, кількість, ціна, умови поставки вказуються у проформах- інвойсах та інвойсах, що є невід'ємною частиною контракту.
24.02.2020, попередньо для організації перевезення товарів до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» (далі - експедитор) договір транспортного експедирування №UA00072711.
14.02.2022, також попередньо, для перевезення товарів до України позивач уклав з компанією Maersk A/S (Данія) (далі - перевізник) договір №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів.
08.10.2024 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів, дійсний до 31.01.2025, на умовах поставки FOB порт QINGDAO у Китаї. 9.
10.10.2024 продавець надав комерційний інвойс №TS2441-2 на товари за ціною 95 841,84 доларів США. Продавець надав знижку за об'єм закупівлі в розмірі 1608,70 доларів США, отже ціна товару складає 94233,14 доларів США. Товари поставлялися на умовах оплати 90 днів кредиту від дати, що вказана в коносаменті, на умовах поставки FOB порт QINGDAO у Китаї правил Інкотермс 2020.
11.10.2024 для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була * оформлена митна декларація №425820240001147380.
16.10.2024 продавець надав позивачу сертифікат походження товарів №24C3702Q6390/50013 про те, що країною походження товарів є Китай.
08.11.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки у порт Гданська в Польщі та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент №APU065265.
03.12.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг, експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653430460, а перевізник компанія Maersk A/S (Данія) виписав інвойс №5653430459.
10.12.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №30, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України в двох контейнерах складає 156 068,66 грн., а також 2886,65 доларів США.
Відповідно до залізничних накладних УМВС від 12.12.2024 №00000454 та від 13.12.2024 №2151557314 товари були доставлені з порту у Гданську в Польщі до залізничної станції у м. Тернополі, а на підставі міжнародних товарно-транспортних накладних CMR від 24.12.2024 №2727 та № 4383 товари були доставлені до Черкаської митниці.
25.12.2024 позивач підготував до митниці лист про оплату товарів, у якому вказав, що оплата за товари не проводилася з огляду на те, що оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу у 90 днів від дати коносаменту.
У цей же день, 25.12.2024, позивач підготував до митниці відомості із мережі Інтернет про ціни на ідентичні товари на ринках у Китаї, а також каталожні дані про технічні характеристики товарів.
У цей же день, 25.12.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080804299U9 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 94233,14 доларів США.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №24UA902080804299U9 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000214, виписаної відповідачем, а саме:
- Контракт від 01.10.2024 №1884;
- Прайс лист від 08.10.2024 щодо ціни товарів, дійсний до 31.01.2025;
- Комерційний інвойс від 10.10.2024 №TS2441-2 на оплату товарів за ціною 94 233,14 доларів США;
- Сертифікат походження від 16.10.2024 № 24C3702Q6390/50013, за яким країна походження товарів - Китай;
- Договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та експедитором ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- Договір від 14.02.2022 №UA00072649 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів між позивачем і перевізником компанією Maersk A/S (Данія);
- Коносамент від 08.11.2024 № APU065265 про доставку товарів у двох контейнерах з Китаю до порту Гданськ у Польщі;
- Рахунок-фактура ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 03.12.2024 №5653430460 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- Інвойс компанії Maersk A/S (Данія) від 03.12.2024 №5653430459 для оплати послуг з перевезення товарів;
- Довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 10.12.2024 №30;
- Залізничні накладні УМВС від 12.12.2024 №00000454 та від 13.12.2024 №2151557314;
- Міжнародні товарно-транспортні накладні CMR від 24.12.2024 №2727 та №43 83;
- Лист позивача від 25.12.2024 про оплату товарів;
- Видаткові накладні позивача;
- Відомості із мережі Інтернет про ціни на ідентичні товари на ринках у Китаї;
- Каталожні дані про технічні характеристики товарів;
- Декларацію митної вартості. 20.
25.12.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1084335, яким витребував у декларанта додаткові документи, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
8) копію митної декларації країни відправлення.
25.10.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач повідомив митний орган, що всі наявні документи надані разом з митною декларацією.
При цьому позивач повідомив, що договори або контракти про поставку товарів з третіми особами не укладалися; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, а також рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) не виставлялися; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів не укладався.
25.12.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000135/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом на рівні 4,41 доларів США/кг.
Також 25.12.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови у прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів № UA902080/2024/000214.
Так, з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості, позивач заявив товари за митною декларацією № 24UA902080804308U6, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито на 78947,02 грн., ПДВ на 213156,97 грн., разом на 292103,99 грн.
Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості, а надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
За змістом статті 49 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Відповідно до частини першої статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно частин першої-другої статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно частин четвертої, п'ятої, дев'ятої статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
У відповідності до частин другої, п'ятої, шостої статті 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Частинами першою, другою статті 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 58 МК метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За змістом частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини шостої статті 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини третьої статті 54 МК за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно частини першої статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано (пункт 1 частини другої статті 55 МК).
З наведених правових норм вбачається, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Митний орган, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2025 у справі № 320/6263/19, від 02.10.2025 у справі № 140/12559/23 та ін.
Так, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач вказував: декларантом не були надані сертифікати якості (відповідності) заводу виробника щодо товару; відсутні відомості про вартість пакування; відсутні документи щодо надання знижки на товар; не підтверджені витрати на навантаження, вивантаження та обробку товару, не надані відомості про операції завантаження та борт судна, операції з перевантаження з одного виду транспорту на інший; відсутня інформація щодо оплати або відсутності оплати за товар; митну декларацію країни відправлення надано без перекладу.
Водночас, суд апеляційної інстанції наголошує, що сертифікат якості (відповідності) товару не є документом що підтверджує митну вартість. Самі по собі обставини ненадання сертифікату якості (відповідності) товару не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості.
Безпідставним є посилання на відсутність відомостей про вартість пакування, оскільки як контрактами так і умовами поставки передбачено, що належне пакування товару покладається на продавця, а вартість пакування включається до вартості товару. Тобто вартість пакування вже включена у ціну договору, яка врахована при визначенні митної вартості.
Щодо знижки, то як вірно вказав суд першої інстанції відповідач звернув увагу на умови надання знижки за передоплату, проте у контрактах також передбачено знижку за обсяг замовлення. Тобто, помилковим є посилання на невідповідність надання знижки умовам контрактів. Окрім того, ні нормами законодавства, ні умовами контрактів не передбачено оформлення окремих документів про надання знижки.
Щодо витрат на навантаження, вивантаження, завантаження, перевантаження та обробку товару, то у наданих довідках експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» вказано вартість перевезення товарів (оформлення документації, операційні послуги терміналу, залізничне перевезення). Вказані довідки містять всю інформацію щодо вартості переведення товару, з урахуваннях також і супутніх операцій з його навантаження, вивантаження (завантаження, перевантаження тощо).
Щодо відсутності відомостей оплати за товар, то колегія суддів звертає увагу, що відповідні документи надаються лише якщо рахунок сплачено. У свою чергу, узгодження сторонами контракту можливості з відстрочення сплати, а так само і сама затримка сплати коштів покупцем не є підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за відсутності інших документів, які підтверджують її розмір.
Також суд апеляційної інстанції наголошує, що у переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, що наведений у статті 53 МК відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення». Такий документ може бути поданий для митного оформлення лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів. Відтак, твердження відповідача щодо неможливості перевірки митного органом числового значення заявленої митної вартості товар у зв'язку з ненаданням перекладу митної декларації країни відправлення, є безпідставним.
Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за основним методом (за ціною договору). Відповідачем не надано доказів щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, належні підстави для коригування митної вартості відсутні.
Щодо обраного контролюючим органом методу визначення митної вартості, колегія суддів, звертає увагу на таке.
Відповідно до частини третьої статті 58 МК у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Частинами третьою, четвертою, восьмою статті 57 МК встановлено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Згідно пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, Відповідно правил заповнення графи 33 Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості порівняння всіх впливаючих на ціну характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом (умов та обсягів поставки, комерційних умов, тощо).
Колегія суддів зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Аналогічне правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №260/718/19, від 08.02.2020 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19, від 07.05.2025 у справі № 560/1787/23 .
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто, прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Черкаської митниці залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
Є.Д. Кравченко
(повний текст постанови складено 11.05.2026р.)