ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2026Справа № 910/5245/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Людмили ШКУРДОВОЇ, розглянувши
позовну заяву Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неонінс"
про стягнення 397094,00 грн.
Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неонінс" про стягнення 397094,00 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу №203-К-25 від 04.08.2025 в частині поставки товару.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України).
Слід зазначити, що у постанові від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.
Так, позовна заява була підписана електронним цифровим підписом Новак Дем'яни Іванівни, на підтвердження повноважень якої надано лише виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
При цьому, жодного іншого документу на підтвердження повноважень Новак Дем'яни Іванівни як представника Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", у відповідності до положень статей 56-58 ГПК України, разом із позовною заявою до суду надано не було (довіреності, статуту, положення, трудового договору/контракту, посадової інструкції).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" подано без підтвердження повноважень представника позивача - Новак Дем'яни Іванівни.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень ч. 1 ст. 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, повертає позовну заяву і додані до неї документи (постанова КГС ВС від 13.08.2021 у справі №910/21107/20).
За таких обставин, суд дійшов до висновку про повернення заявникові позовної заяви та доданих до неї документів.
Оскільки позовна заява Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" була подана через систему "Електронний суд", то суд не надсилає її засобами поштового зв'язку заявнику.
Згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
Позовну заяву Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" повернути заявнику.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Людмила ШКУРДОВА