про залишення позовної заяви без руху
12 травня 2026 рокусправа № 380/9056/26 м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про стягнення середнього заробітку
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі позивач) до Служби безпеки України (далі відповідач), в якій позивач просить стягнути зі Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 420600,18 грн. (чотириста двадцять тисяч шістсот гривень 18 копійок).
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Частиною другою вказаної статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Суддя встановила, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон України №3674-VI).
За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону України №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених вказаним Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як видно з позовної заяви, позивач, серед іншого, просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку.
Суддя зазначає, що позовна заява, яка містить такі вимоги, оплачується судовим збором.
Матеріали справи не містять доказів сплати судового збору.
З приводу посилань позивача на наявність підстав для звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», то суддя зазначає таке.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 №3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. У статті 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 вказаного Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» необхідно враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Суддя вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17.
Виходячи з наведеного, суддя вважає, що підстави для звільнення від сплати судового збору, передбачені у пункті 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюються на позивача у разі звернення до суду за захистом порушеного права щодо зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати.
Отже, позивач просить суд стягнути з Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 420600,18 грн.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік від 03.12.2025 № 4595-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.
Разом з тим, частиною третьою статті 4 Закон України №3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору складає 3364,80 грн (420 600,18 *1%*0,8).
Враховуючи викладене вище, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160,161, 169, 248, 256 КАС України, суддя
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про стягнення середнього заробітку.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- квитанції про сплату судового збору у розмірі 3364,80 грн;
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набуває чинності з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяМричко Н.І.