за результатами попереднього засідання
06 травня 2026 року Справа № 915/1730/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В.,
представники учасників справи не з'явились,
розглянувши у відкритому попередньому засіданні справу
про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
кредитор Акціонерне товариство “БАНК АЛЬЯНС» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50, ЄДРПОУ 14360506)
кредитор Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (адреса: вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, 03150, ЄДРПОУ 42640371)
керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Белінська Наталія Олександрівна,
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою від 28.11.2025 (вх. №16772/25 від 01.12.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1730/25 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою від 08.12.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, підготовче засідання суду призначено на 24 грудня 2025 року о 10:30 год.
24.12.2025 підготовче засідання у справі не відбулося.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2025 №78 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Ржепецького В.О. Підставою призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ є відрахування зі штату Господарського суду Миколаївської області головуючого у справі судді Ржепецького В.О.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.12.2025 головуючим у справі №915/1730/25 визначено суддю Адаховську В.С.
Ухвалою від 20.02.2026 справу №915/1730/25 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до свого провадження суддею Адаховською В.С., підготовче засідання у справі призначено на 02 березня 2026 року о 10:30.
Ухвалою від 02.03.2026 суд постановив: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ); ввести процедуру реструктуризації боргів боржника; призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво №190 від 12.02.2013); ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначити попереднє засідання у справі на 20 квітня 2026 року об 11:00 год.; оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
16.03.2026 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2026, надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів згідно додатку.
17.03.2026 на адресу суду надійшло повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 17.03.2026 щодо перетинання кордону ОСОБА_2 та ОСОБА_3 03.05.2023 (напрям - в'їзд).
23.03.2026 на адресу суду надійшло повідомлення Державної митної служби України 18.03.2026, на виконання вимог пункту 13 резолютивної частини ухвали суду від 02.03.2026, що у базах даних Єдиної інформаційної автоматизованої системи митних органів та Автоматизованої системи митного оформлення “Інспектор» станом на 17.03.2026 не знайдено інформації щодо декларування товарів, майна при перетині кордону України у період з 01.01.2022 до 17.03.2026: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ); ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надано суду інформацію листом від 17.03.2026 про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2023 по 15.03.2025.
25.03.2026 на адресу суду надійшло повідомлення АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК» від 18.03.2026 з інформацію про залишки та рух коштів за період з 16.03.2023 по 16.03.2026 по банківським рахункам, які обліковуються на ім'я клієнта - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно додатків.
27.03.2026 на адресу суду надійшло повідомлення АТ “Ощадбанк», на виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2026 у справі №915/1730/25, про надання в електронному вигляді (CD-R диск) запитуваної інформації щодо банківських рахунків, які відкрито в установах АТ “Ощадбанк» на ім'я гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вказаний проміжок часу.
02.04.2026 керуючою реструктуризацією Белінською Н.О. подано до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до боржника.
Зокрема повідомлено, що станом на 02.04.2026 на поштову та електронну адресу арбітражного керуючого (керуючої реструктуризацією) Белінської Н.О. жодних заяв з вимогами до боржника не надходило.
Також, керуючий реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражний керуючий Белінська Н.В. повідомила суду, що 10.03.2026 за допомогою поштового сервісу АТ “Укрпошта» кредиторам, які зазначені в заяві боржника про неплатоспроможність, направлено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , про наслідки неподання заяви кредиторами відповідно до п. 8 ч.1 ст. 90 КУзПБ та про дату проведення попереднього засідання суду.
02.04.2026 керуючим реструктуризацією Белінською Н.О. надано до господарського суду для приєднання до матеріалів справи №915/1730/25 повідомлення кредиторам у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з доказом направлення АТ “Укрпошта».
07.04.2026 на адресу суду надійшло повідомлення АТ “Приватбанк» від 23.03.2026 про залишки коштів на рахунках ОСОБА_1 станом на 23.03.2026 та виписки по рахунках за період з 01.01.2023 по 23.03.2026.
14.04.2026 керуючим реструктуризацією Белінською Н.О. подано до суду звіт про результати перевірки декларацій боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
16.04.2026 керуючим реструктуризацією Белінською Н.О. подано до суду для приєднання до матеріалів справи акт опису майна боржника - фізичної особи ОСОБА_1 станом на 02.04.2026.
16.04.2026 боржником ОСОБА_1 подано до суду заяву про прийняття виправленої декларації про майновий стан по справі №915/1730/25. Боржник просить суд розглянути Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, та додати їх до матеріалів.
