вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"11" травня 2026 р. Справа№ 910/14615/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Спаських Н.М.
суддів: Гончарова С.А.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги від 05.05.2026 Київської міської військової адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 (повне рішення складено та підписано 15.04.2026.)
у справі № 910/14615/25 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРРА-ДЕВЕЛОПМЕНТ"
до Київської міської військової адміністрації
про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/14615/25 позов задоволено.
Визнано укладеним договір оренди земельної ділянки площею 0,4719 кадастровий номер 8000000000:82:033:0032 в кварталі вулиць Михайла Грушевського, Князів Острозьких та Кловського узвозу у Печерському районі міста Києва у редакції, викладеній в оскаржуваному рішенні.
Стягнуто з Київської міської військової адміністрації (код 00022527) на користь ТОВ "МІРРА-ДЕВЕЛОПМЕНТ" (код 39758857) 2 422 грн 40 коп. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київська міська військова адміністрація 05.05.2026 через систему "Електронний суд" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд прийняти до розгляду дану апеляційну скаргу та задовольнити її в повному обсязі. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/14615/25 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Відстрочити сплату судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Демидова А.М., суддів: Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В., про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Київської міської військової адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/14615/25 задоволено (неправильний авторозподіл справи без врахування спеціалізації). Апеляційну скаргу у справі № 910/14615/25 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Спаських Н.М., суддів: Гончаров С.А., Яценко О.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про невідповідність скарги вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
2) докази сплати судового збору;
3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Судом встановлено, що до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Так, згідно цього Закону за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Оскільки рішення оскаржується скаржником в повному обсязі, за подання апеляційної скарги в електронній формі, сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 3 633, 60 грн виходячи з такого розрахунку: 3 028, 00 грн х 150% х 0,8 (понижуючий коефіцієнт згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір").
В ухвалі від 06.11.2024 по справі № 910/3881/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав (п. 20), що пониження ставки судового збору застосовується кожен раз при вчиненні такої процесуальної дії через систему "Електронний суд", тобто розрахунок судового збору за подання апеляційної скарги ведеться не від пониженої ставки за подання позову, а від звичайної ставки, яка підлягала сплаті за подання позову.
Судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA668999980313121206082026001
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*; 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Північний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа) та необхідно надати документи щодо сплати судового збору апеляційному суду.
Отже скаржником в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за її подання у встановлених законом порядку та розмірі, як і не надано доказів звільнення від сплати судового збору.
Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/14615/25.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно правових висновків з Постанови ВП ВС від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, прийнятої з урахуванням висновків з рішення ЄСПЛ від 09.10.2025 у справі "Король та інші проти України" (заява № 82560/17 ) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист. У даній справі національні суди відмовили ТОВ "Скайсіті-груп" у відстроченні або звільненні від сплати судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 11.11.2019, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб'єктного складу норм.
Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Отже правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються фізичні особи за наявності певних умов, а також юридичні особи за наявності підстав, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Заявником даної апеляційної скарги є юридична особа (Київська міська військова адміністрація).
Положення ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" імперативно визначають, що лише враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
За правилами ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Колегія суддів зауважує, що скаржником до апеляційної скарги не додано ніяких доказів відсутності фінансової спроможності сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у даній справі в розмірі 3 633,60 грн. Апелянтом лише зауважено про його фінансування за рахунок коштів відповідних місцевих та державного бюджетів, а отримання фінансування на реєстраційний рахунок КМВА ніби потребує певного часу.
Відсутність з боку скаржника належного обґрунтування доказами підстав для відстрочення сплати судового збору через дійсно незадовільний майновий стан чи тимчасові фінансові труднощі, унеможливлює об'єктивне та всебічне вирішення колегією суддів даного питання із оцінкою обгрунтованості періоду такого відстрочення для апелянта.
Крім того, розмір судового збору за подання апеляційної скарги (3633,60 грн) не є надмірно обтяжливим для скаржника.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що вирішення питання про наявність підстав для відстрочення, розстрочення, звільнення чи зменшення розміру судового збору за змістом ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" є правом, а не обов'язком суду. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2022 у справі № 910/19043/21).
Отже, за змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони, вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Слід зауважити і на тому, що потреба сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, що визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) наголошується, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" (пункт 57).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для задоволення клопотання скаржника, відповідача по справі Київської міської військової адміністрації, про відстрочення сплати судового збору через його не підтвердження доказами про неможливість сплати.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, апеляційна скарга від 05.05.2026 Київської міської військової адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/14615/25 підлягає залишенню без руху на підставі вищезазначених приписів процесуального законодавства з огляду на неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо скаржник не усунув вищезазначені недоліки у строк встановлений судом, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішення колегією суддів протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 260 ГПК України).
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Київської міської військової адміністрації про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/14615/25.
2. Апеляційну скаргу від 05.05.2026 Київської міської військової адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 у справі № 910/14615/25 залишити без руху.
3. Встановити Київській міській військовій адміністрації строк п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги і зобов'язати надати суду докази сплати судового збору в розмірі 3 633, 60 грн.
4. Попередити Київську міську військову адміністрацію, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Н.М. Спаських
Судді С.А. Гончаров
О.В. Яценко