Справа № 420/7342/26
11 травня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про розгляд справи №420/7342/26 за правилами загального позовного провадження ,-
До Одеського окружного адміністративного суду 17.03.2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеська міська рада, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради щодо не реагування та не вжиття заходів передбачених законом на незаконну та безпідставну будівельну діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на орендованій ділянці штучного піщаного пляжу між траверсами №15 та №15а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса.
2. Зобов'язати Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської провести позапланову перевірку щодо порушень суб'єктом містобудування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Одеса, пляж «Золотий берег».
3. Визнати протиправною бездіяльність Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради щодо не проведення перевірки належного утримання території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .
4. Зобов'язати Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради провести перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса з урахуванням вимог діючих нормативно-правових актів.
Ухвалою судді від 23.03.2026 року позов залишено без руху.
30.03.2026 року від позивача до суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 23.03.2026 року.
У вказаній заяві позивачем викладено вимоги в такій редакції:
1. Визнати протиправною бездіяльності Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської ради щодо не проведення позапланової перевірки та не зупинення будівельних робіт відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, що здійснюються фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на орендованій ділянці штучного піщаного пляжу між траверсами №15 та №15а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса.
2. Зобов'язати Управління Державного-архітектурного будівельного контролю Одеської міської відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI провести позапланову перевірку щодо порушень суб'єктом містобудування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Одеса, пляж «Золотий берег».
3. Визнати протиправною бездіяльність Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради щодо не реагування на звернення редакції онлайн-медіа «ТЕЗА ОДЕЩИНИ» та не проведення перевірки належного утримання території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .
4. Зобов'язати Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради провести перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на території піщаного пляжу між траверсами №15 та №15-а другої черги ПЗС в районі пляжу Золотий берег в місті Одеса з урахуванням вимог діючих нормативно-правових актів.
Ухвалою судді від 07.04.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі.
Суддею вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
24.04.2026 року від представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в яких заявник просить суд справу № 420/7342/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Одеська міська рада, ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії розглядати за правилами загального позовного провадження.
У запереченнях вказано, що враховуючи які питання має дослідити суд при вирішенні питання про розгляд справи № 420/7342/26 за правилами спрощеного провадження або загального позовного провадження, можна зробити висновок, що суд належним чином не дослідив предмет даної позовної заяви, значення справи для сторін, обсяг та характер доказів та думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відтак, без врахування відповідних обставин необґрунтовано вирішив призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Управління вважає, що категорії справ про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії неможливо віднести до категорій справ незначної складності, оскільки, вказана справа має значний обсяг та характер доказів (який не стосується Позивача), особливе значення справи для відповідача, що суттєво зачіпає дискреційні повноваження Відповідача, в процесі розгляду справи може виникнути необхідність у додаткових поясненнях з боку Управління, роз'яснення вимог діючого містобудівного законодавства та інше для об'єктивного та повного з'ясування обставин справи, а не швидкого.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з такого.
Згідно із частинами першою та третьою статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що спір у даній справі не відноситься до справ, які згідно ч. 4 ст. 12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів, наведених представником відповідача відсутні, а тому в задоволенні клопотання про розгляд справи №420/7342/26 за правилами загального позовного провадження необхідно відмовити.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до п.3 ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Тобто, у разі необхідності, учасники справи мають право викласти свої пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб у письмовому вигляді, які будуть враховані судом при прийнятті рішення.
Керуючись статтями ст.ст.248, 256, 260, 262 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про розгляд справи №420/7342/26 за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.А. Вовченко