ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.04.2026Справа № 910/16187/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Літовки М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/16187/25
за позовом Комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція»
до Приватного підприємства «НООСФЕРА»
про стягнення 2 028 090,00 грн.
За участю представників:
від позивача Долич О.В.
від відповідача Загорний Є.В.
Комунальне підприємство «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» (далі - позивач, Дирекція) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «НООСФЕРА» (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 2 028 090,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду від 16.12.2020 № 78/20-КТ (далі - Договір) в частині виконання робіт у погоджений у договорі строк.
Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 02.02.2026, встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
02.02.2026 відповідачем подано клопотання про витребування доказів.
У підготовчому засіданні 02.02.2026 суд протокольною ухвалою відмовив у клопотанні відповідача про витребування доказів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 16.02.2026.
04.02.2026 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів у позивача.
16.02.2026 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та пояснення.
16.02.2026 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 05.03.2026.
02.03.2026 від Підприємства надійшли пояснення з клопотанням про поновлення строку для долучення пояснень та доказів.
05.03.2026 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, відмову у задоволенні клопотань відповідача.
У підготовчому засіданні 05.03.2026 суд протокольною ухвалою поновив строк на подання клопотання про долучення доказів та пояснень, прийняв та долучив їх до матеріалів справи, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
У підготовче засідання 05.03.2026 представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
У підготовчому засіданні 05.03.2026 представник відповідача зазначив, що вважає виконаними завдання підготовчого провадження, у зв'язку з чим не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2026.
У судовому засіданні 30.03.2026 було оголошено перерву до 23.04.2026.
У судових засіданнях суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
У судовому засіданні 23.04.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив:
16.12.2020 між Дирекцією (Замовник) та Підприємством (Підрядник) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання з виконанню робіт із реконструкції ліфтів у житловому будинку за адресою: вул. Лютеранська, 30/24, під'їзди 1-3 у Печерському районі м. Києва [ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (за кодом CPV за ДК 021:2015 - 45454000-4 Реконструкція)], далі за текстом - «Роботи».
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що договірна ціна визначена відповідно до ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», тендерної пропозиції, погоджена Сторонами в Протоколі погодження договірної ціни (Додаток № 1), становить: 3 297 007,83 грн (три мільйони двісті дев'яносто сім тисяч сім грн 83 коп.), ПДВ 20% - 659 401,57 грн (шістсот тисяч сімсот сімдесят одна грн 25 коп.). Разом сума з ПДВ - 3 956 409,40 грн (три мільйони дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч чотириста дев'ять грн 40 коп.).
Згідно з пунктом 2.1 Договору термін виконання Робіт, визначений Договором, наступний: Початок робіт - з моменту укладення Договору. Закінчення робіт - по 28 грудня 2021 року.
Відповідно до пункту 4.2 Договору матеріально-технічне забезпечення об'єкту із реконструкції ліфта в житловому будинку міста Києва здійснює Підрядник і несе ризик неможливості використання наданого ним обладнання і матеріалів.
Згідно з пунктом 6.4.1 Договору Підрядник зобов'язаний виконати у встановлені терміни роботи відповідно до проектно-кошторисної документації.
Відповідно до пункту 6.4.2 Договору Підрядник зобов'язаний виконати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, будівельних норм і стандартів в термін згідно календарного плану виконання робіт Договору.
Підрядник зобов'язаний передати Замовнику у порядку, передбаченому законодавством України та Договором, закінчені роботи (пункт 6.4.14 Договору).
Відповідно до пункту 12.8.1 Договору Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо Підрядник не розпочав виконання робіт або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у термін, визначений календарним планом виконання робіт до Договору, стає неможливим.
У подальшому позивачем і відповідачем було укладено низку додаткових угод до Договору, а саме:
- відповідно до Додаткової угоди від 30.12.2020 № 1 пункт 5.5 Договору викладено у такій редакції: «п. 5.5. Обсяги виконаних і оплачених у 2020 році робіт становить: 3 432,47 грн (три тисячі чотириста тридцять дві грн. 47 коп.), у т.ч. ПДВ 20% - 572,08 грн (п'ятсот сімдесят дві грн. 08 коп.)»;
- відповідно до Додаткової угоди від 20.12.2021 № 2 пункт 14.2 Договору викладено у такій редакції: «п. 14.2. Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє по 31.12.2022, але в будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань»;
- відповідно до Додаткової угоди від 29.12.2022 № 3 пункт 14.2 Договору викладено у такій редакції: «п. 14.2. Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє по 31.12.2023, але в будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань»;
- відповідно до Додаткової угоди від 25.12.2023 № 4 пункт 2.1 Договору викладено у такій редакції: «п. 2.1. Термін виконання Робіт, визначених цим Договором, наступний: Початок робіт - з моменту укладення Договору. Закінчення робіт - по 28 грудня 2024 року»;
- відповідно до Додаткової угоди від 25.12.2023 № 4 пункт 14.2 Договору викладено у такій редакції: «п. 14.2. Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє по 31.12.2024, але в будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань».
Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За умовами частини першої статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Позивач виконав зобов'язання за Договором та здійснив оплату у розмірі 2 028 090,00 грн [вартість устаткування за 1 ліфт пасажирський в/п 400 кг на 6 зупинок становить - 676 030,00 грн з ПДВ за 1 ліфт; за 3 ліфти Замовником було сплачено Підряднику 2 028 090,00 грн (676 030,00 грн. х 3)], що підтверджується платіжними дорученнями від 24.12.2021 № 1189, від 24.12.2021 № 1191, від 24.12.2021 № 1193.
Вартість устаткування, що придбавається виконавцем робіт (ліфт у під'їзді 1), становить 676 030,00 грн, про що свідчить Акт № 78/20/1 від 24.12.2021.
Вартість устаткування, що придбавається виконавцем робіт (ліфт у під'їзді 2), становить 676 030,00 грн, про що свідчить Акт № 78/20/3 від 24.12.2021.
Вартість устаткування, що придбавається виконавцем робіт (ліфт у під'їзді 3), становить 676 030,00 грн, про що свідчить Акт №78/20/5 від 24.12.2021.
Замовник 24.12.2021 сплатив вартість обладнання Підряднику.
У матеріалах справи містяться акти передачі обладнання в монтаж згідно з Договором підряду № 78/20-КТ від 16.12.2020: № 78/20-КТ/1 від 24.12.2021; № 78/20-КТ/2 від 24.12.2021; № 78/20-КТ/З від 24.12.2021.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 1.5 Додаткової угоди № 4 від 25.12.2023 внесено зміни до календарного плану виконаних робіт, який визначено у Додатку № 3 до Додаткової угоди № 4 від 25.12.2023 до Договору.
Так, згідно з Календарним планом виконання робіт, визначеним у Додатку № 3 до Додаткової угоди № 4 від 25.12.2023 до Договору, Підрядник (Відповідач) зобов'язувався у 2024 році виконати низку робіт, загальна вартість яких становила 1 928 319,40 грн.
Втім, Підприємство порушило зобов'язання за Договором та не виконало роботи у встановлений термін - до 28 грудня 2024 року.
Позивач спільно з КП «Керуюча компанія з обслуговування Житлового фонду Печерського району м. Києва» та ТОВ «ЮНІТ-Л» (компанія, що здійснює технічне обслуговування ліфтів у будинку за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 30/24, під'їзди 1-3) провели обстеження виконання робіт із реконструкції ліфта відповідно до укладеного Договору, що підтверджується Актом від 29.10.2024.
Так, у пункті 1 Акта від 29.10.2024 зазначено таке: «За результатами обстеження виявлено, що роботи з демонтажу-монтажу ліфтового обладнання, будівельні роботи шахти ліфта та машинного приміщення, роботи з облаштування ОДС, електромонтажні роботи під час проведення обстеження не розпочаті».
У пункті 2 Акта від 29.10.2024 зазначено таке: «Комісією встановлено, що на 12 год. 45 хв. 29.10.2024 роботи у 2024 році підрядною організацією ПП «Ноосфера» не розпочаті по жодному напрямку проекту».
Позивач вказує, що відповідач запевняв про виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, однак їх не дотримався.
Позивач направив відповідачу лист від 25.06.2024 № 058/247/3-592 з проханням надати звіт про обсяги виконаних демонтажних, монтажних, оздоблювальних, пусконалагоджувальних робіт, виконання робіт з дисперетчизації ліфтів, введення ліфтів в експлуатацію у 2024 році за Договором.
Втім, Підприємство не надало письмової відповіді на вказаний лист.
Дирекція звернулася до Підприємства з вимогою від 03.12.2024 № 058/247/3-1239 щодо виконання Договору.
Втім, відповідач відповідь на вказану вимогу не надав, доказів протилежного суду не подано.
У подальшому позивач, керуючись пунктом 12.8 Договору, звернувся до відповідача з повідомленням від 24.12.2024 № 058/247/3-1367 про розірвання Договору, яке також було залишено Підприємством без відповіді та реагування.
Позивач вказує, що внаслідок невиконання відповідачем умов Договору, Дирекція звернулася з позовною вимогою про стягнення з Підприємства 2 028 090,00 грн.
Відповідач позов не визнав у повному обсязі та у письмових поясненнях вказав, зокрема, таке:
- 30.01.2025 після закінчення строку дії Договору відповідач письмово листом повідомив позивача про те, що обладнання, яке належить позивачу і було передано в монтаж, знаходиться на складі відповідача і його можна забрати;
- станом на сьогоднішній день вказане майно позивач не забрав зі складу;
- відповідно до матеріалів справи термін дії Договору було продовжено сторонами до 31.12.2024;
- згідно з наданою позивачем копією поштової квитанції № 0100199284198 лист про розірвання договору підряду було направлено відповідачу 25.12.2024;
- позивач не надав суду доказів дати вручення відповідного листа та доказів на підтвердження отримання відправлення;
- вказані обставини істотно впливають на суть спору, оскільки отримання вказаного листа після 31.12.2024 або неотримання його взагалі нівелює юридичний факт одностороннього розірвання договору;
- відсутні підстави для застосування статті 1212 ЦК України;
- позивач продовжує бути власником трьох ліфтів загальною вартістю 2 028 090,00 грн, які були ним оплатно придбані у відповідача.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що відповідач не подав суду жодного належного, достовірного, допустимого та вірогідного доказу, який би підтверджував виконання робіт за Договором.
Доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено те, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання. У свою чергу, відповідач доказів на підтвердження виконання умов Договору не надав.
Відповідно до частини другої та четвертої статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Слід зазначити, що позивач надіслав відповідне повідомлення про розірвання Договору на адресу відповідача.
Суд критично оцінює посилання Підприємства на те, що позивачем не підтверджено факт отримання такого листа відповідачем, оскільки Дирекція надала суду докази відправлення повідомлення про розірвання Договору на адресу: 02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, буд. 6 (яка зазначена у Договорі та в ЄДР як місцезнаходження Підприємства), а саме копії опису у цінний лист, накладної № 0100199284198 та фіскального чека від 25.12.2024.
Водночас, відповідач не вказав і не підтвердив доказами, що поштове відправлення ним не отримано чи у ньому знаходився інший документ, а не повідомлення про розірвання Договору.
Таким чином, з огляду на встановлені вище обставини, позивач підтвердив розірвання Договору.
Суд виходить з того, що статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17 такого змісту:
«Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.
Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов'язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17».
Таким чином, позивач скористався правом на відмову від Договору, а тому грошові кошти, які були отримані відповідачем у розмірі 2 028 090,00 грн, мають бути повернені Підприємством Дирекції.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на Підприємство.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «НООСФЕРА» (02090, м. Київ, вул. В.Сосюри, 6, код 31985520) на користь Комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» (юридична адреса: 01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 15А; поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51А, код 37932233) 2 028 090,00 (два мільйони двадцять вісім тисяч дев'яносто грн 00 коп.) попередньої оплати, 30 421,35 грн (тридцять тисяч чотириста двадцять одна грн 35 коп.) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12.05.2026.
Суддя О.Г. Удалова