29 квітня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/605/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібуд Енергосервіс" від 21.01.2026 (вх. №01-05/205/26 від 22.01.2026)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2025 (суддя Охотницька Н.В., повне рішення складено 07.01.2026)
у справі №921/605/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібуд Енергосервіс", вул. Шахтарська, буд. 2, м. Київ, 04074
до відповідача Великоберезовицької селищної ради, вул. С. Бандери 26, смт. Велика Березовиця, Тернопільська область, Тернопільський район, 47724
про стягнення 9 101 842,59 грн.
за участю представників:
від скаржника: адвокат Кучерук А.В. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів)
від відповідача: адвокат Созанська Т.І. (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів)
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2025 у справі №921/605/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнібуд Енергосервіс» до Великоберезовицької селищної ради про стягнення 9 101 842, 59 грн. задоволено частково, стягнуто з Великоберезовицької селищної ради на користь ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» 108 244 грн 50 коп. оплати за частину робіт, виконаних позивачем, 1 298 грн 93 коп. витрат по сплаті судового збору та 18 грн 00 коп. витрат, пов'язаних із проведенням судової будівельно-технічної експертизи; в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» звернулось до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить задовольнити клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (довідки від 09.04.2024 №046-24 про наявність в ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» працівників відповідної кваліфікації; договору добровільного страхування майна при проведенні будівельно-монтажних робіт та відповідальності перед третіми особами від 20.06.2024 №042/020-66-24); скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2025 у справі №921/605/25 в частині стягнення з Великоберезовицької селищної ради 1298,93 грн. витрат по сплаті судового збору та в частині відмови у стягненні з відповідача 1 600 055,09 грн. збитків, що виражені у прямих витратах, ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» під час виконання договору, а також 7 363 428,59 грн. збитків, що виражені в неодержаному прибутку (втраченій) вигоді ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» внаслідок односторонньої відмови Великоберезовицької селищної ради від договору та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору; стягнути з відповідача 1 600 055,09 грн. збитків, що виражені у прямих витратах, понесених ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» під час виконання договору, а також 7 363 428,59 грн. збитків, що виражені в неодержаному прибутку (втраченій) вигоді ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» внаслідок односторонньої відмови Великоберезовицької селищної ради від договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 27.03.2026, розгляд справи призначено на 01.04.2026.
25.03.2026 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу (вх.№01-04/2525/26 від 26.03.2026), в якому просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 відкладено розгляд справи на 29.04.2026.
В судовому засіданні 29.04.2026, розглянувши заявлене в апеляційній скарзі клопотання про долучення доказів, колегія суддів, ухвалила відмовити в задоволенні цього клопотання, з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У клопотанні про долучення доказів заявник просить долучити до матеріалів справи: довідку №046-24 від 09.04.2024 про наявність в апелянта працівників відповідної кваліфікації та копію договору №042/020-66-24 від 20.06.2024 добровільного страхування майна при проведенні будівельно-монтажних робіт та відповідальності перед третіми особами.
Скаржник обґрунтовує подане клопотання тим, що такі докази існували на момент ухвалення оскаржуваного рішення та були в розпорядженні відповідача перед початком розгляду справи, однак не були подані разом із позовною заявою, оскільки питання оплати апелянтом страхового платежу в розмірі 200 000,00 грн та питання нарахування і виплати заробітної плати працівникам підприємства апелянта в період з 05.07.2024 до 06.05.2025 були дослідженні в експертному висновку №294 від 10.07.2025, який долучено до позовної заяви.
Покликання апелянта на те, що необхідність подання доказів виникла після ухвалення оскаржуваного рішення, свідчить про суб'єктивну процесуальну поведінку сторони позивача, а не про об'єктивні обставини, які унеможливили подання таких доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції.
За змістом вимог ч.2 ст.80 ГПК України позивач має обов'язок подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, та несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Натомість, суд, у відповідності до вимог ч.1 ст.14 ГПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Також слід взяти до уваги, що звертаючись до апеляційного господарського суду з клопотанням про долучення нових доказів, скаржник не порушує питання про поновлення строку на долучення цих доказів.
Враховуючи наведене і те, що апелянт не довів винятковості випадку неподання доказів до суду першої інстанції, відсутні підстави для задоволення такого клопотання.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати в оскарженій частині та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представниця відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечила, просила залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, з огляду на таке:
Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Великоберезовицької селищної ради про стягнення 9 101 842,59 грн, в тому числі: 108 244,50 грн. оплата за частину виконаних робіт; 1 630 169,50 грн збитки, що виражені у прямих витратах; 7 363 428,59 грн збитки, що виражені в неодержаному прибутку (втраченій вигоді).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із односторонньою відмовою відповідача від договору про закупівлю робіт (договір підряду) №10 від 05.06.2024 у останнього, згідно з ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, виник обов'язок оплатити ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» виконану за договором частину робіт та відшкодувати збитки, завдані розірванням договору, у заявленій до стягнення сумі.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав, що відмова замовника від договору здійснена не у зв'язку з порушеннями договору, а на підставі ч.4 ст. 849 ЦК України та пункту 4.1.6. договору, яким передбачено, що замовник має право відмовитися від договору в будь-який час до закінчення робіт, оплативши підряднику виконану та прийняту частину робіт. Відмова замовника від договору є реалізацією передбаченого законом права, а не порушенням, отже відсутній елемент протиправності як необхідна умова відповідальності.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, керувався такими висновками:
- відмова позивача від договору є безумовним правом замовника, яке надає відповідачу потенційне право на отримання плати за виконану частину роботи та відшкодування збитків, за умови доведення відповідних обставин, такі ж висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №910/10198/23;
- оскільки відмову від договору замовник не обґрунтовував порушеннями договору зі сторони підрядника, питання щодо наявності чи відсутності порушень сторонами умов договору під час його виконання, як підстави для розірвання такого договору, не входить у предмет доказування у цій справі і судом не досліджується;
- в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують недоліки у виконаних позивачем роботах, не спростовано обставини виконання позивачем робіт, про які вказано в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма - КБ-2в) та довідках (форми КБ-3), які направлялися позивачем, відсутня вмотивована відмова від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (зокрема, примірник акту із відміткою відповідача про відмову від його підписання);
- відповідач не виконав обов'язку прийняти виконані роботи, а у випадку можливого виявлення недоліків робіт - негайно про них не заявив (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт);
- враховуючи, що відповідач не надав жодного доказу в підтвердження заперечень щодо обсягу виконаних позивачем робіт, чи щодо факту їх виконання, відсутність вмотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт, суд, керуючись стандартами балансу вірогідностей, погоджується з доводами позивача про те, що ним виконані спірні роботи по об'єкту: "Нове будівництво Центру надання адміністративних послуг по вул. С. Бандери 1-А в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області", засвідчені актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року (форма № КБ-2в) на загальну суму 108 244,50 грн.;
- підписання актів приймання-передачі виконаних робіт є формальною необхідністю, яка не змінює суті виконаних робіт та не може ставити під сумнів їх виконання за умови доведення реальності господарської операції іншими належними та допустимими доказами;
- подані позивачем докази щодо понесених збитків є необґрунтованими, оскільки позивач не довів, що такі витрати безпосередньо пов'язані з виконанням договору підряду №10 від 05.06.2024;
- щодо платіжної інструкції №1286 від 28.06.2024 про перерахування ПрАТ «Промстрах» 200 000,00 грн страхового платежу позивач не довів, що предмет страхування стосується спірного об'єкта, оскільки останній до матеріалів справи не доданий, що унеможливлює дослідження предмету цього договору;
- щодо сплачених товариством сум на відрядження, в матеріалах справи відсутні накази про відрядження, звіти про виконані завдання, документи, що підтверджують мету поїздки, не підтверджено мети проживання в готелі, оплату за що здійснено позивачем згідно платіжних інструкцій №1345, 1423, 1367, 1415, отже, не доведено зв'язку з договором;
- щодо поштових відправлень (фіскальні чеки), то останні не можуть беззаперечно підтверджувати, що листи направлялись саме відповідачу і саме у межах договору №10 від 05.06.2024;
- щодо послуг ТзОВ «ЛМБУД» в сумі 30 114,41 грн за договором від 16.09.2024, то у матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі послуг (виконання робіт), як і не доведено, що ці послуги виконувались на спірному об'єкті, окрім цього, вказаний договір був предметом розгляду експерта щодо встановлення вартості фактично виконаних робіт по об'єкту (висновок експерта №6/04 від 22.05.2025);
- щодо сплачених позивачем сум за оренду офісу в м. Київ по вул. Вузівська, 5, на суму 206 640 грн за договором з ОСББ «ТВК- 2000», а також за комунальні послуги в сумі 37500,00 грн, позивачем не доведено, що вказані витрати понесені безпосередньо із виконанням договору підряду №10 від 05.06.2024, а не у зв'язку із звичайною господарською діяльністю товариства;
- в матеріалах справи відсутні докази підтвердження нарахування і виплат заробітної плати в сумі 530 560,47 грн безпосередньо у зв'язку із виконанням договору підряду №10 від 05.06.2024;
- щодо комісій банку за гарантії, то суд погоджується із доводами відповідача про те, що вказані банківські послуги були сплачені позивачем добровільно для участі у тендері і не можуть вважатись збитками, оскільки не зумовлені діями відповідача, а лише господарським ризиком позивача;
- позивач не підтвердив, що оплата коштів за доступ до онлайн-сервісу 4080 грн має відношення до договору підряду №10 від 05.06.2024;
- щодо скарги до Антимонопольного комітету України (149 010 грн, сплачених згідно з платіжною інструкцією №1239 від 20.04.2024), то ці витрати мали місце до укладення договору підряду №10 від 05.06.2024 та взаємозв'язку між поданням скарги і таким договором підряду з матеріалів справи не вбачається;
- щодо вартості юридичних послуг в сумі 375 000 грн за договором №14 АБ/2024 та актом від 18.04.2025, то в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження сплати таких і останні стосуються правового супроводу спору, а не виконання робіт за договором;
- необґрунтованим є включення до складу реальних збитків сплачених сум ПДВ в розмірі 7 935,58 грн, оскільки без підтверджуючих документів ПДВ є податковим зобов'язанням, а не самостійним збитком;
- вимога позивача про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди обґрунтована припущеннями позивача про можливість отримання ним доходу за наслідком виконання зобов'язань згідно з договором підряду, який було розірвано відповідачем;
- розрахунки позивача є теоретичними, оскільки охоплюють можливі обставини майбутнього, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу за звичайних обставин та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснив дії щодо розірвання договору підряду в односторонньому порядку;
- позивач, здійснюючи господарську діяльність, однією зі складових якої є укладення господарських договорів, мав передбачити пов'язані із цим ризики, як і наслідки у разі реалізації права відповідачем на односторонню відмову від договору.
Узагальнені доводи апелянта (позивача) та заперечення відповідача.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалене без з'ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт покликається на такі доводи:
- враховуючи задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про зобов'язання відповідача оплатити апелянту виконану за договором частину робіт в сумі 108 244,50 грн., судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 2 422,40 грн;
- договір на юридичний супровід та представництво інтересів від 02.09.2024 року №14 АБ/2024 було укладено між апелянтом та представником апелянта з метою отримання/надання юридичних послуг щодо усіх поточних питань, які стосуються виконання умов договору, а не «правового супроводу спору», як вказано в оскаржуваному рішенні; витрати апелянта за договором на юридичний супровід та представництво інтересів №14 АБ/2024 від 02.09.2024 - є загальногосподарськими (адміністративними) витратами апелянта, пов'язаними із виконанням умов договору;
- акт приймання-передачі наданих юридичних послуг (як і відповідний рахунок на оплату) було підписано задовго до звернення із позовною заявою;
- витрати на оренду офісу та сплату відповідних комунальних послуг відносяться до загальногосподарських витрат; такі витрати відображені в консолідованій оборотно-сальдовій відомості апелянта за період з червня 2024 року до квітня 2025 року; вказаний документ досліджувався судовим експертом під час проведення судової економічної експертизи, що було відображено у висновку експерта № 294 від 10.07.2025;
- як і у випадку з юридичними витратами, а також витратами на оренду офісу та оплату відповідних комунальних послуг, до загальногосподарських витрат, зокрема, належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу (прямі витрати на оплату праці, до складу яких включається заробітна плата та інші виплати робітникам); такі витрати відображені в консолідованій оборотно-сальдовій відомості апелянта за період з червня 2024 року до квітня 2025 року;
- відомості розподілу виплат підтверджують нарахування та виплату заробітної плати працівникам підприємства апелянта в період з 05.07.2024 до 06.05.2025, тобто в період дії договору;
- страхування ризику випадкового пошкодження об'єкту є обов'язком апелянта відповідно до умов п. 2.1.3. та п. 4.4.20 договору підряду, а також однією з істотних умов договору у відповідності до чинного законодавства України; на виконання цих умов договору 20.06.2024 між апелянтом та ПрАТ «Промстрах» було укладено договір № 042/020-66-24 добровільного страхування майна при проведенні будівельно-монтажних робіт та відповідальності перед третіми особами; висновок експерта № 294 від 10.07.2025 хоч і не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами, проте повно та всебічно висвітлює питання оплати апелянтом страхового платежу в розмірі 200 000,00 грн.;
- накази про відрядження, надані судовому експерту, мають чітке посилання на мету поїздки (відрядження), а також пункти про виплату ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добових із розрахунку на добу разом з відшкодування понесених у відрядженні витрат на проїзд та проживання в готелі; витрати апелянта на службові відрядження адміністративно-управлінського персоналу - є загальногосподарськими (адміністративними) витратами апелянта;
- всі накладні поштових відправлень містять інформацію про апелянта як відправника та відповідача як одержувача поштових відправлень, листування з відповідачем засобами Укрпошти здійснювалось виключно з питань виконання умов спірного договору; витрати апелянта на листування засобами Укрпошти - є загальногосподарськими (адміністративними) витратами апелянта, пов'язаними із виконанням умов договору;
- приймаючи рішення про участь в закупівлі (тендері), апелянт мав на меті, зокрема, отримання прибутку та безпосередньо пов'язував із майбутнім отриманням прибутку відповідні господарські витрати - на участь в тендері, оплату відповідних банківських гарантій, оплату коштів за доступ до онлайн-сервісу, оплату за подання скарги до Антимонопольного комітету України, оплату за страхування об'єкту від пошкодження, виплату працівникам заробітної плати, відправлення працівників у відрядження, оренду офісу та ін;
- оплата банківської гарантії є обов'язком апелянта відповідно до умов спірного договору, а також однією з істотних умов договору у відповідності до чинного законодавства України;
- розмір збитків, що виражені у прямих витратах, понесених апелянтом під час виконання договору, які підлягають стягненню з відповідача коригуються апелянтом до суми 1 600 055,09 грн;
- мотиви відхилення судом першої інстанції доводів сторони відповідача щодо позовної вимоги зі стягнення 7 363 428,59 грн. збитків, що виражені в неодержаному прибутку (втраченій вигоді) внаслідок односторонньої відмови відповідача від договору, є такими, що допускають подвійне тлумачення, адже суд визнав, що упущена вигода завжди має ймовірний характер, але відмовив саме через її ймовірність, що підтверджує правомірність заявленої позовної вимоги;
- апелянт був ознайомлений і погодився зі всіма умовами договору, передбачив пов'язані із цим ризики, а також наслідки у разі реалізації права відповідача на односторонню відмову від договору;
- з огляду на особливості правового регулювання правовідносин підряду, а також обставини, що підрядник з незалежних від нього обставин був позбавлений можливості в повному обсязі виконати взяті на себе зобов'язання та обставину реалізації замовником права на односторонню відмову від договору, ч.4 ст.849 ЦК України прямо передбачено такий спосіб захисту прав та інтересів підрядника, як отримання плати за виконану частину роботи та відшкодування збитків (до яких відповідно до наведеної ч. 2 ст. 22 ЦК України відноситься і упущена вигода), завданих розірванням договору (аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17; від 24.11.2022 у справі № 916/1591/17);
- показники планового комерційного прибутку від реалізації об'єкту будівництва становили 7 101 131,00 грн. або 30,3% від загальної суми договірної ціни після оголошення апелянта переможцем тендеру (вказана сума є середнім показником прибутковості аналогічних будівельних об'єктів в будівельній галузі);
- суд першої інстанції не надав належної оцінки факту того, що односторонньою відмовою від договору відповідач позбавив апелянта можливості отримати будь-який (відмінний від 0,00 грн.) прибуток, хоча в разі, якщо відповідач не відмовився б від виконання договору, апелянт отримав би такий прибуток;
- надані апелянтом документи досліджувалися судовим експертом під час проведення судової економічної експертизи, що було відображено у висновку експерта №294 від 10.07.2025, який було безпідставно та необґрунтовано відхилено судом першої інстанції.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу наводить такі аргументи на спростування доводів скаржника:
- важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони; слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки;
- для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду; відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки, в цьому випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №922/1742/20);
- оскільки право на односторонню відмову від договору замовнику надано законом, відсутні підстави вважати, що Великоберезовицька селищна рада, скориставшись таким правом, допустила протиправну поведінку;
- жоден з поданих скаржником доказів не підтверджує прямого причинно-наслідкового зв'язку між витратами та діями відповідача, оскільки зазначені платежі є операційними, адміністративними або добровільними витратами господарюючого суб'єкта;
- суд першої інстанції не відхиляв висновок експерта як доказ, а надав йому належну правову оцінку у сукупності з іншими доказами у справі відповідно до вимог ст. 86 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.
21.05.2024 протоколом №11 «Щодо прийняття рішення уповноваженою особою» Великоберезовицька селищна рада визначила ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» переможцем у процедурі відкритих торгів з особливостями на закупівлю «Нове будівництво Центру надання адміністративних послуг по вул. С. Бандери, 1А в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікатор закупівлі UA-2024-03-26-008958а» та прийняла рішення про намір укласти договір про закупівлю.
05.06.2024 між Великоберезовицькою селищною радою (як замовником) і ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» (як підрядником) укладено договір №10 про закупівлю робіт (договір підряду).
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботи з "Нового будівництва Центру надання адміністративних послуг по вул. С. Бандери, 1А в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області".
Пунктом 1.3. договору передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених законодавством (п.19 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування").
Згідно із п.1.4 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що підрядник розпочне виконання робіт після: п.п. 2.1.1 набрання чинності цього договору; п.п. 2.1.2 отримання необхідних дозвільних документів; п.п. 2.1.3 надання замовнику укладеного між підрядником та страховою компанією, прийнятною для замовника, договору страхування випадкового пошкодження об'єкту, на якому виконуються роботи, у вигляді страхування комплексу будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних та робіт.
Згідно з п. 2.4 договору строки виконання робіт за цим договором не можуть змінюватися, окрім випадків, передбачених п.19 «Особливостей та з врахуванням умов Угоди про передачу коштів позики №13110-05/245» від 15.12.2023.
В п.3.1 договору зазначено, що договірна ціна складає: а) сума без ПДВ: 19 583 333,33 грн; б) ПДВ у сумі 3 916 666,67 грн; разом: 23 500 000,00 грн.
Договірна ціна є додатком (додаток №1) до цього договору. Договірна ціна за цим договором визначається сторонами як динамічна та може коригуватися в процесі виконання робіт відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням п.19 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на припинення період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його скасування".
Права та обов'язки сторін за договором передбачено в розділі 4 договору.
Замовник має право, зокрема :
- відмовитися від договору в будь-який час до закінчення робіт, оплативши підряднику виконану та прийняту частину робіт (п.4.1.6);
- ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору (п.4.1.7.);
- вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням договору (4.1.8.);
- достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань підрядником, повідомивши про це його у 10-дений строк (п.4.1.9.);
- не проводити оплату за рахунком в разі його неналежного оформлення згідно із п. 12.1.2 цього договору (відсутність печатки, підписів, тощо) (п.4.1.10).
Замовник, серед іншого, зобов'язаний:
- прийняти від підрядника в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх у разі прийняття (п.4.2.2.);
- негайно письмово повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі (п.4.2.3.);
- забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду виконання робіт на об'єкті в порядку, встановленому законодавством (п.4.2.4. договору).
Підрядник має право:
- залучати до виконання договору субпідрядників (п.4.3.1.);
- зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов'язань за договором, що призвело до ускладнення або до неможливості виконання підрядником робіт (п.4.3.2.);
- вимагати виплату передплати у порядку встановленому договором (п.4.3.3.);
- відмовитися від договору у разі внесення до проектної та кошторисної документації змін, що потребують виконання додаткових робіт, вартість яких перевищує 10 відсотків договірної ціни (п.4.3.4.);
- ініціювати внесення змін у договір (п.4.3.5.)
- у разі невиконання зобов'язань замовником підрядник має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку, повідомивши про це замовника у 10-денний строк, та вимагати відшкодування збитків у випадках та порядку, передбаченому цим договором та/або законодавством (п.4.3.6 договору).
Підрядник, зокрема, зобов'язаний:
- забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором (п.4.4.1.);
- здійснювати експертну перевірку (при визначеній будівельними нормами необхідності) випробовування конструкцій, виробів, устаткування тощо, які використовуються при виконанні робіт, та повідомляти про це замовника у визначені договором строки (п.4.4.2.);
- забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання договору (4.4.5.);
- інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов'язань за договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення (4.4.12.);
- застрахувати ризик випадкового пошкодження об'єкту, на якому виконуються роботи, у вигляді страхування комплексу будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт (пусконалагоджувальні роботи включаються, якщо виконання таких робіт передбачено договором) (п.4.4.20 договору).
Згідно із п. 9.1 договору передбачено, що замовник за актом передає підряднику об'єкт та всю супроводжувальну документацію протягом 2 (двох) робочих днів з дня набрання чинності договору.
Відповідно до п. 9.5, 9.6 договору підрядник буде помісячно надавати замовнику інформацію, визначену п. 73 загальних умов. Обсяг інформації повинен бути достатнім для аналізу стану реалізації договору, виявлення наявних проблем, вжиття замовником необхідних для їх усунення заходів. Замовник має право запросити необхідну для нього інформацію позачергово.
Підрядник у порядку, визначеному нормативними документами та договором, веде і передає замовнику після завершення робіт документи про виконання договору.
В пунктах 11.1, 11.2 договору зазначено, що порядок та строки фінансування за цим договором визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва", умовами цього договору та узгодженим сторонами планом фінансування виконаних робіт (додаток №3), який є невід'ємною частиною договору. План фінансування виконаних робіт складається з урахуванням календарного графіку виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи.
Джерелами фінансування робіт за цим договором є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та кошти місцевих бюджетів.
Відповідно до п. 12.1 договору передбачено, що оплата за підряд відбувається шляхом попередньої оплати (авансу) і поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми - КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми - КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання і рахунку на оплату. Акти приймання виконаних будівельних (форми - КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми - КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Підрядник надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 4-х примірниках) замовнику до 25 числа поточного місяця на паперових і магнітних носіях документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та підтверджена печаткою, а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою.
Акти приймання виконаних робіт приймаються замовником по мірі виконання (п.12.1.1.).
Відповідно до п. 12.2, 12.3 договору замовник має право здійснити попередню оплату (аванс) з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", у розмірі не більше ніж 30 відсотків від вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По завершенні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
У разі вимоги підрядником попередньої оплати (авансу), підрядник до надання замовнику рахунку (інвойсу) на попередню оплату (авансу) (або разом з ним) має надати замовнику безвідкличну банківську гарантію повернення попередньої оплати (авансу) на суму, еквівалентну сумі попередньої оплати (авансу), з терміном дії до повного зарахування попередньої оплати (авансу) згідно актів приймання виконаних будівельних робіт або повернення підрядником суми попередньої оплати (авансу) згідно з п. 12.4 договору, але не менше 4 календарних місяців (у тому числі 30 (тридцять) днів для реалізації замовником права отримання коштів цієї гарантії). Умови гарантії можуть передбачати пропорційне зменшення суми гарантії на суми прийнятих робіт згідно актів приймання виконаних будівельних робіт.
Кінцеві розрахунки між замовником та підрядником у розмірі 5 відсотків від договірної ціни здійснюються у термін до 45 календарних днів після реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації (п.12.5 договору).
В п. 18.1 договору сторони погодили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності після підписання сторонами відповідно до п.1.4 цього договору і діє до 31.12.2025, а у частині виконання зобов'язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
19.06.2024 сторонами підписано додаткову угоду до договору №1, якою п.1.1 договору «Предмет договору» викладено в новій редакції: «Замовник доручає, а підрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов цього договору виконати роботи з «Нового будівництва Центру надання адміністративних послуг по вул. С. Бандери, 1-А в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області", код ДК 021:2015 45000000-7 Будівельні роботи».
16.09.2024 між ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» та ТзОВ «ЛМБУД» укладено договір, за умовами п.1.1, 2.1 якого виконавець зобов'язувався надати послуги, а замовник зобов'язується оплатити це замовлення згідно з умовами даного договору. Назва послуг: послуги з видалення земельних насаджень. Загальна сума договору становить 30 114,41 грн;
24.12.2024 листом №195-01 щодо приймання-передачі актів виконаних робіт на додаткові роботи ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» повідомило Великоберезовицьку селищну раду про те, що підприємством були виконані додаткові роботи з розчищення будівельного майданчику від кущів, порослі та зелених насаджень, а також пеньків з подальшим їх вивезенням, крім того розпочато виконання робіт в рамках основного договору про закупівлю робіт (договору підряду) №10 від 05.06.2024. Надано комплект договірної ціни на виконані додаткові роботи, а також акт приймання виконаних будівельних робіт (форма - КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма - КБ-3), підсумкову відомість ресурсів та рахунок-фактуру №117-12/24 від 19.12.2024 на виконання цих додаткових робіт та понесених витрат.
Вказані додаткові роботи та витрати щодо здійснення вищезазначених додаткових робіт позивач просив включити до переліку робіт основного договору, а також ініціювати внесення відповідних змін до основного договору стосовно включення до цього договору додаткових робіт та витрат. Зазначено, що рахунок необхідно сплатити до 31.12.2024.
24.12.2024 листом №196-01 щодо приймання-передачі актів виконаних робіт на додаткові роботи ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» повідомило Великоберезовицьку селищну раду про те, що в рамках виконання основного договору про закупівлю робіт (договору підряду) №10 від 05.06.2024 підрядником розпочато виконання робіт з риття котловану на території будівельного майданчику. За наполяганням запрошених представників спеціалізованих підприємств та організацій, на балансі яких перебувають інженерні мережі та комунікації, що знаходяться на території будівельного майданчику, земляні роботи були зупинені, щоб запобігти можливому пошкодженню та руйнуванню інженерних мереж. Земляні роботи зупинені до моменту передачі замовником підряднику топозйомки в масштабі 1:500, яка містить всі нанесені інженерні мережі та комунікації, а також печатки та підписи відповідальних осіб спеціалізованих підприємств та організацій, на балансі яких перебувають інженерні мережі, що проходять через територію будівельного майданчику об'єкта.
Вказані листи з додатками направлено відповідачу поштовою кореспонденцією з оголошеною цінністю та описом вкладення (поштове відправлення №0306107346343).
Зазначені довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 року, а також акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року разом із рахунками на оплату №117-12/24 від 19.12.2024 на суму 104 976,56 грн та від 24.12.2024 №124-12/24 на суму 3267,94 грн, 25.12.2024 разом із супровідними листами щодо приймання-передачі виконаних робіт №195-01 та №196-01 позивачем було надіслано на адресу відповідача, однак такі не були підписані відповідачем; оплату по виставлених рахунках не проведено.
19.03.2025 листом-повідомленням №430 Великоберезовицька селищна рада, посилаючись, зокрема, на положення ч.4 ст.849 ЦК України та п. 4.1.6. договору, повідомила позивача про відмову від договору про закупівлю робіт (договору підряду) №10 від 05.06.2024.
11.09.2025 ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» направило Великоберезовицькій селищній раді лист від 10.09.2025 №757 АБ/вих. з вимогою на підставі ч.4 ст.849 ЦК України оплатити у семиденний строк вартість фактично виконаних товариством робіт (відповідно до умов договору) у розмірі 108 244,50 грн; реальні збитки товариства, понесені у зв'язку із розірванням договору, в розмірі 1 630 169,50 грн; недоотриманий прибуток товариства в розмірі 7 363 428,59 грн.
Вказаний лист-вимогу направлено відповідачу поштовою кореспонденцією і, згідно з трекінгом поштового відправлення №4910700188222, вручено відповідачу 15.09.2025. Відповіді на лист-вимогу відповідач не надав.
22.05.2025 судовий експерт ТзОВ «Офіс незалежних експертиз» Мазурова В.В. склала експертний висновок №6/04 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи на замовлення ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс».
На вирішення експертизи замовник поставив питання: « 1. Чи відповідає вартість фактично виконаних робіт по об'єкту наданим актам виконаних будівельних робіт?».
Відповідно до висновку експерта, вартість фактично виконаних робіт по спірному об'єкту відповідає наданим проектам актів виконаних будівельних робіт та становить 108244,50 грн (3267,94 грн + 104 976,56 грн).
Також позивач надав суду висновок №294 від 10.07.2025, складений судовим експертом ТзОВ «Офіс незалежних експертиз» Бочкарьовою Е.І. за результатами судової економічної експертизи за зверненням ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс», на вирішення якої поставлені були такі питання: « 1. Чи визначається документально розмір понесених реальних збитків ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» у зв'язку з розірванням договору підряду №10 від 05.06.2024, включаючи, але не обмежуючись, витратами на підготовку до виконання робіт, залучення ресурсів, оплату праці, тощо у сумі 788 686,00 грн.? 2. Чи визначається документально упущена вигода в сумі 7 363 651 грн, яка могла бути отримана ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» у разі повного виконання умов договору підряду №10 від 05.06.2024 ?»
Відповідно до цього висновку:
- за даними наданих на дослідження документів визначається документально розмір понесених реальних збитків ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» у зв'язку з розірванням договору підряду №10 від 05.06.2024, включаючи, але не обмежуючись, витратами на підготовку до виконання робіт, залучення ресурсів, оплату праці, тощо у сумі 1 630 169,5 грн;
- за проведеним дослідженням первинних та облікових документів визначається документально недоотримання прибутку в сумі 7 363 428,59 грн, ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» за відмовою замовника від договору №10 від 02.09.2024.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Предметом позову є вимога ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» про стягнення з Великоберезовицької селищної ради 108 244,50 грн вартості фактично виконаних робіт, 1 630 169,50 грн збитків у вигляді реальних витрат та 7 363 428,59 грн збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих у зв'язку з односторонньою відмовою відповідача від договору підряду №10 від 05.06.2024.
Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 629 договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.
Положення частин другої і четвертої статті 849 ЦК України містять дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду.
Згідно із ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
З матеріалів справи встановлено, що в спірних правовідносинах замовник не обґрунтовував відмову від договору порушеннями з боку підрядника, а тому підстави, передбачені частиною другою статті 849 ЦК України, не підлягають застосуванню.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору (без будь-яких причин та умов), але з обов'язком замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину робіт та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 4.1.6 договору передбачено право замовника відмовитися від договору в будь-який час до закінчення робіт, оплативши підряднику виконану та прийняту частину робіт.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач скористався своїм правом на односторонню відмову від договору та надіслав позивачу лист-повідомлення №430 від 19.03.2025.
Вказаний лист отримано позивачем, у зв'язку з чим договір про закупівлю робіт (договір підряду) від 05.06.2024 слід вважати розірваним на підставі ч.4 ст.849 ЦК України.
Щодо підстав для стягнення 108 244,50 грн оплати за частину виконаних робіт з матеріалів справи встановлено, що листом №195-01 щодо приймання-передачі актів виконаних робіт на додаткові роботи ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» повідомило Великоберезовицьку селищну раду про те, що підприємством були виконані додаткові роботи з розчищення будівельного майданчику від кущів, порослі та зелених насаджень; листом №196-01 щодо приймання-передачі актів виконаних робіт на додаткові роботи ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» повідомило Великоберезовицьку селищну раду про те, що в рамках виконання основного договору про закупівлю робіт (договору підряду) №10 від 05.06.2024 підрядником розпочато виконання робіт з риття котловану на території будівельного майданчику.
У додатку до листа №195-01 долучено такі документи: договірна ціна (2 аркуші) - 2 екземпляри; пояснювальна записка до договірної ціни (1 аркуш) - 2 екземпляри; локальний кошторис до договірної ціни (3 аркуші) - 2 екземпляри; підсумкова відомість ресурсів до договірної ціни (3 аркуші) - 2 екземпляри; акт приймання виконаних будівельних робіт (форма - КБ-2в) (4 аркуші) - 2 екземпляри; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма - КБ-3) (1 аркуш) - 2 екземпляри; підсумкова відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт (3 аркуші) - 2 екземпляри; рахунок-фактура №117-12/24 від 19.12.2024 (1 аркуш) - 1 екземпляр.
У додатку до листа №196-01 долучено такі документи: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма - КБ-2в) (4 аркуші) - 2 екземпляри; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма - КБ-3) (1 аркуш) - 2 екземпляри; підсумкову відомість ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт (2 аркуші) - 2 екземпляри; рахунок-фактуру №124-12/24 від 24.12.2024 року (1 аркуш) - 1 екземпляр.
Зазначені довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2024 року, а також акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року разом із рахунком на оплату №117-12/24 від 19.12.2024 на суму 104 976,56 грн та рахунком на оплату №124-12/24 від 24.12.2024 на суму 3267,94 грн були надіслані на адресу відповідача, однак не були підписані відповідачем, оплату по виставлених рахунках не проведено.
Відповідно до ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи (аналогічний правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18).
Обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18; від 18.07.2019 у справі №910/6491/18; від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження недоліків у виконаних позивачем роботах, не спростовано обставини їх виконання, відображені в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідках (форми КБ-3), а також відсутня вмотивована відмова відповідача від підписання таких актів.
За таких обставин відповідач не виконав обов'язку щодо прийняття виконаних робіт та, у разі наявності недоліків, не заявив про них у встановленому порядку.
На підтвердження виконання фактично виконаних робіт позивачем подано копію висновку експерта №6/04 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 22.05.2025, відповідно до якого вартість фактично виконаних робіт по об'єкту "Нове будівництво Центру надання адміністративних послуг по вул. С. Бандери, 1А в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області" відповідає наданим проектам актів виконаних будівельних робіт на суму 108 244,50 грн.
Вказане також підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2024 року (форма № КБ-3) на суму 104976,56 грн; актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року (форма № КБ-2в) на суму 104 976,56 грн; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2024 року (форма №КБ-3) на суму 3267,94 грн; актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року (форма №КБ-2в) на суму 3267,94 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за виконанні позивачем роботи в сумі 108 244,50 грн. не оскаржується.
Щодо вимоги про стягнення 1 630 169,50 грн збитків, що виражені у прямих витратах, понесених під час виконання договору колегія суддів зазначає таке.
Відмова замовника від договору підряду на підставі ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України не звільняє замовника від обов'язку відшкодувати збитки підрядника (реальні збитки, а також упущену вигоду).
На відміну від загальних принципів відшкодування шкоди, передбачених у ст. 1166 Цивільного Кодексу України, норма, наведена в ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, врівноважуючи саме безумовне (тобто нічим не обумовлене) право замовника на відмову від договору підряду та забезпечуючи баланс захисту інтересів обох сторін цього договору, надала підряднику право на відшкодування збитків (до яких відповідно до наведеної ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України відноситься і упущена вигода), завданих не неправомірними діями замовника, а самим фактом розірвання договору, оскільки в силу безумовності права таке розірвання не може взагалі по суті носити неправомірного характеру зі сторони замовника (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.06.2020 в справі №910/12204/17).
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч.3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідальність за завдану шкоду (збитки) може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі №910/4962/18).
На підтвердження розміру завданих збитків позивачем до матеріалів справи долучено копію висновку експерта від 10.07.2025 №294, складеного судовим експертом ТзОВ «Офіс незалежних експертиз» Бочкарьовою Е.І. за результатами проведеної судової економічної експертизи.
На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставлені такі питання:
« 1. Чи визначається документально розмір понесених реальних збитків ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» у зв'язку з розірванням договору підряду №10 від 05.06.2024, включаючи, але не обмежуючись, витратами на підготовку до виконання робіт, залучення ресурсів, оплату праці, тощо у сумі 788 686,00 грн.?
2. Чи визначається документально упущена вигода в сумі 7 363 651 грн, яка могла бути отримана ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» у разі повного виконання умов договору підряду №10 від 05.06.2024?»
В доданому до матеріалів справи висновку №294 зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків відповідно до ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, однак, не зазначено про те, що такий висновок підготовлений для подання до суду, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 101 ГПК України.
За результатами проведеної судової економічної експертизи, експерт дійшов таких висновків:
- по першому питанню - за даними наданих на дослідження документів визначається документально розмір понесених реальних збитків ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» у зв'язку з розірванням договору підряду №10 від 05.06.2024, включаючи, але не обмежуючись, витратами на підготовку до виконання робіт, залучення ресурсів, оплату праці, тощо у сумі 1630169,50 грн.
- по другому питанню - за проведеним дослідженням первинних та облікових документів визначається документально недоотримання прибутку в сумі 7 363 428,59 грн ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» за відмовою замовника (Великоберезовицька селищна рада) від договору №10 від 02.09.2024.
Колегія суддів зазначає, що скаржник в апеляційний скарзі погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у врахуванні витрат на оплату послуг ТзОВ «ЛМБУД» за договором від 16.09.2024 у сумі 30 114,41 грн, у зв'язку з цим корегує розмір збитків, понесених під час виконання договору та просить стягнути з відповідача суму у розмірі 1 600 055,09 грн.
Разом з цим, доводи апелянта про те, що надані ним документи були досліджені судовим експертом під час проведення судової економічної експертизи, а висновок експерта №294 від 10.07.2025 безпідставно відхилений судом першої інстанції є необґрунтованими.
Суд першої інстанції надав висновку експерта №294 оцінку у сукупності з іншими доказами, відповідно до вимог ст.ст.86,104 ГПК України.
Так, відповідно до ч.1, ч.2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Отже, сам по собі факт дослідження експертом наданих йому документів не свідчить про відсутність необхідності подання таких доказів суду для перевірки обґрунтованості заявленого до стягнення розміру збитків, оскільки висновок експерта не має наперед встановленої сили та підлягає перевірці судом щодо його обґрунтованості, повноти та узгодженості з іншими доказами у справі.
Зокрема, щодо платіжної інструкції №1286 від 28.06.2024 про перерахування ПрАТ «Промстрах» 200 000,00 грн страхового платежу згідно з договором добровільного страхування майна при проведенні будівельно-монтажних робіт та відповідальності перед третіми особами №042/020-66-24 від 20.06.2024 (за І період страхування), позивачем не доведено, що предмет страхування стосується спірного об'єкта, оскільки на момент розгляду справи судом першої інстанції позивачем не було подано договору страхування, що унеможливлювало встановлення предмета страхування та його зв'язку зі спірним об'єктом.
Щодо сплачених товариством сум на відрядження (3 600 грн + 1 688,62 грн) згідно платіжними інструкціями №1326 та №1275, то у призначенні платежу вказано: «оплата добових за відрядженням згідно кошторису». Посилання апелянта на наявність наказів про відрядження не доводить їх зв'язок із виконанням спірного договору. Матеріали справи не містять належних доказів мети таких відряджень, їх результатів та спрямованості на виконання робіт за спірним договором, що обґрунтовано було враховано судом першої інстанції.
Також не підтверджено мети проживання в готелі, оплату за що здійснено позивачем згідно з платіжними інструкціями №1345, 1423, 1367, 1415.
Надані апелянтом відомості розподілу виплат лише підтверджують факт нарахування заробітної плати в сумі 530 560,47 грн, у зв'язку із виконанням договору підряду №10, однак не містять відомостей про участь відповідних працівників у виконанні спірного договору. Відсутність персоналізації функцій працівників та їх зв'язку з виконанням робіт виключає можливість віднесення таких витрат до збитків, понесених позивачем.
Щодо поштових відправлень (фіскальні чеки), то останні не можуть беззаперечно підтверджувати, що листи направлялись саме відповідачу і саме в межах договору №10 від 05.06.2024, що унеможливлює встановлення їх зв'язку зі договором підряду.
Доводи апелянта про належність сплачені позивачем сум за договором оренди офісу, укладеним з ОСББ «ТВК- 2000» (з 2022 року), а також за комунальні послуги в сумі 37500,00 грн., до адміністративних витрат не спростовують висновку місцевого господарського суду про відсутність їх безпосереднього зв'язку з виконанням спірного договору підряду. Зазначені витрати мають постійний характер та пов'язані із здійсненням господарської діяльності товариства загалом, а не виключно з виконанням конкретного договору.
Також апеляційний суд погоджується із висновками місцевого господарського суду про те, що банківські послуги (комісія за сплату гарантійного внеску) були сплачені позивачем добровільно для участі у тендері і не можуть вважатись збитками, оскільки не зумовлені діями відповідача, а лише господарським ризиком позивача, тобто не є наслідком протиправної поведінки відповідача та не перебувають у причинному зв'язку з розірванням договору.
Позивачем не підтверджено, що оплата коштів за доступ до онлайн-сервісу в розмірі 4080 грн має відношення до договору підряду №10 від 05.06.2024.
Щодо скарги до Антимонопольного комітету України (149 010 грн, сплачених згідно з платіжною інструкцією №1239 від 20.04.2024), то зазначені витрати понесені до укладення договору підряду та не можуть вважатися такими, що виникли у зв'язку з його виконанням або припиненням. Причинний зв'язок між цими витратами та розірванням договору відсутній.
В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження сплати вартості юридичних послуг в сумі 375 000 грн за договором №14 АБ/2024 та актом від 18.04.2025, окрім того, такі витрати стосуються правового супроводу спору, а не виконання робіт за договором.
Щодо сплачених позивачем сум податку на додану вартість в розмірі 7 935,58 грн, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що без підтверджуючих документів податок на додану вартість є податковим зобов'язанням, а не самостійним збитком.
Відтак місцевий господарський суд обґрунтовано вказав, що надані позивачем документи належним чином не підтверджують існування причинно-наслідкового зв'язку між понесеними витратами та виконанням договору підряду, а отже не доводять наявності збитків у заявленому скаржником розмірі.
Щодо вимоги про стягнення 7 363 428,59 грн упущеної вигоди колегія суддів зазначає, що відповідно до п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Упущена вигода як правова категорія за своєю суттю є не отриманим доходом (майновими втратами), який з урахуванням розумних витрат на його отримання міг реально отримати кредитор за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.
Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди є формою цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає.
Аналогічний правовий викладено у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №908/2261/17; від 31.07.2019 у справі №910/15865/14; від 30.09.2021 у справі №922/3928/20.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі укладення договору і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною та достатньою причиною, яка позбавила можливості отримати прибуток (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 925/1525/19)
На відміну від загальних принципів відшкодування шкоди, передбачених у ст. 1166 Цивільного Кодексу України, норма, наведена в ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, врівноважуючи саме безумовне (тобто нічим не обумовлене) право замовника на відмову від договору підряду та забезпечуючи баланс захисту інтересів обох сторін цього договору, надала підряднику право на відшкодування збитків (до яких відповідно до наведеної ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України відноситься і упущена вигода), завданих не неправомірними діями замовника, а самим фактом розірвання договору, оскільки в силу безумовності права таке розірвання не може взагалі по суті носити неправомірного характеру зі сторони замовника (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24.11.2022 у справі №916/1591/17).
Відповідно до ст. 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Тобто, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №127/16524/16-ц).
Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у cправі №910/7511/20).
При визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.
Звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов'язків
Критерій розумності витрат обумовлений принципами зобов'язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.
Компенсаційна функція виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов'язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.
Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно-правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів, та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнової вигоди, яку потерпіла особа могла б мати, якби її суб'єктивне право не було порушеним (невизнаним).
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.11.2022 у cправі №910/7511/20.
На підтвердження розміру упущеної вигоди позивач надав суду копію висновку експерта №294 від 10.07.2025, виконаного за результатами проведеної судової економічної експертизи, у якому зазначено, що за проведеним дослідженням первинних та облікових документів визначається документальне недоотримання прибутку в сумі 7 363 428,59 грн у зв'язку з відмовою Великоберезовицької селищної ради від договору №10 від 02.09.2024.
Розмір недоотриманого прибутку у сумі 7 363 428,59 грн визначений експертом з урахуванням, зокрема бухгалтерської довідки ТзОВ «Юнібуд Енергосервіс» №25/04-02 від 30.04.2025, якою визначено, що за підставою відмови замовника від договору №10 від 02.09.2024 недоотриманий прибуток 7 363 428,59 гривень відображається на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» доходом на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» на основі кошторису.
З долученої до матеріалів справи довідки №25/04-02 від 30.04.2025, місцевим господарським судом було встановлено, що розрахунок недоотриманого прибутку здійснено на основі кошторису з яких: 93 174,63 грн - експлуатація машин та механізмів (вартість 465 873,15 грн; частка прибутку: 20%); 2 454 462,35 грн - виконання робіт (вартість: 9 817 849,41 грн; частка прибутку: 25%); 4 815 791,61 грн - матеріали та устаткування (вартість: 13 215 674,01 грн; частка прибутку: 36,44%).
Інших доказів підтвердження зазначеного розміру упущеної вигоди матеріали справи не містять.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, наданий апелянтом висновок судової економічної експертизи №294 від 10.07.2025 та докази покладені в його основу, містять лише розрахунок можливого (ймовірного) прибутку, здійсненого на підставі внутрішніх облікових даних та кошторисних показників без належного підтвердження реальності отримання такого доходу в майбутньому.
При цьому апелянт не довів наявності реальних та достатніх передумов для отримання саме такого розміру прибутку; вжиття конкретних заходів, спрямованих на одержання відповідного доходу; відсутності впливу інших факторів господарського ризику на можливість отримання прибутку; причинно-наслідкового зв'язку між відмовою відповідача від договору та неодержанням доходу саме у заявленому розмірі.
Покликання скаржника фактично зводяться до припущень, що ґрунтуються на очікуваних показниках рентабельності та не підтверджують реальної можливості отримання такого доходу.
Окрім цього, колегія суддів враховує, що укладаючи договір, апелянт погодився з умовами щодо права замовника на односторонню відмову від договору (ч. 4 ст. 849 ЦК України), а відтак мав усвідомлювати та приймати пов'язані з цим ризики здійснення господарської діяльності.
Окрім того, слід відхилити доводи апелянта про те, що з відповідача підлягає стягненню фіксована сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн, адже положення ст.129 ГПК України, передбачають пропорційний розподіл судових витрат, залежно від обсягу задоволених позовних вимог, а не виходячи з окремо сплачених сум за кожну з вимог.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки місцевого господарського суду, апелянт не довів порушення застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.
В порядку положень ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібуд Енергосервіс" від 21.01.2026 (вх. №01-05/205/26 від 22.01.2026) - відмовити.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.12.2025 у справі №921/605/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.