Номер провадження: 22-ц/813/6865/26
Справа № 509/7007/25
Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
про залишення апеляційної скарги без руху
12.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,
перевіривши в порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.04.2026 зазначений вище позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором №3330936 від 12.12.2020 у розмірі 35569,16 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 2 422, 40 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 13 000 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, у строк, передбачений ст. 354 ЦПК України, засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
В тексті апеляційної скарги скаржник заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір». До клопотання заявником надано копію посвідчення особи, який має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойовий дій, та копію довідки відділу кадрів військової частини НОМЕР_2 від 21.10.2025 №1699.
Згідно із п.13 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18)", ухвалі Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/70/20 від 6 травня 2020 року
Тобто встановлені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Відповідно до ухвали Великої Палати Верховного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23, суд зазначає, що із часу у прийняття нею 09 жовтня 2019 роки постанови № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками, щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551- XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Таким чином, враховуючи предмет спору у даній справі " про стягнення заборгованості за кредитним договором ", ОСОБА_1 не має пільги згідно із ЗУ "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а тому не звільняється від його сплати, у зв'язку з чим має сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, порядок сплати та розмір якого визначено ЗУ "Про судовий збір"
За наведених обставин, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», станом на 2025 рік, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становила 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином за подання апеляційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3633,6 грн. (3028грн.*1*150%*0,8=3633,6 грн.) та надати до Одеського апеляційного суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, які слід перерахувати за наступними банківськими реквізитами:
Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Хаджибейський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний державний орган України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідні документи, які підтверджують сплату вказаних коштів, мають бути надані в оригіналі до Одеського апеляційного суду.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Окрім того, відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
При цьому, наявність електронного кабінету в системі «Електронний суд» адвоката Левченка А.В. є обов'язковою (ч. 6 ст. 14 ЦПК України).
Разом з тим, в порушення п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України адвокатом Левченком А.В. не зазначено в апеляційній скарзі відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Крім того, головною умовою обміну документами між судом та користувачем електронного кабінету є наявність відомостей про РНОКПП/ЄДРПОУ в додаткових відомостях про учасника справи в автоматизованій системі документообігу суду. У випадку некоректного заповнення або повної відсутності даних в цьому полі не дозволить системі ідентифікувати в повній мірі користувача, а відповідно, й не буде надано можливості перегляду матеріалів справи в кабінеті.
Частиною 5 ст. 14 ЦПК України, встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. (ч. 8 ст. 14 ЦПК України).
При цьому, суд наголошує, що обмеження, що пов'язані з використанням підсистеми «Електронний суд» є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя, тому що носить елемент правової дисципліни, яких законодавець зобов'язав обов'язково зареєструватися користувачами цих підсистем.
Крім того, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, також з огляду на таке.
Повноваження суду апеляційної інстанції, визначені ст. 374 ЦПК України. Так, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.04.2026 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції у складі нового суду, проте апеляційний суд, відповідно до ст. 374 ЦПК України, не наділений такими повноваженнями.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд має право : скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України); скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково (п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України) ; скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю (п.5 ч.1 ст. 374 ЦПК України).
Неконкретизованість вимог апеляційної скарги перешкоджає визначити межі апеляційного перегляду, з огляду на положення ч.1 ст. 367 ЦПК України.
За таких обставин, суддя, встановивши, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Закону, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє скаржника та надає йому строк, у відповідності до ч.2 ст.185 ЦПК України для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання даної ухвали, апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто.
Керуючись ст.ст.185,356,357 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 квітня 2026 року - залишити без руху.
Надати скаржнику у відповідності до ч.2 ст.185 ЦПК України, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є.С. Сєвєрова
Судді: Л.М. Вадовська
О.М. Таварткіладзе