65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"29" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/560/26
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирагрохім» до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг діс» про стягнення 353 512,05 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сквирагрохім» (далі - ТОВ «Сквирагрохім») звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг діс» (далі - ТОВ «Агрохолдинг діс») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 353 512,05 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 300 000,00 грн, 3% річних у розмірі 13 295,036 грн, збитків від інфляції у розмірі 40 217,02 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024 частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.
Ухвалою суду від 24.02.2026 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
ТОВ «Агрохолдинг діс» було повідомлено про розгляд даної справи шляхом доставлення всіх ухвал суду до зареєстрованого електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд».
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд судом даного спору. Оскільки ТОВ «Агрохолдинг діс» не надало суду відзиву на позовну заяву, дана справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
ТОВ «Сквирагрохім» у судові засіданні жодного разу не з'явилося, але у поданих до суду заявах просило розглядати справу за відсутності представника позивача
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
24.10.2024 між ТОВ «Сквирагрохім» (Продавець) та ТОВ «Агрохолдинг діс» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №20240120, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого на умовах і в порядку, передбаченими цим договором Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Предметом цього договору є сільськогосподарська продукція (товар), яка зазначається у специфікаціях - невід'ємних частинах цього договору.
Згідно з п. 5.1, 5.2 договору купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024 при поставці на умовах FСА - Покупець здійснює оплату кожної окремої автомобільної партії товару в день завантаження в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок Продавця суми коштів у розмірі 86% після виконання Продавцем п. 5.4 цього договору. При поставці па умовах DAP - Покупець здійснює оплату кожної окремої автомобільної партії товару - на наступний день після отримання портового реєстру про вивантажений товар, в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок Продавця суми коштів у розмірі 86% після виконання Продавцем п. 5.4. нього договору.
Продавець зобов'язаний надати Покупцеві підписаний договір, специфікацію, видаткову накладну та рахунок на оплату (п. 5.4 договору купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024).
Згідно з п. 5.10 договору купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024 Продавець після реєстрації податкової накладної та/або розрахунків податкових коригувань до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зобов'язаний направити квитанцію про реєстрацію на електронну пошту Покупця.
Відповідно до п. 5.11 договору купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024 доплата у розмірі 14% від вартості кожної окремої автомобільної партії товару, Покупцем здійснюється протягом 10 банківських днів після завершення (проведення) реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином виписаної податкової (їх) накладної (них) Продавцем, отримання оригіналів документів та виконання п. п. 5.4 та п. п. 6.6 договору.
Згідно з п. 9.1 договору купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024 договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
У специфікації №1 до договору купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024 сторонами було погоджено найменування товару, його кількість, ціну, а також умови постачання товару - FСА.
24.10.2024 ТОВ «Сквирагрохім» було виставлено ТОВ «Агрохолдинг діс» рахунок на оплату товару за договором купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024 на суму 2 108 849,90 грн.
07.11.2024 між ТОВ «Сквирагрохім» та ТОВ «Агрохолдинг діс» було підписано видаткову накладну №1101 на постачання товару за договором купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024 на суму 1 741 347,80 грн. Крім того, на підтвердження постачання товару позивачем було надано суду товарно-транспортні накладні №01/11 від 07.11.2024, №02/11 від 07.11.2024, №03/11 від 07.11.2024, №04/11 від 07.11.2024, №05/11 від 07.11.2024.
На виконання вимог податкового законодавства позивачем у зв'язку з постачанням відповідачу товару на суму 1 741 347,80 грн було складено податкову накладну №1101 від 07.11.2024, яка була зареєстрована в Єдиному реєстру податкових накладних 11.11.2024, що підтверджується відповідною квитанцією.
08.11.2024 між ТОВ «Сквирагрохім» та ТОВ «Агрохолдинг діс» було підписано видаткову накладну №1102 на постачання товару за договором купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024 на суму 338 144,50 грн. Крім того, на підтвердження постачання товару позивачем було надано суду товарно-транспортну накладну №06/11 від 07.11.2024.
На виконання вимог податкового законодавства позивачем у зв'язку з постачанням відповідачу товару на суму 338 144,50 було складено податкову накладну №1102 від 07.11.2024, яка була зареєстрована в Єдиному реєстру податкових накладних 11.11.2024, що підтверджується відповідною квитанцією.
Вартість поставленого позивачем товару згідно видаткової накладної №1101 від 07.11.2024 була оплачена ТОВ «Агрохолдинг діс» у повному обсязі, за накладною №1102 від 08.11.2024 - частково на суму 38 144,50 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями №2 від 08.11.2024 на суму 500 000,00 грн, №8 від 15.11.2024 на суму 200 000,00 грн, №22 від 20.11.2024 на суму 200 000,00 грн, №30 від 21.11.2024 на суму 300 000,00 грн, №51 від 04.12.2024 на суму 79 492,30 грн, №54 від 05.12.2024 на суму 100 000,00 грн, №64 від 05.12.2024 на суму 100 000,00 грн, №108 від 13.12.2024 на суму 100 000,00 грн, №184 від 25.02.2025 на суму 100 000,00 грн, №194 від 28.02.2025 на суму 100 000,00 грн.
Листом №270525/1 від 27.05.2025 ТОВ «Агрохолдинг діс» підтверджувало наявність заборгованості перед ТОВ «Сквирагрохім» у розмірі 300 000,00 грн за договором купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024, яку відповідач зобов'язався сплатити у строк до 15.07.2025.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Предметом заявленого ТОВ «Сквирагрохім» до ТОВ «Агрохолдинг діс» позову є вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 353 512,05 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 300 000,00 грн, 3% річних у розмірі 13 295,036 грн, збитків від інфляції у розмірі 40 217,02 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №20240120 від 24.10.2024.
В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст. ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Господарським судом було встановлено, що 24.10.2024 між ТОВ «Сквирагрохім» та ТОВ «Агрохолдинг діс» було укладено договір купівлі-продажу №20240120, на виконання зобов'язань за яким позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 079 492,30 грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними №1101 від 07.11.2024, №1102 від 08.11.2024.
Проте ТОВ «Агрохолдинг діс» в порушення прийняти на себе зобов'язань було лише частково сплачено вартість поставленого позивачем товару на суму 1 779 492,30 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення заявлених ТОВ «Сквирагрохім» позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Агрохолдинг діс» суми основного боргу у розмірі 300 000,00 грн, яка є різницею між вартістю поставленого та оплаченого товару (2 079 492,30 грн - 1 779 492,30 грн = 300 000,00 грн).
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України ТОВ «Сквирагрохім» було заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 13 295,036 грн, збитки від інфляції у розмірі 40 217,02 грн, які були нараховані у зв'язку з порушенням строків оплати товару за двома накладними окремо.
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, суд дійшов висновку, що їх загальний розмір становить 12 994,30 грн та 39 487,48 грн відповідно.
ТОВ «Сквирагрохім» було допущено помилку під час нарахування 3% річних 07.11.2024, тобто в день постачання першої партії товару, оскільки за змістом договору відповідач мав оплати товар, який постачається на умовах FСА, в день поставки, а, отже, першим днем прострочення слід вважати наступний день, тобто 08.11.2024; позивач зареєстрував податкові накладні 11.11.2024, а, отже, Покупець мав здійснити оплату залишку вартості товару протягом 10 банківських днів, тобто останнім днем оплати товару за першою та другою накладними слід вважати 25.11.2024.
Таким чином, нарахування 3% річних за видатковою накладною №1101 від 07.11.2024 слід здійснювати з 08.11.2024 до 14.11.2024 на суму боргу у розмірі 997559,10 грн; з 15.11.2024 до 19.11.2024 на суму боргу у розмірі 797559,10 грн; за 20.11.2024 на суму боргу у розмірі 597559,10 грн; з 21.11.2024 до 25.11.2024 на суму боргу у розмірі 297559,10 грн; з 26.11.2024 до 03.12.2024 на суму боргу у розмірі 541347,80 грн, подальший розрахунок позивачем здійснено правильно. Суд зазначає, що правильний розмір 3% за цією накладною становить 2653,70 грн.
Розмір 3% річних за видатковою накладною №1102 від 08.11.2024 згідно розрахунку суду становить 10 556,37 грн та був здійснений протягом наступних періодів: з 09.11.2024 до 25.11.2024 на суму боргу у розмірі 252659,77 грн; з 26.11.2024 до 27.02.2025 на суму боргу у розмірі 338144,50 грн; з 28.02.2025 до 01.01.2026 на суму боргу у розмірі 300000,00 грн.
Проте, враховуючи відсутність у суду повноважень на вихід за межі позовних вимог, з ТОВ «Агрохолдинг діс» слід стягнути 3% річних у розмірі 10 340,60 грн згідно здійсненого позивачем розрахунку.
Розрахунок збитків від інфляції у сумі 5564,16 грн, нарахованих на заборгованість за видатковою накладною №1101 від 07.11.2024, позивачем здійснений правильно; за видатковою накладною №1102 від 08.11.2024 розмір збитків від інфляції становить 33 923,32 грн та був здійснений протягом періодів, тотожних періодам нарахування 3% річних.
Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про необхідність часткового задоволення заявлених ТОВ «Сквирагрохім» позовних вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Агрохолдинг діс» 3% річних у загальному розмірі 12 994,30 грн (2653,70 грн + 10 340,60 грн) та збитків від інфляції у розмірі 39 487,48 грн (5564,16 грн + 33 923,32 грн).
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про правомірність часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю «Сквирагрохім» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг діс» суми основного боргу у розмірі 300 000,00 грн, 3% річних у розмірі 12 994,30 грн, збитків від інфляції у розмірі 39 487,48 грн. В іншій частині позову слід відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг діс» /65003, Одеська область, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, офіс 409; ідентифікаційний код 39945333/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирагрохім» /09001, Київська область, Білоцерківський район, м. Сквира, вул. Київська, буд. 34; ідентифікаційний код 33689495/ суму основного боргу у розмірі 300 000,00 грн /триста тисяч грн 00 коп./, 3% річних у розмірі 12 994,30 грн /дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири грн 30 коп./, збитки від інфляції у розмірі 39 487,48 грн /тридцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят сім грн 48 коп./, судовий збір у розмірі 5 287,23 грн /п'ять тисяч двісті вісімдесят сім грн 23 коп./.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 11 травня 2026 р.
Суддя С.П. Желєзна