вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" березня 2026 р. Справа№ 920/815/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Коротун О.М.
Ткаченка Б.О.
за участю секретаря судового засідання Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання:
від позивача: Гур'янов С.Б. (поза межами приміщення суду);
Грачов Є.О. (поза межами приміщення суду);
від відповідача: Сахнов Д.А. (поза межами приміщення суду);
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»
на рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025, повний текст рішення складено 12.08.2025
та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025
у справі № 920/815/24 (суддя Резніченко О.Ю.)
за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»
про стягнення 13424594 грн 73 коп.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»
до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго»
про тлумачення умов договору
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача 243 243 082,56 грн заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0154-02024-ПП від 01.01.2024 за період січень-червень 2024, з яких: 237812293,79 грн основного боргу, 2802429,81 грн. 3% річних, 2628358,96 грн інфляційні втрати. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати.
29.07.2024 до суду надійшов зустрічний позов ТОВ «Енера Суми» про тлумачення умов договору, у якому він просить суд розтлумачити умови пункту 6.2 та пункту 6.4. Договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0154-02024-ПП від 01.01.2024.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 у справі № 920/815/24, з урахуванням ухвали про виправлення описки, позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» про стягнення 13 424 594 грн 73 коп. (з урахуванням заяв про зміну розміру позовних вимог) задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 9 397 497 грн 45 коп. інфляційного збільшення, 4 027 097 грн 28 коп. 3% річних, 161 095 грн 14 коп. витрат по сплаті судового збору. Повернуто Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» з Державного бюджету 686 744 грн 86 коп. судового збору. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про тлумачення умов договору відмовлено. Судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 2422 грн 40 коп. покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Суми».
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 виправлено описку по тексту та в п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 по справі № 920/815/24, зазначивши вірний розмір 3% річних, що були нараховані позивачем та підлягають стягненню з відповідача - 4 027 097 грн 28 коп.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Сумскьої області від 06.08.2025 у справі № 920/815/24, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі № 920/815/24. Скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» 493 779,21 грн 3% річних. Ухвалити нове рішення у справі № 920/815/24, яким у задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» 493 779,21 грн 3% річних - відмовити. Здійснити розподіл судових витрат.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
Скаржник не погоджується із розрахунками НЕК «УКРЕНЕРГО» 3% річних на суму 493 779, 21 грн за порушення грошового зобов'язання згідно умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 №0154-02024-ПП (надалі - Договір), які суд першої інстанції безпідставно визнав вірними. У зв'язку з цим, ТОВ «Енера Суми» надає свій контррозрахунок (додається), за яким нараховано 3 533 318,07 грн 3% річних, що на 493 779,21 грн менше ніж присуджено до стягнення судом першої інстанції.
На думку скаржника, позивачем не доведено розмір планового обсягу послуг у спірному періоді, оскільки до матеріалів справи не додано даних Адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду , а отже не доведено момент та факт виникнення, грошових зобов'язань, їх розмір на кожну дату оплати згідно пункту 6.2 Договору, а відповідно й правомірність нарахування 3% річних, чого не було враховано судом першої інстанції. В матеріалах справи взагалі відсутні рахунки на планові платежі за червень- серпень 2024, а отже навіть база для нарахування 3 % річних на планові платежі не підтверджується документально (відповідними доказами). Позивачем не доведено факт направлення відповідачу ні рахунків фактур, ні актів приймання-передачі послуги, ні актів коригування, хоча згідно пункту 6.4 договору саме позивач зобов'язаний надати відповідачу і рахунки, і акти приймання-передачі послуги.
Скаржник вважає, що позивачем не надано жодного належного і допустимого доказу в підтвердження бази (суми заборгованості) для нарахування 3% річних на планові платежі, зокрема, копій рахунків за червень - серпень 2024, доказів направлення рахунків відповідачу для оплати, що в сукупності дає можливість зробити висновок про відсутність порушення грошового зобов'язання відповідачем по договору внаслідок недоведеності його виникнення, а тому стягнення з відповідача оспорюваної суми 3% річних у даній справі є неправомірним. Вказаного не було враховано судом першої інстанції, в результаті чого суд дійшов поспішних висновків про задоволення позову в оскаржуваній частині.
Узагальнені доводи відповіді на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП. Як зазначив Верховний Суд у постанові у справі № 904/5899/21 від 09.11.2022, плановий та фактичний обсяг взаємопов'язані та не замінюють один одного, і у відповідача відсутнє право вибору - платити за плановий чи за фактичний обсяг. Це означає, що строки виникнення зобов'язання з оплати планового обсягу послуги та фактичного обсягу, а також прострочка їх виконання, обчислюються окремо для кожного виду зобов'язання. Водночас, з суті правовідносин, які склались між сторонами, та тексту договору, убачається, що одним із проявів взаємопов'язаності зобов'язань з оплати планового обсягу послуги та зобов'язань з оплати фактичного обсягу послуги, є те, що ці зобов'язання не можуть існувати одночасно за один і той же розрахунковий період.
Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові № 910/10061/22 від 04.07.2023, при розрахунку за послуги користувач та оператор системи передачі зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць. Подібний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 та постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21.
Позивач за первісним позовом вказує на те, що розрахунки між учасниками ринку електричної енергії, в тому числі між НЕК «УКРЕНЕРГО» та ТОВ «Енера Суми», здійснюються за допомогою системи управління ринком, виходячи з внесених до такої системи даних комерційного обліку Адміністратора комерційного обліку. Таким чином, підсумовуючи викладене, на підставі наданих ППКО на адресу АКО відповідно до умов укладеного Договору та вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, формуються відповідні релізи за відповідними версіями (акти та рахунки), так за версією 1 розраховується планові (щодекадні) нарахування , за версією 2 розраховуються щомісячні фактичні нарахування, а за версіями 3 розраховуються акти корегування, а згідно із п. 5.1. укладеного між сторонами договору, НЕК «Укренерго» як АКО, відповідно до вищевказаного Порядку, розділу XI КСП визначає планові обсяги споживання Позивачем послуги на місяць, що складають три планові платежі, які він зобов'язаний сплатити у строки визначені умовами п. 5.1Договору.
Позивач за первісним позовом зазначає про те, що відповідачем за первісним позовом контррозрахунку інфляційних втрат та 3% річних ані під час підготовчого провадження у справі, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, не надано, водночас, Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 920/815/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 4 200,03 грн.;
- клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24 із зазначенням поважних причин.
10.09.2025 ( через систему «Електронний суд») від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію № 602315 від 09.09.2025, до свідчить про сплату (доплату) у розмірі 4 200,03 грн.
Також 10.09.2025 ( через систему «Електронний суд») від скаржника до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24. Призначено справу № 920/815/24 до розгляду у судовому засіданні 21.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У зв'язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відпустці, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 21.10.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 у справі № 920/815/24 на 11.11.2025.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 оголошено перерву у розгляді справи № 920/815/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 до 13.01.2026.
12.01.2026 (через систему «Електронний суд») до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» надійшло із проханням зупинити апеляційне провадження у справі №920/815/24 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 914/2625/23.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026, у зв'язку із перебуванням судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 13.01.2026, для розгляду справи № 920/815/24 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Коротун О.М., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 прийнято справу № 920/815/24 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Ткаченко Б.О.
Судове засідання, призначене на 13.01.2026 об 11:00 в режимі відеоконференції, не відбулося через відсутність доступу до системи «Електронний суд», що в свою чергу призвело до неможливості проведення технічної фіксації судових засідань.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24 призначено на 10.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю »Енера Суми» про зупинення провадження у справі № 920/815/24 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 914/2625/23.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 оголошено перерву у розгляді справи № 920/815/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 до 03.03.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Судове засідання, призначене на 03.03.2026 об 11:00 в режимі відеоконференції, не відбулося через відсутність доступу до системи «Електронний суд», що в свою чергу призвело до неможливості проведення технічної фіксації судових засідань.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24 призначено на 10.03.2026.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, некоректну роботу системи «Електронний суд», зміну складу колегії суддів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 920/815/24 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиція учасників справи
Представник відповідача у судовому засіданні 10.03.2026 (в режимі відеоконференції) просив скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» 493 779,21 грн 3% річних та ухвалити нове рішення у справі № 920/815/24, яким у задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» 493 779,21 грн 3% річних - відмовити.
Представники позивача у судовому засіданні 10.03.2026 (в режимі відеоконференції) заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 у справі № 920/815/24 та ухвалу від 15.08.2025, залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення суми основного боргу, 3% річних, інфляційні втрати за прострочення Відповідачем виконання зобов'язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0154-02024-ПП (далі - Договір).
Так, у позовній заяві заявлена до стягнення сума боргу за період з січня 2024 року по червень 2024 року - планові платежі та нарахування трьох відсотків річних здійснено станом на 26.06.2024, а інфляційних втрат - на 31.05.2024, а 17.10.2024 було подано заяву про збільшення позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду, та часткове закриття провадження у справі у частині стягнення основного боргу, відповідно до якої, суму основного боргу збільшено у зв'язку із включенням актів за надані послуги за липень-серпень 2024. Також позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних додатково станом на 14.10.2024. Одночасно позивач повідомив, що відповідачем було сплачено частину основного боргу, залишок на 17.10.2024 склав 5 000 000,00 грн.
Також відповідно до протокольної ухвали від 07.07.2025, в суді першої інстанції прийнята до розгляду заява позивача про закриття провадження у частині стягнення основного боргу, у зв'язку із чим, на момент розгляду по суті справи між сторонами існує спір щодо стягнення 9 397 497,45 грн інфляційного збільшення за період з 19.01.2024 по 14.10.2024 та 4 027 697,28 грн - 3% річних за період з 19.01.2024 по 14.10.2024.
Позовні вимоги в цій частині обґрунтовані тим, що у зв'язку з наявністю порушення з боку Відповідача умов спірного Договору щодо своєчасної оплати послуг за період з січня 2024 року по серпень 2024 року, а також оплати по актам коригування складених на виконання спірного Договору за період січня - серпня 2024 року Позивач здійснив розрахунок 3% річних за користування коштами та інфляційних втрат, виходячи з суми простроченої заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Так, відповідно до вимог апеляційної скарги, скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24 в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 493 779,21 грн 3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а тому враховуючи вимоги частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду, в оскаржуваній частині, не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Період прострочення визначено на підставі п. 6.2., 6.4. Договору, згідно яких: користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, Відповідач за первісним позовом зобов'язаний оплачувати послугу в порядку та строки, визначені Договором, зокрема п. 6.2, п. 6.4.; факт прострочення відповідача за первісним позовом при виконанні зобов'язання щодо оплати отриманих послуг підтверджується матеріалами справи.
Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом, доданий до заяви про збільшення позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що суми інфляційних втрат та 3% річних у розмірах 9 397 497,45 грн та 4 027 097,28 грн, відповідно, є арифметично правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи, враховуючи доведення позивачем за первісним позовом своїх позовних вимог та ненадання відповідачем за первісним позовом більш вірогідних доказів на доведення власних доводів, з огляду на перегляд рішення в межах доводів апеляційної скарги , погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що сума 3% річних у розмірі 4 027 097,28 грн, відповідно, є арифметично правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 та ухвали від 15.08.2025 у справі № 920/815/24, відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вже зазначалось, пунктом 6.2 Договору передбачено, що Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Порядок оплати за надані послуги визначений умовами Договору від 01.01.2024 №0154-02024-ПП (п. 3.4., п. 3.7., п. 3.8.). Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу).
Відповідно до п. 1.1.2 гл. 1.1 р. 1 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку) система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
Згідно з п. 1.11.1 гл. 1.11 р. 1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, зокрема, проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних (п. 9), адміністрування комерційного обліку (п. 13), формування актів купівлі-продажу (п. 17).
АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (п. 1.11.8 гл. 1.11 р. 1 Правил ринку).
Інформація про роботу системи управління ринком є публічно доступною, відомою усім учасникам ринку електричної енергії, розміщена на офіційному вебсайті НЕК «Укренерго» (доступно за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/marketmanagement-system/).
Наявні у матеріалах справи скріншоти з платформи ММС повністю доступні і для самого Відповідача, оскільки він як Користувач має повний доступ до свого персонального кабінету. Тобто, відповідач за первісним позовом був ознайомленим з даними по його точках EIC, у зв'язку із чим, доводи скаржника про недоведеність моменту та факту виникнення, грошових зобов'язань, їх розмір на кожну дату оплати згідно пункту 6.2 Договору, а відповідно й правомірність нарахування 3% річних, спростовуються матеріалами справи та умовами договору.
Як зазначив Верховний Суд у постанові № 910/10061/22 від 04.07.2023, при розрахунку за послуги користувач та оператор системи передачі зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.
Подібний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 та постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21.
Також, Верховний Суд зазначав, що як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №904/5899/21.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивач за первісним позовом, у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання щодо оплати послуг з передачі електричної енергії у строки та терміни, визначені умовами Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № № 0154-02024-ПП від 01.01.2024, в тому числі і щодо сплати планової вартості послуги, позивач за первісним позовом мав право нараховувати 3% річних, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.
Щодо контррозрахунку інфляційних втрат та 3% річних відповідача за первісним позовом, наданого до суду апеляційної інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що вказаний контррозрахунок здійснений відповідачем за первісним позовом без урахувань умов договору, погоджених сторонами, та необґрунтовано зміни періодів нарахування, зазначених позивачем за первісним позовом, у зв'язку із чим, доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.
Посилання скаржника на справу № 914/2625/23 є безпідставними, оскільки обставини справи № 914/2625/23 є відмінними від обставин справи № 920/815/24, зокрема, у справі № 914/2625/23 передбачено здійснення часткової попередньої оплати, водночас у справі № 920/815/24 умовами договору передбачено поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду.
Скаржником не наведено доводів, які свідчать про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 у справі № 920/815/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 у справі № 920/815/24, в оскаржуваній частині, відсутні.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025, в оскаржуваній частині, та ухвалу від 15.08.2025 у справі № 920/815/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 та на ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025 у справі № 920/815/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 06.08.2025 у справі № 920/815/24 залишити без змін.
3. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 15.08.2025у справі № 920/815/24 залишити без змін.
4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
5. Матеріали справи № 920/815/24 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 11.05.2026.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Коротун
Б.О. Ткаченко