Ухвала від 06.05.2026 по справі 380/16888/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

06 травня 2026 рокусправа № 380/16888/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засідання Горбунов О.С.,

від позивача Пиць Н.В.,

від відповідача Іващук І.П.,

розглянув у підготовчому засіданні заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Жовківської окружної прокуратури до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду 18.08.2025 звернулася Жовківська окружна прокуратура (далі - позивач) з позовом до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (далі - відповідач, Жовківська міська рада), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Жовківської міської ради Львівського району Львівської області № 2 від 01.11.2023 «Про припинення юридичної особи Майданська початкова школа Жовківської міської ради Львівського району Львівської області шляхом ліквідації», прийняте Жовківською міською радою на 45-й черговій сесії VIII-го демократичного скликання.

Ухвалою судді Москаля Р.М. від 22.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження /арк.спр.45/.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №19/р від 26.02.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», Указу Президента України «Про призначення суддів» №167/2026 від 24.02.2026, наказу «Про відрахування із штату суду Ростислава Москаля» №52/К/ТР від 25.02.2026 та Положення про автоматизовану систему документообігу суду вирішено провести повторний автоматизований розподіл справи /арк.спр.76/.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано для розгляду судді Кравціву О.Р. /арк.спр.77/

Ухвалою суду від 03.03.2026 справу прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено здійснити за правилами загального позовного провадження /арк.спр.78/.

Представник відповідача подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України. В обґрунтування заяви вказав, що Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Законодавством передбачено звернення Міністерства освіти і науки України до суду з позовами про зобов'язання органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері загальної середньої освіти. Вказує, що покликання прокурора про відсутність органу до компетенції якого належить здійснення контролю та нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування є безпідставними, оскільки таким органом на обласному рівні є Департамент освіти і науки Львівської обласної військової адміністрації. До основних завдань Департаменту належать проведення моніторингу роботи та рішень органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів у частині реалізації ними державної політики та дотримання законодавства у сфері освіти. Просить суд врахувати відсутність визначених законом підстав для звернення до адміністративного суду прокурора, оскільки інтереси держави повинні насамперед представляти відповідні суб'єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Окрім, того прокурор у позовній заяві не обґрунтував чиє право порушено та чиє право захищає шляхом звернення до суду /арк.спр.56-58/.

Представник позивача подав до суду заперечення, в яких вказав, що прийняття Жовківського міською радою Львівського району Львівської області рішення №2 «Про припинення юридичної особи Майданська початкова школа Жовківської міської ради Львівського району Львівської області шляхом ліквідації» від 01.11.2023 на 45-й черговій сесії, менше ніж через два місяці з дня його оприлюднення та без проведення попереднього громадського слухання є порушенням приписів частини 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», відповідно до яких реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення, а також порушенням правових норм Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996, відповідно до яких, громадське обговорення є процедурою, яка забезпечує залучення громадськості до процесу ухвалення рішень щодо організації та розвитку системи загальної середньої освіти, що суперечить інтересам держави. Вказує, що позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави. При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вважає, що керівник Жовківської окружної прокуратури Львівської області звернувся в інтересах держави у зв'язку з відсутністю суб'єкта, до компетенції якого віднесено повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування, на захист інтересів мешканців територіальної громади /арк.спр.69-72/.

Також, представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких вказав, що оскаржене рішення прийняте з порушенням інтересів мешканців територіальної громади, адже громадські обговорення проєкту рішення про ліквідацію Майданської початкової школи не проводилися, рішення щодо використання майна Майданської початкової школи станом на 18.07.2025 не приймалося. Питання щодо ліквідації навчального закладу становить суспільний інтерес, а оскаржене рішення впливає на права мешканців Жовківської територіальної громади, через що обов'язковим є врахування думки територіальної громади при прийнятті рішення щодо ліквідації навчального закладу, з метою врахування інтересів територіальної громади. Отже, керівник Жовківської окружної прокуратури Львівської області звернувся в інтересах держави, на захист інтересів мешканців територіальної громади /арк.спр.61-64/.

Представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, в яких вказав, що відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про повну загальну середню освіту» місцеві державні адміністрації проводять моніторинг роботи та рішень органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів у частині реалізації ними державної політики та дотримання законодавства у сфері освіти, а також виконання ними прав і обов'язків засновників закладів освіти, визначених цим Законом та Законом України «Про освіту». Також, до додаткових пояснень представник відповідача долучив листування відділу освіти Жовківської міської ради із Львівською районною військовою адміністрацією та Департаментом освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації стосовно оптимізації та впорядкування мережі навчальних закладів Жовківської територіальної громади /арк.спр.113/.

Представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких вказав, що в разі якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або ухвалює рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. Із покликанням на судову практику вказує, що категорія «інтереси держави» охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому, прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема громад, з тих самих підстав, що й інтереси держави. Отже, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює у тому числі й захист інтересів громади. У цій справі прокурор звернувся з позовом, спрямованим на захист інтересів держави, які збігаються з інтересами Жовківської територіальної громади, від порушення, яке вчинене Жовківською міською радою Львівської області.

У судовому засідання представник відповідача підтримав заяву про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача проти задоволення заяви заперечив.

Вирішуючи заяву про залишення позову без розгляду суд керується таким.

Відповідно до статті 5 КАС України у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 1, 3 - 5 статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Крім цього, частиною 4 статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 06.02.2019 у справі №927/246/18, пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, дають підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Ці висновки Конституційним Судом України зроблено у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі №0440/6596/18.

При цьому, громада володіє деякими ознаками суб'єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов'язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є, насамперед, інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. З наведеного констатується, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

Це відповідає правій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №240/401/19.

З огляду на викладене, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. У цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2022 у справі №910/5201/19.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19 дійшов висновку, що позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Як вже зазначалося стаття 53 КАС України вимагає від прокурора вказати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Так у позовній заяві, запереченнях та додаткових пояснення прокурор обґрунтовує право на представництво інтересів держави тим, що відповідачем порушено законодавчо визначену процедуру прийняття рішення про закриття Майданської початкової школи. Недотримання вимог законодавства є підставою для звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування відповідного рішення засновника закладу освіти, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури. Порушення гарантованого статтею 53 Конституції України права на освіту є порушенням інтересів держави. При цьому, прокурор вказує на відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. Отже, керівник Жовківської окружної прокуратури Львівської області звернувся в інтереси держави у зв'язку з відсутністю суб'єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування, на захист інтересів мешканців територіальної громади.

Зокрема, прокурор вважає, що рішення відповідача №2 від 01.11.2023 «Про припинення юридичної особи Майданська початкова школа Жовківської міської ради Львівського району Львівської області шляхом ліквідації» прийнято з порушенням вимог законодавства та порушує гарантоване статтею 53 Конституції України право на освіту, що є порушенням інтересів держави.

Однак слід звернути увагу, що з 01.09.2018 діяльність Майданської початкової школи призупинено ще на підставі рішення Жовківської районної ради №12 від 09.08.2018 «Про призупинення діяльності Майданської загальноосвітньої школи І ступеня Жовківської районної ради Львівської області». У рішенні також вказано, що призупинення Майданської школи відбувається у зв'язку із зменшенням учнів, згодою батьків на організоване підвезення дітей шкільним автобусом з с. Майдан до с. Крехів, наявністю на території Крехівської сільської ради загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня з відповідними умовами навчання.

Суд зауважує, що пропозиція переведення до закладу, який забезпечує належний рівень освітніх послуг, що охоплює доступність, безперервність та відповідність якості державним стандартам освіти, є виконанням обов'язку засновника, передбаченого частиною 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Водночас гарантоване статтею 53 Конституції України право дітей на освіту не передбачає права здобувати середню освіту лише у конкретному закладі освіти, а передбачає право на здобуття загальної середньої освіти, що може реалізовуватись у мережі закладів освіти.

Відповідно до частини 2 статті 55 Закону України «Про освіту» батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, а також вид і форму здобуття освіти для своєї дитини.

Отже, у зв'язку із зменшенням учнів з 2018 року у Майданській загальноосвітній школі І ступеня зупинено освітню діяльність. Рішення про зупинення діяльності прийняте, у тому числі, за згодою батьків на організоване підвезення дітей шкільним автобусом з с. Майдан до с. Крехів до загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня з відповідними умовами навчання.

Відповідно до листа Відділу освіти Жовківської міської ради від 03.09.2025 здобувачі загальної середньої освіти з с. Майдан та с. Папірня зараховані до Крехівського ЗЗСО І-ІІ ступенів. При цьому, станом на 01.09.2021 зараховано 2 учнів, станом на 01.09.2025 - 1 учня. В 2022-2024 роках не зарахованого жодного учня. Також вказано, що здобувачів освіти підвозять шкільним автобусом до місяця навчання та забезпечують їх гарячим харчуванням.

Крім цього, вказано, що за період 2021-2025 років звернень від батьків здобувачів освіти з населених пунктів с. Майдан та с. Папірня з проханням/вимогою забезпечити місце навчання їх дітей безпосередньо у с. Майдан, до відділу освіти Жовківської міської ради не надходило.

Тобто, здобувачі освіти з 2018 року зараховуються та здобувають освіту не в Майданській загальноосвітньої школи І ступеня, а в іншому закладі освіти - Крехівському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів. Таким здобувачам освіти організовано підвезення шкільним автобусом до закладу освіти. Водночас немає звернень батьків здобувачів освіти щодо забезпечити місце навчання дітей безпосередньо у с. Майдан.

Натомість прокурор жодним чином не обґрунтував як закриття Майданської загальноосвітньої школи І ступеня, в якій з 2018 року не навчається жодний учень, порушує право на освіту.

З викладеного слід виснувати, що освітній процес відповідачем забезпечено у повному обсязі, у належних умовах і з дотриманням державних стандартів. Заклад освіти не провадить освітньої діяльності та фактично не функціонує, учні зараховуються та здобувають освіту в іншому закладі, педагогічний колектив розформовано.

Водночас прокурор у позові не виклав належного обґрунтування підстав звернення до суду для захисту інтересів держави.

Крім цього, покликання прокурора про неприйняття рішення щодо використання майна Майданської початкової школи станом на 18.07.2025 суд не бере до уваги оскільки, відповідно до положень Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення щодо майна, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади (школи), належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад (засновників закладу освіти).

Неприйняття рішення засновником закладу освіти щодо використання майна Майданської початкової школи не може вважатися порушенням права територіальної громади на освіту.

Щодо покликання прокурора на відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування, суд зазначає таке.

Спірне рішення відповідача про припинення юридичної особи Майданської початкової школи прийнято на виконання вимог Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», відповідно до Плану трансформації мережі закладів загальної середньої освіти Жовківської міської ради.

Відповідно до положення статті 53 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 №463-IX (далі - Закон №463-IX) до органів управління у сфері загальної середньої освіти належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки; центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади освіти; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; місцеві державні адміністрації; органи місцевого самоврядування (частина 1).

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону №463-IX місцеві державні адміністрації:

проводять моніторинг роботи та рішень органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів у частині реалізації ними державної політики та дотримання законодавства у сфері освіти, а також виконання ними прав і обов'язків засновників закладів освіти, визначених цим Законом та Законом України «Про освіту»;

надають органам місцевого самоврядування, їх виконавчим органам, посадовим особам рекомендації щодо усунення порушень законодавства з питань освіти та виконання ними прав і обов'язків засновників закладів освіти, визначених цим Законом та Законом України «Про освіту»;

звертаються до суду з позовами про зобов'язання органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері загальної середньої освіти;

можуть ініціювати проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю);

можуть здійснювати окремі повноваження органів місцевого самоврядування, а також окремі функції засновників закладів освіти на відповідній території у разі уповноваження їх на це місцевою радою шляхом прийняття відповідного рішення;

здійснюють інші повноваження відповідно до Конституції України, законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів.

Тобто, положеннями Закону України «Про повну загальну середню освіту» прямо передбачено проведення місцевою державною адміністрацією моніторингу рішень органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів у частині реалізації ними державної політики та дотримання законодавства у сфері освіти, а також виконання ними прав і обов'язків засновників закладів освіти, та звернення до суду із позовом щодо зобов'язання органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб усунути порушення та виконати вимоги законодавства у сфері загальної середньої освіти.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 №586-XIV виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Згідно з статтею 16 вказаного Закону місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, за додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства та дитинства, сім'ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту.

У Львівській області місцевою державною адміністрацією є Львівська обласна військова (державна) адміністрація.

Суд зауважує на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.08.2023 у справі №560/10015/22, відповідно до якої захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №925/1133/18, яка у постанові від 11.06.2024, з-поміж іншого, зазначила, що вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом) (пункт 68).

При цьому, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 у справі №0440/6601/18, проаналізувавши попередні висновки Верховного Суду та нормативне регулювання питання здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді підсумувала, що таке представництво:

по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах;

по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», навівши відповідне обґрунтування цього.

Так, суд встановив, що органом уповноваженим здійснювати моніторинг рішень органів місцевого самоврядування у частині реалізації державної політики та дотримання законодавства у сфері освіти, виконання прав і обов'язків засновників закладів освіти, а також звернення до суду у разі порушення вимог законодавства про освіту належить місцевій державній адміністрації.

Такою у Львівській області є Львівська обласна військова (державна) адміністрація.

Однак прокурор у цій справі жодним чином не обґрунтував та не надав доказів того, що місцева державна адміністрація не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Суд зазначає, що у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що керівника Жовківської окружної прокуратури звертався до Львівської обласної військової адміністрації з повідомленням про намір подати позов, не надав можливості місцевій державній адміністрації відреагувати на стверджуване порушення, не запропонував будь-яких способів реагування.

Така поведінка суперечить вимогам статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та порушує принцип добросовісності у процесуальних діях.

Верховний Суд у своїй практиці, зокрема у пункті 54 постанови Великої Палати у справі №912/2385/18, наголосив: прокурор, звертаючись до суду, зобов'язаний обґрунтувати підстави представництва, тобто пояснити, чому саме компетентний орган не вжив необхідних заходів для захисту інтересів держави.

Така правова позиція узгоджується з принципом належного представництва в адміністративному процесі, який передбачає, що прокурор не може діяти замість органу, якщо останній не виявив бездіяльності або не відмовився від реагування. А тому, у разі відсутності належного обґрунтування представництва інтересів держави, суд зобов'язаний оцінити процесуальну правомірність підписання позову та застосувати відповідні наслідки, передбачені законом.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд встановить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Така позиція підтримана Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 29.06.2022 у справах №820/726/17, №820/724/17, від 30.06.2022 у справі №240/3380/19.

З огляду на викладене суд висновує, що позовна заява подана керівником Жовківської окружної прокуратури без належного обґрунтування підстав для представництва інтересів держави, а тому, позовну заяву слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Згідно пунктом 1 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Оскільки суд встановив відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави після відкриття провадження у справі, позов слід залишити без розгляду саме з підстав предбачених пунктом 1 частини 1 статті 240 КАС України, а не за пунктом 7 частини 4 статті 169 КАС України, як про це помилково просить відповідач.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З доказів, долучених до позовної зави, суд встановив, що за подання даного позову прокурор сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2073 від 12.08.2025.

Оскільки суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, сплачений судовий збір за подання цього позову, слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 5, 53, 240, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника відповідача задовольнити частково.

2. Позов Жовківської окружної прокуратури до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.

3. Повернути Жовківській окружній прокуратурі сплачений судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошену вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.05.2026.

Учасники справи:

Позивач: Жовківська окружна прокуратура (80300, вул. Св. Трійці, 10, м. Жовква, Львівський район, Львівська область; ЄДРПОУ 0291003124).

Відповідач: Жовківська міська рада Львівського району Львівської області (80300, вул. Львівська, 40, м. Жовква, Львівський район, Львівська область; ЄДРПОУ 04056248).

СуддяКравців Олег Романович

Попередній документ
136437395
Наступний документ
136437397
Інформація про рішення:
№ рішення: 136437396
№ справи: 380/16888/25
Дата рішення: 06.05.2026
Дата публікації: 14.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; управління об’єктами державної (комунальної) власності, у тому числі про передачу об’єктів права державної та комунальної власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без розгляду (06.05.2026)
Дата надходження: 18.08.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення
Розклад засідань:
18.03.2026 14:20 Львівський окружний адміністративний суд
01.04.2026 11:00 Львівський окружний адміністративний суд
15.04.2026 11:00 Львівський окружний адміністративний суд
06.05.2026 10:00 Львівський окружний адміністративний суд