ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2026Справа № 910/2174/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський електровагоноремонтний завод» (вул. Січеславська, буд. 2, м. Київ, 03049; ідентифікаційний код 00480247)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксікор Юніт» (вул. Антона Цедіка, буд. 12, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код 42774774)
про стягнення 38 484,78 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Київський електровагоноремонтний завод» (далі за текстом - ПрАТ «КЕВРЗ», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксікор Юніт» (далі за текстом - ТОВ «Аксікор Юніт», Відповідач) про стягнення 38 484, 78 грн збитків.
В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на те, що між сторонами укладено договір № 04/12-23 від 04.12.2023, в межах виконання якого Відповідачем надано послуг Позивачу на суму 368 657, 30 грн, які оплачені Позивачем у повному обсязі.
Однак, всупереч пункту 6.3.4 Договору та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України Відповідачем в установлені терміни не зареєстровано податкову накладку на суму податку 38 484, 78 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим спричинено Позивачу збиток у вигляді не отриманого податкового кредиту на суму ПДВ, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Суд зазначає, що ухвала від 09.03.2026 згідно повідомлення Господарського суду міста Києва від 12.03.2026 доставлена Відповідачу до електронного кабінету 11.03.2026 о 16:31.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до частини 6 вказаної статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, судом встановлено, що 11.03.2026 ухвала суду від 09.03.2026 належним чином вручена Відповідачу.
За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 у справі № 910/2174/26 встановлено Відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.
Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем (замовник) та Відповідачем (Виконавець) укладено договір № 04/12-23 від 04.12.2023, відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець зобов'язується у строк, визначений у Договорі, надати послуги монтажу провідної та безпровідної мережі інтернет, в т.ч. Старлінк у пасажирському вагоні, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити товари та послуги в порядку та на умовах Договору.
Пунктом 4.1 Договору визначено наступний порядок оплати:
- 70 % від ціни Договору (538 786, 67 грн) протягом 10-ти банківських днів з дня підписання Договору на підставі виставленого рахунку;
- 30 % від ціни Договору (з урахуванням авансового платежу (230 908, 57 грн)) підлягає сплаті протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання Замовником оплати вартості товару від його кінцевого власника але не раніше реєстрації податкової накладної.
Специфікацією до Договору визначено, що вартість роботи з монтажу та пусконаладки обладнання становить 234 978 грн.
Згідно пункту 12.1 Договору він набирає чинності з моменту підписання сторонами і скріплення їх підписів відбитками печаток і діє до 30.05.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання умов Договору.
Позивач стверджує, що Відповідачем надано послуги за Договором на загальну суму 368 657, 30 грн, які оплачені Позивачем платіжними інструкціями № 10483 від 20.12.2023 на суму 137 748,73 грн (ПДВ 22 958, 12 грн), № 3602 від 17.05.2024 у сумі 230 908,57 грн (ПДВ 38 484, 76 грн).
Згідно долученого Позивачем Акту надання послуг № 6 від 16.04.2024 Відповідачем надано Позивачу послуг на суму 234 978 грн, в тому числі ПДВ - 39 163 грн.
Вказаний Акт підписано сторонами без зауважень та претензій обома сторонами.
Позивач стверджує, що Відповідач свій обов'язок передбачений законодавством та Договором не виконав, склав, але не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 230 908,69 грн, в тому числі ПДВ 38 484,78 грн, що підтверджується Рішенням про відмову від 19.04.2025 №12732562/42774774.
Позивач стверджує, що в порушення підпункту 6.3.4 пункту 6.4 Договору Відповідачем не виконано обов'язок та не надано податкову накладну складену в електронній формі та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних на сплачену ним суму 230 908,69 грн, в тому числі ПДВ 38 484,78 грн.
Вказану сума ПДВ Позивач просить суд стягнути як збиток оскільки з огляду на описану вище протиправну поведінку Відповідача, Позивач позбавлений можливості включити суму 38 484, 78 грн до суми податкового кредиту, що передбачено вимогами чинного законодавства.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів на спростування заявлених Позивачем вимог.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В сукупності викладеного вище, враховуючи належність сплати Позивачем на користь Відповідача коштів за Договором в розмірі 230 908,69 грн, в тому числі ПДВ 38 484,78 грн., відсутність доказів її не зарахування, суд дійшов висновку, що у Відповідача виник податковий обов'язок, зокрема, відповідно до положень пункту 201.7 та 201.10 статті 201 ПК України здійснити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не здійснення Відповідачем реєстрації податкової накладної на вказану суми, позбавило Позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту чим завдало Позивачу збиток.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкову накладну, у зв'язку з чим Позивач позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 38 484, 78 грн , що тим самим заподіяло збиток Позивачу.
В даному випадку, у спірних правовідносинах сторін є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, а відтак наявні усі елементи складу господарського правопорушення, що відповідно свідчить про обґрунтованість позовної заяви та наявності підстав для задоволення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.080.2018 у справі № 917/877/17.
Підсумовуючи викладене, враховуючи доводи Позивача та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Відповідачем не дотримано обов'язку зареєструвати податкові накладні за надані Позивачу послуги, чим позбавлено Позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 38 484, 78 грн, що є підставою для задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Київський електровагоноремонтний завод» - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксікор Юніт» (вул. Антона Цедіка, буд. 12, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код 42774774) на користь Приватного акціонерного товариства «Київський електровагоноремонтний завод» (вул. Січеславська, буд. 2, м. Київ, 03049; ідентифікаційний код 00480247) збитки в розмірі - 38 484 (тридцять вісім тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн 78 коп та судовий збір - 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 11.05.2026
Суддя Антон ПУКАС