23 квітня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/1607/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТ"
до Приватного підприємства "Русь-95"
про стягнення 2501291,96 грн.
Представники учасників справи:
Позивач - не з'явився;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1. 26.12.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "СОНАТ" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Русь-95".
2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення 2501291,96 грн, зокрема 1872655,34 грн інфляційних втрат з 01.01.2023 до 30.11.2025 та 628636,62 грн 3% річних за період з 24.12.2022 до 22.12.2025 за прострочення виконання грошового зобов'язання.
3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач використав майно (приміщення), яке належить позивачу та безпідставно отримав кошти за його використання. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2007 у справі 12/732 стягнуто з відповідача на користь позивача кошти за безпідставне використання майна. Відповідач не виконав рішення суду та не сплатив борг. Позивач нарахував та просив стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов'язання.
4. У позові позивач просив розглянути справу без участі його представника. (а.с. 5)
5. 30.12.2025 суд ухвалив позовну заяву ТОВ "СОНАТ" залишити без руху. Установив ТОВ "СОНАТ" строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху: доказів сплати до Державного бюджету України судового збору у розмірі 37519,38 грн за подання позовної заяви до Господарського суду Черкаської області; зареєструвати електронний кабінет у системі "Електронний суд" та подати відомості про наявність у позивача електронного кабінету.
6. 12.01.2026 позивач подав до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви та просив приєднати до матеріалів справи доказ сплати до Державного бюджету України судового збору у розмірі 37519,38 грн. (а.с. 36-37, 57-58)
7. 12.01.2026 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Суд ухвалив справу розглянути у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 14:00 19.02.2026.
8. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, яку 14.01.2026 доставлено до його електронного кабінету в ЄСІТС, (а.с. 43) відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернутий поштою на адресу суду. (а.с. 44-48)
9. 19.02.2026 представники сторін у підготовче засідання не з'явилися.
10. 19.02.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 09:00 11.03.2026.
11. 03.03.2026 суд ухвалив призначити судове засідання о 09:00 13.03.2026, повідомив сторін, що о 09:00 11.03.2026 судове засідання не відбудеться у зв'язку з відрядженням судді Гладуна А.І. для участі у роботі XX з'їзду суддів України.
12. 13.03.2026 суд ухвалив призначити підготовче засідання о 14:30 24.03.2026, повідомив, що підготовче засідання о 09:00 13.03.2026 не відбулося у зв'язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.
13. 24.03.2026 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, призначити підготовче засідання о 14:00 31.03.2026, повідомив, що підготовче засідання о 14:30 24.03.2026 не відбулося у зв'язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.
14. 31.03.2026 представники сторін у підготовче засідання не з'явилися.
15. 31.03.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 12:00 23.04.2026.
16. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
17. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
18. Днем вручення ухвал суду від 12.01.2026, від 19.02.2026, від 03.03.2026, від 13.03.2026, від 24.03.2026, від 31.03.2026 відповідачу є 23.01.2026, 27.02.2026, 11.03.2026, 26.03.2026, 01.04.2026 - дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. (а.с. 44, 63, 67, 79, 82)
19. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
20. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
21. 28.01.2026 суд з метою забезпечення прав відповідача ПП "Русь-95" бути проінформованим про розгляд справи повідомив про розгляд справи за його участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет. (а.с. 49)
22. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
23. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
24. 23.04.2026 у судове засідання представники сторін не з'явилися.
25. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
26. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
27. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.
28. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнавав.
29. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явку представників учасників справи в судове засідання суд не визнав обов'язковою суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.
30. 23.04.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.
31. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 23.04.2026 суд підписав рішення суду (вступну та резолютивну частину) у справі №925/1607/25 без його проголошення.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
32. Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
33. Підставами позову є обставини, якими позивач доводить прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати безпідставно отриманих коштів.
34. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
35. Предметом доказування у справі є обставини виникнення між сторонами зобов'язання; прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання; розмір невиконаного грошового зобов'язання; період прострочення виконання грошового зобов'язання; порушення суб'єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.
Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.
36. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
37. 07.03.2007 Господарський суд міста Києва у справі №12/732 ухвалив рішення, яким позов Закритого акціонерного товариства "Сонат" задовольнив частково. Стягнув з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Закритого акціонерного товариства "Сонат" 6991236 грн доходів від використання майна, 25000 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
38. 19.04.2007 Київський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2007 у справі №12/732.
39. На виконання вказаного рішення Господарський суд міста Києва 24.05.2007 видав наказ.
40. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2013 у справі №12/732 скаргу Закритого акціонерного товариства "Сонат" на дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у справі задоволено частково. Визнано бездіяльність посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві неправомірною; зобов'язано посадових осіб відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві вжити негайних заходів для виконання рішення та наказу Господарського суду міста Києва № 12/732.
41. 16.03.2017 Господарський суд Черкаської області у справі №925/49/17 ухвалив рішення, яким стягнув з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Закритого акціонерного товариства "Сонат" 629787,43 грн 3% річних, 7066438,31 грн інфляційних втрат за період з 30.12.2013 по 30.12.2016, 115443,38 грн судових витрат.
42. 12.05.2020 Господарський суд Черкаської області у справі №925/31/20 ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Приватного акціонерного товариства "Сонат" 2086225,63 грн інфляційних втрат, 626911,18 грн 3% річних за період з 31.12.2016 по 26.12.2019, 40697,05 грн судових витрат.
43. 14.04.2023 Господарський суд Черкаської області у справі №925/1422/22 ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю. Стягнув з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Приватного акціонерного товариства "Сонат" 3161430,44 грн інфляційних втрат, 627487,37 грн 3% річних за період з 27.12.2019 по 23.12.2022, 56833,77 грн судових витрат.
44. Позивач та відповідач є учасниками справ №12/732, №925/49/17, №925/31/20, №925/1422/22 та №925/1607/25.
45. Враховуючи норми частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу не підлягають доказуванню під час розгляду справи №925/1607/25 обставини:
- безпідставне використання відповідачем майна, яке належить позивачу та безпідставно отримання коштів;
- розмір безпідставно отриманих відповідачем коштів за використання майна позивача становить 6991236,00 грн.
Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
46. Відповідно до Інформації про виконавче провадження №34258468 станом на 22.12.2025 заборгованість, яка підлягає стягненню за наказом Господарського суду міста Києва від 24.05.2007 у справі №12/732, не погашена боржником та не стягнута Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. (а.с. 12 -14)
47. За розрахунком позивача відповідач за прострочення виконання грошового зобов'язання повинен сплатити 1872655,34 грн інфляційних втрат з 01.01.2023 до 30.11.2025 та 628636,62 грн 3% річних за період з 24.12.2022 до 22.12.2025. (а.с. 3-5)
48. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.
49. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
50. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
51. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.
52. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
53. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.
54. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
55. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.
56. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
57. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
58. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
59. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
60. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
61. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
62. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
63. Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
64. відповідач безпідставно зберіг кошти за використання майна позивача у розмірі 69912365,00 грн;
65. 07.03.2007 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі №12/732, яким стягнув з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Закритого акціонерного товариства "Сонат" 6991236 грн доходів від використання майна;
66. 16.03.2017 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/49/17, яким стягнув з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Закритого акціонерного товариства "Сонат" 629787,43 грн 3% річних, 7066438,31 грн інфляційних втрат за період з 30.12.2013 по 30.12.2016;
67. 12.05.2020 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/31/20, яким стягнув з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Приватного акціонерного товариства "Сонат" 2086225,63 грн інфляційних втрат, 626911,18 грн 3% річних за період з 31.12.2016 по 26.12.2019;
68. 14.04.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/1422/22, яким стягнув з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Приватного акціонерного товариства "Сонат" 3161430,44 грн інфляційних втрат, 627487,37 грн 3% річних за період з 27.12.2019 по 23.12.2022;
69. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникло право на стягнення з відповідача 1872655,34 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2023 до 30.11.2025 та 628636,62 грн 3% річних за період з 24.12.2022 до 22.12.2025.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
70. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
71. Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
72. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).
73. Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов'язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.
74. Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду наведені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17, від 23 травня2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17.
75. Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
76. Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі №756/3966/17.
77. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
78. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
79. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки
80. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
81. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
82. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
83. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
84. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
85. Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
86. Передумовою спору є використання відповідачем майна позивача та безпідставне отримання коштів за таке використання.
87. Причиною виникнення спору є не виконання відповідачем зобов'язання зі сплати коштів за безпідставне використання майна позивача.
88. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
89. Відповідач не виконав своє зобов'язання з повернення коштів та не сплатив позивачу безпідставно отримані кошти.
90. Розмір безпідставно отриманих відповідачем коштів за використання майна позивача становить 6991236,00 грн.
91. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2007 у справі №12/732, яке набрало законної сили 19.04.2007, стягнуто з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Закритого акціонерного товариства "Сонат" 6991236 грн доходів від використання майна.
92. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.03.2017 у справі №925/49/17, яке набрало законної сили 14.04.2017, стягнуто з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Закритого акціонерного товариства "Сонат" 629787,43 грн 3% річних, 7066438,31 грн інфляційних втрат за період з 30.12.2013 до 30.12.2016.
93. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2020 у справі №925/31/20, яке набрало законної сили 02.06.2020, стягнуто з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Приватного акціонерного товариства "Сонат" 2086225,63 грн інфляційних втрат, 626911,18 грн 3% річних за період з 31.12.2016 до 26.12.2019.
94. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.04.2023 у справі №925/1422/22, яке набрало законної сили 19.04.2023, стягнуто з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Приватного акціонерного товариства "Сонат" 3161430,44 грн інфляційних втрат, 627487,37 грн 3% річних за період з 27.12.2019 до 23.12.2022.
95. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
96. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування , їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
97. 17.09.2012 головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень головного управління юстиції м. Києва виніс постанову про відкриття виконавчого провадження№34258468 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.05.2007 у справі №12/732 про стягнення з ПП "Русь-95" 7702465,12 грн.
98. Відповідно до Інформації про виконавче провадження №34258468 станом на 22.12.2025 заборгованість, яка підлягає стягненню за наказом Господарського суду міста Києва від 24.05.2007 у справі №12/732 не погашена боржником та не стягнута Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
99. Суд враховує, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
100. Боржник не виконав грошове зобов'язання зі сплати 6991236,00 грн боргу.
101. Отже, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у позивача виникло право на стягнення 1872655,34 грн інфляційних втрат з 01.01.2023 до 30.11.2025 та 628636,62 грн 3% річних за період з 24.12.2022 до 22.12.2025.
102. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
103. За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
104. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
105. У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення.
106. Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду за змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
107. У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
108. За розрахунком позивача розмір інфляційних втрат становить 1872655,34 грн з 01.01.2023 до 30.11.2025 (6991236,00 (сума боргу) х 1,26785755 - 6991236,00), розмір 3% річних становить 628636,62 грн за період з 24.12.2022 до 22.12.2025, зокрема 214334,06 грн за період з 24.12.2022 до 31.12.2023 від суми боргу 6991236,00 грн, 209737,08 грн за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 від суми боргу 6991236,00 грн, 204565,48 грн за період з 01.01.2025 до 22.12.2025 від суми боргу 6991236,00 грн. (а.с. 3-4)
109. Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
110. Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання порушує право позивача на отримання коштів та надає позивачу право вимагати сплати відповідачем суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
111. Вимоги позивача про стягнення з відповідача 1872655,34 грн інфляційних втрат за період з 01.01.2023 до 30.11.2025 та 628636,62 грн 3% річних за період з 24.12.2022 до 22.12.2025 за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
112. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
113. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 37519,38 грн на підставі платіжної інструкції №155 від 30.12.2025. (а. с. 58)
114. У позові позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 37519,38 грн.
115. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
116. Оскільки позов суд задовольнив повністю судовий збір, сплачений позивачем за подання, позову суд покладає на відповідача у розмірі 37519,38 грн.
Керуючись статтями 14, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТ" до Приватного підприємства "Русь-95" задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Русь-95" (ідентифікаційний код 30374297, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, офіс 302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНАТ" (ідентифікаційний код 23493956, адреса місцезнаходження: 04200, м. Київ, вул. Полярна, 8) 1872655,34 грн (один мільйон вісімсот сімдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень 34 копійки) інфляційних втрат, 628636,62 грн (шістсот двадцять вісім тисяч шістсот тридцять шість гривень 62 копійки) 3% річних, 37519,38 грн (тридцять сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень 38 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 11.05.2026.
Суддя А.І. Гладун