07 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/17354/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Рябчук О.С.) в адміністративній справі №160/17354/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
12.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" № ЦО 199 від 09.01.2025 року щодо скасування раніше встановленої ІІІ групи інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи при державній установі "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" повторно провести огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на предмет визнання його особою з інвалідністю відповідно до Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив про незгоду з оскарженим рішенням відповідача, оскільки воно прийнято з порушенням процедури, а також неврахуванням медичних документів, за результатами повного медичного обстеження ОСОБА_1 . Так відповідачем не надано доказів підстав проведення перевірки рішення про встановлення позивачу інвалідності. Крім того, позивач не був повідомлений про проведення перевірки, а отже не мав можливості надати додаткові документи. При цьому, у позивача наявні стійкі порушення здоров'я, які зумовлюють обмеження життєдіяльності. Встановлені у позивача захворювання є хронічними та не піддаються лікуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача про відсутність у відповідача законодавчо визначених підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення про встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності, що передбачена Постановою КМУ №1338. Так рішення відповідача містить посилання на кримінального провадження №42023112360000016 від 18.08.2023, в рамках якого б то начебто здійснено перевірку обґрунтованості встановлення позивачу групи інвалідності. Проте а ні спірне рішення, а ні надані відповідачем суду на його вимоги докази не містять реквізитів постанови слідчого, прокурора або ухвали суду, яка виконувалась відповідачем.
Додатково суду апеляційної інстанції позивачем наданий витяг експертної комісії від 12.02.2026 яким йому встановлено ІІІ група інвалідності, що на його думку підтверджує протиправність оскарженого рішення.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №1100725 від 04.07.2024 р. ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 04.07.2024 р., дата чергового переогляду 04.07.2025 р.
На підставі листа Національної поліції України від 24.10.2024 року № 56140-2024 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" надійшло 217 медико-експертних справ з медичною документацією для здійснення перегляду в межах кримінальної справи 42023112360000016 від 18.08.2023 р., в тому числі, і медико-експертна справа позивача.
Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи за результатами перевірки рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 09.01.2025 №ЦО 199 ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю.
В обґрунтування рішення зазначено наступне.
Команда вивчила надану експертну документацію та прийшла до висновку, що ступінь функціональних порушень та обмеження життєдіяльності не відповідають ІІІ групі інвалідності, отже, ІІІ група інвалідності від загального захворювання встановлена необґрунтовано. Хворий ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю з 04.07.2024 р.
Крім того, в рішенні зазначено, що підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці є перевірка Національної поліції в рамках кримінального провадження.
Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці: №56140-2024 від 24.10.2024 (129482) 42023112360000016 18.08.2023.
Позивач вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що перевірка обґрунтованості рішення медико-соціальних експертних комісій, здійснена правильно та у відповідності до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою №1338, а позивачем не доведено факту вчинення з боку відповідача порушення його прав, свобод та інтересів.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджуються з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірним у справі є рішення відповідача яким скасоване рішення про раніше встановлену групу інвалідності ОСОБА_1 . Позивач оскаржуючи рішення відповідача просилається на наявність досліджень і медичної документаці, що підтверджує у нього захворювання та встановлення групи інвалідності, а також на процедурне порушення відповідачем, а саме відсутність підстав, визначених законодавством, для перегляду рішення.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
У силу частини першої статті 3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За змістом частини другої статті 6 Закону №875-ХІІ особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон №2961-IV).
За визначенням, наведеним в абзаці четвертому частини першої статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів" (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом "б" пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25.10.2024 № 1207 "Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу" та від 08.11.2024 №1276 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317", якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи".
За змістом абзацу п'ятого пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених вказаними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 наказом МОЗ України від 26.10.2024 №1809 "Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ" права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.
Законом України від 19.12.2024 №4170-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Закон №4170-ІХ) внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів).
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-IX установлено, що особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності.
Пунктом 3 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4170-ІХ установлено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова №1338), якою затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.
Відповідно до абзаців сьомого, восьмого пункту 3 Постанови №1338 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов'язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
За змістом абзацу першого пункту 2, абзацу другого пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров'я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону в закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я).
Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи".
Відповідно до підпункту 2 пункту 8 названого Положення Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
На виконання пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи наказом Міністерства охорони здоров'я України від 03.12.2024 №2022 покладено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).
Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Відповідно до пунктів 47, 48 Порядку №1338 повторне оцінювання осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму проводиться раз на один - три роки або в інший строк, визначений відповідно до критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р, № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи".
Повторне оцінювання осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлена без зазначення строку проведення повторного оцінювання, проводиться раніше зазначеного строку за направленням, сформованим лікарем на підставі звернення такої особи з інвалідністю або її уповноваженого представника, у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду.
Пунктом 51 Порядку №1338 передбачено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.
До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.
Робоча група з моніторингу:
здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;
формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.
Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
У цій справі спір стосується правомірності рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про скасування рішення МСЕК про встановлення 04.07.2024 позивачу ІІІ групи інвалідності за загальним захворюванням.
Водночас суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16, відповідно до яких суд не здійснює самостійно оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК з медичних критеріїв, адже суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.
А тому перевірка правомірності встановлення позивачу групи інвалідності не входить до повноважень суду. Натомість такими повноваженнями наділений саме відповідач.
Колегія суддів враховує, що на виконання Рішення РНБО від 22.10.2024, введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, якими передбачено підстави та процедуру здійснення перевірки обґрунтованості рішень про встановлення інвалідності, прийнятих до 31.12.2024 медико-соціальними експертними комісіями.
Наказом МОЗ України від 03.12.2024 №2022 права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на відповідача - ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України".
У пункті 51 Порядку №1338 передбачено, що відповідна перевірка проводиться, окрім іншого, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді або за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу).
Тож підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК може бути або постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді або запит робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної держадміністрації (військової адміністрації).
Отже визначальним для перевірки дотримання відповідачем порядку здійснення перевірки рішення про встановлення групи інвалідності позивачу, та прийняття за наслідками перегляду оскарженого рішення у цій справі, є встановлення підстав його перегляду.
Як свідчать матеріали справи, зі змісту витягу з рішення експертної команди від 09.01.2025 № ЦО-199 вбачається, що у гр. 6.1. "Підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці" зазначено: "перевірка Національної поліції в рамках кримінального провадження" /а.с. 13,14/.
Водночас, у гр. 6.2. рішення "Реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці" зазначено: " №56140-2024 від 24.10.2024 (129482) 42023112360000016 18.08.2023".
Отже відповідач, посилаючись вимоги Порядку №1338, зазначав, що на його адресу надійшов лист Національної поліції в рамках кримінального провадження про здійснення перевірки обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатку до запиту осіб (зокрема й позивача - ОСОБА_1 ), що й стало підставою для здійснення перегляду його справи.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 07.10.2025 витребував у відповідача наступні докази: лист Міністерства охорони здоров'я України, яким доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров'я України на виконання запитів Національної поліції України від 24.10.2024 року № 56140-2024 здійснити перевірку; лист Національної поліції України від 24.11.2024 року № 56140-2024 та витяг з додатку до листа - переліку осіб з числа працівників органів державної влади та місцевого самоврядування для перевірки.
Відповідачем вимоги ухвали суду виконано наступним чином, надано суду лист Національної поліції України від 24.10.2024 року № 56140-2024 (129482) та повідомлено про відсутність інших доказів з підстав проведення обшуків.
Отже відповідачем до матеріалів справи, на виконання ухвали суду, надано копію листа Національної поліції України від 24.10.2024 року № 56140-2024 (129482), що зазначений у спірному рішення, як підстава ініціювання перевірки обгрунтованості рішення, що підлягає перевірці.
Таким чином, підставою для ініціювання перевірки обгрунтованості рішення, що підлягає перевірці послугував саме лист поліції.
Проте цей лист Національної поліції не містить зобов'язального характеру про здійснення перевірки обґрунтованості рішень щодо зазначених у додатку до запиту осіб, а містить формулювання як прохання здійснити такий перегляд. Також цей лист не містить посилання на жодне процесуальне рішення, яке прийняте на підставі норм КПК України та надсилалось би цим листом до виконання. (а.с. 57 матеріали електронної справи)
Також у контексті оцінки підстав ініціювання перевірки колегія суддів враховує правову позицію Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 07 серпня 2019 року у справі №826/2212/17, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, прийняті у межах кримінального провадження, до моменту їх скасування у встановленому КПК України порядку.
Якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов'язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов'язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 Порядку №1338.
Водночас відповідачем не надано процесуального документу, який би ним виконувався у розумінні пункту 51 Порядку №1338, такий і не зазначений у спірному рішенні експертної команди, а у графі 6.2 міститься зазначення номеру і дати листа.
Сам по собі лист правоохоронного органу не може свідчити про виникнення у відповідача обов'язку проведення перевірки.
За наведених обставин, суд погоджується з доводами позивача/скаржника про недоведеність відповідачем наявності визначеної Порядком №1388 підстави для перегляду рішення МСЕК про встановлення йому групи інвалідності, а отже оскаржене рішення прийняте відповідачем підлягає скасуванню.
Проте колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги про зобов'язати відповідача повторно провести огляд ОСОБА_1 на предмет визнання його особою з інвалідністю відповідно до Критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 № 1338 не підлягають задоволенню, оскільки спірні правовідносини виникла з підстав запровадження законодавчими нормами перегляду рішень про встановлення у певний період особам групи інвалідності.
Суд скасовуючи оскаржене рішення відповідача фактично відновив правовий стан позивача, а останній в свою чергу отримав нове рішення експертної команди про встановлення йому 12.02.2026 ІІІ групи інвалідності за загальним захворюванням.
Колегія суддів не надає оцінку іншим доводам апеляційної скарги оскільки вони не є вирішальними.
Враховуючим вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, зробив помилкові висновки, та неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Судові витрати за подання позову та апеляційної скарги у сумі 2664,64грн (1211,20+1453,44) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року в адміністративній справі №160/17354/25 - скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" № ЦО 199 від 09.01.2025 року щодо скасування раніше встановленої ІІІ групи інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державній установі "Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (ЄДРПОУ 03191673) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 2664,64грн (дві тисячі шісток шістдесят чотири гривні 64коп).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак