12 травня 2026 року Справа №320/3156/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо виключення позивача з військового обліку та віднесення його до категорії невійськовозобов'язаних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.05.2022 позивач за результатами проходження військово-лікарської комісії був визнаний непридатним до військової служби з подальшим виключенням з військового обліку, що підтверджується довідкою, виданою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2022 № 11/1399.
Також позивач зазначає, що у пункті 19 «Відмітка про виключення з військового обліку» військового квитка № НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , міститься запис про те, що 25.05.2022 його виключено з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 як непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 38-А, графи III Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.
Крім того, позивач вказує, що спочатку відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було внесено коректні відомості щодо нього, при цьому у мобільному додатку «Резерв+» відображалися правильні дані, а саме: про виключення з військового обліку, наявність статусу невійськовозобов'язаного, а також відомості щодо постанови ВЛК про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, та датою ВЛК- 25.05.2022.
Водночас позивач зазначає, що 19.12.2025 під час формування витягу у мобільному додатку «Резерв+» було виявлено невідповідність, оскільки Реєстр почав містити іншу інформацію, а саме - про перебування його на військовому обліку за категорією «військовозобов'язаний». При цьому одночасно у Реєстрі залишалися відомості про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до постанови ВЛК від 25.05.2022, що свідчить про внутрішню суперечливість та недостовірність облікових даних.
20.12.2025 позивач звернувся до відповідача та подав належні документи для уточнення облікових даних, однак відповідач не вчинив жодних дій, спрямованих на виправлення невідповідностей, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, інформаційній системі «Оберіг» та мобільному додатку «Резерв+» залишаються невиправленими.
За таких обставин позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, такою, що порушує його права та законні інтереси, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
26.02.2026 представником відповідача через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивач є офіцером запасу, а відтак, відповідно до підпункту «в» пункту 22.1 глави 22 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402), на офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, складається свідоцтво про хворобу. Аналогічне положення міститься також у пункті 22.5 глави 22 Положення № 402.
Відповідач зазначає, що саме свідоцтво про хворобу є єдиною належною підставою для подальшого виключення військовозобов'язаного офіцера запасу з військового обліку та переведення його до категорії «невійськовозобов'язаний», у зв'язку з чим вважає, що виключення позивача з військового обліку було здійснено з порушенням вимог Положення № 402.
Крім того, відповідач посилається на наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.08.2024 № 287 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів» (далі - наказ № 287 ), яким, на його думку, правомірно поновлено позивача на військовому обліку.
07.03.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, у якій позов підтримано у повному обсязі, а доводи відповідача спростовано з огляду на відсутність у законодавстві (Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу», Положенні про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, та Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487) процедури «поновлення на військовому обліку» осіб, які були виключені з нього у зв'язку з непридатністю до військової служби.
Позивач також зазначає, що Положення № 402 у редакції, чинній на момент проходження ВЛК, передбачало можливість оформлення постанови про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку як довідкою ВЛК, так і свідоцтвом про хворобу, у зв'язку з чим доводи відповідача в цій частині є безпідставними.
Крім того, позивач наголошує, що наказ № 287 не може змінювати правові наслідки вже реалізованого індивідуального акта про виключення його з військового обліку, а внесення на підставі цього наказу нових відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів суперечить принципам правової визначеності, належного врядування, а також вимогам статті 19 Конституції України.
16.03.2026, 02.04.2026 та 17.04.2026 представником відповідача через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення, які за своєю суттю зводяться до повторення доводів про те, що для офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, обов'язковим є складання та затвердження свідоцтва про хворобу.
23.03.2026 та 07.04.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подані заперечення на додаткові пояснення відповідача, у яких доводи відповідача повторно спростовані з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.
Встановивши позиції сторін, їх доводи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_2 , виданому ІНФОРМАЦІЯ_2 12.12.2015, склав військову присягу 12.09.2014. Наказом Міністерства оборони України від 12.09.2014 № 531 позивачу присвоєно військове звання «капітан».
Позивач проходив військову службу в Збройних Силах України з 06.09.2014 по 23.09.2015.
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 15.09.2015 № 564 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «г» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штату).
Постановою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2022 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 38А графи ІІІ Розкладу хвороб, що є додатком до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 від 25.05.2022 №11/1399 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
До військово-облікового документа позивача, а саме військового квитка серії НОМЕР_2 від 12.12.2015, внесено відповідні записи: у пункті 18 «Відомості про військовий облік» про зняття з обліку 25.05.2022 у зв'язку з виключенням з військового обліку, у пункті 19 «Відмітка про виключення з військового обліку» про виключення з обліку 25.05.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі висновку лікарської комісії за статтями статті 38А графи ІІІ Розкладу хвороб, що є додатком до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно з військово-обліковим документом, сформованим засобами електронного кабінету «Резерв+» 22.06.2024 із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 виключений з військового обліку, обліковувався за категорією «невійськовозобов'язаний», із зазначенням звання «капітан» військово-облікової спеціальності 340002 та номера в реєстрі «Оберіг» 280920231320252600952, при цьому витяг містив запис про постанову ВЛК від 25.05.2022 про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку.
Водночас, згідно з витягом із зазначеного Реєстру, сформованим 19.12.2025, ОСОБА_1 вже обліковується як військовозобов'язаний у званні «капітан», із тією ж військово-обліковою спеціальністю 340002 та номером у реєстрі «Оберіг» -280920231320252600952, при тому що витяг одночасно містить відомості про постанову ВЛК від 25.05.2022 щодо його непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку.
З метою уточнення даних та усунення невідповідностей позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.12.2025 (вх. № 8614 від 20.12.2025), надав вищезазначені документи, та просив уточнити данні у відповідності до них.
Проте позивач не отримав відповіді на подану заяву, а також така відповідь не була надана відповідачем і до суду.
Згідно з наданим відповідачем, витягом із наказу тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по адміністративно-господарській діяльності) від 21.08.2024 № 287 «Про поновлення на обліку військовозобов'язаних, які визнані військово-лікарськими комісіями ІНФОРМАЦІЯ_1 непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку з порушенням вимог керівних документів», підставою для його видання зазначено пункт 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, у редакції наказу Міністерства оборони України від 27.04.2024 № 262.
У зазначеному витягу із наказу вказано, що під час дії особливого періоду постанови військово-лікарських комісій районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу, які підлягають направленню на затвердження до штатних ВЛК, а медичні документи військовозобов'язаних, визнаних непридатними до проходження військової служби, підлягають направленню до Центральної військово-лікарської комісії.
Пунктом 1 наказу доручено виявити осіб, які були визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку за рішеннями ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 та, на думку відповідача, виключені з військового обліку без погодження з Центральною військово-лікарською комісією.
Пунктом 2 наказу визначено поновити на обліку військовозобов'язаних осіб згідно з додатком № 1.
Пунктом 3 наказу у зв'язку з відсутністю книг протоколів з питань медичного огляду військовозобов'язаних ВЛК за періоди з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024 висновки ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, винесені у зазначені періоди, наказано вважати недійсними.
Пунктом 4 наказу передбачено поновлення на військовому обліку осіб, виключених з військового обліку за рішеннями ВЛК у вказані періоди, а також офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК без свідоцтва про хворобу; повернення їх облікових, послужних та алфавітних карток до попередніх картотек, а також внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Саме на цей наказ відповідач посилається як на підставу поновлення позивача на військовому обліку із внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Також відповідачем надано копію наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 15.09.2015 № 564 відповідно до якого позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «г» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штату).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, а також чи є такі рішення (дії, бездіяльність) обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними, розсудливими, пропорційними та своєчасними.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи даний спір суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції, чинній станом на 25.05.2022) передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних станом на 25.05.2022 визначав Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі - Порядок № 921).
Згідно з пунктом 16 Порядку № 921 військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов'язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Відповідно до пункту 56 Порядку № 921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на відповідній території; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Системний аналіз наведеного нормативного регулювання свідчить, що станом на 25.05.2022 процедура виключення військовозобов'язаного з військового обліку передбачала послідовне вчинення таких дій: визнання особи постановою ВЛК непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку; прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; внесення відповідної відмітки до військово-облікового документа про виключення з військового обліку.
Як установлено судом, позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку постановою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2022, що підтверджується довідкою ВЛК від 25.05.2022 № 11/1399, а також внесенням того ж дня відповідних відомостей до його військово-облікового документа.
При цьому, законодавством не передбачено вчинення інших дій, спрямованих на завершення процедури виключення з обліку військовозобов'язаного, якого визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Отже, з урахуванням наведеного, ОСОБА_1 будучи колишнім військовослужбовцем, є виключеним з військового обліку з моменту внесення відповідних записів до його військово-облікового документа, а саме з 25.05.2022.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII), відповідно до якого Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
За змістом пункту першого частини першої статті 2 Закону № 1951-VIII одним із основних завдань Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
На виконання статті 5 Закону № 1951-VIII та з метою встановлення процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 94), норми якого були чинними станом на 25.05.2022 та діяли до набрання чинності наказом Міністерства оборони України від 16.07.2024 № 478.
Відповідно до пунктів 16-18 розділу ІІ Порядку № 94 органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.
Орган ведення Реєстру для виконання функцій ведення Реєстру призначає відповідальних осіб за ведення Реєстру.
Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює, зокрема, внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що відомості (персональні та службові дані) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів насамперед формуються та узагальнюються в облікових документах, після чого вносяться до Реєстру. Внесення відомостей до Реєстру відповідальною особою органу ведення реєстру здійснюється з обов'язковою перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними.
Як встановлено судом, відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_2 позивача виключено з військового обліку 25.05.2022, що узгоджується з постановою ВЛК від цієї ж дати, та даними які були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим 22.06.2024 через додаток «Резерв+».
Проте, ці данні були змінені і на цей час у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач перебуває на обліку, за категорією обліку -військовозобов'язаний, а у позиції підстава зняття/виключення зазначено прочерк.
Таким чином, відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо позивача не відповідають його фактичним обліковим даним, що суперечить статті 19 Конституції України, частині першій статті 3 Закону № 1951-VIII та положенню пункту 18 розділу ІІ Порядку № 94.
Суд також враховує, що факти проходження позивачем військово-лікарської експертизи, визнання його постановою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2022 непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку на підставі статті 38-А графи III Розкладу хвороб, а також внесення відповідних відомостей до військового квитка позивача, не заперечуються.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232-XII призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
При цьому, згідно з підпунктом 12 пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX (далі - Закон № 3633-IX) військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов'язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов'язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
Отже, документом, що визначає належність позивача до виконання військового обов'язку, станом на 25.05.2022 та на даний час є військово-обліковий документ - військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданий ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 12.12.2015, відповідно до якого позивач виключений з військового обліку військовозобов'язаних з 25.05.2022 на підставі постанови ВЛК від 25.05.2022.
Зазначений військово-обліковий документ є чинним і після внесення змін до правового регулювання питань військового обліку, що прямо передбачено підпунктом 12 пункту 2 розділу II Закону № 3633-IX.
Зокрема, 04.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-ІХ (далі - Закон № 3621-IX), яким було скасовано такий правовий статус особи як «обмежено придатний до військової служби». Крім того, уточнено зміст постанови військово-лікарської комісії, яка згідно з пунктом три частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII є підставою для виключення з військового обліку (до 04.05.2024 було передбачено виключення з військового обліку громадян України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а після 04.05.2024 - громадян України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби).
Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, з набранням чинності Законом № 3621-IX громадян, раніше визнаних обмежено придатними до військової служби, зобов'язано пройти повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби.
При цьому, жодних змін у правовому статусі громадян, які були виключені з військового обліку до 04.05.2024 на підставі рішення ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, з набранням чинності Законом № 3621-IX не відбулося. Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону та інші нормативно-правові акти не містять приписів, які б зобов'язували громадян, виключених з військового обліку до 04.05.2024, вчиняти додаткові дії для підтвердження свого статусу особи, виключеної з військового обліку чи норм, які б уповноважували територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснювати перевірку правомірності виключення таких громадян з військового обліку та приймати рішення про поновлення їх на військовому обліку.
Разом з цим, як встановлено із військово-облікового документу, сформованого 22.06.2024, позивач 18.05.2024 уточнив данні, а відповідач вніс їх до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зокрема данні про виключення позивача з військового обліку, віднесення його до категорії «невійськовозобовязаний», із посиланням на постанову ВЛК від 25.05.2022 про непридатність позивача з виключенням з військового обліку.
Таким чином, суд зазначає, що зміни у правовому регулюванні окремих питань військового обліку жодним чином не вплинули на спірні правовідносини та не змінили правового статусу ОСОБА_1 як громадянина України, виключеного з військового обліку.
Щодо викладених у відзиві на позовну заяву тверджень відповідача про поновлення позивача на військовому обліку згідно з наказу від 21.08.2024 № 287 з тих підстав, що позивач був виключений з військового обліку без складання свідоцтва про хворобу, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, зокрема з метою визначення придатності за станом здоров'я до військової служби, регламентовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402 (яке застосовується судом у редакції, чинній на момент проходження військово-лікарської комісії позивачем) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктами 2.1 та 2.6.1 глави 2 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК).
Особливості медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період, були визначені у главі 3 розділу I Положення № 402.
Пунктами 3.1, 3.2 глави 3 розділу I Положення № 402 передбачалось, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів. Військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення. Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Згідно з пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 (в редакції, чинній на момент проходження військово-лікарської комісії позивачем) після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
При цьому, слід зазначити, що військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 за результатами проведення військово-лікарської експертизи прийняла постанову від 25.05.2022, якою визнала позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 38А графи III Розкладу хвороб, що є додатком до Положення № 402, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2022 за №11/1399.
Як встановлено судом, на підставі зазначеної постанови ВЛК відповідачем того ж дня внесено до військово-облікового документа позивача записи про його виключення з військового обліку військовозобов'язаних.
Отже, позивач виконав усі передбачені Положенням № 402 дії для визначення ступеня його придатності до військової служби, а уповноваженим органом - військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 - у відповідності до пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 прийнято постанову від 25.05.2022 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що, у свою чергу, було належним чином реалізовано відповідачем шляхом внесення відповідних відомостей до облікових даних позивача.
Суд наголошує, що постанова військово-лікарської комісії від 25.05.2022 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку була належним чином реалізована, а процедура виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних є виконаною та завершеною саме 25.05.2022.
Посилання відповідача на недотримання порядку документального оформлення зазначеної постанови ВЛК, зокрема на відсутність свідоцтва про хворобу, суд оцінює критично з огляду на таке.
За змістом підпункту «в» пункту 22.1 глави 22 розділу II Положення № 402 дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК). Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються, зокрема, на офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, також до свідоцтва про хворобу.
Водночас відповідно до пункту 22.5 глави 22 розділу II Положення № 402 визначено, що свідоцтво про хворобу у воєнний час складається, зокрема, на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно з підпунктом «б» пункту 22.5 глави 22 розділу II Положення № 402 свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню у воєнний час на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).
Разом з тим, абзац шостий пункту 3.13 глави 3 розділу II Положення №402 (у редакції, чинній на час проходження позивачем ВЛК) передбачав, що на офіцерів запасу та у відставці подається особова справа, а на звільнених з військової служби з психічними розладами - висновок спеціалізованого лікувального закладу про зміну або зняття раніше встановленого діагнозу, на підставі якого вони були ВЛК визнані непридатними (обмежено придатними) до військової служби. Штатна ВЛК за необхідності додатково запитує та спільно з головними (провідними) медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів вивчає всі медичні та інші документи, які характеризують стан здоров'я заявника у період проходження ним військової служби та після звільнення. Якщо при цьому буде встановлено, що є підстави задовольнити прохання заявника, штатна ВЛК через військового комісара направляє його на огляд ВЛК військового комісаріату, гарнізонною або госпітальною ВЛК (за рішенням штатної ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби на теперішній час. Результати огляду колишнього військовослужбовця оформляються довідкою ВЛК або свідоцтвом про хворобу. Чотири примірники свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) направляються в штатну ВЛК. Після розгляду всіх документів штатна ВЛК подає у ЦВЛК свідоцтво про хворобу (довідку ВЛК) в трьох примірниках, на офіцерів запасу та у відставці - особову (на пенсіонерів Міністерства оборони України - і пенсійну) справу, історії хвороби за період служби і після звільнення з військової служби, медичну книжку, медичну картку амбулаторного хворого або докладні витяги з них, акти огляду МСЕК та інші необхідні документи з обґрунтуванням думки з цього питання для прийняття остаточної постанови, у тому числі про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).
Таким чином, зазначена норма, що діяла на час проведення огляду позивача військово-лікарською комісією, врегульовувала порядок медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, та прямо передбачала можливість оформлення як довідкою ВЛК, так і свідоцтвом про хворобу, результатів огляду колишнього військовослужбовця, яким є позивач відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 15.09.2015 № 564.
Тобто, Положення № 402 у редакції, чинній станом на 25.05.2022, передбачало альтернативні способи документального оформлення постанови військово-лікарської комісії - як довідкою ВЛК, так і свідоцтвом про хворобу, що спростовує доводи відповідача про обов'язковість застосування виключно одного з таких документів.
Крім того, не може бути залишено поза увагою те, що обов'язок щодо належного оформлення свідоцтва про хворобу, у разі необхідності його складання, покладається виключно на відповідну військово-лікарську комісію, що функціонує при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
При цьому відповідач, посилаючись на відсутність такого свідоцтва, не навів жодних обґрунтованих причин, з яких ним не було забезпечено оформлення відповідного документа одночасно з прийняттям постанови військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.05.2022 або невідкладно після виявлення його відсутності.
Суд виходить з того, що негативні наслідки можливого порушення відповідачем встановленої процедури внесення необхідних записів про постанову військово-лікарської комісії, окрім як до Книги протоколів засідань ВЛК (ЛЛК), також до свідоцтва про хворобу не може покладатися на позивача.
Зазначене узгоджується з принципом «належного урядування», сформульованим у практиці Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
Зокрема, у справі «Рисовський проти України» (п. 70-71) Європейський суд з прав людини зазначив про особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява №32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Водночас наявні у справі докази, у тому числі військово-обліковий документ в електронній формі, сформований позивачем засобами електронного кабінету «Резерв+» від 22.06.2024 та від 19.12.2025, містить відомості про постанову ВЛК від 25.05.2022, якою визнано його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Також суд звертає увагу, що згідно з наданим відповідачем, витягом із наказу тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по адміністративно-господарській діяльності) від 21.08.2024 № 287 підставою для його видання зазначено пункт 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, у редакції наказу Міністерства оборони України від 27.04.2024 № 262, тобто в редакції яка не діяла на момент проведення ВЛК щодо позивача.
Суд враховує що у зазначеному витягу із наказу вказано, що під час дії особливого періоду постанови військово-лікарських комісій районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу, які підлягають направленню на затвердження до штатних ВЛК, а медичні документи військовозобов'язаних, визнаних непридатними до проходження військової служби, підлягають направленню до Центральної військово-лікарської комісії, але ці вимоги були відсутні на час проведення ВЛК щодо позивача.
Також судом встановлено, що пунктом 1 наказу від 21.08.2024 № 287 на посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 покладено обов'язок виявити військовозобов'язаних, які були визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку за рішенням військово-лікарської комісії та без погодження з Центральною військово-лікарською комісією виключені з військового обліку, однак жодних доказів проведення такої перевірки та її результатів суду не надано.
Пунктом 2 зазначеного наказу передбачено поновлення на обліку військовозобов'язаних осіб згідно додатку № 1, проте суду не надано ані копії цього додатку, ані інших належних доказів того, що дія цього пункту наказу поширювалася саме на позивача.
Водночас пунктом 3 наказу від 21.08.2024 № 287 наказано вважати недійсними рішення ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, прийняті у конкретні періоди, а саме з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024.
Проте судом встановлено, що постанова військово-лікарської комісії від 25.05.2022 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку була винесена поза межами періодів, визначених пунктом 3 наказу від 21.08.2024 № 287.
Крім того, суд наголошує що пункт 4 наказу від 21.08.2024 № 287, яким вирішено військовозобов'язаних, які були виключені з військового обліку за рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 в період з 14.09.2021 по 10.02.2022, з 22.08.2022 по 03.11.2022, з 04.11.2022 по 29.03.2023 та з 18.12.2023 по 05.02.2024, офіцерів запасу, які були виключені з військового обліку на підставі довідки ВЛК, без свідоцтва про хворобу, поновити на військовому обліку, облікові, послужні та алфавітні картки повернути до попередніх картотек, внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, прийнятий на підставі норми, яка не діяла на час прийняття постанови ВЛК щодо позивача.
При цьому суд враховує, що Законом № 2232-XII та прийнятими на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами не передбачено процедури поновлення особи на військовому обліку. Відповідно до змісту статті 37 Закону № 2232-XII ведення військового обліку охоплює виключно взяття на облік, зняття з обліку та виключення з нього, при цьому для кожної із зазначених дій визначено вичерпний перелік правових підстав.
Відтак, судом вбачається, що ведення військового обліку є чітко регламентованою процедурою, яка не передбачає вчинення такої дії як поновлення особи на військовому обліку, у зв'язку з чим прийняття наказу про поновлення на військовому обліку не тягне за собою юридичних наслідків у вигляді зміни облікових даних особи та та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції, чинній на момент проходження позивачем військово-лікарської експертизи) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Таким чином, з урахуванням постанови ВЛК від 25.05.2022, яка є чинною на цей час, судом встановлено, що позивач правомірно підлягав виключенню та був виключений з військового обліку з підстави непридатності до військової служби.
За таких обставин суд погоджується з доводами позивача про те, що відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо його перебування на військовому обліку, на цей час, є недостовірними та підлягають виправленню, при цьому саме відповідач як орган ведення Реєстру наділений повноваженнями забезпечити актуалізацію його даних.
Отже, з урахуванням наданих доказів та встановлених обставин суд доходить висновку, що внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про позивача як військовозобов'язаного є протиправним, а позовні вимоги підлягають задоволенню, а ІНФОРМАЦІЯ_7 належить внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку та віднесенням його до категорії - не військовозобов'язаний, зазначивши підставу виключення - непридатні.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частинами першою, другою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи; такі дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими й електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування,
Згідно зі статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що входять до предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, тоді як у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доведення правомірності таких рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, з урахуванням їх належності, допустимості та достатності, а також беручи до уваги, що відповідач не довів правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у судовому рішенні.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн, у зв'язку з чим, з огляду на повне задоволення позову, зазначені витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про ОСОБА_1 як військовозобов'язаного.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 )) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ) з військового обліку та віднесенням його до категорії - не військовозобов'язаний, зазначивши підставу виключення - непридатні.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1311,20 (одна тисяча триста одинадцять гривень 20 копійок) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І. І.