Справа № 766/6125/25
н/п 2/766/6323/26
(ЗАОЧНЕ)
12.05.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участі секретаря Сивкович О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -
Представник Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» у квітні 2025 року звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з останнього на користь позивача борг за спожиту теплову енергію за період з грудня 2020 по лютий 2022 року включно, з урахування заяви про закриття провадження в частині вимог, в розмірі 5577,79 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, що надаються АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» за адресою: АДРЕСА_1 , на його ім'я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 в службі збуту теплової енергії позивача згідно якого ведеться облік розрахунків між позивачем та відповідачем. Між сторонами існують цивільно-правові відносини на підставі договору приєднання. Відповідач протягом тривалого часу належним чином не вносить плату за надані їй послуги, в результаті чого утворилась заборгованість.
Посилаючись на вказані обставини позивач просить стягнути виниклу заборгованість з відповідача, а також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
24.11.2025 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява відповідача щодо припинення розгляду справи у зв'язку зі сплатою заборгованості, до якої додано квитанції про сплату коштів на користь АТ «Херсонська теплоелектроцентраль».
17.12.2025 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшли додаткові пояснення у справі за підписом представника позивача.
16.03.2026 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява відповідача щодо сплати заборгованості за спожиту теплову енергію, до якої долучено копії квитанцій.
02.04.2026 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява представника позивача про закриття провадження у частині вимог на суму 8524,64 грн. та стягнення залишку заборгованості в сумі 5577,79 грн.
Представник позивача, в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом неодноразового направлення судових повісток про виклик до суду за адресою реєстрації місця проживання відповідача.
Відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 82-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» .
Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору відповідач не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи положення ст.130 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ч. 4 ст.280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг, що надаються АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» за адресою: АДРЕСА_1 , на його ім'я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 в службі збуту теплової енергії позивача згідно якого ведеться облік розрахунків між позивачем та відповідачем. Між сторонами існують цивільно-правові відносини на підставі договору приєднання.
Належність ОСОБА_1 об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується Відповіддю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 2723986 від 12.05.2026 року.
Відповідно до зазначеної інформаційної довідки, ОСОБА_1 є одноосібним власником (1/1 частки) квартири загальною площею 69,2 кв.м., що знаходиться за вказаною адресою. Дата набуття права власності: 30.10.2025 року.
Відповідачем належним чином не виконувались умови договору, зокрема не здійснювалися платежі в рахунок сплати поточних платежів за теплову енергію, внаслідок чого, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, станом на лютий 2022 року наявна заборгованість в розмірі 5577,79 грн.
Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до розрахунку заборгованості, за адресою: АДРЕСА_1 , існує заборгованість в розмірі 5577,79 грн. за період з грудня 2020 по лютий 2022 року включно.
Таким чином, судом встановлено, що позивач надає, а відповідач отримує послуги з теплопостачання, але в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» належним чином не оплачує спожиті послуги, порушене право позивача на отримання належної плати за надані послуги підлягає судовому захисту.
Відповідно до п.5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.20 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, зі змінами та доповненнями, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строк встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 визначено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункові книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч.1 ст. 901, ч.1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Вчинення будь-яких дій, які не є способом припинення зобов'язання, що становить предмет спору, не свідчить про відсутність спору. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе лише в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення спору та припинив існування вже після відкриття судом провадження у справі та перебування справи у суді. Якщо ж предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина не тягне за собою такий наслідок, як закриття провадження у справі.
Оскільки відповідачем сплачено частину заборгованості за спожиту теплоенергію в сумі 8524,64 після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення заборгованості у вказаному розмірі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Щодо стягнення залишку заборгованості за послуги постачання теплоенергію в сумі 5577,79 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 як споживач послуг з теплопостачання, які надаються АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» за адресою: АДРЕСА_1 , неналежним чином виконував покладені на нього обов'язки щодо своєчасної та повної оплати житлово-комунальних послуг, унаслідок чого утворилася заборгованість.
До того ж, на ім'я відповідача відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 у службі збуту теплової енергії позивача, за яким здійснюється облік нарахувань та оплат, що підтверджує наявність договірних відносин між сторонами. Жодних контррозрахунків чи заперечень щодо визначеного розміру заборгованості відповідачем до суду не подано.
З наданої представником позивача копії виконавчого листа по справі № 766/19824/20, виданого 22.04.2025 року Херсонським міським судом Херсонської області, вбачається, що судом ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2003 року по 31.12.2020 року в сумі 39702,43 грн.
При цьому, з матеріалів позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з грудня 2020 року по лютий 2022 року включно.
Таким чином, позивачем заявлено дублюючу вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за грудень 2020 року, яка відповідно до розрахунку заборгованості складає 1739,05 грн.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача залишок заборгованості за послуги теплопостачання за період з січня 2021 року по лютий 2022 року включно в сумі 3838,74 грн. (5577,79 (залишок заборгованості згідно позовних вимог) - 1739,05 грн. (вартість спожитої теплової енергії за грудень 2020 року)).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Частиною другою статті 256 цього Кодексу встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.
Так, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5) (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (платіжна інструкція № 21 від 18.04.2025 року).
Суд звертає увагу на те, що позивачем була подана заява про закриття провадження у частині стягнення 8524,64 грн., що розцінюється судом як заява про зменшення позовних вимог, а саме: стягнення залишку заборгованості за спожиті послуги теплопостачання в сумі 5577,79 грн.
Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у мінімально встановленому законом розмірі, підстави для його повернення у зв'язку зі зменшенням позовних вимог відсутні. За таких обставин розподіл судових витрат підлягає вирішенню судом у загальному порядку відповідно до вимог ЦПК України.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи, що сторонами не заявлено клопотань про звільнення від сплати судового збору та відсутні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд здійснює розподіл судових витрат відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 21 від 18.04.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які в даному випадку складають (3838,74/5577,79*100)= 68,82 %, отже 1667,09 грн.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 628, 630, 901, 903 ЦК України, ст.141, 258, 259, 274-279, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» залишок заборгованості за спожиту теплову енергію за період з січня 2021 року по лютий 2022 року включно в сумі 3838 (три тисячі вісімсот тридцять вісім) гривень 74 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» 1667 (одну тисячу шістсот шістдесят сім) гривень 09 копійок в рахунок сплаченого при зверненні в суд судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Найменування сторін :
Позивач: Акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль», юридична адреса: 73028, Херсонська обл., м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 1. Код ЄДРПОУ 00131771.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 . РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 12.05.2026 року
СуддяЯ. В. Шестакова