На виконання ухвали суду від 02.03.2026, на сайті судової влади України 02.03.2026 за № 78603 розміщено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
01.04.2026 Акціонерне товариство “БАНК АЛЬЯНС» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою за вих. №260401/1 від 01.04.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 65571,88 грн, з яких: 5324,80 грн - витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, що підлягають задоволенню позачергово; 60247,08 грн - заборгованість за кредитним договором, що підлягає задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 06.04.2026 заяву кредитора прийнято та призначено до розгляду в попередньому засіданні на 20 квітня 2026 року об 11:00 год. Судом встановлено керуючому реструктуризацією 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду письмового відзиву по суті заяви кредитора, доказів направлення кредитору повідомлення про результати розгляду грошових вимог та його отримання кредитором разом з копією повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору.
Повідомленням від 16.04.2026 керуючою реструктуризацією грошові вимоги кредитора Акціонерного товариства “БАНК АЛЬЯНС» визнано в повному обсязі.
16.04.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» через систему “Електронний суд» подано до господарського суду заяву про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 37553,69 грн та 5324,80 грн судового збору за звернення до господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника, включити визнані вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 21.04.2026 заяву кредитора прийнято та призначено до розгляду в попередньому засіданні, призначенму на 06 травня 2026 року об 11:30. Судом встановлено керуючому реструктуризацією 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду письмового відзиву по суті заяви кредитора, доказів направлення кредитору повідомлення про результати розгляду грошових вимог та його отримання кредитором разом з копією повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору.
Ухвалою суду від 20.04.2026 продовжено строк проведення попереднього засідання суду у справі до 06.05.2026, попереднє засідання у справі відкладено на 06 травня 2026 року об 11:30.
Від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшло клопотання № 02-1059/4703 від 30.04.2026, в якому керуючий реструктуризацією просить суд забезпечити можливість її участі у судовому засіданні у справі, призначеному на 06.05.2026 об 11:30, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 04.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-1059/4703 від 30.04.2026 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №915/1730/25.
Повідомленням від 06.05.2026 керуючим реструктуризацією грошові вимоги кредитора ТОВ “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» визнано частково в розмірі 23561,69 грн, а саме: 12 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту (2 черга задоволення вимог); 11 561,69 грн - заборгованість за процентами (2 черга задоволення вимог). Керуючою реструктуризацією не визнано вимоги ТОВ “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в розмірі 13992,00 грн, а саме: 7 992,00 грн - заборгованість за комісією; 6 000,00 грн - заборгованість за пенею, з посиланням на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та положення ст. 11, ч. 5 ст.12 Закону України “Про споживче кредитування».
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення попереднього засідання, правом участі у судовому засіданні не скористались.
Судом враховано, що явка представників учасників справи не визнавалась судом обов'язковою.
На підставі ст. 233 ГПК України судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши грошові вимоги кредиторів у попередньому засіданні, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Ухвалою від 02.03.2026 судом відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво №190 від 12.02.2013); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено попереднє засідання у справі на 20 квітня 2026 року об 11:00 год. Судом також постановлено оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ:
- грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;
- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно приписів ч. 4 зазначеної статті Кодексу, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Згідно усталеної практики Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу докази, відповідно до ст. 76-79 ГПК України, повинні бути належними, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На сайті судової влади України 02.03.2026 за № 78603 розміщено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В межах строку, визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника звернулось Акціонерне товариство “БАНК АЛЬЯНС».
Кредитор просить суд визнати грошові вимоги до боржника в сумі 65571,88 грн, з яких: 5324,80 грн - витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, що підлягають задоволенню позачергово; 60247,08 грн - заборгованість за кредитним договором, що підлягає задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів.
Поза межами строку, визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».
Кредитор просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 37553,69 грн та 5324,80 грн витрат по сплаті судового збору за звернення до господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника, включити визнані вимоги до реєстру вимог кредиторів.
Стосовно заяви Акціонерного товариства “БАНК АЛЬЯНС» про визнання грошових вимог до боржника, суд зазначає наступне.
05.12.2024 між АТ “БАНК АЛЬЯНС» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання Заяви-приєднання №349201 (далі - Заява-приєднання) до Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ “БАНК АЛЬЯНС» та надання банківської послуги картка “Стартова» (далі - Договір).
Підписанням Заяви-приєднання ОСОБА_1 акцептувала укладання Договору, який розміщений на cайті Банку за посиланням https://bankalliance.ua/rules, та беззастережно приєдналася до умов Договору, підтвердила, що ознайомилася та погодилася з умовами Договору та Тарифами Банку, та погодилася, що Заява-приєднання разом з Договором, Тарифами Банку, таблицею обчислення загальної вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням https://bankalliance.ua/rules, складають Кредитний договір.
Факт укладення ОСОБА_1 з Банком Кредитного договору, серед іншого, підтверджується її електронним підписом на Заяві-приєднанні, Запевненні Клієнта до Заяви-приєднання до публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ “БАНК АЛЬЯНС» та надання банківської послуги - картки “Стартова», яке є невід'ємною частиною Заяви-приєднання (далі - Запевнення), та паспорті споживчого кредиту.
Підписанням Кредитного договору ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена та погоджується з умовами надання кредиту у формі кредитування рахунку (овердрафту) з встановленням кредитного ліміту на наступних умовах:
- максимальна сума кредитного ліміту - 100 000 гривень;
- при прийнятті рішення про встановлення кредитного ліміту Банк керується внутрішніми документами Банку та законодавством України;
- приєднання клієнта до умов Договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого та повідомленого клієнту в установленому Банком способом, але в будь-якому випадку не більше розміру кредитного ліміту;
- розмір кредитного ліміту може бути змінений (у тому числі зменшений до нуля) у порядку та на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до підпунктів 6.3.1.3 та 6.3.1.4 пункту 6.3 Договору кредитний ліміт для картки “Стартова» розраховується та встановлюється Банком, виходячи з внутрішніх процедур Банку та законодавства України, та повідомляється клієнту одним із способів, зазначених в Договорі. Клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту кредитної картки “Стартова»:
- строк кредитування - 12 місяців з правом автоматичного продовження,
- забезпечення відсутнє;
- розмір процентної ставки за користування кредитом у пільговий період: 0,00001% річних Розмір процентної ставки за користування кредитом: 3,0% в місяць (36,0% річних);
- тип процентної ставки - фіксована.
05.12.2024 ОСОБА_1 на підставі Кредитного договору був відкритий поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням картки “Стартова».
У порядку, визначеному внутрішніми процедурами Банку, встановлений кредитний ліміт в розмірі 50000 грн.
Станом на 01.03.2026 у позичальника наявна заборгованість за картою “Стартова» в загальному розмірі 60247,08 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по особовому рахунку позичальника, які додано кредитором до заяви про визнання грошових вимог.
Заборгованість складається з: строкової заборгованості по кредиту в сумі 39 712,93 грн, простроченої заборгованості по кредиту в сумі 10 240,63 грн, строкової заборгованості за процентами в сумі 1 381,07 грн, простроченої заборгованості за процентами в сумі 8 912,45 грн, а всього 60 247,08 грн.
Відповідно до частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Виписки підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).
З огляду на викладене, виписки по особовому рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (правовий висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі №712/4821/16-ц).
Згідно повідомлення керуючим реструктуризацією грошові вимоги кредитора визнано в повному обсязі.
Боржником вимоги кредитора не заперечено та не спростовано, доказів погашення заборгованості суду не подано.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заявлені грошові вимоги у розмірі 60247,08 грн обгрунтовані, підтверджуються матеріалами заяви кредитора, визнані керуючим реструктуризацією боргів боржника в повному обсязі, боржником не заперечені та не спростовані, отже є такими що підлягають визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів в черговості, визначеній ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредитора по відшкодуванню витрат по сплаті судового збору в розмірі 5324,80 грн за подання заяви про визнання кредиторських вимог підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Стосовно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про визнання грошових вимог до боржника, суд зазначає наступне.
19.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “МІЛОАН» (далі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - позичальник), укладено Договір про споживчий кредит № 104048537 (далі - Кредитний договір).
Відповідно п.1.1. Кредитного договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. Договору у кредит (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Відповідно п.1.2. Кредитного договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 12000,00 грн.
Відповідно п.1.3. Кредитного договору, кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 19.07.2025 (дата надання кредиту).
Відповідно п.1.4. Кредитного договору, повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 14.07.2026.
Згідно п.1.5.1. Кредитного договору, комісія за надання кредиту: 2700.00 грн., яка нараховується за ставкою 22,50 відсотків від суми кредиту одноразово з моменту видачі кредиту.
Згідно п.1.5.2. Кредитного договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 19536.00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору.
Згідно п.1.6. Кредитного договору, тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_4 .
Згідно п. 6.1. цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній систему Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Укладення товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. Кредитного договору).
Відповідно до п. 7.1. цей Договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1. цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості), згідно п. 1.3, п.1.4 Договору. Якщо станом на цю дату зобов'язання Позичальника та/або Кредитодавця залишаються невиконаними/неналежно виконаними - цей Договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 Цивільного кодексу України).
Згідно абзацу другого частини другої статті 639 Цивільного кодексу України Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що Договір про споживчий кредит № 104048537 від 19.07.2025 укладено сторонами в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України “Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України “Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України “Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України “Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України “Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України “Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України “Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Частиною 12 зазначеної норми встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України “Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), кредитний договір не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір про споживчий кредит № 104048537 від 19.07.2025 з додатками укладено сторонами в електронній формі. Позичальник ввів СМС-код (одноразовий ідентифікатор/електронний підпис) 827890, акцептував (прийняв) оферту Кредитора/кредитодавця, підписав та уклав договір. Паспорт споживчого кредиту №104048537 також підписано одноразовим ідентифікатором 925697, у зв'язку з чим правочин відповідно до Закону України “Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюються до правочинів, укладених у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та оплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
На підтвердження переказу кредитних коштів за Кредитним договором, до заяви про визнання грошових вимог кредитором додано Довідку ТОВ “Фінансова компанія “Контрактовий дім» про переказ коштів, де зазначена наступна інформація: номер транзакції 1643031487, дата і час виконання - 19.07.2025 23:22, сума 12000, валюта платежу UAH, номер договору: 104048537, номер картку НОМЕР_5 , Трянова Таїсія Олександрівна, статус успішно.
29.12.2025 між ТОВ “МІЛОАН» та ТОВ “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено Договір факторингу № 29-12/2025/М, за умовами якого Клієнт - Первісний кредитор відступає за плату своє право вимоги до боржників у сумі 3477154,49 грн, а Фактор, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим Договором, приймає право вимоги до боржників, що належить Клієнту, і стає Новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між Клієнтом та Боржниками (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору, до Фактора переходять права Клієнта як первісного кредитора за договорами про споживчий кредит в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Пунктом 6.1.3. Договору сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників для друку згідно Додатку №4, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Згідно п. 7.1. Договору сторони домовились, що розмір фінансування за цим Договором згідно Реєстру боржників складає 291796,24 грн. Фактор здійснює оплату розміру фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування грошових коштів протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання цього Договору на поточний рахунок клієнта за реквізитами вказаними в розділі 16 цього Договору.
Відповідно до п. 14.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
29.12.2025 сторонами підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі Реєстру боржників для друку до Договору факторингу №29-12/2025М від 29.12.2025 та Акт приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу №29-12/2025М від 29.12.2025.
За відступлення прав вимоги ТОВ “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» здійснено на користь ТОВ “МІЛОАН» оплату в розмірі 291796,24 грн згідно договору факторингу №29-12/2025М від 29.12.2025, про що свідчить платіжна інструкція від 29.12.2025.
У зв'язку з тим, що Реєстр прав вимоги до Договору факторингу містить інформацію по кредитах інших боржників, з метою дотримання вимог Закону України “Про захист персональних даних», кредитором до заяви додано копію витягу з Реєстру прав вимог.
Згідно витягу з Додатку №3 до Договору факторингу №29-12/2025М від 29.12.2025 “Реєстр боржників до Договору факторингу №29-12/2025М від 29.12.2025» до заявника перейшло право вимоги за Договором про споживчий кредит №104048537 на загальну суму 33831,50 грн, з яких: залишок заборгованості за кредитом 12000,00 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - 7992,00 грн, заборгованість за неустойкою - 6000,00 грн.
Таким чином, матеріалами заяви доведено, що кредитор набув право грошової вимоги до боржника за Договором про споживчий кредит №104048537 від 19.07.2025.
Керуючим реструктуризацією вимоги кредитора ТОВ “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» визнано частково в розмірі 23561,69 грн, а саме: 12 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту (2 черга задоволення вимог); 11 561,69 грн - заборгованість за процентами (2 черга задоволення вимог).
Керуючим реструктуризацією не визнано вимоги ТОВ “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в розмірі 13992,00 грн, а саме: 7 992,00 грн - заборгованість за комісією; 6 000,00 грн - заборгованість за пенею, з посиланням на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та положення ст. 11, ч. 5 ст.12 Закону України “Про споживче кредитування».
Також, керуючим реструктуризацією зазначено, що заява з грошовими вимогами від ТОВ “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» була створена в системі “Електронний суд» 16.04.2026, в зв'язку з зазначеним, визначений ч. 1 ст. 45 КУзПБ 30-денний строк пропущено.
Боржницею вимоги кредитора не заперечено та не спростовано, доказів погашення заборгованості суду не подано.
На підставі вищезазначеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що заявлені кредиторські вимоги у розмірі 23561,69 грн, а саме: 12000,00 грн - сума заборгованості за тілом, 11561,69 грн - сума заборгованості за процентами, обгрунтовані, підтверджені матеріалами заяви кредитора, отже є такими що підлягають визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів в черговості, визначеній ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Стосовно вимог кредитора на суму 6000,00 грн - заборгованість за пенею, суд зауважує таке.
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до пункту 18 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває й наразі.
З аналізу положень пункту 18 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України випливає, що на кредитний договір, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь позикодавця неустойки, а нараховані позикодавцем штрафні санкції, що передбачені відповідним договором, підлягають списанню позикодавцем.
Суд звертає увагу, що особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
Положення пункту 18 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України на даний час є чинними.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Отже, в даному випадку підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Таким чином, оскільки нарахування пені в розмірі 6000,00 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором про споживчий кредит № 104048537 від 19.07.2025 здійснено в період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку про відмову у визнанні вимог кредитора в частині 6000,00 грн заборгованості по пені.
Стосовно вимог кредитора на суму 7992,00 грн - заборгованість за комісією, суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України “Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України “Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: “Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України “Про споживче кредитування».
Положення частини першої, другої та п'ятої статті 18 Закону України “Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України “Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України “Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України “Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Закон України “Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України “Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 “Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Пунктом 5 Правил про споживчий кредит передбачено, що банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України “Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України “Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Частиною 1 статті 11 Закону України “Про споживче кредитування» передбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України “Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України “Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частиною 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України “Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України “Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касовеобслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України “Про споживче кредитування».
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх з позичальником при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення прострочених платежів по комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України “Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Відповідно до умов Договору про споживчий кредит № 104048537 від 19.07.2025 комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів (п. 2 Паспорту споживчого кредиту).
У Договорі про споживчий кредит № 104048537 від 19.07.2025 кредитодавцем не зазначено переліку послуг щодо обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлена комісія за обслуговування кредиту, тобто положення договору по комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України “Про споживче кредитування».
Отже, вимоги кредитора в частині заборгованості по комісії в сумі 7992,00 грн слід відхилити.
Враховуючи зазначене, суд визнає грошові вимоги ТОВ “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до боржника в розмірі 23561,69 грн, а саме: 12000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 11561,69 грн - сума заборгованості за процентами. Грошові вимоги в розмірі 6000,00 грн - сума заборгованості за пенею та 7992,00 грн - заборгованість за комісією слід відхилити.
Визнані судом вимоги кредитора підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в черговості, визначеній ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредитора по відшкодуванню витрат по сплаті судового збору в розмірі 5324,80 грн за подання заяви про визнання кредиторських вимог підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ, кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Враховуючи, що вимоги кредитора виникли до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та заяву про визнання грошових вимог до боржниці подано до господарського суду з порушенням визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ 30-денного строку, кредитор є конкурсним, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2)дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 133 КУзПБ передбачено, що вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, суд визначає розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів.
За таких обставин, з огляду на визнання судом заявлених грошових вимог кредитора, суд вважає за доцільне призначити судове засідання для розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів/переходу до процедури погашення боргів/про закриття провадження, повідомивши про дату, час та місце судового засідання учасників справи.
Керуючись ст. 45-47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства “БАНК АЛЬЯНС» за вих. №260401/1 від 01.04.2026 про грошові вимоги до боржника задовольнити.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства “БАНК АЛЬЯНС» до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 в загальній сумі 65571,88 грн, з яких: 5324,80 грн - витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, що підлягають задоволенню позачергово; 60247,08 грн - заборгованість за кредитним договором, що підлягає задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» від 16.04.2026 про грошові вимоги до боржника задовольнити частково.
4. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 28886,49 грн, з яких: 5324,80 грн - витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, що підлягають задоволенню позачергово; 12000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11561,69 грн - заборгованість за процентами, що підлягає задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів.
5. Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 7992,00 грн - заборгованість за комісією та 6000,00 грн - заборгованість за пенею.
6. Зобов'язати керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Н.О. включити визнані судом вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів боржника у відповідності до вимог ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
7. Зобов'язати керуючого реструктуризацією, у відповідності з вимогами п. 1 ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, провести збори кредиторів та комітету кредиторів не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.
Відповідні докази надати суду в 5-денний строк з дати проведення зборів.
8. Судове засідання у справі для розгляду плану реструктуризації боргів призначити на 01 червня 2026 року о 10:30.
9. Ухвалу направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено і підписано 11.05.2026.
Суддя В.С. Адаховська