07 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4729/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Конишева О.В.) в адміністративній справі №280/4729/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
29.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування з 17.04.2022 та невиплати ОСОБА_1 належного грошового забезпечення солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884;
зобов'язати Міністерство оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 нараховувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 з 17.04.2022.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.05.2024 у справі №280/4729/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
На виконання рішення суду стягувачу видано виконавчий лист.
19.02.2026 представник позивача подав до суду заяву, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення по справі.
В обґрунтування заяви зазначає, що Військова частина НОМЕР_2 так і не виплатила ОСОБА_1 грошове забезпечення, що належить їй як матері солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після одиничного переказу коштів від військової частини НОМЕР_2 , зарахування коштів по невідомим позивачці причинам знову припинилося. Наголошує, що останній раз коли Військова частина НОМЕР_2 виплатила ОСОБА_1 незначну частку грошового забезпечення, що належить їй як матері солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відбувся у червні 2025 року. Після цієї дати, жодних платежів протягом останніх семи місяців від Військової частини НОМЕР_2 позивачка не отримувала.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, подано апеляційну скаргу, в якій він посилається на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду першої інстанції задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення не виконується, підстави припинення здійснення виплат за судовим рішенням їй не відомі, на телефонні дзвінки боржник не відповідає. Примусові заходи не дали результатів, а отже вважає, що є всі підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Суд першої інстанції приймаючи оскаржену ухвалу дійшов висновку про відсутність обставин які б свідчили про необхідність встановлення судового контролю, оскільки наразі неможливо стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду не дало очікуваних результатів.
Переглядаючи ухвалу суду, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Згідно матеріалів справи, рішення у справі №280/4729/23 набрало законної сили 09.07.2024. У справі виданий виконавчий лист.
20.01.2025 відкрито виконавче провадження ВП№76830610. Доказів закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливість виконання рішення суду матеріали справи не містять.
Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, зазначені законодавчі зміни щодо обов'язку суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення стосувалися адміністративних справ щодо пенсій, соціальних виплат (послуг, доплат, допомог).
Водночас в інших адміністративних справах, відповідачем у яких є суб'єкт владних повноважень, законодавець не покладає на суд імперативу щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, а зазначає про судовий розсуд з зазначенням про "може зобов'язати".
Так, усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема в ч.1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частиною 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як свідчать встановлені обставини справи, виконавче провадження з приводу виконання зазначеного рішення відкрито. Матеріали справи не містять доказів закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливість виконання рішення суду.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що станом на момент подання позивачем заяви та прийняття судом оскарженої ухвали, у суду відсутні були підстави вважати, що заходи примусового виконання рішення суду не дадуть очікуваного результату.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на даному етапі заявником не доведено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час виконання рішення суду.
Тому, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, предметом якої не є пенсійні, соціальні виплати (послуги, доплати, допомога), судом першої інстанції не допущено порушення вимог ст. 382 КАС України.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскарженого судового рішення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.
Керуючись статтями 311, 316, 328, 382 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року в адміністративній справі №280/4729/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак