642/3401/26
2/642/1712/26
12 травня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Бородіної О.В.,
при секретарі - Брус М.М..,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, -
В провадженні суду перебуває зазначена справа.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 08.05.2026 року відкрито провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
12.05.2026 року на запит суду з Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області ДМС України надійшли відомості щодо зняття 01.10.2019 року з реєстрації місця проживання, як померлої особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з адреси АДРЕСА_1 , за паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 оформленим 13.07.1998 Ленінським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області.
Позовна заява подана до суду 04.05.2026 року, тобто більш ніж через шість років після смерті відповідача.
Частиною 1 ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Частиною 4 ст. 25 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність особи припиняється у момент її смерті.
Таким чином, позов не може бути пред'явлено до померлої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Таким чином, процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилась.
З матеріалів справи вбачається, що позов пред'явлено до суду 04.05.2026 року, а відповідач ОСОБА_1 помер у 2019 році.
Вбачається, що цивільна процесуальна правоздатність та дієздатність ОСОБА_1 припинились до пред'явлення позову до суду, а тому відсутні підстави для застосування ст. 55 ЦПК України та залучення його спадкоємця.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При цьому норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), постанові Верховного Суду у справі № 405/5728/16-ц (провадження № 61-29815св18) та інших.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
З огляду на наведене та враховуючи те, що можливий спадкоємець померлого відповідача не може набути статусу цивільного правонаступника у справі, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд, -
Закрити провадження по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Бородіна