65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"30" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5264/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання Задорожному А.О.;
за участю представників:
від позивача: Ганган В.Г.;
від відповідача: Фінєєв Д.С.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
до відповідача Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Мечникова, буд. 32, м. Одеса, 65029; код ЄДРПОУ 20992104);
про скасування рішення,
1. Суть спору.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить скасувати рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України) від 19.09.2024 №65/83-р/к (справа №65/3403/2024) щодо визнання дій Фізичної особи-підприємця Когана Г.М. порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме неправдивих відомостей внаслідок обраного способу викладення інформації про відповідність категорії (зірковості) готелю «Одеський дворик»/Residence Odesskiy dvorik».
В обґрунтування позову вказано на те, що відповідач ухвалив необґрунтоване рішення внаслідок неналежного з'ясування обставин справи, що ним розглядалась, адже Коган Г.М. виконав рекомендації Комітету щодо усунення неправдивої інформації, розміщеної ним.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.04.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2025, позов задоволено частково. Визнано недійсним Рішення АМК щодо визнання дій ФОП Когана Г.М. порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме неправдивих відомостей внаслідок обраного способу викладення інформації про відповідність категорії (зірковості) готелю "Одеський дворик"/Residence Odesskiy dvorik". У решті позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23.10.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 у справі №916/5264/24 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
04.11.2025 після повернення справи до Господарського суду Одеської області було призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/5264/24, за результатами проведення якого було визначено суддю Невінгловську Ю.М.
Ухвалою суду від 10.11.2025, суддею Невінгловською Ю.М. було прийнято до свого провадження справу №916/5264/24 та призначено підготовче засідання на 27.11.2025 о 15:30.
25.11.2025 до суду від відповідача надійшли пояснення (вх.№37501/25).
У судовому засіданні 24.11.2025 суд без оформлення окремого документу постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.12.2025 о 15:30.
Судове засідання 15.12.2025 не відбулось, у зв'язку із відсутністю у будівлі суду електроенергії, про що секретарем судового засідання було створено відповідну довідку, розгляд справи №916/5264/24 призначено на 15.01.2026.
15.01.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1415/26).
У судовому засіданні 15.01.2026 суд, ухвалою, без оформлення окремого процесуального документу відмовив у задоволені клопотання позивача про відкладення розгляду справи, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 16.02.2026 о 12:00.
09.02.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№4707/26).
У судовому засіданні 16.02.2026 за участі представників сторін, суд без оформлення окремого процесуального документа оголосив перерву в розгляді справи по суті до 16.03.2026 о 14:30.
Судове засідання 16.03.2026 не відбулось, з технічним збоєм в роботі підсистеми відеоконференцзв'язку (ВКЗ) суду.
Ухвалою суду від 16.03.2026 розгляд справи №916/5264/24 призначено на 02.04.2026.
У судовому засіданні 02.04.2026, за участі представників сторін, суд без оформлення окремого процесуального документа оголосив перерву в розгляді справи по суті до 20.04.2026 о 12:15.
20.04.2026 до суду від позивача надійшла письмова промова у судових дебатах (вх.№13504/26).
У судовому засіданні 20.04.2026, за участі представника відповідача, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в судовому засіданні, що відбудеться 30.04.2026 о 13:45.
У судовому засіданні 30.04.2026, за участі представника відповідача, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення по справі та відклав складення повного рішення на строк до 11.05.2026.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Аргументи Коган Геннадій Михайлович.
В якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в основу висновку відповідача про порушення ОСОБА_1 законодавства з питань захисту від недобросовісної конкуренції покладено неналежні докази, які жодним чином не підтверджують та не встановлюють особу, яка розмістила неправдиву інформацію на веб-сайтах www.odessa-hotels.com.ua та www.bestodessahotels.com. При цьому Комітет не провів експертизу для встановлення особи, яка зверталась з проханням розмістити на цих веб-сайтах інформацію відносно наявності у готелі "Одеський дворик" зірковості/обладнання "4 зірки".
