Справа № 766/18198/25
н/п 2/766/5026/26
про відмову у затвердженні мирової угоди
07.04.2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Рядчої Т.І.,
за участі секретаря Рожок О.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Херсон в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Херсонської міської ради про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на виділену частку,
встановив:
Представник позивача звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Херсонської міської ради про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на виділену частку.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входять: житловий будинок «А-1», прибудова «а1», прибудова «а2», прибудова «а3», Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.12.2025 4 загальною площею 165,9 кв.м, житловою площею 83,0 кв.м; ганок «а4»; підвал «під а1»; підвал «під а2»; гараж «Д»; літня кухня «Е»; літня кухня «К»; туалет «Л»; навіс «М»; ворота №1; хвіртка №2; водопровід №3; вигрібна яма №5; паркан №7; мощення №І. Частка позивача складає 70/100, частка ОСОБА_2 30/100.
В зв'язку з тим, що не проведено поділ домоволодіння на окремі частини в натурі та не визначено поштову адресу частинам будинку, у позивача виникають незручності з приводу оформлення компенсації за пошкоджене/знищене в результаті військових дій житло без згоди власника другої частини будинку, місцеперебування якого тривалий час невідоме. Така ситуація унеможливлює для ОСОБА_1 скористатись своїм законним правом на отримання допомоги від держави. Вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розміщений на неприватизованій земельній ділянці площею 0,8061 га, кадастровий номер не присвоювався. Порядок користування земельною ділянкою між співвласниками був встановлений раніше, ніяких спорів з цього приводу між сторонами немає.
Ухвалою суду від 02.02.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.
Представник позивача до суду не з'явився, надав до суду заяву, за якою просив розглядати справу у його відсутності, затвердити мирову угоду та закрити провадження у справі.
Відповідачка ОСОБА_2 до суду не з'явилася, надала заяву про участь справи у її відсутності та затвердженні мирової угоди.
Представник Херсонської міської ради до суду не з'явився, просив розглянути справу у його відсутності, зазначив, що є неналежним відповідачем, при ухвалення рішення покладався на розсуд суду.
В заяві про затвердження мирової угоди сторони зазначили:
-Поділити житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
-Припинити право спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
-Виділити із спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна в натурі належну ОСОБА_1 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати за нею право власності право власності в цілому на новостворений об'єкт нерухомого майна, до складу якої входять: частина житлового будинку «А-1», прибудова «а1», прибудова «а2», що складаються з приміщень: 1 - коридор площею 2,8 кв.м, 2 - коридор площею 4,3 кв.м, 3 - кухня площею 14,5 кв.м, 4 - житлова кімната площею 12,6 кв.м, 5 - житлова кімната площею 16,6 кв.м, житлова кімната площею 13,2 кв.м, 7 - житлова кімната площею 5,3 кв.м, 8 - коридор площею 6,4
Враховуючи, що розгляд справи відбувається у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи , докази в їх сукупності, прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
Згідно до ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межи предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторона мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Представником позивача наданий Висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна № 06-2025-117 від 17.06.2025 року, складеного Малим приватним підприємством «Агро-експерт», за яким зазначено, що за технічними показниками об'єкт нерухомого майна може бути поділено, проте не зазначено, яким чином відбуватиметься користування земельною ділянкою. Також у висновку зазначено, що документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відсутній.
В наданій копії технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 також зазначено наявне самочинне будівництво.
Згідно ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
Згідно ч. 1, 16 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об'єкт незавершеного будівництва або частку у праві спільної власності на такий об'єкт), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, повинна бути також така земельна ділянка (або частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою договору, який передбачає такий перехід права власності, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об'єкта (частки у праві спільної власності на неї).
Постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 318/1274/18 (провадження № 61-6807св19) зроблено висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.
Отже, визначення частки у будинку без визначення прав на земельну ділянку є юридично неповним і таким, що не підлягає реальному виконанню.
Виділ частки в натурі передбачає:
1. визначення ізольованої частини будинку;
2. забезпечення самостійного користування (вхід, комунікації, обслуговування).
Але без визначених меж земельної ділянки неможливо встановити: окремий доступ
(прохід/проїзд); обслуговування будівлі; розміщення господарських споруд.
Згідно п. 2.2, 2.3 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна провадиться
відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.
Згідно п. 2.6 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна Висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна повинен містити пропозиції щодо можливих розмірів земельних ділянок, що закріплюються за новими (виділеними) об'єктами з урахуванням обмежень (обтяжень) на використання земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації та земельного законодавства.
У відповідності до ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Таким чином, судом встановлено, що умови мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідають вимогам законодавства.
За наведених обставин, мирова угода сторін не відповідає вимогам ст. 207 ЦПК України, а тому не підлягає затвердженню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.133,142, 207, п. 5 ч. 1 ст. 255, 259,260, 353 ЦПК України,-
ухвалив:
Відмовити у затвердженні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Херсонської міської ради про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на виділену частку.
Підготовче засідання відкласти.
Призначити підготовче засідання на 16.06.2026 о 09.45 годині.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала про відмову у затвердженні мирової угоди згідно ст. 353 ЦПК України оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ. І. Рядча