8 травня 2026 року
м. Київ
Справа № 759/14282/24
Провадження № 61-5621ск26
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного Гудими Д. А. ознайомився із касаційними скаргами ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляють адвокати Подольна Ольга Миколаївна та Зінчук Ярослав Володимирович (далі - адвокати),
на рішення Святошинського районного суду м. Київ від 22 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 3 березня 2026 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до скаржника про визнання особи, такою що втратила право користування житловим приміщенням, і
1. 25 і 27 квітня 2026 року адвокати в інтересах скаржника сформували у системі «Електронний суд» дві касаційні скарги (вх. № 13028/0/220-26 від 27 квітня 2026 року та вх. № 13245/0/220-26 від 28 квітня 2026 року) на зазначені судові рішення.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо вимог до касаційної скарги
4. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
5. За змістом цього припису право на касаційне оскарження мають, зокрема, учасники справи, а не їхні представники (адвокати).
6. У касаційній скарзі повинно бути зазначено: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу (пункти 5 і 6 частини другої статті 392 ЦПК України).
7. Перелік повноважень суду касаційної інстанції визначений у статті 409 ЦПК України.
8. Адвокати в інтересах скаржника подали дві касаційні скарги, які суттєво відрізняються за змістом. Так,
- у касаційній скарзі від 25 квітня 2026 року адвокат Подольна О. М. просить: (1) закрити провадження у справі «за відсутності порушеного права ОСОБА_1 » (тобто відповідача-скаржника), (2) скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, (3) скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції;
- у касаційній скарзі від 27 квітня 2026 року адвокат Зінчук Я. В. просить: (1) скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про залишення позову без задоволення.
9. Подання в один день від імені одного й того самого скаржника двох касаційних скарг різного змісту означає невизначеність предмета та меж касаційного оскарження. Зокрема, в одній касаційній скарзі є вимоги одночасно про закриття провадження у справі та про її скерування на новий розгляд, тоді як в іншій скарзі - про ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
10. Скаржник має конкретизувати його прохання до Верховного Суду відповідно до повноважень, передбачених у статті 409 ЦПК України, та залежно від цього навести відповідні підстави касаційного оскарження, визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. З цією метою скаржник має право викласти касаційну скаргу у новій редакції.
(2) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
11. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).
12. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
13. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина дев'ята статті 43 ЦПК України).
14. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали адвокатам або скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
15. Виконуючи вимоги ухвали, заяву про усунення недоліків скаржник повинен надіслати суду разом із доказами її надсилання всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев'ята статті 43 ЦПК України.
16. Верховний Суд нагадує скаржникові й адвокатам про обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами та про неприпустимість зловживання ними (пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України), зокрема, шляхом подання від імені скаржника декількох різних за змістом касаційних скарг на одні й ті самі судові рішення.
16.1. За змістом частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.
16.2. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
16.3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
16.4. За змістом пункту 2 частини першої та частини третьої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету зі скаржника або адвокатів штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Київ від 22 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 3 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи, такою що втратила право користування житловим приміщенням.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима