11.05.2026 м.Дніпро Справа №904/2235/25
Центральний апеляційний господарський суд
у складі судді-доповідача Левшиної Г.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2026 (суддя Кеся Н.Б., повний текст рішення складено 10.04.2026) у справі №904/2235/25
за позовом Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави
в особі позивача Гайсинської міської ради
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»
до відповідача-2 Гайсинського комбінату комунальних підприємств
про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів
Гайсинська окружна прокуратура в інтересах держави в особі позивача Гайсинської міської ради звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» та Гайсинського комбінату комунальних підприємств, в якому просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 10.06.2024 до договору №03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»;
- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 12.08.2024 до договору №03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»;
- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 27.09.2024 до договору №03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на користь Гайсинської міської ради в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 91155,13 грн;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 12112 грн.
В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що підстави внесення змін до договору шляхом підписання додаткових угод №№ 3, 4 та 5 встановлено, що такі угоди укладені безпідставно, у порушення вимог п. п. 3.3, 5.3, пп. 13.12 Договору, умов тендерної документації замовника та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якими збільшено ціну за одиницю товару без наявності та підтвердження факту коливання ціни, на ринку за одиницю товару з моменту укладання договору. Грошові кошти в сумі 91155,13 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», підстава їх набуття відпала, а тому товариство зобов'язане їх повернути Гайсинській міській раді, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2026 у справі №904/2235/25 позовні вимоги задоволено повністю:
- визнано недійсною додаткову угоду №3 від 10.06.2024 до договору №03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»;
- визнано недійсною додаткову угоду №4 від 12.08.2024 до договору №03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»;
- визнано недійсною додаткову угоду №5 від 27.09.2024 до договору №03338900/2024 від 01.01.2024 про постачання електричної енергії споживачу, укладену між Гайсинським комбінатом комунальних підприємств та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги»;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на користь Гайсинської міської ради в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 91155,13 грн;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 12112 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2026 у справі №904/2235/25 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Крім того, апелянтом заявлене клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Висоцького А.М., Андрейчука Л.В.
Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За умовами п. 1 ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було складено 10.04.2026.
Отже, останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 30.04.2026.
Апеляційна скарга була подана апелянтом 06.05.2026, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строку на апеляційне оскарження.
З матеріалів електронної справи вбачається, що повне рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2026 у справі №904/2235/25 доставлено до електронного кабінету апелянта 10.04.2026 об 19:34 год.
У відповідності ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За таких обставин, оскаржуване рішення є таким, що вручено скаржнику 13.04.2026.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що Відякіна Христина Вікторівна (представник скаржника), відповідно до Наказу про надання відпустки №122-в від 16.04.2026, з 24.04.2026 по 05.05.2026 перебувала у щорічній основній відпустці, у зв'язку і з чим не мала можливості вчасно подати апеляційну скаргу.
Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшла висновку про неповажність причин його пропуску.
Так, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.
Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.
Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Посилання скаржника на перебування його представника у щорічній відпустці не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. Така обставина не ґрунтується на приписах процесуального законодавства і не змінює перебігу процесуальних строків. Відпустка представника є суб'єктивною обставиною, пов'язаною з внутрішньою організаційно-господарською діяльністю апелянта, і залежить виключно від його волі. Організація роботи працівників, зокрема забезпечення безперервного представництва інтересів товариства у суді, є повноваженням і відповідальністю самого апелянта - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги».
Крім того, положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і через інших уповноважених осіб.
Самопредставництво юридичної особи, відповідно до статті 42 ГПК України, - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи уповноваженого члена колегіального органу безпосередньо діяти від імені юридичної особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту чи положення.
Перебування одного представника у відпустці не зупиняє та не перериває процесуальних строків для учасника справи - юридичної особи.
Натомість, в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем 1 не зазначено про неможливість підготовки та подання апеляційної скарги будь-яким іншим представником або особою у порядку самопредставництва юридичної особи, а також не обґрунтовано неможливість через певні об'єктивні причини звернутися до іншого фахівця у галузі права в цей період, що дозволило б уникнути залежності від відпустки одного представника.
Відтак, наведені обставини у їх сукупності, на переконання апеляційного суду, унеможливлюють визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, викладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» в апеляційній скарзі.
Подібні за змістом висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі №908/211/22.
Згідно ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на звернення до суду апеляційної інстанції із заявою, із зазначенням, при цьому, інших підстав для поновлення строку.
Керуючись ст. ст. 174, 235, 258, ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» залишити без руху.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про право на звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2026 у справі №904/2235/25, в якій вказати інші підстави для поновлення строку протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити апелянту, що при неподанні відповідної заяви у встановлений вище строк або у разі, якщо вказані ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Г.В. Левшина