ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2026Справа № 910/936/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЕЛІС"
про стягнення 26 128,00 грн
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЕЛІС" з вимогою про стягнення 26 128, 00 грн. з яких: 22 447, 20 грн. попередня оплата, 3 069,42 грн. пені, 315,23 грн. інфляційні втрати, та 297,04 грн. 3% річних за договором поставки № 13S490-2346-22 від 25 січня 2022 року.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.02.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 16.02.2026 в електронному вигляді отримано ним в його електронному кабінеті 17.02.2026, що підтверджується повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
25.01.2022 між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем, попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Максима метал сервіс") укладено договір поставки № 13S490-234622, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, визначений специфікацією, а покупець зобов'язується приймати товар та здійснити оплату за нього на умовах даного договору.
Відповідно до п. 2.3 договору Покупець здійснює оплату за кожну партію товару на умовах 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі отриманого від Постачальника рахунку на оплату.
Згідно із п. 3.2 договору Постачальник здійснює поставку товару на склад Покупця, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Виробнича, 23, протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової заявки Покупця згідно п.3.1. Договору та виконання Покупцем у повному обсязі зобов'язань з оплати товару відповідно до п. 2.3 Договору.
Пунктом 3.6 Договору приймання товару за кількістю, якістю та комплектністю здійснюється Покупцем на підставі товаросупровідних документів, видаткової накладної, специфікації, сертифікатів відповідності, паспортів виробника, документації на товар, державних стандартів України тощо.
Відповідно до п.3.11 Договору одержання (прийняття) товару Покупцем підтверджується оформленою у відповідності до вимог законодавства України та підписаною уповноваженим представником Покупця видатковою накладною та/або товарно-транспортною накладною.
Згідно із п. 3.12 Договору право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженим представником Покупця видаткової накладної. Ризик випадкового знищення або пошкодження товару до моменту передачі товару Покупцю в порядку, встановленому п.3.11 Договору, несе Постачальник.
Матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі платіжних доручень №№ 1171 від 28.02.2022, 6_849 від 01.03.2022, 4948 від 17.052022 здійснив перерахування коштів на рахунок відповідача 1 069 625,15 грн. попередньої оплати.
Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних №№ МС000001015 від 01.03.2022, МС000001017 від 02.03.2022, МС000001242 від 18.05.2022, МС000001243 від 19.05.2022, МС000001944 від 23.09.2022, МС000001313 від 15.02.2023 відповідач поставив позивачу товар вартістю 1 047 177,95 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару, у т.ч. у визначений строк у повному обсязі не виконав, отримані кошти не повернув, у зв'язку із чим позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 22 447,20 грн попередньої оплати, 3 069,42 грн пені, 297,04 грн 3% річних, 315,23 грн інфляційних втрат.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та підставою виникнення взаємних прав і обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Матеріалами справи встановлено та відповідачем не оспорюється факт перерахування позивачем відповідно до умов договору грошових коштів у сумі 1 069 625,15 грн. в якості попередньої оплати за поставку товару.
Доказів вчинення відповідачем дій щодо поставки товару на суму 1 069 625,15 грн. попередньої оплати суду не надано.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
01.07.2025 позивач надіслав лист № 495-882/0725 про повернення попередньої оплати в розмірі 22 447,20 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повернення відповідачем одержаної попередньої оплати у розмірі 22 447,20 грн. суду не надано.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності з ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 22 447,20 грн. попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
За прострочення виконання зобов'язання із поставки товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3 069,42 грн. пені.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.2 договору у разі порушення терміну поставки Товару, Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 3 069,42 грн. пені суд задовольняються вказані вимоги, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 297,04 грн 3% річних, 315,23 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем 297,04 грн 3% річних, 315,23 грн інфляційних втрат, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНЕЛІС" (01000, місто Київ, проспект Бажана Миколи, будинок 10, код 41312400) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (49000, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 2, код 03340920) 22 447 (двадцять дві тисячі чотириста сорок сім) грн. 20 коп. попередньої оплати, 3 069 (три тисячі шістдесят дев'ять) грн. 42 коп. пені, 297 (двісті дев'яносто сім) грн 04 коп. 3% річних, 315 (триста п'ятнадцять) грн 23 коп. інфляційних втрат, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак