про призначення судової експертизи
та зупинення провадження у справі
12 березня 2026 року Справа № 915/855/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Савка К.Д., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРНАДО-ОЧАКІВ», вул. Будівельників (60 років СРСР), б. 18, м. Очаків, Миколаївська обл., 57500 (код ЄДРПОУ 00848546)
до відповідача Приватного підприємства “АПЕЛЬСИН-Т», вул. Спаська, 24, кв. 1, м. Миколаїв (код ЄДРПОУ 42699315)
про стягнення коштів в сумі 566 774, 00 грн.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Севастьянова О.М.
від відповідача: Рознін В.А.
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРНАДО-ОЧАКІВ» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Приватного підприємства “АПЕЛЬСИН-Т» загальну суму заборгованості станом на 02 червня 2025 року з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, суми збитків в загальному розмірі 566 774, 55 грн., що складається з:
- суми збитків в розмірі 417 508, 75 грн.;
- суми заборгованості за Додатковою Угодою від 31 березня 2022 року до Договору оренди нежитлового приміщення № 58 від 01 серпня 2021 року в розмірі 80 424, 42 грн.;
- суми штрафних санкцій в розмірі:
- неустойки в розмірі 52 000 грн.;
- пені в розмірі 2 291, 81 грн.;
- інфляційні витрати в розмірі 11 850, 33 грн.;
- три відсотки річних в розмірі 2 699, 24 грн.
Позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.06.2025 (вх. № 8404/25 від 03.06.2025) ТОВ “ТОРНАДО-ОЧАКІВ» до відповідача “АПЕЛЬСИН-Т» про стягнення коштів у сумі 566 774, 00 грн. залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 25.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.08.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, ухвалено відкласти підготовче засідання на 02.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, ухвалено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання по справі на 24.11.2025.
Підготовче засідання з розгляду даної справи, яке було призначено на 24.11.2025, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Олейняш Е.М. в період з 24.11.2025 по 08.12.2025 (включно) у вимушеній позаплановій відпустці за сімейними обставинами.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2025 призначено підготовче засідання по справі на 14.01.2026.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2026, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання по справі на 25.02.2026.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2025, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 12.03.2026.
В підготовчому засіданні 12.03.2026 судом відповідно до ч. 9 ст. 240 ГПК України оголошено скорочену ухвалу (вступну та резолютивну частини ухвали).
В період з 06.04.2026 по 17.04.2026 (включно), з 21.04.2026 по 24.04.2026 (включно) суддя Олейняш Е. М. перебувала на лікарняному.
24.11.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 16385/25 від 24.11.2025) про призначення судової експертизи.
12.03.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання (вх. № 3288/26 від 12.03.2026), в якому відповідачем запропоновано питання експерту.
Розгляд клопотання про призначення судової експертизи судом відкладався.
Як вказано вище, 24.11.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 16385/25 від 24.11.2025) про призначення судової експертизи, в якому заявник просить суд, зокрема, призначити у справі № 915/855/25 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 02883110, вул. Рішельєвська 8, м. Одеса).
На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:
- Чи є зображені на фото пошкодження приміщення природним фізичним зносом внаслідок належної експлуатації такого приміщення?
- Який перелік та об'єми будівельних робіт з ремонту виконано Позивачем за адресою м. Очаків, вул. Будівельників, 18/1, згідно долучених до матеріалів справи документів бухгалтерського обліку (договори накладні, акти виконаних робіт тощо)?
- Яка вартість виконаних будівельних робіт з ремонту виконано Позивачем за адресою м. Очаків, вул. Будівельників, 18/1, згідно долучених до матеріалів справи документів бухгалтерського обліку (договори накладні, акти виконаних робіт тощо)?
- Визначити вартість будівельних (ремонтних) робіт, пов'язаних з усуненням наслідків механічного впливу в приміщені Позивача за адресою м. Очаків, вул. Будівельників, 18/1?
- Яка орієнтовна вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок механічного впливу за цінами в Миколаївської області?
Клопотання мотивоване тим, що 23.07.2025 під час розгляду заяви про забезпечення позову та під час розгляду справи 25.08.2025 виникло питання щодо недоліків приміщення та їх співвідношення з належним станом, нормальним фізичним зносом внаслідок належної експлуатації.
Позивач вважає, що наявний спір можливо вирішити у разі застосування спеціальних знань, використовуючи наявні матеріали справи.
12.03.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (вх. № 3288/26 від 12.03.2026), в якому позивач зазначає, що у разі призначення експертизи у справі № 915/855/25 пропонує поставити експерту наступне питання:
- Чи вбачається з наданих фотографій, що на них зображене приміщення саме за адресою м. Очаків, вул. Будівельників, 18/1 та саме станом на 26.01.2024?
В підготовчому засіданні 12.03.2026 представник позивача підтримала клопотання про призначення судової експертизи.
В підготовчому засіданні 12.03.2026 представник відповідача заперечив проти призначення експертизи, проте у разі призначення експертизи просив поставити експерту запропоноване відповідачем питання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного висновку.
Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості станом на 02.06.2025 з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, суми збитків в загальному розмірі 566 774, 55 грн.
Підставою позову зазначено наступні обставини.
ТОВ “ТОРНАДО-ОЧАКІВ» (наймодавець) уклало з ПП “АПЕЛЬСИН-Т» (наймач) договір оренди на нежитлові приміщення № 58 від 01.08.2021, що розташовані за адресою: м. Очаків, вул. Будівельників, 18/1, з метою розміщення продовольчого магазину.
Для виконання власних зобов'язань (п. 2.2.2 та п. 2.2.4 договору) та домовленостей сторін, наймодавець здійснив ремонт приміщення та закупівлю матеріалів, обладнання на загальну суму 417 508, 75 грн., надавши у користування нежитлове приміщення, про що свідчить підписання акту прийому-передачі від 01.12.2021.
26.01.2024 під час огляду приміщення з уповноваженим представником ПП “Апельсин-Т» було з'ясовано, що об'єкт оренди перебуває в неналежному санітарному стані, наявні пошкодження приміщення, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача збитки за пошкодження приміщення.
Крім того, позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов додаткової угоди від 31.03.2022 до договору оренди нежитлового приміщення № 58 від 01.08.2021, а саме зобов'язань щодо оплати комунальних витрат у порядку та строки, встановлені умовами додаткової угоди, у зв'язку з чим сума заборгованості станом на 02.06.2025 становить 80 424, 42 грн.
За порушення виконання грошових зобов'язань позивачем нараховано відповідачу відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати, а також пеню відповідно до п. 2.4 договору та ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Крім того, позивач зазначає, що претензією повідомлено відповідача про розірвання договору, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок повернути об'єкт оренди. За порушення наймачем обов'язку щодо повернення об'єкта оренди позивачем відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України та п. 4.1 договору нараховано неустойку у розмірі 52 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 193, 224, 225, 231, 284, 285 ГК України, ст. 11, 22, 202, 205, 509, 525, 526, 549, 625, 611, 623, 626, 629, 759, 762, 763, 785 ЦК України та умовами договору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 10148/25 від 08.07.2025) зазначає, що дійсно між позивачем (наймодавець) та відповідачем (наймач) був укладений договір оренди нерухомого майна № 58 від 21.08.2021 та в подальшому 31.03.2022 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода, умовами якої сторони погодили, що, починаючи з 01.04.2022 нарахування орендної плати не здійснюється до дати відновлення роботи наймодавця в найманому приміщенні.
Відповідач зазначає, що між сторонами тривало листування щодо питання розірвання договору, узгодження дати для здійснення прийому-передачі об'єкта оренди та вирішення фінансових питань.
26.01.2024 під час спільної зустрічі позивача та відповідача в об'єкті оренди в м. Очаків позивач відмовився від підписання акту приймання-передачі від 26.01.2024, обґрунтовуючи це наявністю недоліків та пошкоджень приміщення.
Відповідач зазначає, що з жовтня 2023 вивіз власні речі та не користувався приміщенням, відповідач неодноразово пропонував позивачу достроково розірвати договір та підписати акти приймання-передачі (повернення), зокрема 26.01.2024, отже з цієї дати відповідач не несе буд-яких обов'язків та відповідальності по договору.
Щодо акту відкриття та візуального обстеження від 29.11.2024, то відповідач зазначає, що акт складений без належного запрошення та участі відповідача, що ставить під сумнів достовірність даних про стан об'єкту оренди, зазначених в ньому.
Щодо вимог про стягнення щомісячного відшкодування витрат, то відповідач зазначає, що позивач не надавав відповідачу та не надає суду ані доказів понесення фактичних витрат, ані актів виконаних робіт, у зв'язку із чим вимоги про сплату відшкодування є безпідставними.
Відповідач зазначає, що позивач не надає суду належні докази фіксації попередніх та заявлених показників лічильників, з яких можна зробити висновок про дійсну наявність заборгованості, та не надає доказів фактичних витрат зі сплати, у зв'язку з чим нарахування пені, інфляційних втрат та річних відсотків на суми відшкодування також є безпідставним.
Щодо вимоги про стягнення подвійної неустойки, то відповідач зазначає про відсутність підстав для стягнення неустойки, оскільки відповідач фактично повернув приміщення 26.01.2024, тобто протягом 5-ти календарних днів з моменту розірвання договору 24.01.2024.
Щодо стягнення витрат на ремонт приміщення в сумі 417 508,75 грн., то відповідач зазначає, що перелічені позивачем недоліки та “пошкодження» не підтверджуються жодним об'єктивним та незалежним доказом. Фото не можуть слугувати єдиним доказом пошкоджень. Відповідач вважає, що приміщення станом на 26.10.2024 було в належному стані з урахуванням нормального зносу (або з мінімальними недоліками) та результату звільнення приміщення від власного майна. Надані позивачем документи щодо розміру витрат на ремонт жодним чином не підтверджують перелічені недоліки стану приміщення (навіть при їх наявності).
Заперечення обґрунтовані приписами ст. 613, 785 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Розглянувши клопотання про призначення судової експертизи, суд встановив наявність умов, передбачених законом, для призначення експертизи.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно п.п. 1.2.2 п. 1.2 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 (далі - Науково-методичні рекомендації) основними видами (підвидами) експертизи є: будівельно-технічна; оціночно-будівельна.
Відповідно до п. 5.1 глави 2 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Призначення судової експертизи є одним із засобів доказування у справі (п. 2 ч. 2 ст. 73 ГПК України), а суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України). Враховуючи, що відповідач не погоджується із здійсненим позивачем розрахунком суми збитків за пошкодження приміщення, оскільки вважає, що до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження пошкодження орендованих приміщень та з огляду на відсутність у суду спеціальних знань, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до ч. 4 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Розглянувши питання, які сторони запропонували поставити на вирішення судового експерта, суд дійшов наступного висновку.
Судом відмовлено в поставленні на вирішення судової експертизи запропоноване позивачем перше питання та запропоноване відповідачем питання, оскільки сторони фактично ставлять вимогу про проведення судової експертизи на підставі фотографій. При цьому, судова експертиза проводиться як на підставі первинних документів, так і шляхом огляду об'єкта дослідження.
Судом відмовлено в поставленні на вирішення судової експертизи запропонованих позивачем другого та третього питання, оскільки обставини, які можуть бути встановлені за результатами проведення дослідження та надання відповіді на вказані питання, не входять у предмет доказування у даній справі. Так, предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога позивача про стягнення збитків, завданих внаслідок пошкодження приміщення.
В підготовчому засіданні за результатами обговорення з учасниками процесу запропонованих позивачем четвертого та п'ятого питання, суд дійшов висновку, що на вирішення судової будівельно-технічної експертизи слід поставити наступні питання:
1) Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень механічного впливу в приміщенні за адресою м. Очаків, вул. Будівельників, 18/1, яке належить позивачу ТОВ “ТОРНАДО-ОЧАКІВ»?
2) Який розмір завданої матеріальної шкоди об'єкту (приміщення за адресою м. Очаків, вул. Будівельників, 18/1) внаслідок механічного впливу?
Вищевказані питання судом обговорено в підготовчому засіданні та узгоджено з учасниками процесу.
Відповідно до ч. 4 ст. 98 ГПК України висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Відповідно ч. 6, 7 ст. 98 ГПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 8 ст. 98 ГПК України якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 ГПК України суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи (п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про покладення обов'язку з оплати витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням судової експертизи по даній справі, на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРНАДО-ОЧАКІВ».
Щодо питання визначення експертної установи, то слід зазначити наступне.
Позивач в клопотанні про призначення експертизи просив суд доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ) (вул. Рішельєвська 8, м. Одеса, 65028).
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції № 1253/5 від 05.04.2021 виключено абз. 1, 2 п. 1.6 розділу І Науково-методичних рекомендацій, яким (пунктом) було врегульовано проведення експертиз та досліджень експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача та відсутність заперечень відповідача щодо запропонованої експертної установи, для всебічного, повного, об'єктивного та якісного проведення судової експертизи, суд дійшов висновку про можливість доручення проведення судової експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ).
Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує процесуальну справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).
З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.
Ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.
Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).
В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахуванням наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).
Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень може виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява №61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Європейський суд з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.93 р. (п. 33) та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.96 р. (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
При цьому, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, призначення судом експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, направити матеріали справи до експертної установи та зупинити провадження у даній справі.
Керуючись ст. 13, 98-100, 228, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити у даній справі № 915/855/25 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ).
2. Направити на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ), вул. Рішельєвська 8, м. Одеса, 65026 матеріали справи № 915/855/25.
3. На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:
3.1. Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень механічного впливу в приміщенні за адресою м. Очаків, вул. Будівельників, 18/1, яке належить позивачу ТОВ “ТОРНАДО-ОЧАКІВ»?
3.2. Який розмір завданої матеріальної шкоди об'єкту (приміщення за адресою м. Очаків, вул. Будівельників, 18/1) внаслідок механічного впливу?
4. Для проведення судової експертизи надати судовому експерту матеріали господарської справи № 915/855/25.
5. Зобов'язати учасників процесу надати на вимогу судового експерта всі документи, необхідні для проведення судової експертизи через відділ документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області.
6. Зобов'язати учасників процесу забезпечити доступ судового експерта до об'єкта дослідження.
7. Відповідно до ст. 14 Закону України “Про судову експертизу» попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у відповідності із ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.
8. Витрати на проведення експертизи покласти на позивача ТОВ “ТОРНАДО-ОЧАКІВ».
Зобов'язати позивача забезпечити оплату за проведення експертизи, докази чого подати суду.
9. Експертній установі після проведення експертизи представити суду висновок експерта, справу господарського суду № 915/855/25 повернути на адресу Господарського суду Миколаївської області.
10. Зупинити провадження у даній справі до проведення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ) судової експертизи.
11. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена відповідно до ст. 254-259 ГПК України.
Повну ухвалу складено 11.05.2026
Суддя Е.М. Олейняш