Позивач звертає увагу на те, що підтвердженням розміщення неправдивої інформації на названих веб-сайтах не ним, а іншими особами є те, що: ОСОБА_1 припинив свою діяльність як ФОП, а у резиденції "Одеський дворик" перебувають біженці з окупованих територій, що підтверджується листами благодійний фондів; з 24.02.2022 ОСОБА_1 перебуває за межами України, доказом чого є лист Державної прикордонної служби України від 03.06.2023. Таким чином, позивач не здійснює підприємницьку діяльність та не отримує прибуток від відвідувачів його закладу.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 , не погоджуючись з доводами Комітету, наголошує, що повідомляв Комітет про видалення інформації, зазначеної у рекомендаціях, з веб-сайту odesskiy-dvorik.ua, після чого вказаний веб-сайт було закрито. При цьому позивач звертав увагу Комітету на те, що інформацію, зазначену на веб-сайтах www.bestodessahotels.com та www.booking.com не має можливості видалити, т.я. не є власником вищезазначених веб-сайтів, проте направляв відповідне прохання до їх власників. Названі обставини Комітетом не заперечуються, проте останній, розуміючи, що ОСОБА_1 особисто не може видалити інформацію, розцінив таку бездіяльність позивача як перекладання відповідальності на інших осіб.
Окремо ОСОБА_1 зроблено посилання на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.07.2019 по справі №910/23000/17, згідно із якими дискреційні повноваження Комітету не повинні використовуватися ним свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення Комітету, які мають відповідати принципу належного врядування, бути максимально вичерпними, ґрунтовними та повно розкривати мотиви його ухвалення.
У письмовій промові в судових дебатах, що були надані позивачем при новому розгляді справи, ОСОБА_1 вказує, що позиція АМКУ порушує принцип пропорційності, оскільки суб'єкт господарювання, який добровільно та своєчасно виконав рекомендації, не може перебувати у гіршому становищі, ніж той, хто їх ігнорує, інакше втрачається стимул до добросовісної поведінки та співпраці з органом державної влади.
На думку позивача, правильність такого підходу підтверджується і судовими рішеннями у цій справі, в яких встановлено, що ОСОБА_1 вжив необхідних заходів для виконання рекомендацій, а відтак у АМКУ були відсутні правові підстави для продовження провадження та прийняття рішення про визнання порушення.
Крім того ОСОБА_1 зазначає, що Комітет виходить із презумпції, що будь-яка інформація про об'єкт розміщення автоматично походить від суб'єкта господарювання, водночас матеріали справи не містять прямих доказів того, що саме ОСОБА_1 розміщував інформацію про "4 зірки" на сторонніх ресурсах або ініціював її поширення .
У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що не має технічної можливості змінювати інформацію на сторонніх платформах (Google, Booking та інші агрегатори), що підтверджується характером функціонування таких ресурсів, відповідно, навіть за наявності спірної інформації на таких сайтах, її поширення не може автоматично покладатися на суб'єкта господарювання без доведення його участі.
У даному випадку, на думку позивача, АМКУ мав довести не лише факт існування інформації, але й те, що вона походить від ОСОБА_1 та поширена ним. Оскільки такі докази відсутні, а надані акти фіксації не містять встановлення джерела інформації, відповідні обставини вважаються недоведеними.
Крім того позивач стверджує, що у справі повністю відсутні докази впливу інформації на поведінку споживача. АМКУ обмежився припущеннями про можливість формування певного враження, однак не довів ані фактичного, ані потенційного впливу на рішення споживачів, це виключає об'єктивну сторону правопорушення, яка є обов'язковою для кваліфікації за статтею 15-1 Закону.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що сукупність наведених обставин свідчить про те, що рішення АМКУ ґрунтується на припущеннях, а не на належних і допустимих доказах, відсутність доказів суб'єкта порушення, об'єктивної сторони та причинно-наслідкового зв'язку унеможливлює встановлення порушення, а отже, рішення АМКУ не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.
3.2. Аргументи Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Комітет, АМКУ).
У відзиві на позовну заяву Комітет просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що його рішення є цілком законним та обґрунтованим, а ОСОБА_1 не навів будь-яких підстав для його скасування.
Відповідач зазначає, що підставою для встановлення ним факту вчинення порушення законодавства з питань захисту від недобросовісної конкуренції став розгляд Комітетом заяви ГО "Антикорупційний контроль України", у якій зазначалось, що ФОП Коган Г.М., здійснюючи підприємницьку діяльність з надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), розповсюджував на веб-сайті www.odesskiy.dvorik.ua та описовій частині цього сайту на сторінці пошукового інтернет-ресурсу Google стосовно засобу тимчасового розміщення "Одеський дворик" неправдиву інформацію щодо наявності у нього категорії "чотири зірки";
Відповідач вказує, що у листі від 09.04.2021 за вих. №09-04/21 ФОП Коган Г.М. підтвердив, що здійснює підприємницьку діяльність на території приватного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який належить йому на праві приватної власності, під торгівельними марками "Одеський дворик" та "Residence Odesskiy dvorik" та спростував наявність "зірковості" названого приміщення, зазначивши, що воно не є готелем в розумінні Закону України "Про туризм", а є засобом тимчасового розміщення.
Комітет зазначає, що ним було встановлено, що домен "odesskiy.dvorik.ua" реєструвався за ОСОБА_1 , а також те, що він же є суб'єктом надання послуг з просування сайту www.odesskiy.dvorik.ua. Окрім цього, номер телефону, який зазначений в описовій частині цього сайту на сторінці пошукового інтернет-ресурсу Google, належить позивачу.
Як зазначає відповідач, за результатами проведеного Комітетом моніторингу інтернет-ресурсів на веб-сайті www.booking.com виявлено інформацію щодо належності до відповідної категорії (4 зірки) засобу тимчасового розміщення "Одеський дворик".
За таких обставин Комітетом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є відповідальним за поширення інформації, що вводить в оману, а саме неправдивих відомостей внаслідок обраного способу викладення інформації про відповідність категорії (зірковості) готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що є порушенням ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Відповідач вказує, що з метою усунення виявлених порушень на адресу ОСОБА_1 направлялась обов'язкова до виконання рекомендація, яку позивач повністю не виконав, повідомивши, що не може вплинути на процес видалення недостовірної інформації та взагалі не несе відповідальність за поширення неправдивої інформації стосовно "зірковості" готелю "Одеський дворик" на веб-сайтах, що не були визначені у попередніх рекомендаціях, а саме на веб-сайтах www.odessa-hotels.com.ua та www.bestodessahotels.com.
Між тим, на думку відповідача, вказані обставини не мають значення, оскільки: оскаржуваним рішенням встановлено факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом моніторингу вищезазначених веб-сайтів; в силу приписів п.13 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №297, відповідальність за надання споживачам достовірної інформації стосовно послуг з тимчасового розміщення (проживання) та їх якості несуть юридичні та фізичні особи, що надають ці послуги, відповідно до закону; інформація на веб-сайтах www.odessa-hotels.com.ua, www.bestodessahotels.com, як і на www.booking.com, розміщується виключно за даними, повідомленими надавачами відповідних послуг, у той час як описова частина веб-сайтів на сторінці пошукового інтернет-ресурсу Google лише дублює інформацію з цих сайтів.
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у яких він стверджує, що позивачем не спростовано його тези щодо документального підтвердження факту поширення ФОП Коганом Г.М. інформації, що вводить в оману.
Також Комітет, з посиланням на приписи ст.ст.37,46 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зазначає, що повне і безумовне виконання положень рекомендацій Комітету дозволяє йому не розпочинати провадження у справі про захист економічної конкуренції або закрити вже розпочате провадження, проте в даному випадку передумов для цього не було, адже спочатку Коганом Г.М. не виконано в повній мірі його рекомендації щодо припинення протиправних дій, а згодом на веб-сайтах з бронювання засобів тимчасового розміщення (проживання) www.odessa-hotels.com.ua, www.bestodessahotels.com, www.booking.com зафіксовано інформацію щодо наявності "4 зірок" у готелі "Одеський дворик", усувати яку у доступний йому спосіб позивач відмовився.
Додатково відповідач зазначає, що оформлені позивачем прохання до власників веб-сайтів мали безрезультатний разовий характер, тому не можуть вважатися фактичним виконанням рекомендацій.
У додаткових поясненнях, що були подані при новому розгляді справи, відповідач зазначає, що під час розгляду справи АМКУ неодноразово наполягало на вірному тлумаченні правової норми, що міститься у частині третій статті 46 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме, що провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не розпочинається, а розпочате провадження закривається за обов'язковою сукупністю таких умов :
1. виконання положень рекомендацій;
2. порушення не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чи суспільству;
3. вжито відповідних заходів для усунення наслідків порушення.
Отже на думку відповідача, навіть виконання рекомендацій, як вважали суди першої та апеляційної інстанції (із чим відділення також не погоджувалось), не дозволяють закривати справу про захист економічної конкуренції без одночасного дотримання ще двох зазначених умов.
Таким чином Комітет вважає, що, з урахуванням релевантних норм права та висновків Верховного Суду, адміністративною колегією АМКУ вірно кваліфіковано дії Когана Г.М. як порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме неправдивих відомостей внаслідок обраного способу викладення інформації про відповідність категорії (зірковості) готелю «Одеський дворик»/Residence Odesskiy dvorik, з огляду на встановлені обставини, що підтверджуються доказами, які містяться у матеріалах судової справи.
Поряд із цим, Комітет зазначає. що позивачем не доведено жодної підстави для скасування Рішення №65/83-р/к, натомість основні аргументи наведені позивачем та помилково прийняті судами першої та апеляційної інстанції спростовані висновками Верховного Суду, що і призвело до скасування судових рішень попередніх інстанцій.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
Так з наявних у матеріалах справи документів судом встановлено, що листом від 18.03.2021 №236/1 Громадська організація "Антикорупційний контроль України" повідомила Комітет про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції з боку ФОП Когана Г.М., який здійснював підприємницьку діяльність з надання послуг тимчасового розміщення (проживання) у засобі тимчасового розміщення "Одеський дворик" за адресою: м, Одеса, вул. Успенська, 19 та розміщував інформацію на сайті www.odesskiy.dvorik.ua (Сайт), відповідно до якої готель " ІНФОРМАЦІЯ_1 " мав категорію 4 зірки.
Комітетом направлено вимогу щодо надання інформації стосовно суб'єкта, який звернувся за послугами просування Сайту від 03.06.2021 №65-02/2131 на адресу ТОВ "Справа-Україна", яке відповідно до інформації, зазначеної на Сайті, надає послуги з просування. У відповіді від 31.05.2021 б/н ТОВ "Справа-Україна" поінформувало Комітет, що суб'єктом, який звернувся до нього з просування Сайту, є ФОП Коган Г.М.
Комітетом направлено вимогу № 65-02/2318 від 14.06.2021 на адресу ПП "Фріхост" щодо надання інформації про суб'єкта, якому надано послуги з реєстрації доменного імені www.odesskij-dvorik.uа. Листом від 02.07.2021 №2/07/1 ПП "Фріхост" поінформувало, що назване доменне ім'я зареєстровано на Когана Г.М.;
В ході дослідження співробітниками Комітету на веб-сайті з доменним ім'ям www.booking.com зафіксовано інформацію щодо наявності у готелю "Одеський дворик" категорії 4 зірки та відповідний напис, про що складено акт фіксації інформації від 16.07.2021.
Адміністративною колегією Комітету на підставі статті 46 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у зв'язку з наявністю в діях ФОП Когана Г.М. ознак порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції ФОП Когану Г.М. були надані обов'язкові для розгляду рекомендації від 10.08.2021 №65/28-рк/к щодо припинення цих дій шляхом інформування споживачів щодо зірковості засобу тимчасового розміщення "Одеський дворик" у спосіб, що не вводитиме в оману. У зазначених рекомендаціях повідомлено про необхідність у місячний термін з дня їх отримання повідомити Комітет про результати їх розгляду з наданням підтверджуючих документів. Крім того, було зазначено про частину третю статті 46 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідно до якої за умови виконання положень рекомендацій, у разі, якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чи суспільству та вжито відповідних заходів для усунення наслідків порушення, провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не розпочинається, а розпочате провадження закривається;
Листом від 12.08.2021 №65-02/3043 Комітетом направлено ФОП Когану Г.М. копію рекомендацій адміністративної колегії від 10.08.2021 №65/28-рк/к.
Листом від 27.09.2021 №27-09/21 ФОП Коган Г.М. поінформував Комітет про те, що припинив дії, які полягали у поширенні неправдивої інформації, що вводить в оману невизначене коло споживачів щодо зірковості/обладнання за стандартом чотирьох зірок засобу тимчасового розміщення "Одеський дворик", а саме: видалено на веб-сайті з доменним ім'ям www.odesskij-dvorik.uа інформацію/напиc "оборудован по стандарту четыре звезды" (мова оригіналу); створено запит на видалення інформації про зірковість засобу тимчасового розміщення на сайті інтернет-рecypcy Google та направлено лист-звернення на адресу ТОВ "БУКІНГ КОМ ЮКРЕЙН" з проханням видалити з сайту www.booking.com недостовірну інформацію стосовно засобу тимчасового розміщення "Одеський дворик".
Листом від 15.02.2022 №15-02/22 на вимогу Комітету від 25.01.2022 №65-02/293 ФОП Коган Г.М. зазначив, що відповіді на запит відносно видалення інформації про зірковість засобу тимчасового розміщення "Одеський дворик" на сайті Інтернет-ресурсу Google не надійшло, намагання зв'язатись зі службою підтримки видались нерезультативними.
Крім того даним листом ФОП Коган Г.М. інформував, що направлений на адресу ТОВ "БУКІНГ. КОМ ЮКРЕЙН", як офіційного представника компанії "Booking.com" лист-звернення повернувся з причин закінчення терміну зберігання. Спроби зв'язатись з працівниками ТОВ "БУКІНГ. КОМ ЮКРЕЙН" за вказаним в ЄДР номером телефону виявились марними.
Відповідно до Акту фіксації інформації від 20.02.2024, співробітниками Комітету виявлено, що на сайтах з бронювання засобів тимчасового розміщення (проживання) www.odessa-hotels.com.ua, www.bestodessalhotels.com, www.booking.com значиться інформація щодо наявності "4 зірок" у готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 19, про що складено акт фіксації інформації від 20.02.2024.
Комітет направляв ФОП Когану Г.М. вимогу про надання інформації від 22.02.2024 №65-02/460 щодо вичерпних вжитих дій для виконання рекомендацій адміністративної колегії від 10.08.2021 №65/28-рк/к та в рамках здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на регіональному ринку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) у готелях в Одеській області інформації щодо додатково виявлених місць/ресурсів розміщення інформації про зірковість засобу тимчасового розміщення "Одеський дворик".
У зв'язку з ненаданням ФОП Коганом Г.М. до Комітету інформації та документів, які підтверджували б факт виконання/розгляду рекомендацій від 10.08.2021 №65/28-рк/к у повному обсязі, та наявність нових виявлених обставин щодо місць розміщення інформації про зірковість готелю "Одеський дворик", адміністративною колегією Комітету розпочато розгляд справи про порушення ФОП Коганом Г.М. законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення неправдивих відомостей внаслідок обраного способу викладення інформації про відповідність категорії (зірковості) готелю.
Відповідно до акту фіксації інформації 10.06.2024 та від 18.06.2024, співробітниками Комітету встановлено, що у червні 2024 року ФОП Коган Г.М. продовжував розміщувати на сайтах з бронювання засобів тимчасового розміщення (проживання) www.odessa-hotels.com.ua, www.bestodessalhotels.com, www.booking.com інформацію щодо наявності "4 зірок" у готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ФОП Коган Г.М. припинив свою підприємницьку діяльність 27.06.2024.
Рішенням Комітету №65/83-р/к від 19.09.2024 за результатами розгляду справи №65/34 03/2024 визнано дії фізичної особи - підприємця Когана Геннадія Михайловича (ідентифікаційний код фізичної особи - підприємця - НОМЕР_1 ) порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме неправдивих відомостей внаслідок обраного способу викладення інформації про відповідність категорії (зірковості) готелю «Одеський дворик»/Residence Odesskiy dvorik.
Не погоджуючись з даним рішенням Комітету, Коган Г.М. звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в якій просив суд скасувати рішення Комітету №65/83-р/к від 19.09.2024.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.04.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2025, позов Когана Г.М. задоволено частково, визнано недійсним рішення Комітету щодо визнання дій ФОП Когана Г.М. порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме неправдивих відомостей внаслідок обраного способу викладення інформації про відповідність категорії (зірковості) готелю "Одеський дворик"/Residence Odesskiy dvorik", у решті позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23.10.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 10.04.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 у справі №916/5264/24 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
При направленні справи на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, з урахуванням суті інкримінованого ФОП Когану Г.М. порушення, судам попередніх інстанцій насамперед належить встановити: факт вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція ФОП Коганом Г.М. та дотримання органом АМК вимог законодавства та прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та, за наявності/доведеності/ обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", визначено, що суб'єктом господарювання є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).
Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначає правові засади захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції.
Закон спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні господарської діяльності в умовах ринкових відносин.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону.
Терміни, які вживаються для цілей цього Закону, визначені Законом України «Про захист економічної конкуренції» (стаття 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
Закон застосовується до відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарювання у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, у тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці дії мають чи можуть мати негативний вплив на конкуренцію на її території, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
Відповідно до статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом (стаття 20 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
Відповідно до частини 1 статті 30 України "Про захист від недобросовісної конкуренції", органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про:
- визнання факту недобросовісної конкуренції;
- припинення недобросовісної конкуренції;
- офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;
- накладання штрафів;
- закриття провадження у справі.
При направленні справи на новий розгляд Верховний Суд у своїй постанові від 23.10.2025 по даній справі зазначив, що з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, з урахуванням суті інкримінованого ФОП Когану Г.М. порушення, судам попередніх інстанцій насамперед належить встановити: факт вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція ФОП Коганом Г.М. та дотримання органом АМК вимог законодавства та прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та, за наявності/доведеності/ обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
З наявних у матеріалах справи документів, як при первісному розгляді справи, так і при новому розгляді справи судами було встановлено, що на сайтах з бронювання засобів тимчасового розміщення (проживання) www.odessa-hotels.com.ua, www.bestodessalhotels.com, www.booking.com значиться інформація щодо наявності "4 зірок" у готелю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 та в якому ФОП Коган Г.М. під торгівельними марками "Одеський дворик" та "Residence Odesskiy dvorik" здійснював підприємницьку діяльність, а саме - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (основний) (КВЕД 55.10) - діяльність інших засобів тимчасового розміщування (КВЕД 55.90).
З наявних у справі документів судом було встановлено, що на сайті www.odesskiy.dvorik.ua розміщено інформацію відповідно до якої готель " ІНФОРМАЦІЯ_1 " має категорію 4 зірки.
Щодо тверджень позивача стосовно того, що матеріали справи не містять прямих доказів того, що саме Коган Г.М. розміщував інформацію про "4 зірки" на сторонніх ресурсах або ініціював її поширення, то суд зазначає, що відповідно до листа ПП "Фріхост" №2/07/1 від 02.07.2021 доменне ім'я www.odesskij-dvorik.uа - зареєстровано на ОСОБА_1 , а також згідно з листом ТОВ "Справа-Україна" б/н від 31.05.2021 за послугами просування сайту www.odesskiy.dvorik.ua звертався ФОП Коган Г.М.
Таким чином вказане спростовує відповідні твердження позивача, оскільки недостовірна інформація була розповсюджена на сайті який зареєстрований на ім'я позивача та обслуговувався за його замовленням.
Крім того суд погоджується з твердженнями Комітету що відповідно до п.13 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №297, відповідальність за надання споживачам достовірної інформації стосовно послуг з тимчасового розміщення (проживання) та їх якості несуть юридичні та фізичні особи, що надають ці послуги, відповідно до закону.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, Комітет вважає, що ознайомившись з цією інформацією, у пересічного споживача могло скластися враження про те, що засобу тимчасового розміщення "Одеський дворик" встановлено категорію "****" (чотири зірки), а це є одним із суттєвих факторів для замовлення послуг з розміщення (проживання) у готелі, з огляду на його приналежність до певного рівня якості/рівня послуг та відповідності вимогам, встановленим для готелів такої категорії. Інформація щодо приналежності готелю/засобу тимчасового розміщення до певної категорії (кількість зірок) визначає якість та рівень послуг, що надаються у готелі та могло вплинути на намір споживача щодо придбання послуг.
На думку Комітету такі дії ФОП Когана Г.М., які полягали у поширенні неправдивої інформації, що вводила в оману невизначене коло споживачів щодо зірковості/обладнання за стандартом чотирьох зірок засобу тимчасового розміщення "Інформація, доступ до якої обмежено" шляхом використання/розміщення на Сайті напису "оборудован по стандарту четыре звезды" (мова оригіналу); позначення "4 звезды" (мова оригіналу) в описовій частині Сайту, яка розміщена на сторінці пошукового інтернет ресурсу Google; позначення "****" та напис "четырехзвёздочный отель" на веб сайті з доменним ім'ям "https://www.booking.com", містили ознаки порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Так суд зазначає, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання, як недобросовісної конкуренції необов'язково з'ясовувати настання наслідків у формі недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, настання інших відповідних наслідків. Достатньо встановити сам факт вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (статті 6 і 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 4, 6, 8, 15-1, 16-18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
Положення статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" в основному ґрунтуються на тому, що введенням в оману є певні дії суб'єкта господарювання, які направлені на свідоме вчинення дій визначених законом як недобросовісна конкуренція, зокрема, повідомлення безпосередньо самим суб'єктом або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, неповних, неточних, неправдивих відомостей, які пов'язані із власною господарською діяльністю відповідного суб'єкта господарювання.
При цьому, поняття інформації, що вводить в оману, не обмежується повідомленням лише очевидно недостовірних відомостей. Поширення неточної, неповної, відірваної від контексту інформації, так само як і перебільшення, замовчування окремих фактів, може створювати у споживачів невірне уявлення щодо відповідних товарів, робіт чи послуг.
У постанові Касаційного господарського суду від 16.04.2026 по справі №910/9006/25 (пункти 46-48), Верховний Суд зазначив, що положення статті 15-1 Закону № 236/96-ВР в основному ґрунтуються на тому, що введенням в оману є певні дії суб'єкта господарювання, які направлені на свідоме вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, зокрема, повідомлення невизначеному колу споживачів неправдивих відомостей, які пов'язані із власною господарською діяльністю відповідного суб'єкта господарювання. Таким чином, поширення інформації, що вводить в оману, з огляду на положення частини другої статті 1 Закону №2210-ІІІ, має оцінюватися в контексті "дій у конкуренції", тобто, на момент поширення окресленої інформації відповідні суб'єкти господарювання мають перебувати у конкурентних відносинах. Отже, для кваліфікації порушення за статтею 15-1 Закону № 236/96-ВР необхідно встановити, що поширення інформації, що вводить в оману, відбувалося в конкурентних відносинах, і саме ці дії вплинули або можуть вплинути на наміри певних осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг відповідного суб'єкта господарювання.
У постанові від 18 березня 2025 року у справі №910/23532/13 КГС ВС зазначив, що поширення неправдивих відомостей суб'єктом господарювання, що вводить в оману невизначене коло осіб, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення щодо назви продукту, його споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб'єкта господарювання. Такі дії тягнуть за собою відповідальність, передбачену Законом №236/96.
Також Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання, зокрема, недобросовісної конкуренції, не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (статті 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 151, 16-18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
Вказана правова позиція є сталою та послідовною і викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17 та у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/18025/17, від 20.11.2018 у справі №915/1253/17, від 02.06.2020 у справі №915/1889/19, від 18.02.2021 у справі №910/450/20, від 05.10.2021 у справі №910/15594/18, від 22.12.2022 у справі №910/2730/21, від 06.08.2024 у справі №910/2778/22 та інших.
Вищенаведене спростовує твердження позивача стосовно того, що у справі повністю відсутні докази впливу інформації на поведінку споживача, та що Комітет не довів ані фактичного, ані потенційного впливу на рішення споживачів, що виключає об'єктивну сторону правопорушення, яка є обов'язковою для кваліфікації за статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Такі твердження є необґрунтованими, оскільки наявність таких обставин не є обов'язковою для кваліфікації дій суб'єкта господарювання за 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Господарський суд вказує, що ФОП Коганом Г.М. було поширено неправдиву інформацію щодо приналежності готелю/засобу тимчасового розміщення до певної категорії (кількість зірок), що визначає якість та рівень послуг які надаються у готелі, в той час коли такий готель//засіб тимчасового розміщення за своїми характеристиками та призначенням не може бути віднесено до певної категорії. Вказане встановлено Комітетом, господарськими судами при первісному та новому розгляді справи а також не було спростовано позивачем.
Враховуючи наведене, а також керуючись вищезазначеними положеннями законодавства щодо захисту від недобросовісної конкуренції, господарський суд доходить висновку, що оскільки поширена ФОП Коганом Г.М. інформація вводить в оману невизначене коло споживачів, що могло вплинути на їх намір щодо придбання послуг, які надаються ФОП Коганом Г.М. саме в конкурентних відносинах, то в таких діях ФОП Когана Г.М. наявний склад порушення, визначеного статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", при цьому наявність наслідків у формі недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, для кваліфікації такого порушення не є обов'язковою.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так суд зазначає, що частиною 1 ст. 46 Закону України "Про захист економічної конкуренції", норми якого розповсюджуються на спірні правовідносини на підставі ст.3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", передбачено, що органи Антимонопольного комітету України мають право надавати рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання, об'єднанням стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень. Рекомендації надаються у формі листа.
Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за умови виконання положень рекомендацій у разі, якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чи суспільству та вжито відповідних заходів для усунення наслідків порушення, провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не розпочинається, а розпочате провадження закривається.
Судом було встановлено, що адміністративною колегією Комітету розпочато розгляд справи про порушення ФОП Коганом Г.М. законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення неправдивих відомостей внаслідок обраного способу викладення інформації про відповідність категорії (зірковості) готелю, у зв'язку з ненаданням ФОП Коганом Г.М. до Комітету інформації та документів, які підтверджували б факт виконання/розгляду рекомендацій від 10.08.2021 №65/28-рк/к у повному обсязі. А також оскільки Комітет виявив нові обставини щодо місць розміщення інформації про зірковість готелю "Одеський дворик", відповідно до актів фіксації інформації від 20.02.2024, від 10.06.2024 та від 18.06.2024.
Верховний Суд у своїй постанові по даній справі також зазначив, що скасовуючи рішення Комітету суди не звернули увагу та не дослідили той факт, що порушення яке інкриміноване Когану Г.М. (стаття 15-1 "Про захист від недобросовісної конкуренції") полягає саме в поширенні недостовірної інформації, а не в з'ясуванні обставин усунення такого порушення на момент ухвалення Рішення Комітету.
Статтею 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:
- збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;
- отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.
Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:
- визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
- визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
- примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
- накладення штрафу;
- блокування цінних паперів;
- усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію;
- скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;
- закриття провадження у справі.
За правилами ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Так у постановах від 12.06.2025 у справі №924/55/25, від 15.04.2021 у справі №910/17929/19 зазначено про те, що перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, Суд не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) Антимонопольного комітету України, з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а тому доведеність/недоведеність, обґрунтованість/ необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення АМК через призму/критерії, зокрема, неповноти з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права тощо. Саме таким чином суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо.
Саме до повноважень органів АМК віднесено вирішення питання щодо початку розгляду справи, здійснення розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлення та кваліфікації правопорушення, в тому числі й об'єктивної його сторони. А на суд покладено обов'язок перевірки дотримання органом АМК вимог законодавства та прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та, за наявності/доведеності/обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", - змінити, скасувати чи визнати недійсним рішення АМК, з урахуванням доводів та меж заявлених позивачем вимог (близька за змістом правова позиція суду є послідовною та викладена, зокрема і в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 зі справи №910/17929/19).
Водночас під час розгляду справи позивачем не було доведено наявність підстав для зміни, скасування або визнання недійсним рішення Комітету, внаслідок допущених ним порушень під час прийняття оскаржуваного рішення.
Так позивачем не доведено що Комітет неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, Комітет не довів обставин, які мають значення для справи і які визнано було встановленими, що Комітет у своєму рішенні дійшов висновків які не відповідають обставинам справи, а також не доведено що Комітетом було порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.
Натомість, як вже було зазначено судом, Комітетом було встановлено факт поширення недостовірної інформації ФОП Коганом Г.М., що є самосійною та достатньою підставою для визнання вчиненим порушення передбаченого ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", та прийняття рішення про визнання факту недобросовісної конкуренції.
Таким чином суд зазначає, що оскільки позивачем не спростовано факту дотримання Комітетом вимог Законів України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та "Про захист економічної конкуренції" та прийняття ним оскаржуваного рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, позовні вимоги Когана Г.М. не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом, вказаного висновку дійшов КГС ВС у постанові від 25.10.2023 у справі №902/567/21.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Верховний Суд у постанові 25.06.2020 по справі №924/233/18, дійшов висновку, що згідно положень статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже на суд покладений обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. При цьому обставини, на які учасник справи як на підставу своїх вимог або заперечень підлягають доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Вказану правову позицію також було застосовано в постанові КГС ВС від 17.04.2024 року по справі № 910/18677/23, постанові КГС ВС від 13.03.2024 по справі № 906/91/20, постанові КГС ВС від 24.07.2024 року по справі 910/1869/23, постанові КГС ВС 03.09.2024 року по справі 910/2127/24.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого позову ОСОБА_1 до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про рішення від 19.09.2024 №65/83-р/к (справа №65/3403/2024) щодо визнання дій Фізичної особи-підприємця Когана Г.М. порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», в повному обсязі, з підстав його необґрунтованості та безпідставності.
Приймаючи до уваги відмову судом у позові у повному обсязі, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
2.Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 11 травня 2026 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська