вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" березня 2026 р. Справа№ 910/9029/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,
представника заявника адвоката Мандрики Я.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прометей фінанс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 25.11.2025 (повний текст складено 02.12.2025, суддя Гулевець О.В.)
у справі №910/9029/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прометей фінанс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деноіл" (код 41066052)
про банкрутство,
Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Деноіл".
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, заявник звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Деноіл", направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як на підставу для апеляційного оскарження, скаржник посилається на не з'ясування судом першої інстанції обставин часткового виконання зобов'язань зі сплати лізингових платежів, які вже були предметом дослідження судів під час ухвалення рішень у 2023 році.
Також, суд першої інстанції зазначивши, що ТОВ "ОТП Лізинг" скористалося своїм правом та надало на адресу ТОВ "Деноіл" повідомлення № 72/02/23-ю, 73/02/23-ю, 74/02/23-ю, 75/02/23-ю, 76/02/23-ю від 16.02.2023 про розірвання договорів лізингу, що передбачено п. 9.2.4, 9.3 Загальних умов фінансового лізингу, затверджених наказом Генерального директора № 80/21 від 17.08.2021, не врахував положення п. 9.4 договору, що призвело до нез'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи.
Крім того, судом першої інстанції з'ясовано, що між заявником та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, в тому числі щодо суті предмету зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості. Проте, на переконання скаржника, "суперечки" в межах нормативно-правового визначення не є доведеною наявністю спору про право.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, призначено розгляд справи на 17.02.2026.
Боржник у відзиві вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 року є законною, ухваленою з дотриманням норм процесуального права, на підставі наданих обґрунтованих доказів і доведеністю з боку боржника наявності спору про право.
Так, боржник зазначає, що Господарським судом Житомирської області у справах №№ 906/454/23, 906/455/23, 906/456/23, 906/459/23, 906/463/23 стягнуто з ТОВ "Деноіл" на користь ТОВ "ОТП Лізинг" заборгованість зі сплати лізингових платежів за договорами фінансового лізингу на загальну суму 4 222 092,04 грн. Одночасно, у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство заявник заявляє заборгованість у сумі 11 695 849,94 грн, яка була відступлена за Договором про відступлення права вимоги № 290525/1 від 29.05.2025, а саме додатком № 1 "Реєстр вимог". Такі обставини, на переконання боржника свідчать про не підтвердження наявності прав на стягнення заявлених сум боргу в межах припинених договірних зобов'язань і свідчить про існування спору про право вимоги на стягнення заявленої суми заборгованості, що саме по собі виключає можливість та підстави для відкриття справи про банкрутство ТОВ "Деноіл".
В судовому засіданні 17.02.2026 оголошено перерву до 31.03.2026.
В судовому засіданні 31.03.2025 суд проголосив скорочену постанову (вступну та резолютивну частини).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2025 року в Господарський суд міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прометей фінанс" із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Деноіл" у зв'язку з нездатністю останнього сплатити заборгованість на загальну суму 15181218,33 грн.
Заява мотивована тим, що у ТОВ "Деноіл" наявна кредиторська заборгованість перед заявником в сумі 15181218,33 грн, яка виникла на підставі п'яти договорів лізингу, за якими припинено сплату лізингових платежів з 25.04.2022.
Заявник отримав право вимоги за договорами лізингу на борг в сумі 15181218,33 грн на підставі договору про відступлення права вимоги № 290525/1 від 29.05.2025, що укладений між ТОВ "ОТП Лізинг" (первісний кредитор) та "Фінансова компанія "Прометей фінанс" (новий кредитор).
Боржник заперечив розмір заборгованості, заявлений ініціюючим кредитором, та визнав борг в сумі 4222092,04 грн, який підтверджений рішеннями Господарського суду Житомирської області у справах №№ 906/454/23, 906/455/23, 906/456/23, 906/459/23, 906/463/23 за позовами ТОВ "ОТП Лізинг" про стягнення заборгованості за договорами лізингу.
Як вірно встановив суд першої інстанції, лізингодавець (ТОВ "ОТП Лізинг") скористалося своїм правом, що передбачено п. 9.2.4 договору, та направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Деноіл" повідомлення №№72/02/23-ю, 73/02/23-ю, 74/02/23-ю, 75/02/23-ю, 76/02/23-ю від 16.02.2023 про розірвання договорів лізингу.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, заявником не повідомлено обставин щодо розірвання договорів лізингу.
У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство повідомлено суд, що станом на 25.04.2022 ТОВ "Деноіл" припинило виконувати свої зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 34 КУзПБ, право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають кредитор або боржник.
За визначенням статті 1 КУзПБ, кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно ч. 1 ст. 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій зазначаються: дата проведення підготовчого засідання суду; прізвище, ім'я та по батькові арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
За правилами ч. 2 ст. 35 КУзПБ підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КУзПБ боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 36 КУзПБ крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника зазначаються:
заперечення боржника щодо вимог заявника (заявників);
загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), з виплати заробітної плати;
відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків;
відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити;
відомості про проведення боржником діяльності, пов'язаної з державною таємницею;
докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності).
У відзиві боржника можуть зазначатися й інші відомості, що мають значення для розгляду справи.
Відповідно до ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
З огляду на наведені норми законодавства слід дійти висновку, що у підготовчому засіданні суд з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство не тільки з огляду на зазначені та подані на їх підтвердження докази кредитором, але і зобов'язаний оцінити заперечення боржника, які можуть бути викладені у відзиві або повідомлені суду в судовому засіданні.
Боржник надав платіжні інструкції: № 1953 від 26.07.2022 на суму 112 005,43 грн, № 2041 від 02.09.2022 на суму 108 073,02 грн, № 1956 від 26.07.2022 на суму 45 390,27 грн, № 2043 від 02.09.2022 на суму 43 798,09 грн, № 1955 від 26.07.2022 на суму 24 086,13 грн, № 2044 від 02.09.2022 на суму 23 242,38 грн, № 1954 від 26.07.2022 на суму 143 980,72 грн, № 2042 від 02.09.2022 на суму 138 925,00 грн, № 1952 від 26.07.2022 на суму 74 700,94 грн, № 2045 від 02.09.2022 на суму 72 079,05 грн.
Отже, висновок суду про спростування доводів ініціюючого кредитора із встановленням обставин здійснення боржником розрахунків з первісним кредитором у період з 26.07.2022 по 02.09.2022, є правильним.
Також, судом першої інстанції обґрунтовано здійснено посилання на обставини заміни стягувача у наказах Господарського суду Житомирської області у справах №№ 906/454/23, 906/455/23, 906/456/23, 906/459/23, 906/463/23 лише в частині боргу.
Так, за ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.11.2025 у справі № 906/456/23 замінено стягувача у виконавчому документі - наказі Господарського суду Житомирської області №906/456/23 від 25.09.2023 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прометей Фінанс" в частині стягнення 254 158,92 грн заборгованості за лізинговими платежами за договором фінансового лізингу №11439-SME-FL від 20.10.2021, в іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прометей Фінанс" від 21.10.2025 (вх.№01-44/3337/25) про заміну стягувача відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.11.2025 у справі № 906/463/23 замінено стягувача у виконавчому документі - наказі Господарського суду Житомирської області №906/463/23 від 04.10.2023 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прометей Фінанс" в частині стягнення 788 166,12 грн заборгованості за лізинговими платежами за договором фінансового лізингу №11436-SME-FL від 20.10.2021, в іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прометей Фінанас" від 21.10.2025 (вх.№01-44/3338/25) про заміну стягувача відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.11.2025 у справі № 906/459/23 замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" у наказі Господарського суду Житомирської області №906/459/23, виданого 06.11.2023 на виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 04.07.2023 у справі №906/459/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деноіл" 1519096,55 грн боргу, 22786,45 грн судового збору, на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прометей Фінанс".
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Деноіл" було подано 24.11.2025 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.11.2025 у справі № 906/459/23.
Таким чином, належить погодитись із висновком суду першої інстанції, що наведені вище обставини у сукупності, свідчать про існування між сторонами спору про право яке виникло на підставі договору про відступлення права вимоги № 290525/1 від 29 травня 2025 року та на підставі якого заявник звернувся в господарський суд із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
На переконання колегії суддів, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Згідно з частиною другою статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
За змістом частини першої статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов'язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з частиною третьою статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
За таких обставин, на думку колегії суддів, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
Тож, важливим при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника та інших учасників у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Верховного Суду у справах про банкрутство).
Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).
Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
При цьому, на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 39 КУзПБ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про:
відкриття провадження у справі;
відмову у відкритті провадження у справі.
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Як було встановлено вище, ініціюючий кредитор обґрунтовує свої вимоги до боржника наявністю боргу в сумі понад 15 млн грн, а у клопотанні про уточнення грошових вимог - понад 11 млн грн, право вимоги якої він одержав на підставі договору про відступлення прав вимоги, в той час як за рішеннями господарського суду (ухвал про заміну стягувача у виконавчому документів) підтверджена лише заборгованість на суму близько 2,561 млн грн. Обставини про розірвання договорів лізингу не були повідомлені господарському суду у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, як і обставини часткової сплати боргу після визначеної ініціюючим кредитором дати - 25.04.2022. Боржник заперечує суму боргу, яка відступлена за договором про відступлення прав вимоги та пред'явлена ініціюючим кредитором до визнання у даній справі. Такі обставини беззаперечно свідчать про наявність спору про право між сторонами у таких правовідносинах, що має наслідком ухвалення судом рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою сторони такого спору.
За встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 за результатами підготовчого засідання у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, постановлена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається. Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують у зв'язку з чим відхиляються колегією суддів.
Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на скаржника відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прометей фінанс" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі № 910/9029/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 12.05.2026.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко