12.05.26
33/812/203/26
Справа № 490/574/26
Провадження № 33/812/203/26
Іменем України
11 травня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Тищук Н.О.,
із секретарем - Шурмою Є.М.,
за участі в режимі відеоконференції представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Гагашкіної Лідії Іванівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Дідняк Ірини Анатоліївни, на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2026 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 570924 від об 11 год 40 хв. 20.01.2026 року водій ОСОБА_2 , рухаючись в районі будинку № 121 по проспекту Героїв України в місті Миколаєві, в напрямку виїзду з міста, керуючи транспортним засобом «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, а саме: при повороті ліворуч на АЗС WOG не переконалась у безпеці та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п.2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2026 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн,
20 квітня 2026 року захисник ОСОБА_3 адвокат Дідняк І.А. подала апеляційну скаргу на постанову суду, просила її скасувати та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Посилалася на те, що допитаний у судовому засіданні інспектор Управління патрульної поліції в Миколаївській області ОСОБА_4 пояснив, що його екіпаж, отримавши повідомлення про ДТП, прибув на місце події та встановив, що водій ОСОБА_2 при зміні напрямку руху та повороті ліворуч на АЗС WOG, не переконалась у безпеці маневру та здійснила зіткнення з транспортним засобом «Ford Transit», під керуванням водія ОСОБА_1 . На вказаній ділянці дороги нанесена суцільна лінія, перетин якої заборонено. На додаткові питання адвоката Дідняк І.А. пояснив, що він був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно обох учасників ДТП, відеодоказу (який надано для огляду в судовому засіданні) на той момент в наявності не було, тому відносно обох учасників ДТП було складено протоколи, відносно ж ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 10.1 та 2.3.б ПДР України. Протокол за порушення суцільної лінії дорожньої розмітки не складався та не інкримінувався ОСОБА_2 .
Посилання на перетин суцільної лінії протокол про адміністративне правопорушення не містить.
З наявного у справі відеозапису з місця ДТП вбачається, що ОСОБА_2 завчасно увімкнула лівий покажчик повороту, прийняла крайнє ліве положення на дорозі для здійснення маневру, однак ОСОБА_1 здійснив обгін одразу трьох транспортних засобів, не упевнившись в безпеці маневру, також перетнувши суцільну лінію.
Пояснення учасників ДТП та відео з камер зовнішнього відеоспотстереження спростовують вину ОСОБА_2 в порушенні п. 10.1 та 2.3.б ПДР України.
Посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Гагашкіної Л.І. на перетин ОСОБА_2 суцільної лінії, що призвело до ДТП, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані обставини не були інкриміновані в протоколі про адміністративне правопорушення.
Зазначала, що суд має розглянути справу про адміністративне правопорушення в межах пред'явленого особі обвинувачення та не в праві самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення.
Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступного.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше (частина 1 статті 251 КУпАП).
Пленум Верховного Суду України у пункті 7 Постанови № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що у випадках, коли передбачені суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясувати характер порушень, які допустив кожний із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна є підставою адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.
Правила дорожнього руху України (надалі - ПДР України) відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1).
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.3).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
З матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу ЕПР 1 № 570924 від об 11 год 40 хв. 20.01.2026 року водій ОСОБА_2 , рухаючись в районі будинку № 121 по проспекту Героїв України в місті Миколаєві, в напрямку виїзду з міста, керуючи транспортним засобом «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, а саме: при повороті ліворуч на АЗС WOG не переконалась у безпеці та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п.2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Відповідно до п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Зі схеми ДТП вбачається, що ОСОБА_2 , рухаючись в напрямку виїзду з міста Миколаєва на транспортному засобі «AUDI A3», при зміні напрямку руху та повороті ліворуч на АЗС WOG, не впевнилась у безпечності свого маневру, внаслідок чого допустила зіткнення з транспортним засобом «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку.
При цьому ОСОБА_2 також перетнула суцільну розділову лінію, однак протокол щодо цього правопорушення не складався.
Зазначені обставини також підтверджуються письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_1 , який зазначав, що їхав по трасі з проблисковими маячками на виклик, біля заправки WOG почав здійснювати маневр обгону. У цей час транспортний засіб «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який їхав попереду, різко почав здійснювати поворот ліворуч на заправку WOG, що призвело до зіткнення транспортних засобів.
ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначала, що рухалася на транспортному засобі «AUDI A3», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з міста Миколаїв у напрямку міста Вознесенськ, під час здійснення повороту ліворуч на АЗС WOG відбулося зіткнення з транспортним засобом «Ford Transit», який робив маневр обгону у попутному напрямку.
Досліджені у справі докази у достатній мірі та беззаперечно підтверджують, що водій ОСОБА_2 не стежила за дорожньою обстановкою, не була уважною та не надала перевагу в русі автомобілю під керуванням водія ОСОБА_1 , чим допустила порушення п. 2.3 «б» та 10.1 ПДР України та, як наслідок - вчинила правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Також у справі є доведеним, що водій ОСОБА_2 порушила заборону перетину суцільної лінії. Протокол щодо цього правопорушення працівниками поліції не складався.
Перетин ОСОБА_2 суцільної лінії між двома смугами руху - порушення пункту 1.1 ПДР, не спростовує порушення нею пункту 10.1 ПДР, тому не звільняє від відповідальності за це адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги, з урахуванням наявних у справі доказів, не дають жодних сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді першої інстанції, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною "поза розумним сумнівом".
При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, водій ОСОБА_2 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Дідняк Ірини Анатоліївни, на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2026 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, залишити без задоволення.
Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Н.О.Тищук