П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32489/24
Місце ухвалення судового рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту
судового рішення суду 1 інстанції: 28.02.2025 року;
Суддя І інстанції: Білостоцький О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного Пенсійного фонду України в Херсонській області від 09.05.2024 року №5929/03-16 щодо відмови в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.04.2024 року та прийняти рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України».
В обґрунтування позову зазначено, що позивачка, працюючи старшою сестрою медичною отоларингологічного відділення КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша» Херсонської міської ради, стала особою з інвалідністю ІІ групи від трудового каліцтва, отриманого внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
З посиланням на приписи Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України», позивачка зазначає, що набула право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю внаслідок інвалідності у зв'язку з пораненням, каліцтвом у період військової агресії російської федерації проти України в районі проведення воєнних (бойових) дій.
Рішенням від 09.05.2024 №5929/03-16 ГУПФУ відмовило позивачці у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги, пославшись на те, що КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» ХМР не включено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури.
Позивачка зауважує на тому, що згідно Постанови КМУ від 09.10.2020 року №1109 сектор «Охорона здоров'я» віднесено до секторів критичної інфраструктури, а отже КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» ХМР відноситься до об'єктів критичної інфраструктури. Поряд з цим, позивачка не може нести негативні наслідки у виді позбавлення права на грошову допомогу у зв'язку із не забезпеченням відповідальними особами інформації в Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури стосовно цього комунального закладу охорони здоров'я.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного Пенсійного фонду України в Херсонській області №5929/03-16 від 09.05.2024 року.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийняти рішення про призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до приписів Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України» від 20.03.2023 року №2980-IX на підставі поданої заяви від 22.04.2024 року.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових обов'язків у період військової агресії рф проти України в районах проведення після 24.02.2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю за умови, що такі об'єкти інфраструктури після збройного нападу включені до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Поряд з цим, відповідальними за внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури є оператор критичної інфраструктури разом із секторальним органом у сфері захисту критичної інфраструктури на етапі категоризації об'єкту критичної інфраструктури, а потім секторальний орган, який подає про об'єкт критичної інфраструктури повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру за встановленою формою, після чого об'єкту критичної інфраструктури присвоюється унікальний реєстровий номер в Реєстрі. Окремо районні, обласні військові адміністрації під час дії воєнного стану встановлюють посилену охорону об'єктів критичної інфраструктури та об'єктів, які забезпечують життєдіяльність населення.
Надаючи правову оцінку тій обставині, що на момент спірних правовідносин КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» ХМР не мало статусу об'єкта критичної інфраструктури, відносно якого внесені відомості до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, суд зауважив на тому, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З наведеного у сукупності суд першої інстанції виснував, що право позивачки на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду її життю та здоров'ю, завдану внаслідок військової агресії РФ проти України як працівнику об'єкту, що визначений військової адміністрацією як критично важливий для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, не може залежати від бездіяльності оператора критичної інфраструктури разом та секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури, яка виразилась у несвоєчасному проведенні категоризації об'єкту критичної інфраструктури та внесенні відомостей щодо такого об'єкту до Реєстру. З огляду на те, що матеріалами справи підтверджено, що позивачка, як працівник медичного закладу, дійсно зазнала тяжкої шкоди життю та здоров'ю внаслідок військової агресії проти України, суд першої інстанції визнав право позивачки на отримання одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії російської федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю за умови, що такі об'єкти інфраструктури після збройного нападу включені до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об'єкта критичної інфраструктури. При цьому, об'єкт набуває правового статусу об'єкта критичної інфраструктури з моменту присвоєння об'єкту унікального реєстрового номера в Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури.
Оскільки право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю мають особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, рішення ГУПФУ про відмову у призначені і виплаті позивачці одноразової грошової допомоги є правомірним та обґрунтованим. З огляду на те, що ГУПФУ діяло у відповідності до чинного законодавства, на виконання своїх повноважень та порушень прав позивачки не допустило, апелянт наполягає на залишенні позовних вимог без задоволення у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення. Позивачка зауважує на тому, що судом повно і всебічно з'ясовано всі обставини справи, надано належну оцінку доказам у справі, суд ухвалив рішення відповідно до норм матеріального і з дотриманням норм процесуального права. Поряд з цим, правильність висновку про те, що право позивачки на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану внаслідок військової агресії рф проти України як працівнику об'єкту, що визначений військової адміністрацією як критично важливий для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, не може залежати від бездіяльності оператора критичної інфраструктури разом та секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури, яка виразилась у несвоєчасному проведенні категоризації об'єкту критичної інфраструктури та внесенні відомостей щодо такого об'єкту до Реєстру
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 працювала старшою сестрою медичною отоларингологічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради.
Розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 02.06.2023 №270 КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» ХМР визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період як таке, що відповідає критеріям, зазначеним у підпунктах 5, 6 пункту Порядку №76 (пункт 8).
Згідно Акту спеціального розслідування групового нещасного випадку, затвердженого 24.08.2023 начальником Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, внаслідок ворожого обстрілу з боку рф, що стався 01.08.2023 о 10:45 год. через пряме влучання та пошкодження хірургічного відділення КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є. Карабелеша» ХМР, позивачка отримала тяжкі виробничі травми. Зазначений нещасний випадок є таким, що стався під час виконання трудових (посадових) обов'язків в робочий час.
24.04.2024 позивачці встановлено ІІ групу інвалідності від трудового каліцтва, що також підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 .
Поряд з цим, 22.04.2024 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 09.05.2024 №5929/03-16 відмовлено позивачці у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
ГУПФУ зазначило, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2980 право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю мають особи з числа об'єктів критичної інфраструктури. Натомість, КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» ХМР не віднесено до об'єкта критичної інфраструктури (не включено до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури).
Не погоджуючись з рішенням ГУПФУ, посилаючись на його неправомірність та необґрунтованість, позивачка звернулась із цим адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-IX (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю мають особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 2 Закону №2980-IX (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, зокрема, особам з інвалідністю II групи встановлюється у розмірі 500 тисяч гривень.
У статті 3 Закону №2980-IX (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров'ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Визначений Кабінетом Міністрів України орган безоплатно в порядку електронної взаємодії отримує необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Порядок отримання інформації з реєстрів та інформаційних баз даних визначається розпорядником персональних даних, що містяться у відповідних реєстрах або базах даних.
Особи, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю встановлюється Кабінетом Міністрів України.
27.12.2023 постановою Кабінету Міністрів України за №1396 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
У пункті 11 цього Порядку №1396 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) передбачено, що після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.
Для підтвердження факту віднесення об'єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об'єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об'єкта до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Відповідь уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.
Відомості про об'єкти критичної інфраструктури з Реєстру об'єктів критичної інфраструктури містять інформацію з обмеженим доступом, захист якої забезпечується відповідно до вимог законодавства.
Отже, особи з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії російської федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю.
В контексті спірних правовідносин слід враховувати, що за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 №1882-IX, критична інфраструктура - сукупність об'єктів критичної інфраструктури;
об'єкти критичної інфраструктури - об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам;
реєстр об'єктів критичної інфраструктури - автоматизована система, що містить перелік найбільш важливої для життєдіяльності суспільства та держави критичної інфраструктури, щодо якої встановлюються особливі вимоги із забезпечення її безпеки та стійкості і здійснюється моніторинг їх дотримання;
сектор критичної інфраструктури - сукупність об'єктів критичної інфраструктури, які належать до одного сектору (галузі) економіки та/або мають спільну функціональну спрямованість.
Згідно частини 1 статті 8 Закону №1882-IX віднесення об'єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У статті 9 Закону №1882-IX передбачено, що для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.
Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури складають та ведуть секторальні переліки об'єктів критичної інфраструктури.
До життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема охорона здоров'я.
У статті 11 Закону №1882-IX передбачено, що Реєстр об'єктів критичної інфраструктури формується та ведеться уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури України на основі пропозицій суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури. Після включення об'єкта до Реєстру секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури повідомляють про це оператора об'єкта критичної інфраструктури для забезпечення паспортизації та захисту об'єкта критичної інфраструктури відповідно до вимог цього Закону. Порядок ведення Реєстру, включення об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього визначається Кабінетом Міністрів України. Інформація про об'єкти критичної інфраструктури, що міститься в Реєстрі, є відкритою, загальнодоступною та безоплатною, крім інформації з обмеженим доступом. Розпорядник забезпечує цілодобовий доступ до відкритої інформації Реєстру на своєму офіційному веб-сайті.
Поряд з цим, 28.04.2023 постановою Кабінету Міністрів України №415 затверджено Порядок ведення Реєстру об'єктів критичної інфраструктури, включення таких об'єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього.
У цій Постанові №415 також установлено, що під час воєнного стану, а також протягом дванадцяти місяців після його припинення чи скасування:
безпосередній доступ до інформації, що міститься в Реєстрі об'єктів критичної інфраструктури, в тому числі до інформації, яка розміщується на офіційному веб-сайті уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, є обмеженим;
інформація з Реєстру надається посадовим/службовим особам суб'єктів національної системи захисту критичної інфраструктури за суб'єктом права чи за об'єктом критичної інфраструктури за письмовим запитом до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Згідно пункту 11 Порядку №415 до Реєстру вносяться відомості про: секторальний орган, який подає інформацію; оператора критичної інфраструктури; документ, на підставі якого ідентифіковано та категоризовано об'єкт критичної інфраструктури; об'єкт критичної інфраструктури; погодження (перегляд) паспорта безпеки на об'єкт критичної інфраструктури.
Відповідно до пунктів 15, 16, 17, 18, 24 Порядку №415 (в редакції на час спірних правовідносин) кожному об'єкту критичної інфраструктури присвоюється реєстровий номер, відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа у Реєстрі.
Реєстровим номером об'єкта критичної інфраструктури є унікальний реєстровий номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту критичної інфраструктури під час реєстрації вперше, не повторюється на всій території України, залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта критичної інфраструктури та не змінюється у разі зміни оператора критичної інфраструктури, форми власності, кінцевого бенефіціарного власника/контролера.
З моменту присвоєння об'єкту критичної інфраструктури унікального реєстрового номера в Реєстрі він вважається таким, що набув правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Секторальні органи (створювачі) подають окремо про кожен об'єкт критичної інфраструктури повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру за формою згідно з додатком 1 та додатки до нього в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» або у паперовій формі.
Повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру подається у паперовій формі з дотриманням законодавства у сфері захисту інформації.
До повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру додаються документи, що обґрунтовують розрахунок віднесення об'єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності, здійснений відповідно до Методики категоризації об'єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 «Деякі питання об'єктів критичної інфраструктури».
Інформація про об'єкт критичної інфраструктури подається у місячний строк з моменту внесення об'єкта критичної інфраструктури до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури.
Підставою для внесення інформації до Реєстру є повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру, яке подає секторальний орган.
Інформація до Реєстру вноситься відповідальною особою уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України за результатами перевірки повноти інформації, зазначеної в повідомленні про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру, обґрунтованості визначення категорії критичності об'єкта відповідно до Методики, про що повідомляється секторальному органу, який подав таке повідомлення.
Інформація вноситься до Реєстру відповідальною особою уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України протягом 30 днів з дня надходження повідомлення про внесення відомостей щодо об'єкта критичної інфраструктури до Реєстру.
Відповідальність за достовірність, своєчасність та повноту інформації, поданої уповноваженому органу у сфері захисту критичної інфраструктури України для внесення до Реєстру, несе секторальний орган.
Отже, для цілей призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю осіб з числа працівників об'єктів критичної інфраструктури, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії російської федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, визначальним, серед іншого, є те, що такі об'єкти після збройного нападу включені до Реєстру об'єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Виходячи з обставин справи, на момент завдання позивачці шкоди життю та здоров'ю, внаслідок чого остання стала особою з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, під час виконання посадових (службових, професійних) обов'язків у період військової агресії російської федерації проти України в районі проведення воєнних (бойових) дій/в районі, що піддавався бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, як і на момент виникнення спірних правовідносин, КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» ХМР не має статусу об'єкта критичної інфраструктури, відносно цього комунального закладу внесені відомості до Реєстру об'єкта критичної інфраструктури.
Поряд з цим, про віднесення цього комунального підприємства до об'єктів критичної інфраструктури не свідчить і розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації «Про визначення підприємств критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» від 02.06.2023 №270, прийняте відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 27.01.2023 №76, адже цим актом не врегульовано питання набуття статусу об'єкта критичної інфраструктури.
Враховуючи викладене, слід дійти висновку про те, що рішення ГУПФУ прийняте у відповідності до чинного законодавства та обґрунтовано, тому підстави для задоволення позову та скасування цього рішення відповідача відсутні.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв