Справа № 450/2179/25
Провадження № 2/450/194/26
підготовчого судового засідання
03 квітня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мельничук І. І.,
секретаря судового засідання Дикої О. Ю.
за участі представника позивача Іванова О. О.
представника відповідача Левицького І. В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Левицького Ігоря Валерійовича про закриття провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у справі за позовом Автогаражного кооперативу «Сокільники», в інтересах якого діє представник - адвокат Іванов Олег Олександрович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває зазначена цивільна справа.
30.06.2025 року представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Левицьким І. В. було подано клопотання про закриття провадження у справі № 450/2179/25 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яке він мотивує тим, що у провадженні суду вже існує та фактично була остаточно вирішена інша справа між тими ж сторонами, щодо того самого предмета та з тих самих підстав. Зокрема, представник відповідача зазначає, що у справі № 450/1675/20 вже розглянуто спір між АГК «Сокільники» та ОСОБА_1 щодо витребування тих самих земельних ділянок з кадастровими номерами 4623686400:01:001:1047 та 4623686400:01:001:1076, і за результатами розгляду: рішенням Пустомитівського районного суду від 30.05.2023 року у задоволенні позову було відмовлено; постановою Львівського апеляційного суду від 29.05.2025 року зазначене рішення залишено без змін у частині відмови в позові, тобто спір фактично вирішено по суті. Таким чином, заявник вказує, що між тими ж сторонами вже існує остаточне судове рішення, яке набрало законної сили, і воно стосується ідентичного предмета спору - витребування тих самих земельних ділянок. У зв'язку з цим, на його думку, повторне звернення з тотожними вимогами у справі № 450/2179/25 є неприпустимим, оскільки суперечить вимогам п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України щодо недопустимості повторного розгляду спору, який вже вирішено судом. Відтак, представник відповідача просить суд закрити провадження у справі в частині заявлених вимог про витребування спірних земельних ділянок та скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту відповідного майна.
У підготовчому засіданні представник відповідача клопотання підтримав, просив таке задоволити з підстав, наведених ним у клопотанні.
Представник позивача у підготовчому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши, що відсутні підстави для закриття провадження, оскільки справа №450/2179/25 не є тотожною справі №450/1675/20 за предметом та/або підставами позову, а також наголосив, що наявне попереднє судове рішення не охоплює спірні правовідносини у даній справі в повному обсязі, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження.
Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути клопотання про закриття провадження у справі у їх відсутності.
Заслухавши думку учасників справи, розглянувши вказане клопотання суд приходить до такого висновку.
Як вбачається з позовної заяви у даній справі, 26.05.2025 року адвокат Іванов О. О. в інтересах позивача Автогаражного кооперативу «Сокільники», звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , в якому просить: витребувати у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.0385 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1018 та зобов'язати його повернути вказану земельну ділянку АГК "Сокільники"; витребувати у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0.0385 га. кадастровий номер 4623686400:01:001:1019, та зобов?язати її повернути вказану земельну ділянку АГК "Сокільники", витребувати у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0.0385 га, з кадастровим номером 4623686400:01:001:1031, та зобов'язати його повернути вказану земельну ділянку АГК "Сокільники"; витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0.0385 га, з кадастровим номером 4623686400:01:001:1032, та зобов'язати його повернути вказану земельну ділянку АГК "Сокільники"; витребувати у ОСОБА_1 земельну ділянку земельну ділянку площею 0.04 га, з кадастровим номером 4623686400:01:001:1047, земельну ділянку площею 0.07 га, з кадастровим номером 4623686400:01:001:1076 та зобов'язати його повернути вказані земельні ділянки АГК "Сокільники".
Встановлено, що у провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа №450/1675/20 за позовом Автогаражного кооперативу «Сокільники» до ОСОБА_1 , Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області,
ОСОБА_6 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсними рішень Сокільницької сільської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування записів про реєстрацію права власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.05.2023 року, мотивувальну частину якого змінено постановою Львівського апеляційного суду від 29.05.2025 року, у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Тлумачення змісту пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України свідчить про те, що підставою для ухвалення судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі №320/9224/17 (провадження №14-225цс19) зазначила, що згідно із пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.
Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі №761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року (пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України у чинній редакції) зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили. За змістом наведеної норми, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
У процесуальному законодавстві закріплена конструкція позовного провадження як певна процедура розгляду і вирішення цивільних справ зі спорів про право цивільне.
Позовному провадженню притаманна позовна форма як модельна, узагальнююча конструкція процедури позовного провадження. Для неї характерні такі ознаки, як наявність матеріально-правової вимоги, яка випливає із порушеного або оспорюваного права сторони і яка підлягає в силу закону розгляду в певному порядку, встановленому законом; наявність спору про суб'єктивне право; наявність двох сторін із протилежними інтересами, які наділені законом певними правомочностями щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів у суді.
Цивільні процесуальні правовідносини персоніфікують учасників цивільного судочинства, визначають їхні права і обов'язки відповідно до процесуальних функцій і гарантії забезпечення справедливого судочинства.
Отже, провадження цивільного процесу - це специфічна модель розгляду цивільної справи, що відбиває предметну характеристику цивільного судочинства з точки зору матеріально-правової природи справ, що розглядаються, специфіку доказування фактів як юридично-фактологічної основи справи та результатів розгляду справи, які відбиваються у процесуальних актах - певного роду документах.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права.
Матеріально-правова вимога позивача повинна спиратися на підставу позову. Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин (постанова Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 932/15395/19-ц, провадження № 61-20127св21).
Отже, враховуючи наведене вище, суд закриває провадження у справі, якщо у позовах, які розглядались судами, одночасно збігаються сторони, предмет та підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У цивільній справі № 450/1675/20 сторонами є: позивач Автогаражний кооператив «Сокільники»; відповідачі - ОСОБА_1 , Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області, ОСОБА_6 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.
Предметом позову є визнання недійсними рішень Сокільницької сільської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування записів про реєстрацію права власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
Підставами заявлених позовних вимог у цій справі позивач зазначає, що спірні земельні ділянки вибули з користування АГК «Сокільники» без належних правових підстав та без згоди законного землекористувача, оскільки перебували у постійному користуванні кооперативу на підставі державних актів на право користування землею. Позивач вказує, що рішення органу місцевого самоврядування про передачу цих земель у приватну власність первісним набувачам були прийняті з порушенням прав землекористувача, без погодження з АГК «Сокільники» та попри наявність чинного права користування земельною ділянкою. Далі, на підставі таких рішень, спірні земельні ділянки були відчужені за договорами купівлі-продажу від 22.05.2020 та зареєстровані у власність ОСОБА_1 , що, на думку позивача, є похідним незаконним набуттям права власності. У зв'язку з цим позивач просив визнати недійсними відповідні рішення органу місцевого самоврядування та договори купівлі-продажу, скасувати записи про державну реєстрацію права власності та витребувати земельні ділянки з чужого незаконного володіння відповідача як такі, що вибули з володіння позивача поза його волею.
Постановою Львівського апеляційного суду від 29.05.2025 року, якою змінено мотивувальну частину рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 30.05.2023 року у справі №450/1675/20, в задоволенні позову Автогаражного кооперативу «Сокільники» відмовлено. Підставою для відмови в задоволенні позову апеляційний суд зазначив, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив визнати недійсними рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок, скасувати актові записи про реєстрацію права власності на такі земельні ділянки, та одночасно визнати недійсними договори купівлі - продажу даних земельних ділянок, скасувати записи про реєстрацію права власності на земельні ділянки, вчинені на підставі цих договорів, а також витребувати із незаконного володіння останнього власника спірні земельні ділянки. При цьому, за обставинами цієї справи вимоги позивача про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок та визнання недійсними договорів купівлі - продажу, не є ефективним способом захисту порушених прав, і не приведуть до їх поновлення, оскільки належним способом захисту є вимоги про витребування спірних земельних ділянок, проте в задоволенні таких вимог судом першої інстанції відмовлено, а рішення суду в цій частині в апеляційному порядку учасниками справи не оскаржувалось.
У даній справі №450/2179/25 сторонами є: позивач Автогаражний кооператив «Сокільники», відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .
Предметом позову у зазначеній справі є витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме витребування у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.0385 га, кадастровий номер 4623686400:01:001:1018 та зобов'язання його повернути вказану земельну ділянку АГК "Сокільники"; витребування у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0.0385 га. кадастровий номер 4623686400:01:001:1019, та зобов'язання її повернути вказану земельну ділянку АГК "Сокільники", витребування у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0.0385 га, з кадастровим номером 4623686400:01:001:1031, та зобов'язання його повернути вказану земельну ділянку АГК "Сокільники"; витребування у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0.0385 га, з кадастровим номером 4623686400:01:001:1032, та зобов'язання його повернути вказану земельну ділянку АГК "Сокільники"; витребування у ОСОБА_1 земельну ділянку земельну ділянку площею 0.04 га, з кадастровим номером 4623686400:01:001:1047, земельну ділянку площею 0.07 га, з кадастровим номером 4623686400:01:001:1076 та зобов'язання його повернути вказані земельні ділянки АГК "Сокільники".
Підставами позову у цій справі позивач зазначає, що спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні АГК «Сокільники» на підставі державних актів на право користування землею, а їх передача Сокільницькою сільською радою у приватну власність третім особам відбулася без згоди землекористувача та без припинення його права користування, що, на думку позивача, суперечить вимогам земельного законодавства. Позивач також посилається на висновки земельно-технічних експертиз та відповіді Держгеокадастру, згідно з якими спірні земельні ділянки накладаються на земельну ділянку, що перебуває у користуванні кооперативу, а рішення про їх передачу були прийняті з порушенням вимог ст. 116 та ст. 118 Земельного кодексу України.
Враховуючи наведене, у справах №450/2179/25 та №450/1675/20 відмінними (нетотожними) є: сторони, предмети позовів та підстави позовних вимог, та оскільки закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто абсолютно збігаються сторони, предмет і підстави позовів, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 255, 260, 353 ЦПК України, суд, -
у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Левицького Ігоря Валерійовича про закриття провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у справі за позовом Автогаражного кооперативу «Сокільники», в інтересах якого діє представник - адвокат Іванов Олег Олександрович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 03.04.2026 року.
Суддя: І. І. Мельничук