12 травня 2026 року
м. Київ
справа № 713/2742/25
провадження № 61-6138ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д. та Гулейкова І. Ю. від участі у розгляді справи
за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Вижницький відділ державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., Вижницький відділ державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 грудня
2025 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду
від 02 квітня 2026 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано виконавчий напис від 13 грудня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за
№ 2163, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., про звернення стягнення на нерухоме майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності
ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 1211, 20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн, всього в сумі 8 211,20 грн.
У травні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 грудня 2025 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 квітня 2026 року.
Згодом від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Лідовця Р. А.,
Луспеника Д. Д. та Гулейкова І. Ю.
Посилаючись на положення пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України, заявляє про необхідність відводу суддів Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д. та
Гулейкова І. Ю. від розгляду справи, оскільки, на його думку, існують обґрунтовані сумніви у безсторонності складу суду. Зокрема, ухвалені цими суддями судові рішення у ряді справ приймалися на користь банків чи фінансових установ з істотними порушеннями норм процесуального права та без належного їх мотивування, наприклад у справах № 361/5179/22, № 760/19047/20.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Зміст заяви про відвід не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею
36 ЦПК України, для відводу судді.
Доводи заяви про відвід від участі у розгляді справи суддів Верховного Суду
Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д. та Гулейкова І. Ю. не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів а зводяться виключно до висловлення стороною оцінки правомірності рішень суддів у інших судових справах.
Сумніви у неупередженості судді повинні ґрунтуватися на фактичних обставинах,
а не на припущеннях. Презумпція особистої неупередженості судді діє допоки
не з'являться докази на користь протилежного.
Доказів на спростування презумпції неупередженості суддів Верховного Суду Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д. та Гулейкова І. Ю. не надано.
Окрім цього, аргументи заяви про відвід судді не свідчать про наявність обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України, за наявності яких суддя підлягає відводу (самовідводу).
Верховний Суд наголошує на тому, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Згідно із частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Заявлений Бевциком М. В. відвід суддям Верховного Суду Лідовцю Р. А., Луспенику Д. Д. та Гулейкову І. Ю. є необґрунтованим, тому питання про відвід суддів відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д. та Гулейкова І. Ю. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Вижницький відділ державної виконавчої служби у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід суддів Верховного Суду Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.
та Гулейкова І. Ю. передати для вирішення зазначеного питання іншому судді, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник