05 травня 2026 року Справа № 915/1439/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши матеріали заяви Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 57159 від 09.04.2026 (вх. № 5054/26 від 09.04.2026) про встановлення порядку виконання наказу у справі
за позовом: Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, буд. 20, м. Миколаїв, 54027, код ЄДРПОУ26565573
електронна пошта: kancel@mkrada.gov.ua
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
представник відповідача, адвокат Надіч Нонна Дидронівна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
представник відповідача, адвокат Костенюк Марія Володимирівна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
про: зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення громадського будинку (магазину).
09.04.2026 Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олександрович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з заявою № 57159 від 09.04.2026 (вх. № 5054/26 від 09.04.2026) про встановлення порядку виконання наказу № 915/1439/23 виданого 19.12.2025 Господарським судом Миколаївської області, в якій заявник просить суд встановити порядок виконання наказу № 915/1439/23 виданого 19.12.2025 Господарським судом Миколаївської області зобов'язати Фізичну особу-підприємця Самедову Наілю Ісбендияр кизи усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою, кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв силами та за рахунок Миколаївської міської ради.
В обґрунтування вказаної заяви державним виконавцем зазначено, зокрема, про те, що на виконанні в Інгульському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 79943827 з примусового виконання наказу № 915/1439/23 виданого 19.12.2025 Господарським судом Миколаївської області про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв.
Заявник зазначає, що п. 2 постанови головного державного виконавця від 08.01.2026 про відкриття виконавчого провадження було зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (до 22.01.2026 включно).
23.01.2026 державним виконавцем у результаті перевірки виконання рішення суду складено акт, відповідно до якого встановлено, що станом на 23.01.2026 виходом державного виконавця за адресою м. Миколаїв пр. Миру 2б/10 перевірити виконання рішення суду не вдалось.
У подальшому, 05.02.2026 та 20.02.2026 державним виконавцем з метою перевірки виконання рішення суду здійснювались виходи за адресою земельної ділянки (м. Миколаїв пр. Миру 2Б/10) за результатами яких в присутності представника стягувача складалися акти, в яких встановлено, що станом на 05.02.2026 та 20.02.2026 відповідно наказ Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2025 № 915/1439/23 не виконано, перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 4810136900:02:002:0062 шляхом знесення громадського будинку (магазин) - боржником не усунуто.
Державний виконавець зазначає, що станом на день подачі відділом заяви про встановлення порядку виконання наказу № 915/1439/23 виданого 19.12.2025 Господарським судом Миколаївської області рішення суду залишається не виконаним.
При цьому, заявник зауважує, що у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Виконавець вказує, що відповідно до частини 20 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача. Водночас, відповідно до наявної практики судів у подібних правовідносинах, вважається, що відповідно до ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» відшкодування витрат стягувача за рахунок коштів боржника або коштів, одержаних від реалізації майна боржника, не передбачено. Таким чином, стягувач не може розраховувати на те, що його кошти, сплачені в якості авансового внеску, будуть повернуті в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження».
У зв'язку з вище викладеним, заявник зазначає, що виконати наказ № 915/1439/23 виданий 19.12.2025 Господарським судом Миколаївської області без залучення до проведення виконавчих дій суб'єктів господарювання на платній основі, неможливо. Однак, стягувач, а саме Миколаївська міська Рада, має відповідні департаменти та підрядні організації, які займаються знесенням самочинно збудованих об'єктів на території міста Миколаєва, які мають відповідних спеціалістів та необхідну техніку для проведення таких дій. Крім того, замовником робіт щодо знесення самочинно збудованих об'єктів на земельних ділянках комунальної власності може виступати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради.
За такого, на переконання заявника, знесення самочинно збудованої будівлі силами і за рахунок Миколаївської міської ради є єдиним дієвим механізмом захисту прав територіальної громади, що забезпечить реальне відновлення порушеного права та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, проте не виконується боржником у добровільному порядку. Державний виконавець вважає, що невиконання боржником рішення суду у спосіб, визначений виконавчим документом, у поєднанні з наявністю передбаченого законом альтернативного механізму його виконання (зокрема, статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження»), є тим випадком, передбаченим законом, який надає державному виконавцю право звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Водночас, відділ звертає увагу суду, що процесуальна можливість встановити порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, полягає у вирішенні питання про упорядкування дій для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 338 ГПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
За такого, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.04.2026 було прийнято заяву Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 57159 від 09.04.2026 (вх. № 5054/26 від 09.04.2026) про встановлення порядку виконання наказу у справі № 915/1439/23 до розгляду; розгляд заяви Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 57159 від 09.04.2026 (вх. № 5054/26 від 09.04.2026) про встановлення порядку виконання наказу у справі № 915/1439/23 призначено на 28.04.2026 о 15:30; запропоновано Миколаївській міській раді та Фізичній особі-підприємцю Самедовій Наілі Ісбендияр кизи надати суду та направити іншим учасникам справи письмові пояснення щодо заяви Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 57159 від 09.04.2026 (вх. № 5054/26 від 09.04.2026) про встановлення порядку виконання наказу у справі № 915/1439/23.
24.04.2026 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» представником Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вих. № 23-10/04 від 23.04.2026 (вх. № 5900/26 від 24.04.2026), яке суд задовольнив ухвалою від 27.04.2026.
28.04.2026 до суду від представника Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи - адвоката Надіч Н.Д. надійшло клопотання №28-09/04 від 28.04.2026 про відкладення розгляду справи, мотивоване зайнятістю представника, в якому заявник, крім того, просив суд не проводити розгляд справи без участі представника відповідача Надіч Нонни Дидронівни.
За результатами проведеного 28.04.2026 засідання судом було постановлено ухвалу, із занесенням її до протоколу судового засідання, якою за клопотанням відповідача розгляд заяви відкладено на 05.05.2026 о 15:30; постановлено позивачу та відповідачу у строк до 01.05.2026 (включно) надати суду та направити іншим учасникам справи письмові пояснення щодо заяви Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 57159 від 09.04.2026 (вх. № 5054/26 від 09.04.2026) про встановлення порядку виконання наказу у справі № 915/1439/23.
До суду від Миколаївської міської ради надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення б/н від 01.05.2026 (вх. № 6400/26 від 04.05.2026), в яких стягувач заперечує проти задоволення відповідної заяви Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вважаючи її необґрунтованою та такою, що змінює рішення у справі № 915/1439/23 по суті, та просить суд відмовити в її задоволенні.
Стягувач також зауважує, що державний виконавець, посилаючись на судову практику щодо авансування витрат виконавчого провадження, не зазначає, що конкретно у даному виконавчому провадженні питання авансування перед стягувачем не ставилось взагалі.
Крім того, рада наголошує, що стягувач сприяє виконанню відповідного судового рішення шляхом пропозиції участі у виконавчих діях відповідного комунального підприємства, яке залучено в якості спеціаліста відповідною постановою державного виконавця, а безпідставна зміна в процесі примусового виконання рішення в цій справі способу його виконання шляхом зобов'язання стягувача за свій рахунок забезпечити виконання судового рішення, яким цей обов'язок покладено на боржника, наведеним принципам не відповідає та може бути розцінена як фактична зміна боржника у відповідному виконавчому провадженні.
Від представника Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи - адвоката Костенюк М.В. надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення б/н від 01.05.2026 (вх. № 6395/26 від 04.05.2026), в яких заявник вважає заяву державного виконавця необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Заявник вважає, що звернення державного виконавця до суду із заявою про встановлення порядку виконання наказу силами і за рахунок Миколаївської міської ради зводиться до зміни змісту постанови.
Представник боржника зазначає також, що знесення будівлі магазину завдасть шкоди (матеріальної) власнику іншої будівлі, оскільки призведе до руйнування даху та спільних стін. Вказана обставина, на переконання заявника, свідчить про те, що виконання наказу утруднено, так як знесення будівлі громадського будинку (магазину) безпосередньо порушує права та інтереси третіх осіб - власника магазину « АГАТ ».
Крім того, боржник вказує, що на момент звернення до суду та під час розгляду справи судом першої інстанції позивач свідомо обрав спосіб захисту, який передбачає знесення громадського будинку (магазину) саме боржницею, а не за її рахунок.
Від представника Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи - адвоката Надіч Н.Д. надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заперечення № 01-04/05 від 01.05.2026 (вх. № 6407/26 від 04.05.2026), в яких заявник просить суд:
1. Відмовити у задоволенні заяви державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення порядку виконання наказу № 915/1439/23, виданого 19.12.2025 Господарським судом Миколаївської області.
2. Відкласти розгляд заяви державного виконавця до вирішення Верховним Судом питання щодо відкриття касаційного провадження та клопотання боржника про зупинення виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 у справі № 915/1439/23.
3. Дослідити матеріали судової справи № 915/1439/23, які мають істотне значення для вирішення заяви державного виконавця про встановлення порядку виконання наказу, зокрема робочий проєкт будівництва, технічний паспорт, висновок експерта / спеціаліста, документи щодо зареєстрованого права власності Самедової Н.І. на громадський будинок / магазин, а також матеріали, які підтверджують конструктивну пов'язаність спірного об'єкта із суміжною капітальною будівлею.
В обґрунтування наведених заперечень заявник зазначає, зокрема, про те, що Фізична особа-підприємець Самедова Наіля Ісбендияр кизи не погоджується із заявою державного виконавця, вважає її необґрунтованою, передчасною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки фактично під виглядом встановлення порядку виконання наказу державний виконавець просить суд створити механізм примусового знесення зареєстрованого об'єкта нерухомого майна без належного встановлення технічної можливості такого знесення, без перевірки ризиків для суміжного майна та прав третіх осіб, без визначення безпечного способу демонтажу, без належної оцінки незворотності наслідків виконання та без урахування того, що постанова апеляційного суду оскаржується в касаційному порядку.
Боржник наголошує, що стаття 331 Господарського процесуального кодексу України не може використовуватися як процесуальний механізм для зміни суті судового рішення або фактичної заміни обраного судом способу захисту іншим способом. Резолютивна частина постанови апеляційного суду, відтворена у наказі, передбачає саме зобов'язання ФОП Самедової Н.І. усунути перешкоди шляхом знесення громадського будинку/магазину. Водночас зі змісту заяви державного виконавця вбачається, що фактично ставиться питання про надання можливості організувати виконання цього рішення не шляхом особистого виконання боржником, а шляхом примусового залучення інших осіб, організаційних механізмів, невизначених виконавців робіт, можливих витрат на демонтаж та подальшого покладення таких витрат на боржника. Така конструкція за своїм реальним змістом виходить за межі простого визначення порядку виконання і наближається до зміни способу реалізації судового рішення, що є неприпустимим без належного процесуального обґрунтування, технічної визначеності та перевірки всіх правових наслідків такого втручання.
Також боржник зазначає, що саме державний виконавець, звертаючись із заявою про встановлення порядку виконання, повинен довести, що у конкретних обставинах цієї справи рішення може бути виконане без участі боржника фактично, технічно, безпечно, без зміни суті судового рішення та без порушення прав третіх осіб. У цій справі такого доведення немає, оскільки державним виконавцем не подано технічного висновку щодо можливості демонтажу, проєкту організації знесення, кошторису робіт, доказів конструктивної самостійності спірного об'єкта та доказів відсутності ризику пошкодження суміжної будівлі. У цій справі, на переконання боржника, державний виконавець не довів, що наказ може бути фактично, технічно та безпечно виконаний без участі боржника. Сам по собі факт складення актів про невиконання рішення, накладення штрафів або направлення повідомлення до органу досудового розслідування не доводить технічної можливості знесення капітального об'єкта нерухомого майна без участі боржника, без спеціального технічного обстеження, без визначення конструктивної самостійності такого об'єкта, без проєкту демонтажу, без кошторису, без визначення спеціалізованої організації, без перевірки інженерних мереж та без оцінки ризику пошкодження суміжного майна.
Крім того, боржник зазначає, що громадський будинок / магазин, щодо якого державний виконавець просить встановити порядок виконання наказу, є зареєстрованим об'єктом нерухомого майна, право власності на який зареєстроване за Самедовою Н.І. та на цей час не припинене. Постановою апеляційного суду було відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності на цей об'єкт. Отже, склалася правова ситуація, за якої фізична доля об'єкта визначена через зобов'язання його знести, однак його речово-правова доля залишена невирішеною, оскільки право власності формально залишається чинним. Боржник вважає, що наявність чинної державної реєстрації права власності підтверджує, що йдеться не про звичайну виконавчу дію, а про найбільш інтенсивне та незворотне втручання у майнову сферу особи, наслідком якого буде фізичне знищення об'єкта нерухомого майна. Саме тому порядок такого виконання не може бути визначений формально, без перевірки законності, технічної можливості, безпечності, пропорційності, наслідків для третіх осіб та без урахування того, що право власності на цей об'єкт не припинене.
В запереченнях божник також не погоджується з висновками держаного виконавця про відсутність поважних причин невиконання рішення та про умисне ухилення боржника від його виконання.
Боржник також просить суд дослідити матеріали справи № 915/1439/23, зокрема робочий проєкт будівництва, технічний паспорт, висновок експерта / спеціаліста, документи щодо зареєстрованого права власності Самедової Н.І. на громадський будинок / магазин, а також матеріали, які підтверджують конструктивну пов'язаність спірного об'єкта із суміжною капітальною будівлею, оскільки саме ці докази мають істотне значення для правильного, повного та об'єктивного вирішення заяви державного виконавця про встановлення порядку виконання наказу.
Крім того, 04.05.2026 до суду від представника Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи - адвоката Надіч Н.Д. надійшла така кореспонденція:
- клопотання № 01-05/05 від 01.05.2026 (вх. № 6406/26 від 04.05.2026) про витребування повних матеріалів виконавчого провадження № 79943827;
- клопотання № 01-06/05 від 01.05.2026 (вх. № 6404/26 від 04.05.2026) про залучення до участі у розгляді заяви державного виконавця ПП «Гранд-Бека» та/або власника суміжного приміщення магазину «АГАТ» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
- клопотання № 01-06/05 від 01.05.2026 (вх. № 6402/26 від 04.05.2026) про виклик судового експерта Чернія Якова Олександровича для надання усних пояснень щодо висновку експерта та відповідей на питання суду й учасників справи.
05.05.2026 до суду від Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли сформовані в системі «Електронний суд» додаткові пояснення № 76341 від 04.05.2026 (вх. № 6498/26 від 05.05.2026), у яких відділ ДВС не погоджується з обґрунтуваннями заперечень, викладеними у поясненнях сторін та наполягає на задоволенні заяви № 57159 від 09.04.2026 (вх. № 5054/26 від 09.04.2026) про встановлення порядку виконання наказу у справі № 915/1439/23.
В судове засідання 05.05.2026 з'явилися представники Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Миколаївської міської ради та Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи, які надали свої пояснення по суті заявлених вимог.
При цьому, перед початком розгляду заяви державного виконавця про встановлення способу виконання наказу, в засіданні 05.05.2026 судом були розглянуті заявлені представником відповідача клопотання.
Присутня в засіданні представник відповідача (боржника) вказані клопотання підтримала, просила суд їх задовольнити, державний виконавець та представник стягувача проти вказаних клопотань заперечили, просили суд в їх задоволенні відмовити.
За результатами дослідження та опрацювання відповідних матеріалів суд зазначає таке.
По-перше, у клопотанні відповідача № 01-05/05 від 01.05.2026 (вх. № 6406/26 від 04.05.2026) про витребування повних матеріалів виконавчого провадження № 79943827, заявник просить суд:
- витребувати в Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повну належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 79943827 з примусового виконання наказу № 915/1439/23, виданого 19.12.2025 Господарським судом Миколаївської області.
- зобов'язати Інгульський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати до суду всі матеріали виконавчого провадження № 79943827 у повному обсязі, зокрема: постанову про відкриття виконавчого провадження; докази її направлення та вручення боржнику; постанову про стягнення виконавчого збору; постанову про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження; усі вимоги державного виконавця, адресовані боржнику та стягувачу; докази направлення та вручення таких вимог; акти державного виконавця про вихід за адресою виконання рішення та перевірку його виконання; фото- та відеоматеріали, якщо такі складалися або долучалися; запити державного виконавця до Миколаївської міської ради; відповіді Миколаївської міської ради; документи, на підставі яких державний виконавець ідентифікував об'єкт знесення; постанови про накладення штрафів; докази направлення та вручення постанов про накладення штрафів; постанову про арешт коштів боржника; документи щодо списання коштів; повідомлення до органу досудового розслідування за статтею 382 Кримінального кодексу України; усі інші документи, листування, матеріали фіксації та службові матеріали, на які державний виконавець посилається як на підставу для звернення до суду із заявою про встановлення порядку виконання наказу.
- витребувати в Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України документи, які підтверджують вчинення державним виконавцем необхідних і достатніх заходів до звернення із заявою про встановлення порядку виконання наказу, зокрема докази перевірки технічної можливості знесення громадського будинку / магазину, докази з'ясування питання щодо конструктивної самостійності спірного об'єкта, докази відсутності ризику пошкодження суміжного майна, документи щодо можливого залучення спеціалізованої організації, проєкт або порядок демонтажу, кошторис можливих робіт, а також будь-які матеріали, які підтверджують, що наказ може бути виконаний без участі боржника фактично, технічно та безпечно.
- відкласти розгляд заяви державного виконавця про встановлення порядку виконання наказу № 915/1439/23 до надходження до суду повних матеріалів виконавчого провадження № 79943827 та надання боржнику можливості ознайомитися з такими матеріалами і подати додаткові пояснення щодо їх змісту.
В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає про те, що боржник не має повного доступу до всіх матеріалів виконавчого провадження у тому обсязі, в якому вони перебувають у володінні органу державної виконавчої служби, а тому не може самостійно надати суду повну сукупність документів, які підтверджують порядок, послідовність, зміст, своєчасність та законність вчинених виконавчих дій. Заявник вважає, що повні матеріали виконавчого провадження мають істотне значення для вирішення заяви державного виконавця, оскільки вони можуть підтвердити або спростувати: належне відкриття виконавчого провадження; належне повідомлення боржника; надання реального строку для добровільного виконання; правомірність складення актів про невиконання; правильність висновку про відсутність поважних причин невиконання; законність накладення штрафів; підстави направлення повідомлення до органу досудового розслідування; обставини ідентифікації об'єкта; наявність або відсутність технічної підготовки до можливого знесення; наявність або відсутність доказів того, що наказ може бути виконаний без участі боржника без порушення прав третіх осіб.
На переконання боржника, у разі якщо суд розгляне заяву державного виконавця без витребування та дослідження повних матеріалів виконавчого провадження, це фактично означатиме, що питання про можливість примусового знесення зареєстрованого об'єкта нерухомого майна буде вирішено лише на підставі тверджень державного виконавця, без належної перевірки документальної основи таких тверджень. Такий підхід не відповідатиме засадам господарського судочинства, принципам змагальності, рівності сторін, об'єктивності, повноти дослідження обставин та вимогам законності судового рішення.
Перш за все, суд вважає за необхідне зауважити, що Фізична особа-підприємець Самедова Наіля Ісбендияр кизи є стороною виконавчого провадження № 79943827 (боржником), а тому за змістом ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» має право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, а також має право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження. Більше того, приписами п. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов'язок державного виконавця надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.
Суд також зазначає, що серед наданих державним виконавцем копій матеріалів виконавчого провадження № 79943827 наявна, зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначений ідентифікатор доступу сторін до виконавчого провадження через Автоматизовану систему виконавчого провадження - програму, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, в якій здійснюється реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження та фіксуються всі виконавчі дії. Тобто, доступ до АСВП фактично дозволяє сторонам здійснювати ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в дистанційному режимі.
Вказаним спростовуються посилання боржника на те, що останній не має повного доступу до всіх матеріалів виконавчого провадження у тому обсязі, в якому вони перебувають у володінні органу державної виконавчої служби. Суд наголошує, що боржник не був позбавлений права та можливості ознайомитися із матеріалами виконавчого провадження № 79943827, зробити з них виписки, копії та надати відповідні документи суду.
Крім того, документи про витребування яких зазначає боржник у клопотанні, а саме - постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, про накладення штрафів, про арешт коштів боржника, вимоги державного виконавця, адресовані боржнику та стягувачу, з доказами їх направлення, акти державного виконавця про вихід за адресою виконання рішення та перевірку його виконання, запити державного виконавця до Миколаївської міської ради та відповіді Миколаївської міської ради, повідомлення до органу досудового розслідування за статтею 382 Кримінального кодексу України та інші документи, на які державний виконавець посилається як на підставу для звернення до суду із заявою про встановлення порядку виконання наказу - були долучені державним виконавцем до заяви про встановлення порядку виконання наказу та представники боржника мали можливість ознайомитися із вказаними документами.
Виходячи із вищевказаних обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача № 01-05/05 від 01.05.2026 (вх. № 6406/26 від 04.05.2026) про витребування повних матеріалів виконавчого провадження № 79943827.
По-друге, у клопотанні № 01-06/05 від 01.05.2026 (вх. № 6404/26 від 04.05.2026) про залучення до участі у розгляді заяви державного виконавця ПП «Гранд-Бека» та/або власника суміжного приміщення магазину «АГАТ» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, заявник просить суд:
- залучити до участі у розгляді заяви державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення порядку виконання наказу № 915/1439/23, виданого 19.12.2025 Господарським судом Миколаївської області, ПП «Гранд-Бека» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні боржника / відповідача, оскільки ухвала за результатами розгляду зазначеної заяви може вплинути на права та охоронювані законом інтереси цієї особи як власника або користувача суміжного приміщення магазину «АГАТ», конструктивно пов'язаного зі спірним об'єктом.
- у разі якщо суд встановить, що власником суміжного приміщення магазину «АГАТ» є інша особа, залучити до участі у розгляді заяви державного виконавця належного власника суміжного приміщення як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки встановлення порядку виконання наказу шляхом примусового демонтажу спірного об'єкта може безпосередньо вплинути на права такої особи.
- витребувати, у разі необхідності, від державного виконавця, Миколаївської міської ради та/або з матеріалів справи № 915/1439/23 відомості й документи, які підтверджують належність суміжного приміщення магазину «АГАТ» ПП «Гранд-Бека» або іншому власнику, зокрема правовстановлюючі документи, технічний паспорт, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інвентаризаційні матеріали та інші документи, які дозволяють встановити належного власника суміжного майна.
- відкласти розгляд заяви державного виконавця про встановлення порядку виконання наказу № 915/1439/23 до вирішення питання про залучення ПП «Гранд-Бека» та/або належного власника суміжного приміщення магазину «АГАТ» і надання такій особі можливості подати письмові пояснення, докази та заперечення щодо можливих наслідків демонтажу спірного об'єкта для суміжного майна.
В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає про те, що заява державного виконавця за своїм фактичним змістом стосується не лише організаційного питання виконання наказу, а й можливості створення судом процесуального механізму примусового знесення зареєстрованого об'єкта нерухомого майна - громадського будинку/магазину по проспекту Миру, 2Б/10 у місті Миколаєві. Таке виконання має незворотний характер, оскільки у разі його реалізації об'єкт нерухомого майна буде фізично знищено, а відновлення попереднього становища у разі подальшого скасування постанови апеляційного суду або зміни правової оцінки Верховним Судом буде фактично неможливим або надмірно ускладненим.
Водночас, як вважає заявник, питання, яке вирішується судом у межах заяви державного виконавця, потенційно зачіпає не лише права боржника - ФОП Самедової Н.І., але й права та охоронювані законом інтереси власника суміжного приміщення / суміжної капітальної будівлі магазину « АГАТ », який за наявними матеріалами пов'язується із ПП «Гранд-Бека». Саме тому розгляд заяви державного виконавця без залучення такої особи створює ризик ухвалення судом процесуального рішення, яке може безпосередньо вплинути на майнові права особи, яка не бере участі у справі та не має можливості висловити свою позицію, надати докази, пояснення, заперечення, технічні документи або інші відомості щодо можливих наслідків демонтажу.
Заявник стверджує, що у даному випадку підстави для залучення ПП «Гранд-Бека» та/або власника суміжного приміщення магазину «АГАТ» є об'єктивними, реальними та безпосередньо пов'язаними з предметом розгляду заяви державного виконавця. Боржник звертає увагу суду на те, що спірний громадський будинок/магазин, знесення якого є предметом виконавчого провадження, конструктивно пов'язаний із суміжною капітальною будівлею магазину « АГАТ », має спільні конструктивні елементи, зокрема стіни та дах, а тому його демонтаж може призвести не лише до знищення майна боржника, але й до пошкодження, часткового руйнування або іншого втручання у майно суміжного власника.
При цьому боржник також звертає увагу суду, що у разі якщо на момент розгляду цього клопотання суд не матиме достатніх відомостей про те, чи є саме ПП «Гранд-Бека» власником суміжного приміщення магазину «АГАТ», суд має можливість витребувати відповідні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, від Миколаївської міської ради, від державного виконавця або з матеріалів судової справи № 915/1439/23. У такому випадку боржник просить суд вирішити питання про залучення належного власника суміжного приміщення, оскільки визначальним є не лише назва юридичної особи, а сам факт того, що ухвала за результатами розгляду заяви державного виконавця може вплинути на права особи, якій належить суміжне майно.
За результатами розгляду вказаного клопотання суд зауважує, що за приписами ч.ч. 1-2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Тобто процесуальний закон чітко визначає стадію судового провадження протягом якої відбувається визначення кола учасників справи. При цьому, суд наголошує, що стадія виконання рішення не є частиною розгляду справи по суті. Залучення третьої особи на цій стадії суперечить принципу правової визначеності, оскільки коло осіб, на чиї права та обов'язки впливає судове рішення, було остаточно визначено судом під час прийняття рішення по суті спору.
При цьому, посилання відповідача на конструктивну пов'язаність будівель та можливий вплив знесення на майно третіх осіб є фактичними обставинами справи, які мали бути предметом дослідження під час розгляду спору по суті. Заявляючи про необхідність залучення третьої особи на стадії виконання рішення, боржник фактично намагається ініціювати перегляд обставин справи, що вже встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили.
Крім того, заявляючи про необхідність залучення до розгляду заяви державного виконавця власника суміжних до спірних приміщень (із витребуванням доказів на підтвердження вказаних обставин), боржник фактично просить суд здійснити збирання доказів, які виходять за межі предмета доказування.
Отже, враховуючи, що розгляд справи № 915/1439/23 по суті завершено, а положення ст. 50 ГПК України прямо обмежують можливість залучення третіх осіб стадією підготовчого провадження, заява боржника є процесуально необґрунтованою. Питання технічної складності демонтажу та безпеки суміжних споруд є питанням технічного виконання рішення, а не підставою для зміни складу учасників справи після набуття рішенням законної сили. Таким чином, у задоволенні заяви про залучення третьої особи слід відмовити.
По-третє, у клопотанні № 01-06/05 від 01.05.2026 (вх. № 6402/26 від 04.05.2026) про виклик судового експерта Чернія Якова Олександровича для надання усних пояснень щодо висновку експерта та відповідей на питання суду й учасників справи, заявник просить суд:
- викликати у судове засідання судового експерта Чернія Якова Олександровича, яким складено висновок експерта № 06/01-24 від 09.08.2024 за результатами проведеної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у справі № 915/1439/23, для надання усних пояснень щодо змісту зазначеного висновку та відповідей на питання суду й учасників справи.
- забезпечити можливість поставити судовому експерту Чернію Я.О. питання щодо технічної можливості виконання наказу № 915/1439/23 шляхом знесення громадського будинку / магазину по проспекту Миру, 2Б/10 у місті Миколаєві без пошкодження суміжного майна, без порушення прав третіх осіб та без створення технічної небезпеки.
- з'ясувати за участю судового експерта Чернія Я.О., чи є спірний громадський будинок / магазин конструктивно самостійним об'єктом, чи має він спільні або суміжні конструктивні елементи із будівлею магазину « АГАТ » або іншим суміжним об'єктом, чи можливе його безпечне знесення без спеціального проєкту демонтажу, технічного обстеження та залучення спеціалізованої організації.
- у разі неможливості особистої явки судового експерта Чернія Я.О. до судового засідання - вирішити питання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.
- відкласти розгляд заяви державного виконавця про встановлення порядку виконання наказу № 915/1439/23 до забезпечення участі судового експерта Чернія Я.О. у судовому засіданні та надання ним пояснень щодо висновку експерта № 06/01-24 від 09.08.2024.
В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що в матеріалах справи наявний висновок судового експерта Чернія Якова Олександровича № 06/01-24 від 09.08.2024, складений за результатами проведеної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. Боржник вважає, що зазначений висновок має істотне значення для правильного вирішення заяви державного виконавця, оскільки він стосується саме тих технічних обставин, які суд повинен оцінити перед вирішенням питання про можливість встановлення порядку виконання наказу, а саме: технічних характеристик спірного об'єкта, його конструктивних елементів, фундаменту, технічного стану, фактичного розташування, співвідношення із суміжними об'єктами, а також можливих технічних ризиків, пов'язаних із фізичним демонтажем такого об'єкта. На переконання боржника, особливого значення виклик експерта набуває з огляду на те, що державний виконавець, звертаючись із заявою про встановлення порядку виконання наказу, фактично просить суд погодити можливість організації примусового демонтажу об'єкта, однак при цьому не надає суду проєкту організації демонтажу, технічного висновку щодо безпечності знесення, кошторису, доказів залучення спеціалізованої організації, доказів конструктивної самостійності об'єкта та доказів відсутності ризику пошкодження суміжного майна. За таких умов саме експерт, який уже досліджував технічну документацію та фактичний стан об'єкта, може надати суду необхідні пояснення щодо того, які технічні обставини мають бути з'ясовані перед вирішенням питання про можливість встановлення порядку виконання наказу. Боржник вважає, що виклик судового експерта Чернія Якова Олександровича є необхідним для правильного, повного та об'єктивного вирішення заяви державного виконавця про встановлення порядку виконання наказу. Без отримання усних пояснень експерта суд буде позбавлений можливості належно перевірити, чи може наказ бути виконаний у спосіб, про який фактично просить державний виконавець, без зміни суті судового рішення, без технічної небезпеки, без пошкодження суміжного майна та без порушення прав третіх осіб.
Розглядаючи наведене клопотання суд враховує таке.
В матеріалах справи дійсно міститься висновок судового експерта Чернія Я.О. № 06/01-24 від 09.08.2024, складений за результатами проведеної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
При цьому, суд наголошує, що дослідження відповідного доказу та його оцінка у контексті спірних правовідносин здійснювались судом на стадії розгляду справи по суті. Як уже було наведено, стадія виконання рішення не є частиною розгляду справи по суті, а здійснення судом переоцінки наявних у матеріалах справи доказів суперечить приписам процесуального закону.
Крім того, за змістом ч. 5 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Тобто пояснення, які може надавати експерт у разі його виклику судом мають стосуватися не просто технічних аспектів справи, а безпосередньо питань, які були висвітлені експертом у висновку.
З урахуванням наведеного суд звертає увагу відповідача на те, що питання про те, чи може наказ бути виконаний у спосіб про який просить державний виконавець без технічної небезпеки, без пошкодження суміжного майна та без порушення прав третіх осіб, не були предметом дослідження під час проведення судової експертизи, не висвітлювалися у висновку, а тому, відсутні процесуальні підстави для виклику судом експерта, оскільки відповідні пояснення останній може надавати саме щодо його висновку, а не у справі взагалі.
Питання ж про те, чи може наказ бути виконаний у спосіб про який просить державний виконавець без зміни суті судового рішення взагалі не належить до компетенції експерта та може бути вирішене судом самостійно, оскільки не потребує спеціальних знань у сфері іншій ніж право.
Вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача № 01-06/05 від 01.05.2026 (вх. № 6402/26 від 04.05.2026) про виклик судового експерта, а тому в задоволенні такого клопотання суд відмовляє.
Після наведеного, суд перейшов до розгляду по суті заяви Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 57159 від 09.04.2026 (вх. № 5054/26 від 09.04.2026) про встановлення порядку виконання наказу.
Присутній в судовому засіданні представник Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вказану заяву підтримав, просив суд її задовольнити.
Представники Миколаївської міської ради та Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи, проти задоволення заяви заперечували, просили суд відмовити в її задоволенні.
Розглянувши в судовому засіданні подану державним виконавцем заяву про встановлення порядку виконання наказу у справі № 915/1439/23, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебувала справа за позовом Миколаївської міської ради до Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи, з такими позовними вимогами:
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Самедову Наілю Ісбендияр кизи, РНОКПП НОМЕР_1 , усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою, кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по АДРЕСА_2 ;
- скасувати державну реєстрацію права власності та припинити за Самедовою Наілею Ісбендияр кизи, РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на громадський будинок (магазин), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1229179048101, державна реєстрація від 20.04.2017, запис за № 20056483).
За результатами розгляду справи № 915/1439/23 Господарським судом Миколаївської області було ухвалено рішення від 13.06.2025, яким у задоволенні позову відмовлено.
У подальшому, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.06.2025 у справі № 915/1439/23 було скасовано; позов задоволено частково; зобов'язано Фізичну особу-підприємця Самедову Наілю Ісбендияр кизи усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою, кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи на користь Миколаївської міської ради 2684 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 4026 грн - за подання апеляційної скарги; доручено Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.
19.12.2025 на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 Господарським судом Миколаївської області видано відповідні накази.
З матеріалів заяви вбачається, що 08.01.2026 до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (далі - Інгульський відділ ДВС) надійшла заява Миколаївської міської ради № 34858/02.02.01-40/02/3/25 від 31.12.2025 про направлення до примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2025 у справі № 915/1439/25 про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв.
Постановою головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Герасимчук О.О. (далі - державний виконавець Герасимчук О.О.) від 08.01.2026 було відкрито виконавче провадження № 79943827 з примусового виконання вказаного виконавчого документу.
В п. 2 постанови державного виконавця зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (до 22.01.2026 включно).
Копію вказаної постанови державним виконавцем було направлено на адресу стягувача та боржника з супровідним листом № 2577 від 08.01.2026. На підтвердження обставин направлення постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем надано суду список згрупованих відправлень «рекомендований лист» від 09.01.2026 та фіскальний чек поштового оператора - Акціонерного товариства «Укрпошта» (відправлення адресовані Миколаївській міській раді та Самедовій Н.І.Кизи зазначені під номерами 29 та 30 у списку згрупованих відправлень).
Суд зауважує, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржником державному виконавцю жодної іншої адреси, зокрема, адреси реєстрації Самедової Наілі Ісбендияр кизи як внутрішньо переміщеної особи, навіть після звернення представника боржника до державного виконавця у лютому 2026 року щодо визначення рахунку для здійснення видаткових операцій.
Таким чином, оскільки державним виконавцем постанову про відкриття виконавчого провадження було надіслано рекомендованим поштовим відправленням, зокрема, боржнику - за адресою, зазначеною у виконавчому документі, то Фізична особа-підприємець Самедова Наіля Ісбендияр кизи вважається повідомленою про початок примусового виконання рішення у виконавчому провадженні № 79943827.
08.01.2026 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 79943827 також були винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 340,00 грн та про стягнення виконавчого збору у розмірі 17 294,00 грн.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
23.01.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. складено акт, зі змісту якого вбачається, що виходом державного виконавця за адресою м. Миколаїв пр. Миру 2б/10 з метою перевірки виконання рішення суду № 915/1439/23 від 19.12.2025 встановлено: перевірити виконання рішення суду не вдалось. За вказаною адресою розташована територія ринку «Колос» на якій знаходяться приміщення магазинів, що не мають адресних вказівок, внаслідок чого ідентифікувати магазин що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136900:02:002:0062 не вдалося, у зв'язку з чим існує необхідність уточнення інформації щодо місцезнаходження вказаного магазину у стягувача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Герасимчук О.О. було винесено у виконавчому провадженні № 79943827 постанову від 23.01.2026 про відкладення проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого документа у термін до 05.02.2026.
Крім того, 26.01.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. на адресу Миколаївської міської ради направлено:
- запит державного виконавця № 12036 від 23.01.2026, в якому заявник просив терміново до 04.02.2026 надати до відділу вичерпну інформацію (за наявності фотоматеріали), що уточнює чи може сприяти ідентифікації магазину що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136900:02:002:0062 за адресою проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв;
- вимогу державного виконавця № 12105 від 23.01.2026, в якій заявник вимагав 05.02.2026 об 11.00 год., за адресою АДРЕСА_2 , забезпечити участь представника Миколаївської міської ради при проведенні виконавчих дій, а саме перевірки виконання рішення суду у справі № 915/1439/23 зобов'язання Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв.
Також, 26.01.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. на адресу Самедової Наілі Ісбендияр кизи направлено:
- виклик державного виконавця № 12013 від 23.01.2026, за змістом якого було, зокрема, зобов'язано боржника надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання;
- вимогу державного виконавця № 12110 від 23.01.2026, в якій заявник вимагав боржника бути присутньою 05.02.2026 об 11.00 год., за адресою АДРЕСА_2 , при проведенні виконавчих дій, а саме: перевірки виконання рішення суду у справі № 915/1439/23 щодо зобов'язання Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв.
На підтвердження обставин направлення постанови про відкладення проведення виконавчих дій, запиту виклику та вимог державного виконавця від 23.01.2026 заявником надано суду список згрупованих відправлень «рекомендований лист» від 26.01.2026 та фіскальний чек поштового оператора - Акціонерного товариства «Укрпошта» (відправлення адресовані Миколаївській міській раді та Самедовій Н.І.Кизи зазначені під номерами 29 та 30 у списку згрупованих відправлень).
03.02.2026 Інгульським відділом ДВС отримано лист Миколаївської міської ради № 765/02.02.01-40/02/3/26 від 03.02.2026 у відповідь на запит щодо надання вичерпної інформації (за наявності фотоматеріали), що уточнює чи може сприяти ідентифікації магазину що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136900:02:002:0062 за адресою проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв. Із вказаним листом стягувачем надано до відділу ДВС Акт обстеження земельної ділянки від 27.11.2024 з фотоматеріалами.
04.02.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. складено акт, в якому зафіксовано, що при примусовому виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2025 у справі № 915/1439/23 про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв, державним виконавцем було встановлено, що 04.02.2026 боржник за викликом державного виконавця від 23.01.2026 до відділу не з'явилася, повідомлень щодо стану виконання рішення чи про причини неявки до відділу від боржника не надходило.
05.02.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. з метою перевірки виконання рішення суду здійснено вихід за адресою земельної ділянки ( АДРЕСА_2 ) за результатами якої в присутності представника Миколаївської міської ради - Начальника відділу виконання судових рішень і претензійно-судової роботи юридичного департаменту Миколаївської міської ради Грумінської Д.О., Головного спеціаліста відділу контролю ДАБ ММР Борисенко О.А. складено акт, зі змісту якого вбачається, що виходом державного виконавця за адресою м. Миколаїв пр. Миру 2Б/10, встановлено що станом на 05.02.2026 перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 4810136900:02:002:0062 шляхом знесення громадського будинку (магазин) боржником не усунуто. В акті також зафіксовано, що повторну перевірку відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» призначено на 20.02.2026.
Приписами ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
За такого, 05.02.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. було винесено у виконавчому провадженні № 79943827 постанову про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 1700,00 грн.
В п. 2 постанови державного виконавця зазначено про зобов'язання боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
06.02.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. на адресу Самедової Наілі Ісбендияр кизи було направлено вимогу виконавця № 18040 від 05.02.2026, в якій заявник вимагав боржника бути присутньою 20.02.2026 об 11.00 год., за адресою АДРЕСА_2 , при проведенні виконавчих дій, а саме: а саме перевірці виконання рішення суду у справі № 915/1439/23 щодо зобов'язання Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по АДРЕСА_2 .
Також 06.02.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. на адресу Миколаївської міської ради направлено вимогу виконавця № 18037 від 05.02.2026, в якій заявник вимагав 20.02.2026 об 11.00 год., за адресою АДРЕСА_2 , забезпечити участь представника Миколаївської міської ради при проведенні виконавчих дій, а саме перевірки виконання рішення суду у справі № 915/1439/23 зобов'язання Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв.
На підтвердження обставин направлення вимог державного виконавця від 05.02.2026 заявником надано суду список згрупованих відправлень «рекомендований лист» від 06.02.2026 та фіскальний чек поштового оператора - Акціонерного товариства «Укрпошта» (відправлення адресовані Миколаївській міській раді та Самедовій Н.І.Кизи зазначені під номерами 28 та 29 у списку згрупованих відправлень).
20.02.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. з метою перевірки виконання рішення суду здійснено вихід за адресою земельної ділянки (м. Миколаїв, пр. Миру 2Б/10) за результатами якої в присутності представника Миколаївської міської ради - головного спеціаліста відділу виконання судових рішень і претензійно-судової роботи юридичного департаменту Миколаївської міської ради Захаренкової А.О., головного спеціаліста відділу контролю ДАБ ММР Борисенко О.А. складено акт, зі змісту якого вбачається, що виходом державного виконавця за адресою м. Миколаїв пр. Миру 2Б/10, встановлено що станом на 20.02.2026 перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою в користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 4810136900:02:002:0062 шляхом знесення громадського будинку (магазин) боржником не усунуто. За результатом повторної перевірки встановлено що станом на 20.02.2026 рішення суду не виконано у повному обсязі, а також за вимогою виконавця боржник не з'явився.
Приписами ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
За такого, 20.02.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. було винесено у виконавчому провадженні № 79943827 постанову про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 3400,00 грн.
В п. 2 постанови державного виконавця зазначено про зобов'язання боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 63 України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
З урахуванням наведених приписів державним виконавцем Герасимчук О.О. було оформлено на адресу Відділення поліції № 2 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області подання (повідомлення) № 31013 від 26.02.2026 про притягнення до кримінальної відповідальності, в якому заявник просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.
Судом також встановлено з матеріалів справи, що 20.02.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. в межах виконавчого провадження № 79943827 було винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення, яка з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, становить 22 734,00 грн.
За даними державного виконавця, 24.02.2026 на рахунки боржника відкриті у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» були виставлені платіжні інструкції, а 25.02.2026 на рахунок з обліку депозитних сум відділу надійшли грошові кошти у сумі 3610,00 грн.
24.02.2026 до Інгульського відділу ДВС від представника боржника надійшла заява про визначення для здійснення видаткових операцій поточного рахунку за номером НОМЕР_2 , який відкрито в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
25.02.2026 державним виконавцем Герасимчук О.О. в межах виконавчого провадження № 79943827 було винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника для здійснення видаткових операцій.
На переконання державного виконавця зазначена вище заява про визначення для здійснення видаткових операцій поточного рахунку, додатково підтверджує обізнаність боржника щодо існування рішення суду про зобов'язання усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою, кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв та факт умисного ухилення від такого виконання, а відсутність звернень боржника із заявами про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, підтверджують відсутність поважних причин у боржника щодо невиконання рішення суду.
Державний виконавець вважає, що невиконання боржником рішення суду у спосіб, визначений виконавчим документом, у поєднанні з наявністю передбаченого законом альтернативного механізму його виконання (зокрема, статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження»), є тим випадком, передбаченим законом, який надає державному виконавцю право звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з вимогами ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За даними державного виконавця, не спростованими та не запереченими ні боржником, ні стягувачем, станом на час розгляду даної заяви судове рішення (постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 у справі № 915/1439/23, на виконання якої видано наказ Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2025 у справі № 915/1439/23) про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Самедової Наілі Ісбендияр кизи усунути перешкоди в користуванні Миколаївською міською радою земельною ділянкою, кадастровий номер 4810136900:02:002:0062, шляхом знесення громадського будинку (магазину) по проспекту Миру, 2Б/10, м. Миколаїв - залишається невиконаним. Доказів іншого матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем.
Порядок виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
З аналізу норм законодавства вбачається, що під встановленням порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання.
Отже, встановлення способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
При вирішенні питання про встановлення порядку виконання рішення суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.
При цьому, під час розгляду заяв про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Суд також наголошує, що зміна способу чи встановлення порядку виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Отже, процесуальна можливість встановити порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
У разі необхідності встановлення або зміни порядку виконання слід враховувати, що для цього повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим, а також на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.
За результатами дослідження наданих держаним виконавцем на обґрунтування заяви доказів суд вважає передчасним висновок державного виконавця про те, що судове рішення у даній справі не може бути виконано в порядку та у спосіб, встановлені постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 у справі № 915/1439/23, на виконання якої видано наказ Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2025 у справі № 915/1439/23.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, зокрема, рішення на підставі наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Приписами ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Так, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Здійснюючи аналіз ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», Верховний Суд висновував таке:
- якщо рішення суду можливо виконати без участі боржника, державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо судове рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 07.03.2025 у справі № 759/1382/19);
- обставина, що саме боржник за судовим рішенням зобов'язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки судове рішення хоч і зобов'язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов'язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку та свідоме ухилення боржника від його виконання (постанови Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 923/182/13-г, від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14, від 25.09.2020 у справі № 924/315/17);
- відповідно до положень ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (постанови Верховного Суду від 25.09.2020 у справі № 924/315/17, від 14.04.2021 у справі № 641/1933/19 та від 22.12.2021 у справі № 761/26280/17).
Отже, хоча суд погоджується з доводами державного виконавця про те, що ухилення відповідача від виконання судового рішення у даній справі не унеможливлює виконання цього рішення без його участі, проте, на переконання суду, державний виконавець не довів, що у виконавчому провадженні було вжито усіх передбачених законом заходів примусового виконання.
Як уже було наведено вище, з матеріалів справи вбачається що при відкритті виконавчого провадження (постанова державного виконавця від 08.01.2026) державний виконавець повідомив боржника про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
Про невиконання боржником відповідного судового рішення свідчать, зокрема, акти державного виконавця від 05.02.2026 та від 20.02.2026. Відповідні обставини також не були спростовані боржником в ході розгляду даної заяви.
У зв'язку з наведеним у відповідності до приписів ч. 2, 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанови від 05.02.2026 та від 20.02.2026, якими накладено на боржника штрафи.
Крім того, у відповідності до положень абз. 2 ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем направлено до Відділення поліції № 2 Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області подання (повідомлення) № 31013 від 26.02.2026 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.
Отже, державним виконавцем в межах зазначеного виконавчого провадження № 79943827 були вчинені дії, передбачені приписами ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», а саме накладено на боржника штрафи за невиконання рішення без поважних причин та надіслано органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Також, з матеріалів заяви державного виконавця вбачається, що 10.03.2026 начальником Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві було оформлено до Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подання про знесення приміщення, в якому заявник просить надати до відділу ДВС інформацію про суму вартості послуг (суму майбутнього договору) щодо знесення громадського будинку (магазину) за адресою: проспект Миру, 2Б/10, м. Миколаїв.
Крім цього, зі змісту наданих стягувачем доказів, перевірених судом за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, вбачається, що Миколаївська міська рада звернулася до відділу ДВС з листом за вих. № 9926/02.02.01-22/02/012/26 від 16.04.2026, за змістом якого поінформувала про готовність стягувача до співпраці з відділом ДВС з метою забезпечення повного, своєчасного та фактичного виконання виконавчого документа, зокрема, запропонувала розглянути можливість залучення комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївські парки» для організації виконання робіт, пов'язаних з усуненням перешкод у користуванні зазначеною земельною ділянкою.
20.04.2026 державним виконавцем у виконавчому провадженні № 79943827 винесено постанову про призначення суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - КП ММР «Миколаївські парки».
Вказане свідчить про те, що державним виконавцем вживаються передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо примусового виконання рішення.
При цьому, посилання державного виконавця на норми закону та судову практику під час вирішення спірних питань щодо покладення на стягувача витрат на додаткове авансування залучення дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, відхиляються судом, оскільки, як правильно вказано стягувачем у додаткових поясненнях у даному виконавчому провадженні питання авансування додаткових витрат перед стягувачем не ставилось взагалі.
Крім того, стягувач наголошує про свою готовність сприяти виконанню відповідного судового рішення шляхом пропозиції участі у виконавчих діях відповідного комунального підприємства, яке залучено в якості спеціаліста відповідною постановою державного виконавця.
Отже, господарським судом наразі не встановлено обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, оскільки у межах виконавчого провадження № 79943827 ще не вичерпана можливість державного виконавця вжити усіх необхідних заходів для виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Суд також відхиляє посилання державного виконавця на «аналогічне судове рішення у справі 916/959/22 від "11" березня 2025 прийняте Господарським судом Одеської області», оскільки суб'єктом звернення із відповідною заявою у вказаній справі виступив сам стягувач, який у даній справі проти задоволення заяви заперечує, а, отже фактичні обставини, та процесуальна позиція учасників справи є відмінними, що зумовлює нерелевантність висновків у справі № 916/959/22 до спірних правовідносин; крім того, слід наголосити, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не в судових рішеннях місцевого господарського суду.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин, з огляду на зазначені вище норми матеріального та процесуального права, оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б наразі свідчили про винятковість обставин виконання судового рішення та неможливість його виконання у встановлених судом порядку та способом.
Отже, суд дійшов висновку, що за заявленими державним виконавцем вимогами, з урахуванням наведених останнім обґрунтувань, заява Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 57159 від 09.04.2026 (вх. № 5054/26 від 09.04.2026) про встановлення порядку виконання наказу у справі № 915/1439/23 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 331, 338 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 57159 від 09.04.2026 (вх. № 5054/26 від 09.04.2026) про встановлення порядку виконання наказу у справі № 915/1439/23 відмовити.
Ухвала суду, у відповідності до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили негайно після її оголошення.
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Ухвала господарського суду, у відповідності до п. 24 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 11.05.2026.
Суддя Н.О. Семенчук